Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, лютий, 2019/№7
Друкувати

Валютне регулювання на новий лад: питання на тему

Товстопят Юрий, налоговый эксперт
Як ви знаєте, 07.02.2019 р. введено у дію новий Закон про валюту1, а разом із ним і ряд підзаконних нормативно-правових актів2, що забезпечують старт нової системи валютного регулювання. Так ось, НБУ встиг внести низку важливих змін до цих постанов, розглянути які ми вам зараз і пропонуємо. Також порушимо й інші питання, які можуть зацікавити багатьох із вас, шановні читачі.

1 Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII. Знайомству з ним був присвячений матеріал «Закон про валюту і валютні операції: «перше наближення»» в журналі «Бухгалтер 911», 2018, № 30.

2 З їх переліком та короткою характеристикою ви могли ознайомитися в статті «Валютна лібералізація «біля порога»: прийнято всі постанови» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 3).

Обов’язковий продаж інвалюти: з березня — 30 %. Норма про обов’язковий продаж частини валютних надходжень збереглася й після 07.02.2019 р. Закріплена вона розд. ІІІ Положення № 53. Але в цьому питанні намітилися певні зрушення.

3 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5.

Завдяки змінам, унесеним до цього Положення постановою № 354, частина надходжень в інвалюті, що підлягає обов’язковому продажу, з 01.03.2019 р. буде знижена з 50 до 30 %.

4 Постанова Правління НБУ «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 06.02.2019 р. № 35. З коротким оглядом змін від НБУ можна ознайомитися на офіційному інтернет-представництві банку за таким посиланням: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=87601458.

Розрахунки за експортними/імпортними операціями: триваліше граничний строк, але ширше коло. У своїх роз’ясненнях5 податківці звертають увагу, що збільшений з 180 до 365 днів граничний строк розрахунків за експортно-імпортними контрактами стосується не лише товарів, але й експорту послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав.

5 http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/366044.html.

До 07.02.2019 р. обмеження строків розрахунків при експорті послуг поширювалося тільки на транспортні та страхові послуги.

Зверніть увагу, що розрахунки за експортними/імпортними операціями, які не були завершені станом на 07.02.2019 р., повинні здійснюватися у строк, установлений НБУ відповідно до Закону про валюту (тобто 365 днів).

Водночас до розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів, граничні строки розрахунків за якими було встановлено Законом № 1856 (180 днів) і які до моменту набрання чинності Законом про валюту були порушені, застосовуються строки відповідно до вимог Закону № 185.

6 Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР.

Підтверджує такі висновки ДФСУ (ІПК від 22.12.2018 р. № 5389/6/99-99-14-06-02-15/ІПК), при цьому зазначаючи, що кожен конкретний випадок розрахунків між резидентами та нерезидентами за зовнішньоекономічними договорами слід розглядати з урахуванням усіх документів, які стосуються цієї справи.

Ще один важливий факт: згідно з п. 7 ст. 11 Закону про валюту не проводиться валютний нагляд за експортно-імпортними операціями, суми яких не перевищують мінімального розміру фінансової операції, що підлягає фінмоніторингу, — 150 тис. грн.

Експортна операція знімається з валютного контролю з дати надходження валюти на поточний рахунок (а не розподільчий) — згідно з п. 2 ст. 13 Закону про валюту і п. 23 Положення № 5.

Як повідомляє Мінекономрозвитку на своєму офіційному веб-сайті7, КМУ ухвалив рішення щодо можливості продовження строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у разі встановлення НБУ граничних строків за такими операціями, а також затвердив окремі групи товарів і галузей економіки, які подаватимуться до НБУ для встановлення винятків та особливостей для них.

7 http://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=216d6fba-3525-4f34-ac7d-73265b413f57&title=UriadUkhvalivRishenniaSchodoUmovProdovzhenniaStrokivRozrakhunkivPriZdiisnenniOperatsiiZEksportuTaImportu

«Валютна» пеня. Її нарахування, нагадаємо, передбачено ч. 5 ст. 13 Закону про валюту за порушення резидентами граничного строку розрахунків.

Пеню нараховують за кожен день прострочення в розмірі 0,3 % від суми неодержаних грошових коштів (вартості недопоставленого товару) за договором у гривні (якщо це валюта контракту) або в інвалюті, перерахованій у гривні за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (чи вартості недопоставленого товару).

Стягнення пені, як і раніше, покладене на податківців (згідно з ч. 8 ст. 13 Закону про валюту).

Інші санкції за порушення строків розрахунків (індивідуальний режим ліцензування та призупинення ЗЕД) скасовано.

Дроблення — не варіант. Уникнути нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків за експортними/імпортними операціями й, відповідно, «валютної» пені у разі їх порушення за допомогою штучного дроблення валютної операції не вдасться.

Крім того, з 07.02.2019 р. банки зняли з валютного нагляду експортні/імпортні операції, що залишилися незакритими на суму до 150 тис. грн.

Для цих цілей курс НБУ береться на дату останньої події: останньої оплати/постачання/заліку (згідно з п.п. 1 п. 9 Інструкції № 7).

Але й ця норма не застосовується у випадках штучного дроблення постачання/валютних операцій при експорті/імпорті.

Табу на взаємозаліки. Згідно з п.п. 5 п. 10 Інструкції № 78, якщо валюта контракту — з групи 1 Класифікатора валют9 або російські рублі, то при взаємозаліку за експортними й імпортними операціями контракт не знімуть з валютного нагляду.

8 Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затверджена постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 7.

9 Класифікатор іноземних валют та банківських металів, затверджений постановою Правління НБУ від 04.02.98 р. № 34.

Розрахунки з нерезидентами в гривнях: коли можна? За домовленістю сторін використовувати національну валюту при розрахунках можна в більшості випадків. Зокрема, це стосується операцій, перелічених у пп. 27 — 30 Положення № 210.

10 Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 2.

Готівкова інвалюта: використовуємо в окремих випадках. Яких саме — можна дізнатися з розд. VІ Положення. Для звичайних резидентів (з числа юросіб і ФОП) цікавими будуть такі випадки:

— забезпечення витрат на відрядження за кордоном (п. 42 Положення № 2);

— оплата представницьких витрат на організацію офіційних заходів за кордоном (п. 42 Положення № 2);

— оплата експлуатаційних витрат, пов’язаних з обслуговуванням власних транспортних засобів за кордоном (п. 43 Положення № 2).

Валютний нагляд: деякі послаблення. Було скорочено перелік індикаторів сумнівних операцій при здійсненні валютного нагляду. Так, фінансова допомога, за рахунок якої здійснюється операція, більше не вважається окремим індикатором. Фінустанови аналізують її в межах заходів з установлення джерел походження коштів клієнта, а не окремо.

Скасування попереднього резервування коштів для купівлі інвалюти. З 07.02.2019 р. купівля інвалюти здійснюється «день у день»: так званий режим «Т+1» відійшов у небуття (постановою № 35 видалено пп. 40 — 42 Положення № 5).

Тобто тепер для того, щоб купити іноземну валюту, не потрібно чекати й резервувати кошти (у гривнях) для цього за день до такого придбання.

Ще одна приємна новина стосовно купівлі інвалюти11: тепер її онлайн-купівля через інтернет-банкінг та мобільні додатки доступні громадянам у режимі 24/7. Але є обмеження: сума має бути менше 150 тис. грн.

11 А також банківських металів.

Деклараціє про валютні цінності, прощавай! Про її подання більше турбуватися не доведеться12. Підтверджує це ДФСУ13, зазначаючи: щоквартальне декларування валютних цінностей, доходів та майна, що знаходяться за межами України, скасовується. Звітувати за період з 01.01.2019 р. по 07.02.2019 р. не потрібно!

12 Про що ми повідомляли вам, зокрема, в статті «Валютне декларування: окремо в ДФСУ і НБУ, причому без штампів» у журналі «Бухгалтер 911», 2018, № 31.

13 http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/366044.html.

Востаннє відзвітувати слід було за 2018 рік (станом на 01.01.2019 р.), про що податківці говорять у кінці інформаційного повідомлення на своєму веб-порталі.

Дивіденди в інвалюті за 2018 рік: можна, але в межах загального ліміту. Також завдяки останнім змінам знято заборону на репатріацію дивідендів в інвалюті за 2018 рік. Такі операції з 07.02.2019 р. можна здійснювати в межах загального ліміту на повернення дивідендів, нарахованих за періоди до 2018 року включно, у межах 7 млн € на місяць (згідно з п. 93 Положення № 5).

Купівля валюти за рахунок кредитних коштів. Спочатку було передбачено заборону здійснювати купівлю інвалюти за дорученням/заявою клієнтів за рахунок коштів у гривні, залучених цими клієнтами у формі кредиту (п. 38 Положення № 5). Цим же пунктом установлено рідкісні винятки із цього правила.

Але завдяки постанові № 35 перелік винятків дещо розширився. Тепер заборона не діє, у тому числі якщо операції проводяться клієнтами за рахунок кредитних коштів з метою купівлі інвалюти в незначному розмірі (до 150 тис. грн.).

Заборона на переказ коштів до РФ і Кº. Заборонено переказувати кошти з метою надання кредитів, здійснення інвестицій або розміщення на банківських рахунках до держави-агресора/держави-окупанта, офшорних зон та країн, які не виконують/неналежно виконують рекомендації FATF. Причому стосується це як юр-, так і фізосіб.

фото автора У фокусі
Амброзяк Наталя Подаємо бенефіціарів: коли та як [час настав]...
113018 323
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам
Дякуємо, що читаєте сайт Бухгалтер 911 Увійдіть та читайте далі безкоштовно