Блокування ПН: відповідаємо на «гарячі» запитання

Позитивна податкова історія

Узагалі, в Порядку № 117* прямо не сказано, на яку дату (дату складання або реєстрації ПН) платник повинен мати позитивну податкову історію (ППІ). У п. 7 Порядку просто сказано про наявність ППІ: якщо за результатами моніторингу ПН відповідає критеріям ризиковості, але платник має ППІ, то реєстрація його ПН не призупиняється. Але при цьому в нас є:

* Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджений постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117.

1) характеристика показників ППІ. Нагадаємо, що платник має ППІ, якщо відповідає хоча б одному критерію з 8 критеріїв ППІ, які визначені листом ДФСУ від 21.03.2018 р. № 960/99-99-07-18 (http://sfs.gov.ua/baneryi/zupinennya-reestratsii-pn/357077.html). Усі 8 критеріїв наведені в Електронному кабінеті. Платник має ППІ, якщо в Електронному кабінеті хоча б один з «позитивних» критеріїв відмічений галочкою «√»;

2) норма п. 11 Порядку № 117, в якій сказано, що показники ППІ розраховуються фіскалами щомісяця до 10-го числа місяця, який настає за звітним. Розраховані показники стають доступними для платника в Електронному кабінеті. Вже з цього можна зробити висновок — показники ППІ розраховуються щомісячно. Відповідно в режимі реального часу щодня вони не перераховуються.

Навіть якщо ми візьмемо перший показник ППІ — обсяг постачання, зазначений платником у ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН у поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК, не перевищує 150 тис. грн. на одного покупця — платника ПДВ.

По-хорошому, цей показник повинен розраховуватися в режимі реального часу (раз ураховуються обсяги постачань за поточний місяць, з урахуванням поданої на реєстрацію ПН). Але цей показник фактично розраховується тільки раз на місяць. Знову ж таки говориться в ньому про зареєстровані (а не складені) в поточному місяці ПН.

Судячи з усього, ми повинні орієнтуватися на наявність ППІ на момент реєстрації ПН, а не на момент її складання. Тобто беруться до уваги ті показники ППІ, які розраховані фіскалами (і значаться в Електронному кабінеті) на момент реєстрації ПН.

При цьому також нагадаємо, що ППІ:

— не рятують — якщо сам платник віднесений фіскалами до переліку ризикових (як правило, за п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника);

— рятують — якщо сам платник не ризиковий, але операція відповідає критеріям ризиковості.

Ризиковість платника за п. 1.6

Фактично на практиці — так і є. Але формально ніде не прописаний порядок дій платника, якщо його включають до числа ризикових платників за п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку. У самих Критеріях ризиковості тільки сказано, що якщо платник має ознаки ризиковості згідно з п. 1.6, то такий платник виноситься на розгляд комісії того ж дня і включається до переліку ризикових у день проведення засідання комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Тобто за рішенням комісії ГУ ДФС області, Києва, Офісу великих платників платника включають до переліку ризикових і за рішенням комісії його звідти ж і виключають (коли у фіскалів з’явилася інформація про те, що платник не відповідає критеріям ризиковості).

Перевірити, чи є ви в списку ризикових платників, можна через Електронний кабінет (вкладка «СЕА ПДВ» → «Моніторинг ПН/РК» → «Відповідність критеріям ризиковості»).

Як показала практика, просто подання разблокувальних документів проблему не вирішує. Спочатку доцільно домагатися виключення з переліку ризикових платників.

Для цього треба подавати письмове звернення до своєї регіональної комісії з проханням виключити вас із переліку ризикових платників. При цьому треба додати пояснення і документи, що характеризують вашу діяльність і підтверджують її реальність.

Це інформація про наявність: приміщень; виробничих потужностей; земельних ділянок; найманого персоналу; доходу від здійснення діяльності за попередній період тощо.

І тільки після того, як вас виключать з переліку ризикових, доцільно подавати документи на розблокування ПН**. При цьому нагадаємо, що на сьогодні є два рішення суду, якими визнаються незаконними критерії ризиковості платника:

** Детальніше про це — у статті «Ризиковість платника за п. 1.6 VS Блокування ПН» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 23).

— рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2019 р. № 640/1240/19. Цим рішенням суд зобов’язав ДФСУ відкликати лист від 05.11.2018 р. № 4065/9-99-07-05-04-18, яким визначені критерії ризиковості операцій і ризиковості платника. Зараз це рішення перебуває на розгляді апеляційного суду;

— рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2019 р. № 826/12108/18, яким суд, зокрема, визнав недійсним п. 10 Порядку № 117, що встановлює процедуру, за якою визначаються і затверджуються критерії блокування. Поки що це судове рішення не набрало чинності.

При цьому, за наявною інформацією, Мінфін готує проект змін до Порядку № 117, який передбачає, що критерії ризиковості платника і ризиковості операцій будуть визначені безпосередньо в нормативному акті. Але істотних позитивних змін для платників ПДВ вони не передбачають .

ПДВ-«новачки» і ризиковість платника за п. 1.6

Відзначимо, що реєстрація платником ПДВ менш ніж 3 місяці є самостійною підставою для включення платника до числа ризикових за п. 1.6 Критеріїв ризиковості. Але! ПДВ-«новачки» не автоматично відносяться до числа ризикових, а тільки за рішенням комісії ДФС (тобто якщо фіскали на підставі наявної інформації визнають це доцільним). Іноді обґрунтуванням включення ПДВ-«новачків» до числа ризикових є те, що у платника немає відкритих рахунків у банку або ПДВ-«новачок» відразу ж реєструє ПН на велику суму.

Те, що вже минули 3 місяці з дати вашої реєстрації платником ПДВ, а ви все одно залишаєтеся в числі ризикових, може означати, що вас просто «перевели» до числа ризикових за іншою підставою з того ж п. 1.6 Критеріїв — «наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником».

Що робити? Порада та ж, що й у ситуації вище, — звертатися письмово до своєї регіональної комісії ГУ ДФС з проханням виключити вас із числа ризикових із пакетом документів, які підтверджують реальність вашої діяльності (див. запитання вище).

Перепродаж товару при блокуванні ПН

Розпочнемо з того, що продати товар ви можете. Отримавши товар, ви його оприбутковуєте у себе, як завжди. Тільки доти, доки постачальник не зареєструє ПН, — у вас не буде права на податковий кредит і на відповідну суму не збільшиться регліміт.

Але є ризики того, що вже ваші ПН на постачання товару можуть заблокувати. Хоча не обов’язково, що це станеться. Адже, може, ваші ПН узагалі випадуть з-під моніторингу — потраплять під критерії-«імунітети» (але тут теж треба врахувати, що якщо, наприклад, ви товари з такими кодами раніше не продавали, навіть якщо такі ПН потраплять під критерії-«імунітети», з’являється інший ризик — фіскали вас можуть зарахувати до числа ризикових платників).

Може, ви продаватимете ці товари неплатникам, і тоді жодного блокування не буде!

Якщо товари з такими кодами УКТ ЗЕД ви продаєте часто, навіть якщо у вас була велика закупівля (і ПН може потрапити під ризикову операцію), то за наявності показників позитивної податкової історії ПН теж не заблокують.

Можливо, постачальник спробує вам зареєструвати нову ПН. Адже просто «кинути» ПН, якщо постачання було реально здійснене, для нього загрожуватиме штрафом за відсутність реєстрації ПН.