Як виправити сумову помилку в ПН?

Ряд листів фіскалів (листи ДФСУ від 25.03.2019 р. № 1232/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 29.03.2019 р. № 1331/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) свідчить про те, що податківці визнають правильним варіантом виправлення сумової помилки в ПН — варіант повністю обнулити ПН із сумовою помилкою* + скласти нову ПН.

* Як анулювати помилкову ПН, читайте в статті «Анулюємо помилкові податкові накладні» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 7).

До речі, консультація з аналогічними висновками розміщена тепер і в категорії 101.16 ЗІР, замість скасованої, у якій фіскали пропонували на суму, якої не вистачає (різницю), доскласти ПН.

Важливо! В усіх вищеназваних консультаціях фіскали розглядають ситуацію, коли ми саме занизили обсяг податкових зобов’язань (ПЗ) у ПН.

Варіант з перевиписуванням ПН, звичайно, є найоптимальнішим варіантом виправлення сумової помилки. Оскільки, по-перше, ПН з помилкою в сумі ПЗ не відповідає постачанню (заважає ідентифікації операції). По-друге, ПЗ повинні нараховуватися на дату їх виникнення (ст. 187 ПКУ). На цю ж дату повинна складатися і ПН (п. 201.1 ПКУ). А це означає, що просто виправити таку помилку, склавши до ПН «виправляючий» РК датою виявлення помилки, не коректно.

Але у варіанта з «перевиписуванням ПН» є «мінуси». Якщо помилку виявили не відразу (через час):

(1) можна потрапити під штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН — ст. 120¹ ПКУ (причому, помилилися на частину суми, а штраф доведеться платити з усієї суми ПДВ);

(2) щоб не мати проблем з ∑Перевищ**, спочатку потрібно буде зареєструвати правильну ПН, а потім її виправляти РК з типом причини 20.

** Детальніше про те, коли можуть виникнути проблеми з ∑Перевищ, дивіться у вищезгаданій статті (посилання *).

При цьому варто пам’ятати: що ПЗ повинні в будь-якому разі потрапити до декларації свого періоду (того, в якому виникли ПЗ). Якщо помилка виправлена в наступному періоді, доведеться подавати УР. А покупець уже отримає право на податковий кредит (ПК) тільки після того, як буде зареєстрована правильна ПН.

Але, на наш погляд, можливий і інший варіант виправлення сумової помилки — скласти один «виправляючий» РК до ПН. Ясна річ, що оскільки ми донараховуємо ПЗ, то складати його доведеться датою першої події (тобто тією ж датою, що й ПН).

Такий варіант цілком уписується в рамки ПКУ. Адже згідно з п. 192.1 ПКУ за допомогою РК повинні виправлятися і сумові помилки в ПН. Єдине, що ні в ПКУ, ні в Порядку № 1307*** не визначений механізм виправлення сумових помилок. Але тим не менш, право виправити будь-яку помилку (у тому числі й сумову) за допомогою РК прямо закріплене в ПКУ.

*** Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.

Для виправлення помилки достатньо скласти РК, у якому:

— першим рядком відмінусовуємо неправильні дані (показники ПН, яка коригується, виводяться в нуль);

— другим рядком (якому присвоюється новий порядковий номер, який не зазначався в ПН) — додаємо правильні показники.

Плюси цього варіанта. Якщо помилку виявили через час, штраф за несвоєчасну реєстрацію РК буде значно меншим, ніж при варіанті повністю перевиписати ПН (оскільки РК складатиметься тільки «на дельту»).

Мінуси — покупець може відмовитися приймати такий РК. Фіскали вказують на те, що ПН, у якій зазначений неправильний обсяг постачання, не надає права на ПК. Так, правильно, але тільки за тієї умови, що помилку ми взагалі не виправили. Водночас якщо скласти до такої ПН «виправляючий» РК, то право на ПК у покупця має бути гарантоване.

Зазначимо також, що у випадку, коли збільшуємо (донараховуємо) ПЗ, проблем з ∑Перевищ не буде (за умови, що ми випишемо РК правильною датою — датою першої події, тобто тією ж датою, що й ПН).

Окремо заслуговує на увагу ситуація з виправленням помилки в самозведених ПН, якими нараховуються компенсуючі ПЗ. Наприклад, коли забули включити якусь ПН у таку «самозведену» ПН.

З приводу виправлення такої помилки у фіскалів дещо суперечливі думки.

У листі ДФСУ від 25.03.2019 р. № 1232/6/99-99-15-03-02-15/ІПК вони наполягають на тому, що як і при виправленні «сумової» помилки у звичайній ПН, сумову помилку в компенсуючій ПН потрібно виправляти шляхом анулювання помилкової ПН (обнуляючого РК до неї, зазначивши в гр. 2.1 код причини коригування «201») і реєстрації правильної ПН.

Хоча в діючій консультації в категорії 101.16 ЗІР і в листі ДФСУ від 05.04.2019 р. № 1473/6/99-99-15-03-02-15/ІПК фіскали вже не такі категоричні, а говорять, що виправити помилку можна всього одним РК, склавши рядки на «мінус» і «плюс». Щоправда, в цих роз’ясненнях не сказано, що йдеться про сумові помилки. Але в них описаний у цілому підхід до виправлення помилок у компенсуючій ПН (без вказівки на те, сумові вони чи ні).

При цьому, навіть якщо врахувати підхід фіскалів з виписуванням нової ПН, то за компенсуючими ПЗ цілком можна було б обійтися доскладанням ПН на різницю (податкові зобов’язання, яких не вистачає). Адже самі контролери визнають можливість складання декількох (!) компенсуючих ПН протягом звітного періоду. Тим паче, що компенсуючу ПН складаємо для себе і покупцеві не видаємо (тобто від неї не залежить ПК у покупця).