Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, листопад, 2019/№47
Друкувати

Варіанти відшкодування шкоди винним

Огай Елена, эксперт по вопросам оплаты труда
У межах інвентаризаційної теми, на жаль, не можна обійти проблему нестач. Особливо неприємно, коли з’ясовується, що шкода підприємству заподіяна з вини свого ж працівника. Безумовно, ексцеси, що приводять їх до відповідальності, трапляються нечасто. Проте завжди потрібно бути у всеозброєнні. Тож давайте розберемося, які у вас є варіанти відшкодування шкоди винним.

Говорити ми з вами тут будемо виключно про матвідповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству при виконанні ними своїх трудових обов’язків. Договори цивільно-правового характеру зачіпати не будемо, оскільки в цьому випадку йдеться про цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за ЦКУ та/або ГКУ.

Отже, при інвентаризації виявлено факт заподіяння підприємству матеріальної шкоди. Що далі?

Насамперед інвентаризаційна комісія повинна розглянути письмове пояснення особи, яка допустила нестачу або псування цінностей чи інші порушення. Причому не важливо, залишається така особа працівником підприємства чи вже ні. Головне — факт його перебування в трудових відносинах з підприємством на момент заподіяння шкоди.

У протоколі інвентаризаційної комісії необхідно навести відомості про таку особу і, бажано, зазначити причини, які призвели до нестачі, втрат.

Далі вирішуємо: стягувати з працівника суму запротокольованої нестачі чи ні. У зв’язку із цим виникає чергове запитання: притягнення до матеріальної відповідальності — це право чи обов’язок роботодавця?

На наш погляд, тут ідеться саме про право роботодавця, передбачене КЗпП та іншими чинними нормативно-правовими актами. Він може або реалізувати його, або повністю чи частково відмовитися від стягнення з винного працівника шкоди з урахуванням конкретних обставин, за яких була заподіяна шкода*. Водночас власник приватного підприємства або учасники госптовариства можуть обмежити право керівника на відмову від стягнення з працівників заподіяної майнової шкоди (повністю або частково).

* Виняток становлять підприємства, установи, організації, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів.

Можна розробити та затвердити наказом керівника документ, який регламентує порядок притягнення працівників до матвідповідальності.

Проте пам’ятайте: він може лише деталізувати положення КЗпП, але не повинен їм суперечити.

З таким порядком необхідно ознайомити всіх працівників підприємства.

Щоб стягнути з працівника заподіяну підприємству шкоду, потрібно діяти за певними правилами. Перелічимо їх.

Правило 1. Якщо сума відшкодування не перевищує розміру середнього заробітку винної особи, то її відраховують із заробітної плати на підставі наказу (розпорядження) керівника підприємства (ч. 1 ст. 136 КЗпП).

Якщо шкоду заподіяв директор (гендиректор) підприємства. Тоді рішення про притягнення його до матеріальної відповідальності приймається або виконавчим органом у цілому (наприклад, дирекцією), або на загальних зборах учасників товариства. В останньому випадку таке рішення оформляють у вигляді протоколу загальних зборів.

Наказ (розпорядження) про притягнення працівника до матвідповідальності видають не пізніше за 2 тижні з дня виявлення заподіяної ним шкоди.

Днем виявлення заподіяної шкоди вважають день, коли власник (уповноважений ним орган) дізнався про її заподіяння. При інвентаризації таким днем буде день підписання відповідного акта або висновку.

Звернути наказ до виконання можливо через 7 днів з дня ознайомлення з ним працівника (ч. 2 ст. 136 КЗпП).

Причому під зверненням до виконання розуміють передачу розпорядження бухгалтерові за розрахунками з працівниками, а не реальне утримання.

Строк ознайомлення працівника з таким наказом (розпорядженням) законодавством не регламентований. Проте краще це зробити якнайшвидше. Повідомити працівника радимо під підпис. Це допоможе уникнути проблем, якщо раптом у майбутньому працівник захоче оспорити правомірність стягнення компенсації шкоди.

Середньомісячний заробіток з метою відшкодування збитків визначають відповідно до п. 8 Порядку № 100**: виходячи із зарплати за останні два місяці, що передують події, з якою пов’язаний такий розрахунок. У цьому випадку такою подією буде день видання наказу керівником про притягнення працівника до матвідповідальності.

** Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Відраховуючи суму відшкодування із заробітної плати співробітника підприємства, дотримуйтеся обмежень, установлених ст. 127 — 129 КЗпП.

Так, згідно зі ст. 128 КЗпП при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 % сум «чистої» заробітної плати (тобто за вирахуванням ПДФО і військового збору). У виняткових випадках (прямо передбачених у законодавстві України) стягувати можна до 50 % зарплати. При цьому якщо йдеться про відрахування за декількома виконавчими документами, працівникові в будь-якому випадку необхідно зберегти 50 % його заробітку.

Не допускаються утримання з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно із законодавством не звертається стягнення (ст. 129 КЗпП).

Правило 2. Якщо сума відшкодування більше за середньомісячний заробіток, для стягнення з працівника шкоди, заподіяної підприємству, роботодавець повинен звернутися до суду (ч. 3 ст. 136 КЗпП).

Пам’ятайте! Строк позовної давності для звернення до суду з позовом до працівника про відшкодування матеріального збитку становить 1 рік з дня його виявлення (ст. 233 КЗпП).

Водночас якщо працівник, який притягається до матеріальної відповідальності, визнає свою вину та не заперечує проти розрахованого розміру шкоди, він може відшкодувати шкоду добровільно (ч. 5 ст. 130 КЗпП).

Варіантів декілька: (1) шляхом відрахування із заробітної плати за заявою працівника. У такому разі обмеження на відрахування із зарплати не діє. Працівник сам зазначає в заяві, в якому порядку він просить проводити відрахування; (2) шляхом внесення грошових коштів до каси або на поточний рахунок роботодавця в банку; (3) з дозволу роботодавця працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або виправити пошкоджене (ч. 5 ст. 130 КЗпП).

Працівник не згоден з притягненням його до матеріальної відповідальності або з розміром відшкодування шкоди? У цьому випадку він може звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (ст. 224 КЗпП) та/або до суду (ст. 233 КЗпП).

фото автора У фокусі
Ушакова Лілія СЕРЕДНЯ ЗАРПЛАТА – НОВИЙ ПЕРЕРАХУНОК [Порядок 100]...
57218 141
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам
Нас вже image користувачів
Клуб 911 — приєднуйтесь, щоб отримати повний доступ до всіх матеріалів сайту. Це безкоштовно!
Вже з нами? Увійти