Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Підпишіться!


Бухгалтер 911, жовтень, 2019/№41
Друкувати

Коригування митної вартості товару: ПДВ особливості

Казанова Марина, налоговый эксперт, CAP
Ситуація. Ми імпортували товари. Митниця підвищила їх митну вартість і додатково нарахувала митні платежі. Нам надано 90 к. дн. на подання документів для підтвердження нашої вартості товару. Але в результаті документи не врахували. Плануємо подавати позов до суду. Як бути із сумою донарахованого ПДВ: брати в податковий кредит, а потім після рішення суду знімати? Як бути з «мінбазою» ПДВ при продажу імпортованих товарів? Чи додавати донараховані митні платежі до вартості товару?

Отже, платник заявив митну вартість товару в митній декларації (МД). Далі митний орган:

(1) або визнає заявлену декларантом митну вартість — на цьому все;

(2) або прийме письмове рішення про коригування митної вартості — зазвичай у більший бік. У такому разі протягом 10 робочих днів після відмови в прийнятті МД подається нова МД (ст. 263 МКУ). При цьому декларант:

(1) або погоджується з новою митною вартістю, визначеною митниками. У такому разі в гр. 47 МД він зазначає суму митних платежів, розраховану з МВ, визначеної митним органом (з кодом 01);

(2) або не погоджується з новою митною вартістю. У цьому випадку на підставі ч. 7 ст. 55 МКУ товари випускаються у вільний обіг за умови сплати всієї суми митних платежів виходячи з митної вартості, визначеної митниками. При цьому в МД суми митних платежів відображаються в гр. 47 МД окремими рядками, а саме:

— митні платежі, нараховані виходячи з митної вартості, визначеної декларантом (з кодом 01);

— митні платежі, нараховані виходячи з митної вартості, визначеної митним органом (з кодом 55). На різницю між зазначеними сумами декларант надає гарантії, перераховуючи всю суму митних платежів, виходячи з митної вартості, визначеної митниками.

Зверніть увагу! Що митні платежі, задекларовані за гр. 47 МД з кодом 01, відразу перераховуються до бюджету. А ось різниця — є всього лише гарантією і зберігається на депозитному рахунку митників.

Строк дії гарантії — 90 к. дн. з дня випуску товарів у вільний обіг.

Протягом 80 к. дн. з дня випуску товарів у вільний обіг декларант має право надати додаткові документи митниками для підтвердження митної вартості. Якщо після закінчення 90 к. дн. митники приймуть позитивне рішення (на користь декларанта) — то рішення про коригування митної вартості скасовується, а сума гарантії (різниця в митних платежах) повертається декларанту.

Якщо ж митники після закінчення 90 к. дн. з дня випуску товарів у вільний обіг так і не визнають митну вартість, заявлену декларантом, то вони складуть аркуш коригування до МД на суму донарахованих митних платежів. А самі платежі, що раніше вважалися гарантією, перераховуються до бюджету, тобто є повноцінним «імпортним» ПДВ.

Податковий кредит з ПДВ. Головна умова для «імпортного» ПК — сплачений на митниці ПДВ та оформлена МД, що підтверджує його сплату (пп. 198.2, 201.12 ПКУ). У загальному випадку право на ПК з’являється на дату подання МД для митного оформлення. Але! Зверніть увагу! Відразу до бюджету потрапили тільки митні платежі, розраховані виходячи з митної вартості, визначеної декларантом. Тому «потенційний» ПДВ, сплачений у вигляді фінансової гарантії (під кодом 55), у податковий кредит відразу не ставимо.

Сума ПДВ, донарахована виходячи з митної вартості, визначеної митниками, і позначена під кодом 55, є тільки гарантією сплати на момент складання МД (лежить на депозитному рахунку митниці), а не сплатою як такою.

Тобто до кол. А рядка 11.1 (11.2) декларації з ПДВ потрапить митна вартість ввезених товарів, заявлена декларантом і збільшена на суму мита й акцизного податку (п. 190.1 ПКУ). До кол. Б — сума ПДВ, сплаченого до бюджету.

У платника в запасі ще є час, щоб погодити (обґрунтувати/підтвердити) «свою» митну вартість товару. Тільки після остаточного рішення або відмови, прийнятої на митниці, буде відомо, підуть гарантійні платежі до бюджету чи ні.

Як ми зазначили вище — після закінчення 90 к. дн. з дня випуску товарів у вільний обіг, якщо митники так і не погодяться з митною вартістю, заявленою декларантом, вони складають аркуш коригування до МД на суму донарахованих митних платежів. І саме в періоді, коли буде оформлений аркуш коригування до МД у платника ПДВ з’явиться право збільшити (донарахувати) ПК (з різниці, яка раніше була гарантією). При цьому жоден РК для цього не потрібен. Як пояснюють самі фіскали, достатньо показати донарахований ПК за ряд. 11.1 (11.2) декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому оформлений аркуш коригування до МД (лист ДФСУ від 12.03.2019 р. № 998/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Тобто жодних УР не подаємо.

У цьому ж періоді (у періоді оформлення аркуша коригування до МД) збільшиться й регліміт для реєстрації податкових накладних за рахунок збільшення показника ∑Митн.

У нашому випадку платник планує далі оскаржити рішення митниці про коригування митної вартості в суді. Чи слід у цьому випадку відображати ПК з донарахованої суми митних платежів у періоді оформлення аркуша коригування до МД?

Оскільки «імпортний» ПДВ після закінчення 90 днів фактично сплачений до бюджету з усієї суми (з тієї, яку визначили митники) та є аркуш коригування до МД — ви маєте повне право на ПК. А якщо надалі на підставі рішення суду митниця оформить аркуш коригування до МД на зменшення митної вартості, то тоді знову ж таки в поточній декларації (а не через УР) періоду оформлення аркуша коригування потрібно буде зменшити ПК (див. підрозділ нижче).

У принципі, декларант може прийняти рішення і не відображати ПК з донарахованої суми ПДВ. Але, якщо суд прийме рішення на користь митників, то, щоб не втратити право на податковий кредит, потрібно буде подати УР до декларації з ПДВ того періоду, в якому був оформлений аркуш коригування до МД.

Чи потрібно другу (донараховану) частину мита додавати до первісної вартості товару? Згідно з П(С)БО 9 до первісної вартості товару включаються й митні платежі. Тому в загальному випадку в періоді оформлення аркуша коригування до МД (після закінчення 90 к. дн. митники не визнали митну вартість, заявлену декларантом) слід було б показати відповідне донарахування митних платежів й у бухобліку.

Якщо товар ще не продано — проводкою: Дт 28 —Кт 377, якщо вже продано — Дт 902 — Кт 377 (а якщо продано минулого року — Дт 949 — Кт 377).

Але! Оскільки в нашій ситуації платник починає процедуру судового оскарження, суму митних платежів ще не можна вважати остаточно узгодженою.

Тому до винесення судом відповідного рішення первісну вартість товарів, на наш погляд, коригувати не варто. А різницю в оплаті митних платежів розглядати як претензію.

«Мінбаза» ПДВ. При реалізації імпортних товарів база ПДВ визначається в загальному порядку — виходячи з їх договірної вартості, але не нижче вартості їх придбання (п. 188.1 ПКУ). Тобто «мінбазою» в цьому випадку є не митна вартість товарів, а дійсна вартість їх придбання!

Фіскали це підтверджують (див. консультацію в розділі 101.07 ЗІР).

Тому якщо ціна реалізації товарів буде не менше вартості, за якою товар закуповувався в нерезидента, то немає потреби донараховувати податкові зобов’язання з ПДВ до «мінбази» .

Рішення суду про коригування митної вартість. У нашій ситуації платник звертається до суду з позовною вимогою про скасування рішення митників щодо коригування митної вартості. Тут варто звернути увагу на такий момент. Якщо рішення суду буде на користь платника, тобто в рішенні суду буде констатована хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили помилкову або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку та на умовах, установлених у ст. 301 МКУ, ст. 43 ПКУ і ст. 45 БКУ на підставі його заяви.

Тобто рішення суду не буде безумовною 100 % гарантією того, що митники повернуть надміру сплачену суму митних платежів. Платникові потрібно буде подати заяву в порядку, передбаченому ст. 43 ПКУ на повернення надміру сплачених коштів.

У разі наявності податкового боргу помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання не повертаються.

При цьому в разі прийняття рішення про повернення надміру сплачених митних платежів митники повинні будуть оформити аркуш коригування МД. Причому саме в періоді оформлення аркуша коригування до МД (незалежно від того, коли фактично відбулося повернення коштів), а не прийняття рішення суду, у платника і з’явиться обов’язок зменшити податковий кредит, якщо він його на підставі попереднього аркуша коригування «донарахував». Це підтверджують і фіскали в листі від 12.03.2019 р. № 998/6/99-99-15-03-02-15/ІПК (ср. 025069200). Відображають таке зменшення податкового кредиту зі знаком «-» за ряд. 11.1 (11.2) декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому оформлено аркуш коригування до МД. При цьому жодного РК складати не потрібно.

Слід зауважити: щойно буде оформлено аркуш коригування до МД на зменшення митної вартості, тут же буде зменшений показник ∑Митн. Відповідно на цю суму зменшиться й ліміт реєстрації податкових накладних у СЕА ПДВ.

Оскільки при ввезенні товарів «імпортний» ПДВ був сплачений не з ПДВ-рахунку, а зі звичайного поточного рахунку платника, то й повернення надміру сплаченого ПДВ здійснюється також на поточний рахунок (а не на ПДВ-рахунок).

фото автора У фокусі
Ушакова Лілія ПДФО + ВЗ + ЄСВ = єдина звітність...
29751 33
Курси валют
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд