Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, жовтень, 2019/№43
Друкувати

Бонуси в роздробі

Алешкина Наталья, налоговый эксперт
Практично всі великі роздрібні компанії розробляють безліч програм лояльності. Серед них — так звана бонусна програма: постійні покупці накопичують бонуси для подальшого обміну їх на матеріальні вигоди (дисконт, безоплатний товар тощо). Крім того, бонусна програма допомагає вирішити питання з розмінною монетою. Так, замість здачі дрібними грошима продавець може зарахувати покупцеві «копійки» на бонусну картку або, навпаки, списати частину бонусів у рахунок оплати товару. А ось як усе це відображати в обліку — розповімо саме зараз.

Передусім зауважте: усі умови програми лояльності мають бути задокументовані в продавця й оприлюднені ним відповідним чином для всіх покупців. Умови випуску бонусних карток, кількість і порядок нарахування бонусів (відсоток від продажу) та інші особливості визначають в умовах такої програми лояльності.

Тобто має бути чітко прописана та сума знижки, на яку може претендувати кожен покупець, який бере участь у програмі лояльності і пред’явив бонусну картку. Власне, за допомогою такої картки відбувається накопичення/списання бонусів. Вона, по суті, підтверджує право її пред’явникові отримати знижку в розмірі нарахованих бонусів.

Принцип бонусної програми

Програма лояльності (бонусна програма) використовується найчастіше в роздрібних супермаркетах. Тобто спочатку товар оплачується за повною його вартістю — без надання знижки в момент продажу.

При цьому з кожної купівлі покупцеві нараховуються бонуси на його картку лояльності, а накопичені таким чином бонуси він може витратити частково або повністю в рахунок наступної купівлі. По суті, бонус — це зобов’язання продавця надати покупцеві знижку за умови, що він скористається своїм правом на її отримання. Інакше кажучи, підприємство при продажу певного товару надає покупцеві знижку, на яку він може зменшити вартість своєї наступної покупки.

Коли умови програми погоджені і затверджені, наступний крок — продавець береться до випуску бонусних карток.

Бонусна картка

Бонусна картка визнається матеріальним активом (п. 3 розд. І НП(С)БО 1), який прибуткується на баланс підприємства на субрахунок 209 «Інші матеріали».

Бонусна картка не є електронним платіжним засобом.

Первісна вартість такого активу визначається:

— при придбанні в сторонньої організації згідно з п. 9 П(С)БО 9;

— при виготовленні власними силами на рівні виробничої собівартості згідно з П(С)БО 16 (п. 10 П(С)БО 9).

Можна виокремити два варіанти розповсюдження бонусних карток:

— продаж картки за грошову компенсацію;

— безоплатне надання картки тим, хто бажає, або при виконанні певних умов (одноразова купівля на певну суму або декілька покупок вище певної загальної суми).

Якщо картки покупцям реалізують за гроші, то їх продаж відображають із застосуванням субрахунків 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів» і 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів». При безоплатній роздачі їх вартість просто списують до складу витрат на збут (рахунок 93 «Витрати на збут»).

Що стосується ПДВ, то реалізація бонусної картки вважається постачанням (п.п. 14.1.191 ПКУ), а отже, є об’єкт оподаткування ПДВ. А ось що стосується безоплатного їх розповсюдження, то тут «палиця на два кінці».

З одного боку, бонусні картки не мають самостійної цінності і самі собою жодної економічної вигоди покупцеві/одержувачеві картки не дають. Це всього лише матеріальний носій права на знижку — жодного товару тут немає. Строго кажучи, покупцеві потрібна не сама картка, а право, яке має її пред’явник (купівля за зниженими цінами тощо). Отже, і мінбазу потрібно визначати виходячи з вартості цього права. А оскільки немає ані звичайної ціни, ані ціни придбання цього права, відтак мінбази тут теж немає.

З іншого боку, не виключено, що фіскали визначатимуть мінбазу бонусних карток виходячи із ціни їх (карток) придбання.

Загалом, обережним платникам при безоплатній роздачі карток безпечніше все ж нараховувати податкові зобов’язання (ПЗ) виходячи з мінбази згідно з п. 188.1 ПКУ.

Розглянемо облік придбання і реалізації бонусних карток на прикладі.

Приклад 1. Підприємство придбало в постачальника 100 бонусних карток на суму 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.). Надалі картки реалізовані покупцям за 1800 грн. (у тому числі ПДВ — 300 грн.).

Облік бонусних карток

з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

дебет

кредит

Придбання бонусних карток

1

Оприбутковано бонусні картки

209

631

1000

2

Нараховано податковий кредит (до реєстрації ПН у ЄРРН)

644/1

631

200

3

Відображено податковий кредит (ПН зареєстрована в ЄРПН)

641/ПДВ

644/1

200

4

Сплачено гроші за картки постачальникові

631

311

1200

Реалізація бонусних карток

5

Реалізовано бонусні картки клієнтам

301

712

1800

6

Відображено податкові зобов’язання з ПДВ

712

641/ПДВ

300

7

Списано первісну вартість карток

943

209

1000

Наступний крок — нарахування бонусів при реалізації товарів.

Нараховуємо бонуси

У момент продажу товару жодної знижки не надається, а отже, в обліку відображається звичайна операція реалізації товару за повною його вартістю. У бухобліку визнаємо доходи і нараховуємо ПЗ з ПДВ на всю суму реалізації товару.

Як ми сказали, покупець при купівлі товару з нарахуванням бонусів придбаває право купити в майбутньому товар зі знижкою за рахунок списання (анулювання) бонусів, накопичених на картці лояльності. Причому цим своїм правом він може навіть не скористатися. Тому для цілей бухгалтерського обліку нараховані бонуси доцільно обліковувати на позабалансовому субрахунку 042 «Непередбачені зобов’язання» (пп. 4 і 19 П(С)БО 11). Якщо протягом строку дії бонусів покупець так ними і не скористається, то їх списують з позабалансового рахунку. До речі, інформація про непередбачені зобов’язання підлягає розкриттю в примітках до фінзвітності (п. 22 П(С)БО 11).

Щодо ПДВ-обліку зазначимо, що при зарахуванні бонусів на картку лояльності жодних підстав для нарахування ПЗ немає.

Згодні із цим також податківці (див. листи ДФСУ від 12.12.2018 р. № 5198/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 17.07.2019 р. 3307/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Продаємо товар за бонуси

Для цілей обліку реалізації товарів за бонуси можна виокремити дві схеми роботи:

— надання права на купівлю в майбутньому товару зі знижкою;

— оплата товару бонусами (залік).

Що являє собою кожна із цих схем роботи, опишемо нижче.

Право на знижку. Купуючи товар за бонуси, по суті, покупець отримує звичайну знижку, розмір якої залежить від умов бонусної програми і кількості бонусів на картці. У разі одночасного придбання декількох товарів їх вартість логічно зменшувати пропорційно, інакше виникне більше шансів утрапити на мінбазу. Звісно, якщо товар передається повністю за рахунок бонусів (100 % знижка), то його реалізацію відображають в обліку як безоплатну передачу в рекламних цілях. Загалом, у цьому ключі й розглядаємо весь порядок обліку продажу товарів за бонуси.

Зазвичай договірна вартість товару визначається в момент його продажу вже з урахуванням знижки. Дохід відображаємо за кредитом субрахунку 702 за вирахуванням знижки. Відповідно до бази оподаткування ПДВ реально потрапляє саме сума продажу із Z-звіту, але не нижче ціни придбання (п. 188.1 ПКУ)*. Ціна придбання в цьому випадку визначається як різниця між продажною вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки, яка на них була нарахована.

* Звичайно, йдеться про ті товари, які не потрапляють під необ’єктні (ст. 196 ПКУ) або звільнені від оподаткування ПДВ (ст. 197 ПКУ).

У разі перевищення ціни придбання над ціною реалізації донараховуємо ПДВ.

При цьому на роздрібному підприємстві в такому разі складають дві податкові накладні:

— першу, підсумкову, — на суму операцій за день, де показують суму ПДВ за даними Z-звіту, але вже з урахуванням наданої знижки;

— другу — на суму перевищення ціни придбання над ціною реалізації, виписану до підсумкової податкової накладної.

У такій податковій накладній позначають тип причини «15» і код зведеності — «3». У номенклатурній гр. 2 додатково зазначають: «перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання» (див. 101.16 ЗІР).

А ось нараховувати компенсуючі ПЗ згідно з п.п. «г» п. 198.5 ПКУ, вважаємо, не потрібно. Оскільки, надаючи своїм покупцям знижки, продавець розраховує підвищити реалізацію свого товару, що є доказом зв’язку продажу товару зі знижкою (у тому числі зі 100 % знижкою) з господарською діяльністю.

Розглянемо облік продажу товарів за бонуси на прикладі.

Приклад 2. Покупець придбаває в магазині товар за 840 грн. (у тому числі ПДВ — 140 грн.), ціна придбання якого — 350 грн. За попередню купівлю покупцеві нараховані бонуси в сумі 660 грн. Покупець використовує всі бонуси, тому йому надано знижку на суму 660 грн.

Продаж товарів за рахунок бонусів (знижка)

з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума

грн.

дебет

кредит

1

Реалізовано товар покупцеві з урахуванням знижки:

840 - 660 = 180 (грн.)

301

702

180

2

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

702

641/ПДВ

30

3

Донараховано податкові зобов’язання з ПДВ до мінбази

(згідно з п. 188.1 ПКУ):

350 грн. х 20 % - 30 грн. = 40 грн.

949

641/ПДВ

40

4

Зменшено (списано) всю торговельну націнку:

840 - 350 = 490 (грн.)

285

282

490

5

Списано собівартість реалізованого товару

902

282

350

Оплата бонусами (залік). Відразу скажемо, що така схема роботи має багато гострих кутів, але фіскали наполегливо її рухають.

Див. листи ДФСУ від 12.12.2018 р. № 5198/6/ 99-99-15-03-02-15/ІПК, від 17.07.2019 р. № 3307/6/ 99-99-15-03-02-15/ІПК // коментар «ПДВ-зобов’язання зі смаком бонуса» цього номера).

Тут, нараховуючи бонуси, продавець, мабуть, повинен визнавати свого роду заборгованість перед покупцем. Відповідно, коли покупець скористається нарахованими бонусами, ця заборгованість зменшиться на суму використаних бонусів. При цьому оплата повної вартості товару, що придбавається, відбувається частково грошовими коштами, а частково — бонусами (перерахованими в грошовому виразі). На суму використаних таким чином бонусів продавець відображає витрати на збут, а не зменшує суму доходу.

Отже, продажна ціна товару не зменшується, а на суму, сплачену грошовими коштами, і на суму, списану за рахунок бонусів, нараховують ПЗ з ПДВ

Як бачимо, зменшити базу оподаткування ПДВ використаних бонусів у цьому випадку не вийде, оскільки договірною буде продажна вартість товару.

На наш погляд, сумнівно виглядає, у принципі, компенсація вартості товару бонусами. А якщо продавець — єдиноподатник, то податківці можуть побачити негрошові розрахунки.

Але зауважте: якщо в чеку (накладній тощо) буде зазначена повна вартість товару (без знижки), то відкрутитися від ПДВ на всю суму продажу товару буде складно. Загалом, зазвичай у роздробі така схема роботи не використовується.

Податковий облік

Що стосується податковоприбуткового обліку всієї схеми роботи за бонусною програмою, то він повністю орієнтований на бухгалтерський облік. Жодних коригувань бухфінрезультату на суму бонусів (знижок) розд. III ПКУ не передбачає**.

** Хіба що якщо знижка дорівнюватиме 100 % вартості товару, тоді може спрацювати різниця при безоплатних постачаннях неплатникам податку на прибуток і нульовикам (п.п. 140.5.10 ПКУ).

Якщо роздрібний торговець — на єдиному податку, то до його єдиноподаткового доходу потрапить виручка за вирахуванням використаних бонусів (тобто з урахуванням знижки).

Бонусний товар через РРО

Нарахування бонусів. Здійснюючи реалізацію товару, при якій нараховуються бонуси, програмувати РРО можна так, щоб у фіскальному чеку окремо відображалася інформація про нарахування бонусів (із зазначенням еквівалента грошових коштів). При цьому нарахування бонусів не є розрахунковою операцією і така інформація в чеку наводиться довідково.

Використовуємо бонуси як знижку. Програмується РРО схожим чином, як і при знижці. Тобто безпосередньо перед продажем вартість усього товару в чеку зменшується на суму списуваних бонусів на бажання пред’явника бонусної картки, але у рамках суми накопичених бонусів.

До речі, логічно зменшувати вартість усіх товарних позицій саме пропорційно, щоб мінімізувати ризики заниження мінбази.

У такому разі в чеку повинні зазначатися повна вартість товару, сума списаних бонусів у рахунок вартості товару й остаточна ціна (за вирахуванням бонусів у грошовому еквіваленті), що підлягає оплаті. Нижче довідково наводиться інформація про списання і залишок бонусів.

Що з доходом фізособи?

Бонус — це різновид знижки, з тією лише різницею, що вона надається не в момент продажу товару, а накопичується. Скористатися цією знижкою можна при виконанні заздалегідь обумовлених умов.

Для неоподаткування ПДФО і ВЗ має значення націленість програми лояльності — те, що вона призначена для всіх і кожного учасника цієї програми. Тому якщо знижка надається абсолютно всім покупцям — держателям бонусної картки на рівних умовах, то, вважаємо, тут відсутній індивідуальний характер таких знижок.

У нашому випадку бонусна знижка є саме звичайною знижкою, яка застосовується в момент продажу з ідентичними (однорідними) товарами (послугами) в порівнянних умовах для всіх і кожного, «незважаючи на особи». Причому податківці дозволяють не оподатковуати знижку, що надається фізособі, якщо вона за певних умов надається необмеженому колу осіб (див. 103.02 ЗІР).

Відповідно, незалежно від того, проводиться персоніфікація її одержувачів чи ні, сума такої знижки не повинна оподатковуватися ПДФО і ВЗ.

У формі № 1ДФ її також показувати не потрібно.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам