Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, вересень, 2019/№38
Друкувати

Якщо нерезидент окремо компенсує витрати

Казанова Марина, налоговый эксперт
У нас укладений ЗЕД-контракт з нерезидентом на виготовлення нами продукції. Покупцеві-нерезиденту знадобилося, щоб ми надали їм переклад іноземною мовою декількох нормативних документів. Нерезидент згоден відшкодувати ці витрати (хоча їх відшкодування договором не передбачено). Потрібно додатково укладати контракт на компенсацію послуг перекладу чи достатньо інвойсу? Чи оподатковується ПДВ така компенсація?

Оскільки «основним» ЗЕД-контрактом (на виготовлення продукції) компенсація послуг перекладу документів не передбачена, то компенсацію цих витрат потрібно врегулювати з нерезидентом окремою угодою.

При цьому з 03.01.2017 р. у ч. 2 ст. 6 Закону про ЗЕД* зазначено, що в разі експорту послуг (а в нашій ситуації йдеться саме про експорт послуг) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставляння рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.

* Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-XII.

Як бачимо, інвойс цілком може бути замінником ЗЕД-договору. Щоправда, якщо він виставлений за вже надані послуги.

Тому на компенсацію послуг перекладу можна:

або укласти додаткову угоду до ЗЕД-контракту;

або просто виставити інвойс і мати лист-підтвердження (листування з нерезидентом) про те, що нерезидент згоден компенсувати послуги перекладу.

Оскільки послуги перекладу були замовлені «на стороні» — то, по суті, маємо справу з посередництвом (хоча окремий договір на доручення/комісію й не укладався). Відповідно, для «перевиставлення» послуг нерезиденту, на наш погляд, нерезиденту потрібно надати:

(1) копію акта наданих сторонньою організацією послуг з перекладу документів;

(2) первинний документ (на кшталт звіту) — на суму витрат, що компенсуються нерезидентом. Таким документом не обов’язково має бути акт. Це може бути й інвойс — за умови, що він оплачений. Мінфін у листах від 16.02.2017 р. № 31-11410-06-5/4339, від 22.08.2017 р. № 35210-07/23-3364/2658 зазначав, що оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення в бухобліку господарської операції постачання товарів (робіт, послуг) без складання акта виконаних послуг, але тільки в разі його оплати, що підтверджується відповідними документами.

Фіскали в категорії 114.02 ЗІР на запитання: «Чи є обов’язковим оформлення акта виконаних робіт (наданих послуг) при здійсненні ЗЕД?» — відповідали, що:

«Однією з обов’язкових умов при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності є наявність документа, який оформляється безпосередньо після виконання (надання) конкретних робіт (послуг). У більшості випадків таким документом є акт виконаних робіт (наданих послуг)».

Тобто фіскали не наполягають на тому, що це має бути обов’язково акт виконаних робіт (наданих послуг).

Вважаємо, що в цьому випадку — інвойсу, якщо він буде оплачений і буде містити (1) всі необхідні дані, що підтверджують факт їх надання, та (2) містити всі реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік, цілком буде достатньо.

Зазначимо також, що за операціями експорту послуг (крім страхових і транспортних) з 16.05.2019 р. валютний нагляд було скасовано (постановою Правління НБУ від 14.05.2019 р. № 67). Тобто граничний 365-денний строк на повернення виручки за такими операціями не поширюється.

Також на валютні операції на незначну суму (до 150000 грн.) не поширюються й норми Положення № 8**, що встановлюють порядок здійснення банками перевірки документів (інформації) про валютні операції.

** Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 8.

Звернемо увагу також на те, що при постачанні оподатковуваних ПДВ послуг у ЗЕД-договорі та в інших первинних документах важливо виокремити ПДВ.

Якщо цього не зробити, контролюючі органи можуть обчислити ПДВ «зверху», а не «зсередини». Тобто помножити зазначену в договорі суму послуг, що постачаються, на 20 % і визначити таким чином ваші податкові зобов’язання (ПЗ).

Чи будуть у цьому випадку «перевиставлені» послуги перекладу оподатковуватися ПДВ? Відповідно до абз. «б» п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платника податків з постачання послуг, місце постачання яких згідно зі ст. 186 ПКУ розташовані на митній території України.

Тому для відповіді на запитання: «Чи будуть послуги перекладу оподатковуватися ПДВ?» — потрібно визначити, де знаходиться місце їх постачання.

Послуги перекладу не потрапляють під пп. 186.2 — 186.3 ПКУ, тому тут спрацьовуватиме «загальний» п. 186.4 ПКУ: місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника. Оскільки послуги перекладу надавав резидент, місце постачання послуг — територія України. Відповідно, компенсацію послуг нерезидентом оподатковують ПДВ (і в тому випадку, якщо самі послуги перекладу були придбані в неплатника ПДВ).

Податкові зобов’язання з ПДВ виникають на дату першої події, що настала раніше: а) отримання оплати за послуги (надходження валюти на банківський рахунок) або б) оформлення акта наданих послуг (інвойсу, якщо він оформляється вже після надання послуг).

На оподатковувані ПДВ послуги оформляють податкову накладну (ПН), яка підлягає реєстрації й у ЄРПН (п. 201.10 ПКУ).

У верхній лівій частини такої ПН у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться позначка «X» і зазначається тип причини «02» — «Складена на постачання неплатнику податку» (п. 8 Порядку № 1307***). У графі «Отримувач (покупець)» зазначаємо «Неплатник», а в графі «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляємо умовний ІПН «100000000000» (п. 12 Порядку № 1307), ряд. «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

*** Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.

У декларації з ПДВ такі послуги відображають у загальному ряд. 1.1 «операції, що оподатковуються за основною ставкою». Крім того, ПН показують у ряд. «100000000000» таблиці 1 додатка Д5.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам