Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, серпень, 2020/№32
Друкувати

Ліквідаційна вартість дорівнює нулю: коли можна?

Адамович Наталия, налоговый эксперт
Часто підприємства для цілей амортизації приймають, що ліквідаційна вартість об’єктів ОЗ дорівнює нулю. Чи правильно це? Чи можуть податківці чіплятися до витрат на амортиза-цію? Чи виникатимуть запитання щодо витрат на утримання та ремонт об’єкта ОЗ, якщо він має нульові показники залишкової та ліквідаційної вартості? Давайте розбиратися.

Роль ЛВ для амортизації. Ліквідаційна вартість (ЛВ) — це оціночна величина, що встановлюється комісією під час введення в експлуатацію кожного об’єкта ОЗ (п. 23 Методрекомендацій № 561*). Визначають її як суму коштів (вартість інших активів), яку підприємство очікує отримати від реалізації/ліквідації такого ОЗ після закінчення строку його корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних із продажем/ліквідацією (п. 4 П(С)БО 7 «Основні засоби»).

* Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561.

Використовують ЛВ для визначення вартості, що амортизується, протягом строку корисного використання. Адже вартість, що амортизується, — це первісна (переоцінена) вартість ОЗ за вирахуванням їх ЛВ (п. 4 П(С)БО 7).

ЛВ важлива й для податкової амортизації. Високодохідне підприємство для визначення об’єкта оподаткування з податку на прибуток зобов’язане бухгалтерський фінрезультат до оподаткування коригувати на різниці, пов’язані з амортизацією ОЗ і нематеріальних активів (пп. 138.1, 138.2 ПКУ). Розрахунок таких різниць полягає у тому, щоб:

— виключити вплив на фінрезультат бухгалтерської амортизації;

— замінити її амортизацією, розрахованою за податковими правилами.

Для цього високодохідник повинен не лише амортизувати об’єкти ОЗ у бухобліку за правилами П(С)БО 7, але й окремо розраховувати податкову амортизацію за правилами, прописаними в п. 138.3 ПКУ, які в частині визначення та призначення ЛВ базуються на бухоблікових.

А оскільки за правилами бухобліку ЛВ не бере участі в сумі амортизації (п. 4 П(С)БО 7), то й у податковому обліку амортизуємо ОЗ за вирахуванням ЛВ. Відповідно чим вище ЛВ об’єкта ОЗ, тим меншою буде його вартість, що амортизується (і тим менша сума амортизації потрапить до витрат). Тому часто підприємства, щоб не втрачати витрат при амортизації об’єктів ОЗ, установлюють, що ЛВ дорівнює нулю.

ЛВ як у бухгалтерському, так і в податковому обліку однаково зменшує вартість, що амортизується, об’єкта ОЗ.

Що про ЛВ говорять податківці? Останні роз’яснення податківців у частині обліку та визначення ЛВ для податкових цілей такі:

1) ЛВ не бере участі при визначенні амортизації об’єкта ОЗ, у тому числі й у податковому обліку.

Тобто за вартість, що амортизується, як і в бухобліку, слід приймати первісну вартість об’єкта ОЗ за вирахуванням ЛВ такого об’єкта (див. лист ДФСУ від 10.06.2019 р. № 2638/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Причому в деяких консультаціях податківці додають: якщо інше не передбачено обліковою політикою підприємства (див. лист ДФСУ від 18.05.2018 р. № 2212/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). По суті, погоджуючись, що це оціночна величина, яка залежить від облікових оцінок, прийнятих на підприємстві;

2) вираховують ЛВ, навіть якщо вона була змінена в результаті проведеної переоцінки (дооцінки/уцінки) об’єктів ОЗ (див. лист ДФСУ від 06.06.2019 р. № 2558/6/99-99-15-02-02-15/ІПК);

Нагадаємо: у податковому обліку сума переоцінок в амортизації об’єкта ОЗ участі не бере. А ось нова ЛВ об’єкта ОЗ беззастережно зменшує вартість, що амортизується. У результаті сума податкової амортизації може виявитися меншою за бухгалтерську.

3) для з’ясування порядку та критеріїв визначення самої ліквідаційної вартості податківці посилають до Мінфіну (див. лист ДФСУ від 04.03.2019 р. № 865/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

З огляду на висновки податківців, може вбачатися певна лояльність у частині визначення суми ЛВ. І навіть те, що, можливо, не буде нарікань з їх боку, якщо, скажімо, щодо об’єктів ОЗ установлено, що згідно з обліковою політикою їх ЛВ дорівнює нулю. Проте сподіватися на те, що при перевірці податківців анітрохи не збентежить нульове значення ЛВ, ми б не радили. Переконані, що стосовно деяких ОЗ їх ЛВ не може дорівнювати нулю. І контролери можуть визнати її необґрунтованою і говорити про помилку в розрахунку амортизації з усіма можливими наслідками для витрат.

Ризики нульової ЛВ. Прямих приписів, як установлювати ЛВ, нормативні документи Мінфіну не містять. Але з них можна зрозуміти ось що.

Комісія підприємства на власний розсуд визначає суму, яку в майбутньому очікує отримати від реалізації (ліквідації) ОЗ після закінчення строку їх корисного використання, за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією). Тобто, по суті, визначає її так: ЛВ = очікуваний дохід - очікувані витрати.

Потрібно розуміти, що формально ЛВ будь-якого об’єкта ОЗ за підсумками експлуатації не може дорівнювати нулю. У підприємства, напевно, залишається: зношений, але цілком придатний до використання об’єкт ОЗ, який можна продати й отримати економвигоди; або деталі, що мають цінність; або металобрухт, що також має деяку вартість.

Проте прийти до нульової ліквідаційної вартості об’єкта ОЗ підприємство може, обґрунтувавши її:

1) відсутністю економічних вигід після експлуатації об’єкта ОЗ. Це, наприклад, можливо для тих ОЗ, які на ринку швидко втрачають свою цінність (морально застарівають), унаслідок чого підприємство точно знає, що їх не продасть. А також тих ОЗ, які підприємство, скажімо, у майбутньому збирається подарувати (безоплатно передати);

2) значними витратами на продаж/ліквідацію, які перевищують очікуваний дохід.

Єдине, потрібно пам’ятати: ЛВ однозначно не може дорівнювати нулю, якщо підприємство:

1) планує об’єкт ОЗ, що вводиться в експлуатацію, амортизувати методом зменшення залишкової вартості;

Див. лист Мінфіну від 25.06.2001 р. № 053-2989.

2) переоцінює повністю замортизований об’єкт ОЗ (тобто залишкова вартість якого дорівнює нулю). У такому разі п. 17 П(С)БО 7 і п. 35 Методрекомендацій № 561 вимагають обов’язково встановити ЛВ.

У випадку якщо нульова ЛВ застосовується безпідставно, податківці, напевно, наполягатимуть на помилці в розрахунку амортизації й, відповідно, на необґрунтованому відображенні витрат. До цього підштовхує низка судових рішень. Зокрема, звернемо увагу на постанову Львівського апеляційного адмінсуду від 09.02.2016 р. у справі № 876/8682/15. У ній розглядається ситуація щодо продажу (за 10 тис. грн) повністю замортизованого автомобіля, строк корисного використання якого минув, проте автомобіль ще деякий час продовжував використовуватися. Податківці фактично вказують на обов’язковість переоцінки об’єкта ОЗ, залишкова вартість якого дорівнює 0. Крім того, стверджують, що відсутність установлення оцінки ЛВ об’єкта ОЗ у цьому разі призводить до визнання необґрунтовано завищеної річної суми амортизації. У цій суперечці суд став на бік контролерів і визнав ППР правомірним. Тож якщо нульова ЛВ під знаком питання, то краще встановити її на символічному рівні.

Маленька ЛВ — не привід для спорів. По суті, ЛВ, установлена комісією при введенні в експлуатацію/переоцінці об’єкта ОЗ на рівні очікуваної, згодом не має нічого спільного з фактично отриманим доходом від реалізації/ліквідації об’єкта ОЗ. Це незрівнянні речі. Хоча не виключено, що при перевірці контролери можуть наполягати на її зміні в більший бік. Адже чим вища ЛВ, тим меншу суму зможе відправити до витрат підприємство.

Хочемо попередити, що податківці раніше намагалися втручатися в процес установлення ЛВ. І доволі часто при перевірках приймали ЛВ на рівні залишкової (балансової) вартості об’єкта ОЗ, що продається (ліквідується). Причому з усіма можливими негативними наслідками цього (зменшення витрат на амортизацію, невизнання у витратах залишкової/балансової вартості ОЗ тощо).

На щастя, такі витівки податківців суди неодноразово присікали. Основні аргументи судів такі:

Див. постанову ВАСУ від 09.11.2015 р. № К/800/29447/15 // reyestr.court.gov.ua/Review/53739803, постанову Дніпровського апеляційного адмінсуду від 04.06.2015 р. № 804/16977/14 // reyestr.court.gov.ua/Review/44679925.

1) ЛВ визначається в момент введення об’єкта ОЗ в експлуатацію і не може відповідати балансовій вартості на момент його вибуття;

2) ЛВ визначається згідно з обліковою політикою (навіть якщо це 10 грн). І не залежить від суми, отриманої від продажу об’єкта ОЗ.

Нульові ОЗ та їх ЛВ. Спеціально переоцінювати і, відповідно, наново визначати ЛВ повністю замортизованих об’єктів ОЗ, але ще придатних для експлуатації не потрібно. Переоцінка — справа добровільна. І проводиться виключно за рішенням підприємства, з усіма обов’язковими обліковими наслідками для цієї процедури, обумовленими в п. 17 П(С)БО 7.

Якщо залишкова вартість об’єкта ОЗ — нуль, то, щоб уникнути претензій, достатньо збільшити строк його експлуатації. Це не призведе до перерахунків минулих періодів, але дозволить обґрунтовано використовувати об’єкт ОЗ у сьогоденні та майбутньому.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам