Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Підпишіться!


Бухгалтер 911, грудень, 2020/№50
Друкувати

РРО-відстрочення для єдиноподатників та інші новації Закону № 1017

Сумцова Ольга, налоговый эксперт
Відстроченню РРО для підприєм­ців-єдиноподатників груп 2 — 4 у 2021 році — бути! Президент підписав відповідний Закон № 1017* (законопроєкт № 4439-д), і він уже набрав чинності (у певній частині). Знову ж таки, крім відстрочення єдиноподатникам, цей Закон передбачає ще низку норм, які стосуються й інших суб’єктів господарювання. Які ж зміни передбачає Закон?

* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» від 01.12.2020 р. № 1017-IX.

Зміни для єдиноподатників

РРО-відстрочення. Розпочнемо ми з найголовнішого — відстрочення застосування РРО для підприємців-єдиноподатників груп 2 — 4. Ми вже цей момент аналізували за проєктом Закону**. Власне кажучи, те, що передбачалося законопроєктом, зрештою, й збереглося! Отже, хто зобов’язаний / не зобов’язаний використовувати РРО у 2021 році?

** Стаття «Відстрочення РРО для ФОП на єдиному податку: довгожданий підсумок» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 49).

Юрособи і підприємці-загальносистемники використовують РРО на загальних підставах — з урахуванням уже існуючих пільг, які їм надають ст. 9 і 10 Закону про РРО. Жодних додаткових пільг Закон № 1017 не передбачає, хіба що пільга для послуг, які оплачуються дистанційно (про це ми детальніше говоритимемо далі).

Підприємці-єдиноподатники групи 1, як і раніше, звільнені від застосування РРО (право на це передбачено п. 296.10 ПКУ). При цьому не важливо, чим вони займаються, — РРО можна не застосовувати.

А ось підприємці-єдиноподатники груп 2 — 4 у 2021 році зобов’язані будуть застосовувати РРО (якщо здійснюють ті розрахунки, які згідно із Законом про РРО вимагають застосування РРО):

— якщо обсяг доходу протягом 2020 року перевищив 1000000 грн, або

— якщо протягом 2021 року обсяг доходу (з 01.01.2021 р.) перевищить 220 розмірів мінзарплати, встановленої на 1 січня 2021 року (1320000 грн). У такому разі з 1-го числа місяця кварталу, що настає за перевищенням обсягу доходу, підприємець-єдиноподатник зобов’язаний буде використовувати РРО, або

Див. «оновлений» п. 61 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.

— якщо вони здійснюють незалежно від обсягу доходу (!):

(1) реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, або

(2) реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я, або

(3) реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Інші «ризикові» види діяльності (у тому числі торгівлю товарами та послугами через Інтернет, вживаними товарами, текстилем і запчастинами, а також ресторани, кафе, готелі, турагенти й туроператори) з п. 61 підрозд. 10 розд. XX ПКУ прибрали (це те, про що ми не раз говорили).

«Ліміти» доходу для перебування на ЄП. Граничний розмір доходу, який надає право підприємцям бути платниками єдиного податку, тепер прив’язаний до розміру мінзарплати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року. Граничні обсяги доходів у 2021 році становитимуть для підприємців-єдиноподатників (п. 291.4 ПКУ):

— групи 1 — 167 розмірів мінзарплат, або 1002000 грн;

— групи 2 — 834 розмірів мінзарплат, або 5004000 грн;

— групи 3 — 1167 розмірів мінзарплат, або 7002000 грн.

Зміни для всіх

Далі поговоримо про інші зміни, які вже стосуються всіх суб’єктів господарювання.

Причому ці «інші» зміни набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону № 1017, тобто з 10.12.2020 р.

Оплата послуг через Приват24, Portmone, LiqPay тощо. Спробували врегулювати питання застосування РРО, якщо оплата здійснюється за допомогою інтернет-банкінгу або інших сервісів переказу коштів. Але зрештою врегулювали тільки розрахунки за послуги. Незалежно від того, де та як надаються послуги, якщо оплата за них здійснюється за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахунків за послуги не вимагається (новий п. 14 ст. 9 Закону про РРО).

Зверніть увагу: «звільнення» стосується тільки послуг! Товарів не стосується.

При цьому у такого нововведення, можливо, буде негативний шлейф. У тому плані, що «цементується» вкрай спірний підхід податківців, що розрахунки за товари з використанням того ж інтернет-банкінгу (коли задіюється картковий рахунок покупця) підпадають під сферу дії Закону про РРО.

Попереднє програмування в РРО найменування товарів (послуг), ціни товарів (послуг) та їх кількості. Є приємна новина. Тепер із Закону про РРО (п. 11 ст. 3 Закону про РРО) виключено обов’язок здійснювати попереднє програмування в РРО найменувань товарів/послуг, їх цін та кількості щодо НЕпідакцизних товарів. І у зв’язку із цим скасовується і штраф за це порушення (п. 11 ст. 3 і п. 6 ст. 17 Закону про РРО).

А ось за підакцизними товарами суб’єкти господарювання й далі зобов’язані здійснювати програмування їх найменування, коду УКТ ЗЕД, цін та кількості. І штраф за відповідне порушення залишився.

При цьому зверніть увагу, що зберігається й обов’язок за суб’єктами господарювання (зокрема, й щодо непідакцизних товарів) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), які відображені в такому обліку (п. 12 ст. 3 Закону про РРО).

Вимога не стосується підприємців-єдиноподатників — неплатників ПДВ, які не торгують технічно складними побутовими товарами, лікарськими засобами, медвиробами, «ювеліркою».

Цінники. Прибрали зі ст. 3 Закону про РРО вимогу про те, що суб’єкти господарювання повинні реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товарі в грошовій одиниці України. Але, по суті, це «технічна» правка — питання наявності цінників на товарах просто «виведене» з під дії Закону про РРО. Штраф, який був передбачений Законом про РРО за це порушення, вже давно не діє. За відсутність цінників загрожують штрафи згідно із Законом про захист прав споживачів*** (п. 7 ч. 1 ст. 23) — 30 % від вартості товарів, але не менше ніж 85 грн. Також можливий адмінштраф за ст. 155 КпАП (від 17 до 170 грн).

*** Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII.

Штрафи за РРО. Скасовано такі штрафи:.

З 10.12.2020 р. у податківців не буде підстав застосовувати ці скасовані штрафи (якщо порушення виявлене починаючи з 10.12.2020 р.), навіть якщо саме порушення вчинене до цієї дати.

(1) за нездійснення попереднього програмування найменування товару, який є НЕпідакцизним та/або ціни такого товару/послуги та їх кількості (про що ми говорили вище);

(2) за невідповідність на місці проведення розрахунків суми готівки сумі коштів, зазначених у денному звіті РРО. Та й сам обов’язок забезпечувати таку відповідність із п. 13 ст. 3 Закону про РРО прибрали;

(3) за відсутність контрольної стрічки (!) програмного РРО (діє тільки щодо програмного РРО);

(4) за неподання звітності програмним РРО.

Крім того, ще на 1 рік (до 01.01.2022 р.) продовжили дію «перехідного» штрафу (10 і 50 %), який застосовується на підставі п. 1 ст. 17 Закону про РРО (непроведення розрахункової операції через РРО/проведення в неповній сумі тощо).

Як і у 2020 році, штраф застосовуватиметься в розмірі:

— 10 % — за перше порушення (замість «основного» штрафу — 100 %);

— 50 % — за повторне порушення (замість «основного» штрафу — 150 %).

Кешбек. Скасували механізм отримання кешбеку (повернення покупцеві, який повідомив про порушення продавцем вимоги законодавства про РРО, частини коштів, витрачених ним на оплату товарів/послуг). У зв’язку із цим скасовується й підстава для податкової перевірки за скаргою покупця за порушення у сфері готівкового обігу.

Програмні РРО. Передбачено, що суб’єкти господарювання, які використовують ПРРО, повинні передавати до контролюючих органів дротовими або бездротовими каналами зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків.

Також зазначено, що:

— не можна використовувати ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним (п. 1 ст. 3 Закону про РРО);

— при застосуванні програмного РРО можна використовувати й удосконалений електронний підпис (а не тільки кваліфікований).

фото автора У фокусі
Ушакова Лілія Середня зарплата: як ви виплату назвете, то… нікого не колишить...
21183 38
Курси валют
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити всього за 10 грн
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд