Інтернет-торгівля з LiqPay: облікові питання і РРО

Що таке LiqPay? Це вебінтерфейс ПриватБанку, за допомогою якого клієнти — власники карток Mastercard/VISA можуть оплачувати товари/послуги. Щоб проводити оплату на сайті вашого інтернет-магазину через LiqPay, потрібно підключитися до сервісу за договором оферти (по суті, це договір інтернет-еквайрингу).

Тим інтернет-торговцям, які вирішили приймати гроші за товар через LiqPay, відомо, що:

— комісія для одержувача коштів, тобто для продавця, за правилами LiqPay зазвичай становить 2,75 % від суми оплати покупцем;

— комісія стягується з одержувача (продавця) зазвичай при зарахуванні коштів на його поточний рахунок. Тобто кошти перераховуються автоматично на рахунок одержувача за вирахуванням комісії протягом одного банківського дня.

Водночас за домовленістю з інтернет-еквайєром оплату комісії можна здійснювати й за іншими правилами. Тобто одержувач матиме індивідуальний тарифний план, за яким, наприклад, комісію стягуватиме не самостійно інтернет-еквайєр, а перераховуватиме одержувач після зарахування на його рахунок повної суми платежу.

Такий варіант вигідний, наприклад, платникам єдиного податку (ЄП). Річ у тому, що коли інтернет-еквайєр самостійно стягуватиме комісію з одержувача — платника ЄП, є ризик того, що таку операцію податківці можуть розцінити як здійснення негрошових розрахунків. А за таке порушення можна втратити статус спрощенця.

Крім того, якщо на рахунок платника ЄП буде надходити сума за вирахуванням комісії банку, йому додасться робота з визначення оподатковуваного доходу. Річ у тому, що коли банк сам утримує комісію із суми, яка перераховується одержувачеві, що є платником ЄП, то доходом буде повна сума виручки (з урахуванням комісії, утриманої банком).

Бухгалтерський облік. Інформацію про здійснення розрахунку через LiqPay банк-емітент дізнається практично миттєво. І зазвичай блокує відповідну суму на картці покупця. Водночас кошти на рахунок продавця потраплять не відразу.

Адже на перерахування коштів відведений цілий операційний день.

Тому, на наш погляд, у період від узгодження транзакції до надходження грошей на рахунок ці суми слід обліковувати за Дт субрахунку 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті».

І тільки коли кошти надходять на поточний рахунок одержувача (підприємства-продавця), потрібно перекинути їх на Дт субрахунку 311.

Ба більше, застосовувати субрахунок 333 радимо продавцеві, у якого банк-еквайєр самостійно утримує суму комісії при зарахуванні коштів на поточний рахунок, або продавець є платником ПДВ і нараховуватиме податкові зобов’язання в момент здійснення успішної транзакції з оплати (деталі — нижче). Тому що тоді достатньо просто відобразити у витратах суму сплаченої комісії і визначити момент нарахування ПДВ.

Якщо ж комісію сплачує сам одержувач коштів, то, враховуючи нетривалий строк, відведений на зарахування коштів на рахунок продавця, можна в обліку відображати оплату через LiqPay відразу на субрахунку 311.

Незалежно від обраного способу, комісію відносимо до складу адмінвидатків підприємства, тобто на рахунок 92 (п. 16 П(С)БО 16 «Витрати»).

ПДВ-облік. У який момент відображати податкові зобов’язання при продажу товару з оплатою через LiqPay? Дехто може сказати, що тут усе просто: беремо першу подію — і вперед.

Але насправді все не так. Річ у тому, що при оплаті товару за допомогою платіжних карток (а LiqPay для здійснення оплати використовує саме реквізити платіжних карток) слід керуватися спеціальними правилами визначення податкових зобов’язань згідно з п. 187.5 ПКУ (ср. ).

Відповідно до нього у випадку, якщо постачання товарів/послуг здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, датою збільшення податкових зобов’язань вважається дата однієї з подій, яка відбулася раніше:

— або дата, яка засвідчує факт постачання платником податку товарів/послуг покупцеві, оформлена податковою накладною;

— або дата виписки відповідного рахунку (товарного чека).

Якщо поглянути на сам механізм роботи LiqPay, то ви не побачите формування рахунку (товарного чека) в класичному вигляді. Враховуючи це, можна обстоювати нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при оплаті через LiqPay саме за датою відвантаження товару, тобто при передачі його перевізникові або кур’єрові для доставки.

Цю дату набагато простіше відстежити, спираючись на первинні документи щодо відвантаження товару.

Важливо! Водночас безпечніше вважати, що після вибору на сайті інтернет-магазину товару для оплати й ініціації платежу за товар, який опинився в кошику, підприємство вже виставило рахунок покупцеві на оплату. Ця подія відбувається зазвичай раніше за постачання товару.

Тому підприємству слід складати податкову накладну на дату отримання повідомлення від LiqPay про здійснення успішної транзакції, а не чекати на відвантаження товару або отримання коштів.

При цьому рахунком, про який ідеться в п. 187.5 ПКУ, можна вважати, наприклад, збережені програмним забезпеченням дані про формування саме такого рахунку або сформований QR-код із зашифрованим замовленням. Щоб такі цифрові сліди були рахунком, радимо це прописати в наказі про облікову політику.

РРО. У який саме момент слід проводити оплати через РРО, адже вони можуть здійснюватися, наприклад, у вихідний або святковий день.

У своїх консультаціях головні фіскали вважають (див. лист ДФСУ від 21.06.2019 р. № 2877/6/99-99-14-05-01-15/ІПК і роз’яснення на вебсайті ДПСУ*), що при здійсненні розрахунків за товар або послугу за допомогою сервісу інтернет-еквайрингу розрахунковий документ має бути сформований і надрукований у момент здійснення розрахункової операції.

* tax.gov.ua/nove-pro-podatki-novini-/399951.html

При цьому фіскали не зазначають, що саме вважати таким моментом. Та й у Законі про РРО такого визначення немає. Водночас розрахунковою операцією в разі застосування платіжної картки є оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця (ст. 2 Закону про РРО). А тому напевно фіскали натякають на формування чека РРО в цій ситуації саме в мить, коли надходить підтвердження платежу банком — емітентом платіжної картки покупця.

Але оскільки у вихідні дні сам інтернет-магазин не працював, то дізнатися про оплату товару продавець зможе лише в перший робочий день після вихідного з виписки про рух коштів.

Враховуючи це, вважаємо, що саме цього дня і слід проводити отримані кошти через РРО. Такого висновку можна дійти, спираючись на інші роз’яснення податківців (лист ГУ ДФС у Харківській обл. від 30.05.2017 р. № 412/ІПК/20-40-14-10-17, від 26.05.2017 р. № 387/ІПК/20-40-14-10-17, а також 109.02 ЗІР), де вони не заперечують, щоб розрахунковий документ на РРО роздруковували на підставі виписки з фінансової установи.

Звертаємо увагу! Якщо провести операцію через РРО не в момент здійснення операції (ініціації переведення), що припала на вихідний, а в перший робочий день (коли стало відомо про оплату), то покарати продавця за це фіскали не зможуть . Якщо, звичайно, не прийдуть на перевірку до моменту проведення операції через РРО.

Річ у тому, що згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО до відповідальності притягають тільки за непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи.

Крім того, оскільки йдеться про безготівкові розрахунки, то й до відповідальності за неоприбуткування готівки (навіть якщо б вона була) притягнути не вдасться.

Тому не бачимо проблем у тому, щоб продавець проводив через РРО отримані суми не в день здійснення оплати за товар, який припадає на вихідний, або в неробочі години робочого дня, а в перший після вихідних робочий день на підставі виписки банку про зарахування коштів.