Платите штраф нерезиденту? — Утримайте податок на репатріацію!

Розпочнемо з того, що під визначення нерезидентів для цілей ПКУ підпадають як юридичні, так і фізичні особи (п.п. 14.1.122 ПКУ). Проте порядок оподаткування доходів для них різний. Доходи фізосіб-нерезидентів у загальному випадку оподатковують за правилами і ставками, визначеними для фізосіб-резидентів, тобто утримують з них ПДФО і ВЗ (п.п. 170.10.1 ПКУ).

А ось доходи юросіб-нерезидентів оподатковують відповідно до п. 141.4 ПКУ.

Штрафи за невиконання зобов’язань за договором прямо не зазначені в списку доходів нерезидента із джерелом їх походження з України, визначених у п.п. 141.4.1 ПКУ. Проте цей список не є вичерпним. Завершують його інші доходи, куди можна «упхнути» будь-які виплати, кгрім хіба що виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт або наданих послуг (п.п. «к» п.п. 141.4.1 ПКУ).

ПКУ не розшифровує, які саме доходи вважаються «іншими доходами». Тому за загальним принципом можна зрозуміти, що до таких доходів належать будь-які доходи, що отримуються нерезидентом на території України і при цьому не перелічені у вищезгаданому списку в п.п. 141.4.1 ПКУ. Тобто, на нашу думку, штраф за порушення умов ЗЕД-договору однозначно є іншим доходом нерезидента.

Такої ж думки дотримуються й податківці.

Тобто виплати резидентом нерезиденту штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору вважають доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, й оподатковують податком за ставкою 15 %.

Важливо! Якщо нерезидент є резидентом країни, з якою Україною укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, то згідно з цим договором доходи нерезидента можуть бути повністю звільнені від оподаткування або оподатковуватися за меншою ставкою. Порядок застосування міжнародних договорів України регулює ст. 103 ПКУ*.

* Детальніше про застосування міжнародних договорів читайте в статті «Виплачуємо дохід нерезиденту: про що потрібно пам’ятати, застосовуючи міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 24).

Сплачують податок на репатріацію під час виплати доходу нерезиденту за рахунок такого доходу за кодом бюджетної класифікації 11020500 «Податок на прибуток іноземних юридичних осіб». Ставка податку в загальному випадку — 15 %.

Для винного в порушенні договірних зобов’язань сума штрафу включається до складу інших операційних витрат (п. 20 П(С)БО 16). Для їх обліку призначений субрахунок 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» (проводка: Дт 948 — Кт 685). Відображають такі витрати в періоді визнання штрафних санкцій, тобто після пред’явлення вимоги кредитора та визнання претензії боржником.

Якщо ви малодохідний платник, який не проводить коригування фінрезультату, то все відображаєте за правилами бухобліку. А отже, сума визнаних штрафів через бухвитрати автоматично зменшить об’єкт оподаткування податком на прибуток.

А ось якщо ви високодохідник або малодохідник-доброволець (який не прийняв рішення про відмову від різниць), то доведеться взяти до уваги п.п. 140.5.11 ПКУ (ср. ).

Він вимагає збільшити фінрезультат до оподаткування на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих згідно з цивільним законодавством та цивільно-правовими договорами.

Щоправда, враховувати це коригування потрібно лише в тому випадку, якщо штрафи визнані на користь: 1) осіб, які не є платниками податку на прибуток (окрім фізосіб — платників ПДФО); 2) прибутківців-нульовиків. Що із цього виходить?

Якщо з доходу нерезидента утримано і сплачено податок на репатріацію, то такий нерезидент автоматом стає платником податку на прибуток. А отже, «штрафної» різниці застосовувати не потрібно.

А ось якщо сума штрафу не оподатковується «нерез»-податком, то коригування не уникнути.

Доходи, фактично виплачені нерезиденту, і суми утриманого з них податку показуємо в додатку ПН до «прибуткової» декларації. Як випливає з виноски 3 до вступної частини додатка ПН, його складають окремо за кожним нерезидентом, якому виплачувалися доходи.

Кількість додатків ПН зазначають у полі «Наявність додатків» заключної частини декларації.

У нашому випадку потрібно буде заповнити ряд. 14 таблиці 1 додатка ПН. При цьому в гр. 3 зазначаємо нараховану (повну) суму доходу.

Графу 5 заповнюють у випадку, коли при виплаті доходу нерезиденту застосовані норми міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування. Тоді тут наводять ставку податку згідно з таким договором. Також потрібно буде зазначити назву і норму міжнародного договору, згідно з якою застосована відповідна ставка податку.

У гр. 6 наводять розраховану суму податку.

Підсумкова сума податку з графи 6 рядка 27 таблиці 1 усіх додатків ПН потрапить до ряд. 23 декларації.