Постанова № 343: послаблення та продовження карантину

¹ Замітка «Старт першого етапу виходу з карантину — 11 травня».

Отже, без перебільшення, головним документом минулого тижня стала постанова № 343². Ухвалена вона була ще 4 травня, але остаточний текст на Урядовому порталі з’явився пізно ввечері 7 травня. Офіційне опублікування відбулося й того пізніше — 8 травня в газеті «Урядовий кур’єр», № 87. А набрав чинності документ з 11.05.2020 р.

² Постанова КМУ «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 04.05.2020 р. № 343.

Продовження карантину. Перше, про що йдеться в постанові, це продовження карантину до 22 травня. Відповідно до зазначеної дати продовжено дію майже всіх заборон та обмежень, передбачених «карантинною» постановою № 211³. Звісно, крім нових винятків, які далі й пропонуємо розглянути.

³ Постанова КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 р. № 211.

Дозволені види господарської діяльності. Ґрунтовно поправили п.п. 8 п. 2 постанови № 211, яким установлено заборону роботи суб’єктів господарювання, що передбачає приймання відвідувачів. Із цієї заборони тепер ще більше винятків. Зокрема, з 11 травня не заборонені:

1) робота закладів торговельного і побутового обслуговування населення (абз. 1 і 2 п.п. 8 п. 2) (з нюансами, про які нижче).

При цьому торговельне і побутове обслуговування населення дозволене при дотриманні таких умов:

а) забезпечення персоналу (включаючи захист обличчя, очей, рук⁴) і відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно;

⁴ Як би парадоксально це не виглядало, обов’язковість захисту рук (для персоналу) прописали на рівні постанови тільки зараз, хоча на практиці більшість суб’єктів господарювання, діяльність яких було дозволено в період карантину, забезпечували персонал засобами захисту рук і раніше.

б) перебування в приміщенні не більше 1-го відвідувача на 10 м² торговельної площі;

в) дотримання інших санітарних і протиепідемічних заходів.

Принциповий і, на наш погляд, не зовсім вдалий момент стосовно торгівлі. Бачимо, що КМУ змінив підхід до регулювання. Раніше винятки робилися для продажу прямо названих товарів. Зараз підхід: «торгуй чим хочеш». Але фактично обмеження встановлені з іншого боку.

По-перше, прямо прописано, що торговельне обслуговування населення допускається «виключно в магазинах, зокрема магазинах, що розташовані у торговельно-розважальних центрах)».

Але далеко не всі торговельні точки є магазинами (стаціонарними торговельними точками з торговельним залом для покупців). Тобто формально виходить, що вся позамагазинна торгівля — через пункти некапітальної забудови (кіоски, ларьки, намети тощо) і засоби пересувної мережі (автомагазини, автокафе тощо) тепер під забороною. Чим би вони не торгували . Навіть раніше дозволеними товарами, тим же хлібом.

По-друге, виняток зроблено саме для роздробу (торговельного обслуговування населення). А як же бути з оптом? Його у винятках тепер немає. Відповідно єдиний вихід для них — виключити «приймання відвідувачів». Приймати їх «віртуально», використовувати адресну доставку.

Загалом, бачимо, що поспіх КМУ в результаті призводить до не найвдаліших формулювань.

Знову ж таки важливий момент. Низка заборон установлюється органами місцевого самоврядування. Тобто КМУ заборону зняв, а на місцевому рівні робота тих же салонів краси або магазинів у ТРЦ, як і раніше, може бути заборонена!

Це одна з «граней» адаптивного карантину, суть якого й полягає в тому, що залежно від епідеміологічної ситуації, що склалася, місцева влада може встановлювати обмеження, які відрізняються від тих, що встановлені КМУ на всій території країни;

2) діяльність з надання послуг громадського харчування на відкритих (літніх) майданчиках просто неба. Вона дозволена за умови забезпечення дотримання відстані не менш як 1,5 м між місцями для сидіння за сусідніми столами та розміщення не більш як двох клієнтів за столом (без урахування дітей віком до 14 років).

Знято питання із замовленнями на винос у сфері громадського харчування, законність яких раніше викликала запитання. Тепер на рівні постанови закріпили, що вони, як і адресна доставка замовлень, не заборонені.

При цьому додатково до загальних обов’язкових умов⁵ до суб’єктів господарювання, які провадять таку діяльність, висунули такі вимоги:

⁵ Забезпечення персоналу засобами індивідуального захисту (включаючи захист обличчя, очей і рук) та дотримання відповідних санітарних і протиепідемічних заходів.

а) бути операторами ринку харчових продуктів відповідно до Закону № 771⁶;

⁶ Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпеки та якості харчових продуктів» від 23.12.97 р. № 771/97-ВР.

б) перебування відвідувачів, крім часу приймання їжі, у засобах індивідуального захисту, зокрема респіраторах або захисних масках, у тому числі виготовлених самостійно;

3) діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів (абз. 14 п.п. 8 п. 2 постанови).

Головному державному санітарному лікарю України доручено розробити та затвердити протиепідемічні заходи, які повинні здійснюватися підприємствами, установами та організаціями, а також агропродовольчими ринками.

Інші дозволи. Окрім озвучених вище, з 11 травня дозволено й діяльність деяких інших суб’єктів (нові абз. 7 — 13 п.п. 8 п. 2 постанови). Це:

— діяльність підприємств, установ, організацій, які забезпечують проведення навчально-тренувального процесу спортсменів національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських, національних видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю, спортсменів командних ігрових видів спорту професійних спортивних клубів, за умови забезпечення осіб засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, перебування в приміщенні не більш як однієї особи на 10 кв. метрів площі, а також дотримання інших санітарних та протиепідемічних заходів.

Додатково прописали, що не заборонено індивідуальні тренувальні заняття з фігурного катання, а також проведення навчально-тренувальних зборів спортсменів національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських, національних видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю;

— діяльність музеїв, музеїв просто неба та історико-культурних заповідників відповідно до подання керівника установи культури і за рішенням власника (органу управління) без безпосереднього приймання відвідувачів. Їх діяльність можлива за умови дотримання загальних обов’язкових умов (при цьому захист очей і рук для них не обов’язковий) з урахуванням можливості проїзду працівників до закладу й належності працівників до груп ризику. Безпосереднє приймання відвідувачів можливе за рішенням власника (органів управління). Але в такому разі обов’язковий також і захист очей та рук персоналу, а також забезпечення відвідувачів засобами індивідуального захисту (точніше, контроль їх наявності), зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно;

— проведення в театрах, цирках, концертних організаціях, художніх (мистецьких) колективах за рішенням органів управління репетицій, тренувань та інших заходів, які не передбачають одночасного зібрання великої кількості осіб (до 50 осіб), без глядачів;

— діяльність підприємств, які працюють у галузі ЗМІ, зокрема точок продажу преси, друкарень, редакцій, логістичних підприємств у сфері доставки паперу і друкованих видань, а також телерадіоорганізацій, афілійованих з ними організацій, що забезпечують їх повноцінне функціонування, зокрема виробництво контенту, а також інших суб’єктів у сфері масової інформації, які забезпечують роботу ЗМІ та доставку контенту до телеглядача (провайдерів програмної послуги, операторів телекомунікацій, що забезпечують поширення сигналу телебачення і радіомовлення), інших виробників аудіовізуального контенту;

— здійснення журналістами та іншими працівниками ЗМІ телевізійної зйомки, виробництва телевізійного продукту, іншої журналістської діяльності, зокрема на вулицях населених пунктів, у приміщеннях підприємств, установ, організацій, органів державної влади тощо;

— робота суб’єктів господарювання, пов’язана з виробництвом аудіовізуальних творів, зокрема здійснення кіно- і відеозйомки на відкритому повітрі, в транспортних засобах, житлових будівлях, спорудах, приміщеннях (у тому числі приміщеннях, призначених для зйомки аудіовізуальних творів (студії, павільйони).

Така діяльність (дві останні позиції) можлива за умови:

1) обмеження кількості осіб, задіяних для виробництва телевізійного продукту (або тих, які здійснюють кіно- та відеозйомку) в одному місці, не більше 50 осіб;

2) обмеження доступу до місця зйомки (знімального майданчика) сторонніх осіб;

3) забезпечення всіх задіяних осіб засобами індивідуального захисту, у тому числі респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, а також

4) дотримання відповідних санітарних і протиепідемічних заходів.

Уточнення щодо стоматологічних послуг. Першою з прийнятих 4 травня з’явилася постанова № 332⁷, що стосується проведення установами охорони здоров’я планових заходів з госпіталізації та планових операцій.

⁷ Постанова КМУ «Про внесення змін до пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211» від 04.05.2020 р. № 332.

Постановою № 343 внесли уточнення в ці зміни, зазначивши, що на період карантину установам охорони здоров’я не забороняється надання стоматологічних послуг.

Перевезення. Підпункт 9 п. 2 постанови № 211, що регулює це питання, залишили в незмінному вигляді. Це означає, що, незважаючи на нові можливості для суб’єктів господарювання та їх працівників, питання, як дістатися до місця роботи, вони повинні вирішувати самі.

При цьому зазначимо, що не заборонені, як і раніше, перевезення легковими автомобілями. Ніхто не забороняв і пересування велосипедами, мопедами, мотоциклами, скутерами і т д., і т. п.

Також постановою № 211 не заборонені регулярні спеціальні перевезення. Хоча в цій частині постанову не зрозуміти : формально вона не забороняє перевезення службовими та/або орендованими автомобільними транспортними засобами працівників підприємств, закладів та установ, що забезпечують охорону здоров’я, продовольче забезпечення, управління і надання найважливіших державних послуг, енергозабезпечення, водопостачання, зв’язок і комунікації, фінансові та банківські послуги, функціонування інфраструктури транспортного забезпечення, сфери оборони, правопорядку та захисту, суб’єктів господарювання, які мають безперервний промисловий цикл.

Саме таким підприємствам/установам/організаціям постанова наказує погоджувати маршрути руху з органами Нацполіції.

Але чи означає це, що інші підприємства/установи/організації можуть організовувати перевезення своїх співробітників, причому без такого погодження? Зізнаємося, з 11 травня це питання стоїть особливо актуально. Вважаємо, що «штучних» перешкод для тих, хто організовує перевезення своїх працівників, бути не повинно.

Прем’єр-міністр говорив⁸ про те, що міські голови можуть приймати рішення про збільшення кількості міського транспорту і змінювати графік його роботи, але на рівні постанови цей момент не закріпили.

⁸ www.kmu.gov.ua/news/denis-shmigal-rozpoviv-pro-karantin-doplati-medikam-misceve-samovryaduvannya-ta-zarobitchan

Обов’язкові медогляди… не обов’язкові. Уточнили п. 3¹ постанови, прописавши, по-перше, що можливість залучення деяких працівників дозволена без проходження не лише періодичних (які проводять під час трудової діяльності) медичних оглядів, але й попередніх (при прийнятті на роботу).

По-друге, розширили перелік осіб, яким дозволено працювати без проходження таких медоглядів. У лавах щасливців — працівники, зайняті на важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці або таких, де є потреба в професійному доборі, робота яких пов’язана із забезпеченням безпеки руху й обслуговуванням залізничного транспорту, підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту.

Допуск до роботи таких осіб без медогляду дозволено на період карантину і протягом 30 днів після його скасування (завершення).

Усе для людей. Наостанок коротко розповімо про те, що всіх нас стосується як громадян. Більше не заборонено (пп. 5 і 6 п. 2 постанови № 211, якими були встановлені ці заборони, з 11 травня видалені):

— відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових і прибережних зон;

— відвідування спортивних і дитячих майданчиків.

Крім того, як вище говорилося, можуть бути відкритими для відвідування музеї, музеї просто неба й історико-культурні заповідники.

А ось бібліотеки, як і раніше, поки що залишаються під забороною.