Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, листопад, 2020/№45
Друкувати

Інвентаризація-2020: організаційні питання

Казанова Марина, налоговый эксперт
Ось так непомітно настав час проведення щорічної інвентаризації. А отже, слід повторити основні моменти, які стосуються проведення цього заходу. Тож у статті розглянемо питання, які здебільшого пов’язані з організаційними моментами проведення інвентаризації та її документальним оформленням.

Чи можна через карантин не проводити інвентаризацію або відстрочити її проведення?

Інвентаризація — обов’язкова процедура перед складанням річної фінзвітності (ч. 1 ст. 10 Закону про бухоблік, пп. 5 і 7 розд. I Положення № 879*).

* Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879.

Жодних винятків або обмежень щодо проведення інвентаризації суб’єктами господарювання в період дії на території України карантину законодавством не передбачено. Тому, навіть незважаючи на карантин, інвентаризація повинна відбутися. Тільки під час її проведення слід дотримуватися «карантинних» рекомендацій, прописаних у пп. 10 і 39 постанови КМУ від 22.07.2020 р. № 641 (дотримання «маскового» режиму; забезпечення безпечної дистанції між працівниками; запобігання скупченню людей у приміщенні тощо).

У які строки має бути проведена інвентаризація?

Річна інвентаризація (перед складанням річної фінзвітності) має бути проведена до дати балансу, тобто до 31 грудня звітного року. При цьому 31 грудня — це гранична дата, на яку процедура інвентаризації має вже бути завершена.

Для більшості активів/зобов’язань п. 10 розд. I Положення № 879 установлює, що їх інвентаризація може проводитися не раніше ніж за 3 місяці до дати балансу (тобто не раніше 1 жовтня звітного року). А ось інвентаризація незавершених капітальних інвестицій, незавершеного виробництва, напівфабрикатів, фінансових інвестицій, грошових коштів, коштів цільового фінансування та розрахунків з бюджетом повинна здійснюватися не раніше ніж за 2 місяці до складання річної фінзвітності (тобто не раніше, ніж станом на 1 листопада звітного року).

Конкретні строки початку/завершення річної інвентаризації на підприємстві встановлює керівник у наказі про проведення інвентаризації. Але починати її слід не раніше 1 жовтня звітного року.

Припустимо, у наказі про проведення інвентаризації говориться, що річну інвентаризацію проводять станом на 30 листопада 2020 року. Це означає, що сама інвентаризація проходитиме в грудні 2020 року. При цьому інвентаризаційні описи заповнюють станом саме на кінець дня 30 листопада 2020 року.

Який сенс інвентаризації на 01.12, якщо за місяць (грудень) усі показники зміняться?

Такі строки пов’язані з тим, що для проведення інвентаризації потрібен час (і залежно від «масштабу» підприємства та кількості об’єктів, що інвентаризуються, комусь його потрібно більше, комусь менше). Плюс варто враховувати, що фактично залишки (сальдо) за рахунками станом на 1-ше число місяця підприємство зможе «вивести» тільки в першій половині наступного місяця. Тому, якщо припустити, що інвентаризацію потрібно було б проводити станом на 31.12, то фактично початок інвентаризації припав би тільки на другу половину січня наступного року.

Інвентаризація проводиться з метою підтвердити, що активи/зобов’язання, відображені на балансі підприємства, фактично існують (не завищені/занижені, відповідають критеріям визнання), тобто з метою переконатися, що дані бухобліку для складання фінзвітності є достовірними. І передбачається, що якщо вони достовірні на 01.10, 01.11., 01.12, то якогось суттєвого викривлення даних у фінзвітності вже не буде.

Якщо інвентаризація дебіторської та кредиторської заборгованостей проводиться підприємством щоквартально, тобто остання дата була на 01.10, то чи потрібно ще додатково проводити й щорічну інвентаризацію станом на 01.11?

Якщо наказом керівника підприємства встановлено, що інвентаризація дебіторської та кредиторської заборгованостей у межах річної інвентаризації повинна проводитися станом на 01.11, то її доведеться провести на цю дату, навіть якщо перед цим уже проводилася інвентаризації розрахунків. Оскільки річною інвентаризацією охоплюють усі види активів та зобов’язань підприємства. Виключити з неї інвентаризацію дебіторської/кредиторської заборгованості не можна.

Директор — матеріальна відповідальна особа (МВО). Чи може він очолити інвентаризаційну комісію?

У п. 2.4 розд. II Положення № 879 сказано, що МВО не може входити до складу комісії для перевірки активів, які перебувають у нього на відповідальному зберіганні, оскільки є особою, що перевіряється.

У такому разі для інвентаризації об’єктів, які перебувають на відповідальному зберіганні в МВО-директора, можна створити окрему робочу інвентаризаційну комісію. І це ніяк не заважає директорові очолювати «загальну» інвентаризаційну комісію або брати участь у складі інших робочих інвентаризаційних комісій. Адже МВО не може входити тільки до складу робочої інвентаризаційної комісії, яка перевіряє активи, що перебувають на відповідальному зберіганні в такої МВО.

Важливо дотримуватися правила: не можна призначати головою робочої інвентаризаційної комісії для перевірки активів, що перебувають на відповідальному зберіганні в тих cамих матеріально відповідальних осіб, одного й того ж працівника два роки підряд (п.п. 2.4 розд. ІІ Положення № 879).

Відзначимо, що якщо директор — єдиний працівник підприємства, то Мінфін у такій ситуації пропонує два варіанти дій (див. лист Мінфіну від 27.05.2014 р. № 31-08410-07-29/12918):

— затвердити склад інвентаризаційної комісії з однієї особи або

— включити до складу комісії фахівців, найнятих за цивільно-правовим договором.

Один із членів інвентаризаційної комісії відсутній з поважної причини. Чи можна «перерахувати» активи та зобов’язання без нього?

Ні. Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії й у присутності МВО (п. 1 розд. ІІ Положення № 879). Усі матеріали інвентаризації мають бути підписані всіма членами інвентаризаційної комісії та МВО (п. 18 розд. ІІ Положення № 879). Інакше інвентаризація може бути визнана недійсною.

Тому проводити інвентаризацію «недоукомплектованим» складом не можна. Але вихід є: відсутнього через хворобу або у зв’язку з відрядженням члена комісії потрібно замінити (див. лист Мінфіну від 15.12.2003 р. № 31-04200-30-23/19). Для цього необхідно видати наказ керівника, яким відсутнього працівника виключають зі складу комісії, а замість нього вводять до складу комісії іншого працівника.

Чи може підприємство використовувати форми документів інвентаризації, розроблені для бюджетних установ?

Так, може. Підприємство може користуватися як:

1) затвердженими формами інвентаризаційних документів, зокрема:

— затвердженими ще постановою Держкомстату СРСР «Про затвердження форм первинної облікової документації для підприємств і організацій» від 28.12.89 р. № 241 (див. листи Держкомстату від 26.05.2004 р. № 03-04-05/41 і від 30.01.2003 р. № 03-04-05/18);

«бюджетними» формами, затвердженими наказом Мінфіну від 17.06.2015 р. № 572 (дозвіл на це дає п. 2 згаданого наказу). При цьому не заборонено включати до інвентаризаційних форм інші реквізити, якщо цього вимагає специфіка діяльності підприємства;

2) самостійно розробленими формами. Але з однією умовою! Вони обов’язково мають бути оформлені відповідно до вимог, установлених Положенням № 88** для первинних документів, у тому числі щодо обов’язкових реквізитів первинних документів (п. 14 розд. ІІ Положення № 879).

** Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88.

Також можна користуватися одночасно і затвердженими, і самостійно розробленими формами.

Під час інвентаризації дебіторської заборгованості заборгованість не підтверджена актом звірки (не повернув постачальник). Що відображати в акті інвентаризації в графі «заборгованість, що підтверджена дебіторами».

Оскільки заборгованість не підтверджена актом звірки, підписаним контрагентом, — у цій графі буде прочерк.

При цьому в п.п. 7.2 розд. III Положення № 879 зазначено, що, коли до кінця звітного періоду розбіжності не усунені або залишились нез’ясованими, розрахунки з дебіторами і кредиторами відображаються кожною стороною в сумах, які випливають із записів у бухгалтерському обліку і визнаються нею правильними.

Інвентаризаційний опис не вміщається на 1 аркуш, виходить приблизно 5-6 аркушів на 1 МВО. Члени комісії поставили підписи тільки на останньому. Чи повинні вони ставити підписи на кожному аркуші інвентаризаційного опису?

Достатньо підписів членів інвентаризаційної комісії на останній сторінці опису. При цьому в п. 16 розд. II Положення № 879 сказано, що на кожній сторінці інвентаризаційного опису зазначаються словами число порядкових номерів активів та загальна кількість у натуральних вимірах усіх активів, що записані на цій сторінці, незалежно від того, в яких одиницях виміру (штуках, метрах, кілограмах тощо) вони відображені.

Тобто на кожній сторінці інвентаризаційного опису мають бути заповнені поля: «Кількість порядкових номерів_____ (прописом); «Загальна кількість одиниць, фактично» (прописом»).

Інвентаризація та описи основних засобів, малоцінки тощо робиться за відділами чи одна зведена за видами активів?

В інвентаризаційних описах активи відображають за найменуваннями в кількісних одиницях виміру, прийнятих в обліку, з можливим виділенням за субрахунками та номенклатурою, окремо за (п. 16 розд. ІІ Положення № 879):

— місцезнаходженням таких цінностей;

особами, відповідальними за їх зберігання.

За основними засобами інвентаризаційний опис складається за об’єктами основних засобів чи групами та окремо за кожною матеріально відповідальною особою.

Інвентаризація запасів проводиться за місцями зберігання та окремо за матеріально відповідальними особами.

Чи складаються звіряльні відомості, якщо немає лишків або нестач? Протокол теж повинен складатися, навіть якщо немає порушень?

Звіряльні відомості складають у разі виявлення розбіжностей (лишків або нестач) між даними інвентаризаційних описів (актів інвентаризації) з даними бухгалтерського обліку (п. 20 розд. II Положення № 879). Відповідно якщо розбіжностей немає — звіряльні відомості не складаються.

Протокол інвентаризаційної комісії складається обов’язково — адже він буде підставою для відображення результатів інвентаризації в обліку. Якщо лишків/нестач не виявлено, то тоді в протоколі зазначається, що фактична наявність активів та зобов’язань відповідає їх наявності за даними бухобліку.

Протокол інвентаризаційної комісії разом з іншими «інвентаризаційними» документами передають на затвердження керівникові. Керівник затверджує протокол протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації. На підставі затвердженого протоколу результати інвентаризації відображають у бухобліку і фінзвітності того періоду, в якому вона завершена.

Якщо інвентаризацію проводили силами робочих інвентаризаційних комісій, то кожна з них складає свій окремий протокол, який разом з усіма матеріалами щодо інвентаризації передає на розгляд інвентаризаційної комісії підприємства. Після чого ця комісія складає свій «узагальнюючий» протокол.

Форму протоколу можна знайти в наказі № 572. Але суворо дотримуватися її повинні тільки бюджетники. Тому на бажання можуть складати цей документ за власною формою. Головне, щоб протокол містив усі обов’язкові для первинки реквізити, перелічені в ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік і п. 2.4 Положення № 88.

Де знайти бланк інвентаризаційного опису орендованого майна?

Можна використовувати той же бланк, що використовується й для інвентаризації власного майна. Якщо йдеться про основні засоби — можна використовувати:

Інвентаризаційний опис основних засобів (форма № инв-1), затверджений постановою № 241 або

Інвентаризаційний опис необоротних активів, затверджений наказом № 572.

А можна й «доопрацювати» ці форми, додавши, наприклад, такі реквізити, як «строк оренди» та «номер договору».

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам