Бухгалтер 911, жовтень, 2020/№44

Обране

Розрахунок лікарняних: проблемні зони

Ушакова Лилия, эксперт по кадровым и налоговым вопросам

Розрахунок лікарняних у теорії — це одна річ. Але практика іноді підносить такі задачки із зірочками, до яких просто не розумієш, з якого боку краще підійти. Ми завжди готові допомогти знайти рішення. У цій статті ми узагальнили запитання наших читачів, пов’язані з розрахунком лікарняних, які надійшли до нас у редакцію, і навели відповіді на них.

Повний — неповний робочий час

У розрахунковому періоді для розрахунку лікарняних працівник переведений на неповний робочий час. Як розрахувати середню зарплату для оплати лікарняного? Чи потрібно обмежуючі показники розраховувати з урахуванням зайнятості?

Середньоденну зарплату для розрахунку лікарняних визначаємо в календарних днях (п. 3 Порядку № 1266¹). Для цього ділимо нараховану за розрахунковий період заробітну плату, на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.

¹ Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Тому не має значення, на яких умовах зайнятості (повна чи неповна) працює працівник. Механізм розрахунку середньої зарплати та лікарняних у кожному з випадків буде однаковим. Також непрацездатне законодавство не зобов’язує роботодавця враховувати зайнятість працівника при розрахунку обмежуючих показників, як загальних, так і спеціальних².

² Деталі знайдете в статті «Межі» лікарняних і декретних для основних працівників» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 40).

Приклад 1. Працівника прийнято на роботу з 25 травня 2020 року. З серпня йому встановлено неповний робочий час. З 28 вересня по 2 жовтня він хворів (5 к. дн.), що підтверджується належним чином оформленим листком непрацездатності. Загальний страховий стаж — 53 місяці (або 4 роки 5 місяців). Страховий стаж за останні 12 місяців перед настанням непрацездатності — менше 6 місяців.

Розрахунковий період: червень — серпень 2020 року (92 к. дн.). Припустимо, що сума зарплати, нарахованої в розрахунковому періоді, — 25000 грн. Тоді середньоденна зарплата становитиме:

25000 : 92 = 271,74 (грн/к. дн.).

Загальний страховий стаж працівника — 4 роки 5 місяців. Тому денна виплата дорівнюватиме 60 % середньоденної зарплати:

271,74 х 60 % : 100 % = 163,04 (грн/к. дн.).

Страховий стаж за останні 12 місяців менше 6 місяців. Тому сума лікарняних працівника не може перевищувати розміру лікарняних, обчислених з мінзарплати, встановленої на момент настання страхового випадку. Розрахуємо обмежуючий показник:

5000 : 30,44 = 164,26 (грн/к. дн.),

де 5000 — сума мінзарплати у вересні (у місяці початку тимчасової непрацездатності згідно з лікарняним листом). Зайнятість працівника тут не важлива; 30,44 — середньомісячна кількість календарних днів.

Денна виплата (163,04 грн/к. дн.) нижче обмежуючого показника (164,26 грн/к. дн.). Тому лікарняні розраховуємо з денної виплати. Сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності:

163,04 х 5 = 815,20 (грн).

У розрахунковому періоді карантинні заморочки

На підприємстві працівники не працювали у зв’язку з карантином з 18 березня по 22 травня. Чи виключається такий період нероботи при підрахунку загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді?

Відповідь на це запитання залежить від того, як саме був оформлений такий період. Розглянемо можливі варіанти.

Варіант 1 — простій. Стаття 113 КЗпП наголошує: час простою не з вини працівника, у тому числі на період оголошення карантину, встановленого КМУ, оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки (окладу). Також простій може бути оплачений за середньою зарплатою. Незалежно від порядку оплати, «простійні» виплати входять до фонду оплати праці та до бази нарахування ЄСВ.

Час простою не зазначений серед поважних причин як час, який виключається з розрахункового періоду. Отже, і сума оплати простою, з якої сплачено ЄСВ у розрахунковому періоді, і період такого простою братимуть участь у розрахунку лікарняних.

Варіант 2 — свій рахунок. Відпустка без збереження заробітної плати віднесена п. 3 Порядку № 1266 до поважних причин. Отже, незалежно від підстави її надання, період такої відпустки повинен залишити розрахунковий період. Причому, якщо в розрахунковому періоді є місяць, не відпрацьований повністю з поважних причин, але такі причини не йшли одна за одною, а переривалися вихідними днями, то такий місяць також повністю виключається з розрахункового періоду (див. лист Мінсоцполітики від 13.10.2016 р. № 334/18/99-16, лист ФСС від 08.10.2019 р. № 1993-11-1).

Причому, якщо в місяці, який виключається, були нараховані зарплатні виплати, то вони також залишають розрахунок.

Приклад 2. Працівник з 22 по 26 жовтня хворів (5 к. дн.), що підтверджується належним чином оформленим листком непрацездатності. У розрахунковому періоді (жовтень 2019 року — вересень 2020 року) він перебував у карантинній відпустці за свій рахунок, яка була надана за декількома наказами: з 18 березня по 3 квітня (4 і 5 квітня — вихідні дні), з 6 квітня по 24 квітня (25, 26 квітня — вихідні дні), з 27 квітня по 22 травня. Сума зарплати в розрахунковому періоді — 60175,44 грн. Загальний страховий стаж — більше 96 місяців (або більше 8 років). Страховий стаж за останні 12 місяців більше 6 місяців.

З розрахункового періоду викидаємо 14 календарних днів березня і 22 календарних дні травня. Також прибираємо з розрахунку весь квітень (30 к. дн.) як не відпрацьований з поважних причин.

Сума середньоденної зарплати становитиме:

60175,44 : (366 - 14 - 30 - 22) = 200,58 (грн/к. дн.).

Сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності:

200,58 х 5 = 1002,90 (грн).

Варіант 3 — зупинення діяльності підприємства. У період карантину багато роботодавців не вводили простій і не відправляли працівників у відпустки за свій рахунок, а просто зупиняли діяльність і отримували допомогу по частковому безробіттю.

Перше, на що потрібно звернути увагу, так це на те, що настання тимчасової непрацездатності в період зупинення діяльності не є підставою для відмови у виплаті лікарняних. Але в табелі обліку робочого часу повинно бути зазначено «ТН» — оплачувана непрацездатність. Тоді працівник за цей період має право на отримання лікарняних. А на «безробітну» допомогу за цей період він уже розраховувати не може.

А якщо такий період зупинення в розрахунковому періоді?

Чи виключати період зупинення діяльності й отримання допомоги по частковому безробіттю з лікарняного розрахункового періоду?

ФСС у роз’ясненні на своєму сайті www.fssu.gov.ua наполягає, що ні. Адже такий період не зазначений у Порядку № 1266 серед поважних причин. Тому допомогу по частковому безробіттю не включаємо до загальної суми зарплати, яка братиме участь у розрахунку лікарняних, а період її отримання залишаємо в розрахунку. У результаті такі дні нероботи, залишаючись у розрахунку, занизять суму середньоденної зарплати та суму лікарняних.

Звільнення — прийняття

Працівник, який був працевлаштований за основним місцем роботи, звільнений 10 серпня 2020 року і знову прийнятий на роботу за сумісництвом 11 серпня. З 5 по 16 жовтня він хворів (надана копія лікарняного листа, засвідчена належним чином за основним місцем роботи). Страховий стаж за останні 12 місяців більше 6 місяців. Як розрахувати лікарняні?

На момент настання страхового випадку працівник працює на підприємстві за сумісництвом. Відповідно час роботи «до того» основним працівником за іншим трудовим договором нас тут хвилювати не повинен. Ми його до уваги не беремо.

Розрахунковий період сформує один місяць — вересень 2020 року (30 к. дн.) — єдиний повний календарний місяць перебування в трудових відносинах за сумісництвом перед настанням хвороби.

Для розрахунку лікарняних працівник надає довідку з основного місця роботи про зарплату, яка нарахована в розрахунковому періоді й увійшла до бази нарахування ЄСВ.

Адже сумарна зарплата, з якої розраховуються «непрацездатні» виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

Припустимо, що згідно з наданою довідкою про зарплату у вересні за основним місцем роботи працівникові нарахована зарплата в сумі 70000 грн. Ця сума брала участь у розрахунку лікарняних за основним місцем роботи працівника.

Зарплата, фактично нарахована працівникові за місцем роботи за сумісництвом у вересні, — 10000 грн. Загальна сума вересневої зарплати за основним місцем роботи і за сумісництвом 80000 грн (70000 + 10000) перевищила максимальну величину бази нарахування ЄСВ, яка діє в місяці настання страхового випадку (жовтень, 75000 грн). Тому в розрахунок лікарняних за місцем роботи за сумісництвом потрапить тільки частина зарплати за вересень у межах максимальної величини, тобто 5000 грн. Середньоденна зарплата становитиме:

5000 : 30 = 166,67 (грн/к. дн.).

Далі розраховуємо денну виплату залежно від страхового стажу і визначаємо суму лікарняних. При цьому якщо в працівника страховий стаж за 12 місяців перед настанням тимчасової непрацездатності менше 6 місяців, то обов’язково застосовуємо спеціальні обмеження³.

³ У такому разі сума лікарняних не може перевищувати розміру допомоги, обчисленого виходячи з мінзарплати, встановленої на момент настання страхового випадку (далі — МЗП).

Один день попрацював — і на лікарняний

Працівник прийнятий на роботу з 16 жовтня 2020 року (17 і 18 — вихідні дні), а вже 19 жовтня він захворів. Як розрахувати середньоденну зарплату?

У цьому випадку розрахунок середньоденної проводимо за період з 16 по 18 жовтня (3 к. дн.), тобто за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку. Припустимо, що за 1 відпрацьований день 16 жовтня працівникові буде нарахована зарплата в сумі 600 грн. Тоді середньоденна зарплата становитиме:

600 : 3 = 200 (грн/к. дн.).

До речі, саме тут найчастіше обпікаються роботодавці. Чомусь вони вирішують, що правильним буде в такій ситуації провести розрахунок з окладу працівника. Це помилкове рішення. Адже розрахунок середньоденної зарплати з окладу проводять, якщо працівник перед настанням страхового випадку з поважних причин не мав заробітку в розрахунковому періоді або страховий випадок настав у перший день роботи.

Пив, ізолювався і все одно захворів

У розрахунковому періоді є неоплачений період непрацездатності, що настала в результаті сп’яніння, і лікарняний у зв’язку з ізоляцією від COVID-19. Чи братимуть участь календарні дні, які припали на такі періоди, в розрахунку лікарняних?

Період тимчасової непрацездатності віднесений п. 3 Порядку № 1266 до поважних причин. Тому календарні дні, які припадають на такий період, слід виключати із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді.

Факт оплати чи неоплати такого періоду непрацездатності значення не має. Саме тому період тимчасової непрацездатності, яка настала в результаті сп’яніння, потрібно виключити з розрахункового періоду. Також виключаємо й календарні дні перебування на ізоляції від COVID-19, підтверджені листком непрацездатності.

Довідка про догляд за хворою дитиною

Працівниця захворіла. У розрахунковому періоді вона не працювала 22 к. дн. у зв’язку з доглядом за хворою дитиною віком до 14 років (14 днів — на підставі листка непрацездатності, а 8 днів — згідно з довідкою про догляд, виданою лікувальною установою). Чи виключати такі дні із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді для визначення суми лікарняних?

Так, виключати. Пояснимо. Тимчасову непрацездатність працівників засвідчує листок непрацездатності. Проте в окремих випадках, прямо перелічених у п. 1.2 Інструкції № 455⁴, тимчасову непрацездатність може засвідчувати також і довідка, видана лікувальною установою. До таких випадків належить у тому числі й необхідність догляду за хворою дитиною віком до 14 років (див. пп. 1.2 і 3.4 Інструкції № 455). На відміну від лікарняного листа, довідка про догляд за дитиною за формою № 138/0 оплаті не підлягає. Проте є підставою для звільнення працівника від виконання своїх посадових обов’язків (див. лист Мінсоцполітики від 15.11.2013 р. № 656/18/99-13).

⁴ Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455.

Лікарняні без комісії

На підприємстві немає ні уповноваженого, ні комісії із соцстрахування. Листки непрацездатності потрапляють безпосередньо до бухгалтерії, яка заповнює їх зворотний бік і проводить нарахування. Чи загрожують такі дії штрафом роботодавцеві?

Вважайте, що роботодавцеві та його посадовим особам дуже пощастило. Дивіться, ч. 5 ст. 15 Закону № 1105⁵ передбачено відповідальність роботодавця за порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення.

⁵ Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

Аналогічно й адмінвідповідальність посадових осіб підприємств (ФОП) установлено ст. 165⁵ КУпАП за порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення. Проте в разі нестворення на підприємстві комісії (уповноваженого) із соцстрахування буде порушений порядок призначення матзабезпечення, а не порядок використання коштів ФСС. А відповідальність саме за такі дії не передбачена зазначеними Законом і Кодексом. Проте розслаблятися не варто. Якщо надалі при перевірці Фондом буде виявлено, що комісії (уповноваженого) на підприємстві немає, ФСС може відмовити в наданні фінансування за заявами-розрахунками, які були сформовані не на підставі протоколів комісії (уповноваженого) із соцстрахування.

Праця — наше все!

Після закінчення робочого дня працівник звернувся до лікаря, який установив його тимчасову непрацездатність (відкрив днем звернення лікарняний лист). Як оплачувати такий день-накладку: нараховувати за відпрацьований час зарплату чи лікарняні?

В описаній ситуації за відпрацьований день працівникові нараховуєте зарплату. Лікарняний оплачуєте починаючи з другого дня тимчасової непрацездатності. Зверніть увагу! Перші п’ять днів хвороби, які оплачуються за рахунок коштів роботодавця, відлічуємо з дати видачі листка непрацездатності.

Тому якщо день видачі лікарняного збігається з відпрацьованим днем, то з перших п’яти днів хвороби оплачуйте чотири календарні дні (починаючи з другого дня). Далі, починаючи з 6 дня хвороби — допомогу за рахунок коштів ФСС (див. лист ФСС від 10.09.2018 р. № 6-14/Н-1231з-1589).

Приклад 3. Працівник відпрацював 19 жовтня 2020 року 7 годин, що зафіксовано в Табелі обліку використання робочого часу. Цього ж дня він звернувся до сімейного лікаря, який відкрив йому лікарняний лист з 19 жовтня. Хворів працівник по 28 жовтня.

За відпрацьований час 19 жовтня працівникові буде нарахована зарплата. За лікарняним листом, який був відкритий з 19 жовтня, оплаті підлягають дні хвороби з 20 по 28 жовтня.

Перші п’ять днів хвороби відлічуємо від дня видачі лікарняного, тобто з 19, проте оплачуємо тільки «чисті» дні хвороби, а саме: 20, 21, 22 і 23 жовтня.

З 24 по 28 жовтня працівникові виплачуватиметься допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок ФСС.

Теги

Отримуйте новини поштою!