За загальним правилом роботодавець не має права звільняти за власною ініціативою працівників з причини їх інвалідності (ч. 3 ст. 17 Закону № 875*). Але є винятки, коли трудовий договір розривають на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП — у зв’язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі в результаті стану здоров’я, який перешкоджає продовженню цієї роботи. Озвучимо ці винятки.
1. Якщо згідно з висновком МСЕК стан здоров’я працівника перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю та безпеці праці інших осіб. При цьому:
— у роботодавця відсутні вакантні робочі місця (посади), на які відповідно до медичного висновку може бути переведений працівник з інвалідністю;
або
— роботодавець запропонував працівникові переведення на іншу роботу (посаду) відповідно до рекомендацій медичного висновку, а працівник відмовився від такого переведення (див. лист Мінпраці від 06.09.2010 р. № 294/13/116-10).
Зверніть увагу: щоб уникнути можливих трудових спорів, факт такої відмови краще оформити в письмовому вигляді.
2. За ситуації, коли МСЕК у висновку визнає працівника непрацездатним і не визначає види робіт, які він може виконувати.
Важливо! Якщо за зазначеними підставами ви хочете звільнити працівника з інвалідністю молодше 18 років, то вам доведеться згідно зі ст. 198 КЗпП:
— отримати згоду районної (міської) служби у справах дітей на таке звільнення;
— працевлаштувати такого працівника в іншого роботодавця.
Звільняючи працівників на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП (у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці), врахуйте, що переважне право залишитися на роботі мають, зокрема:
— особи з інвалідністю внаслідок війни (до них належать і мобілізовані громадяни, які отримали інвалідність через поранення, контузію, каліцтво, захворювання при захисті Батьківщини, виконання обов’язків військової служби);
— особи з інвалідністю, які отримали на цьому підприємстві трудове каліцтво або профзахворювання;
— особи з інвалідністю — «чорнобильці».
Зверніть увагу! Звільнення працівника за пп. 1 і 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП:
— можливе тільки за згодою профспілки (крім ліквідації підприємства) (ст. 43 КЗпП);
— передбачає виплату працівникові вихідної допомоги в розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).
Перерахунок відпускних, нарахованих за надміру використані дні відпустки, при звільненні за пп. 1 і 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП не здійснюють.
Працівник вирішив звільнитися за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію по інвалідності? У цій ситуації трудовий договір з ним має бути розірваний у строк, про який він просить (тобто без двотижневого відпрацювання). Це прямо прописано в ч. 1 ст. 38 КЗпП. Відпускні, нараховані за надміру використані дні щорічної відпустки, в цьому випадку не перераховують (п. 2 ч. 2 ст. 127 КЗпП).
І ще один момент. Строковий трудовий договір підлягає достроковому розірванню на вимогу працівника, якщо хвороба або інвалідність перешкоджає виконанню роботи за договором, що підтверджено відповідним медвисновком. Підстава — ст. 39 КЗпП.
Важливо! З інших підстав працівника з інвалідністю звільняють у загальновстановленому порядку. Тобто так само, як і інших працівників.
У день звільнення обов’язково проведіть з працівником остаточний розрахунок: виплатіть належну йому зарплату і компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки та соцвідпустки «на дітей» і видайте трудову книжку.
Норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю встановлено ст. 19 Закону № 875 і становить:
— 1 робоче місце — для роботодавця, у якого чисельність працівників становить від 8 до 25 осіб;
— 4 % середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (СКШП) за рік — для роботодавця, в якого чисельність працівників 25 осіб і більше.
Важливий момент! Орієнтуватися потрібно не на фактичну кількість працівників, а на показник СКШП за рік.
Показники СКШП за рік усіх працівників і окремо осіб з інвалідністю визначають шляхом ділення на 12 (місяців) суми середньооблікової кількості штатних працівників (штатних працівників з інвалідністю) за місяці роботи підприємства у звітному році**. Ці показники обчислюють у цілих одиницях. Якщо виникає дробове число, його округлюють до цілого. Щоб при розрахунку СКШП отримати округлення в бік збільшення, потрібно, щоб після коми було число 5 і більше.
** Детально про розрахунок СКШП ви можете прочитати в статті «Реєструємося у Фонді інвалідів до 1 лютого» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 3).
Так, наприклад, якщо для виконання нормативу підприємству необхідно працевлаштувати одну особу з інвалідністю, то ця особа повинна відпрацювати як мінімум 6 місяців у звітному році. Тоді при розрахунку «інвалідного» СКШП за звітний рік ви отримаєте (з урахуванням округлення) 1.
Врахуйте: до нормативу зараховують працівників, прийнятих тільки за основним місцем роботи. При цьому зайнятість (повний/неповний робочий час) неважлива.
Таким чином, для виконання нормативу зовсім не обов’язково, щоб на підприємстві весь рік працював працівник з інвалідністю. Головне, щоб при розрахунку СКШП за рік ви «вийшли» на 1.