Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, січень, 2021/№3
Друкувати

Фінзвітність-2020: готуємося до подання

Казанова Марина, налоговый эксперт
Традиційно початок нового року — це час для складання фінансової звітності за попередній рік. У цій статті розповімо про правила подання річної фінзвітності за 2020 рік: які форми слід складати та в які строки їх подавати, хто зобов’язаний оприлюднювати свою фінзвітність, а також для кого обов’язковий аудит фінзвітності.

Згідно зі ст. 2 Закону про бухоблік і п. 1 Порядку № 4191 фінзвітність за 2020 рік зобов’язані подати:

1 Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

— усі юридичні особи, створені відповідно до законодавства України (незалежно від організаційно-правової форми господарювання та форми власності), у тому числі і неприбуткові організації;

— представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності2.

2 Про представництва іноземних суб’єктів господарювання в цій статті говорити не будемо.

Склад річної фінзвітності

Спочатку визначимо, які форми звітності у складі річного «комплекту» фінзвітності повинні складати підприємства. Усе залежить від того, до якої категорії (мікро-, мале, середнє, велике) належить підприємство/який режим оподаткування воно застосовує.

Суб’єкти господарювання

Склад річної фінансової звітності

Малі підприємства

(крім єдиноподатників групи 3)

Фінансова звітність малого підприємства*

(додаток 1 до НП(С)БО 25):

1) форма № 1-м «Баланс»;

2) форма № 2-м «Звіт про фінансові результати»

Мікропідприємства

Фінансова звітність мікропідприємства*

(додаток 2 до НП(С)БО 25):

1) форма № 1-мс «Баланс»;

2) форма № 2-мс «Звіт про фінансові результати».

Увага! Наказом Мінфіну від 29.09.2020 р. № 588 були внесені зміни до форми № 1-мс. Зокрема, в ній передбачено новий ряд. 1425 «Неоплачений капітал», у якому відображають суму заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу (детальніше див. у статті «Зміна до П(С)БО і Ко: що нового?» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 45)).

Єдиноподатники групи 3

(незалежно від того, до якої категорії підприємств вони потрапляють)

Непідприємницькі товариства

* Такі підприємства мають право подавати замість «малих» форм звітності — «загальний» комплект фінзвітності (згідно з НП(С)БО 1, а не НП(С)БО 25). А ось обирати між формами «м» і «мс» не можна. Тобто, наприклад, мікропідприємство не може складати форми № 1-м і № 2-м.

Інші підприємства, що застосовують

НП(С)БО**

Усі форми:

ф. № 1, ф. № 2, № 3, ф. № 4, ф. № 5, ф. № 6.

** Для підприємств, які у 2020 році вперше потрапили до категорії великих (тобто повинні за 2020 рік уперше звітувати як великі), дата переходу на МСФЗ — 01.01.2020 р. Тобто першу звітність за МСФЗ вони повинні подавати за 2021 рік. За 2020 рік можна звітувати за НП(С)БО (лист Мінфіну від 23.03.2020 р. № 35210-06-5/8860).

Підприємства, що звітують за МСФЗ

Звітність за МСФЗ — усі форми (Баланс; Звіт про прибуток або збиток та інший сукупний дохід; Звіт про рух грошових коштів; Звіт про зміни у власному капіталі, Примітки до фінзвітності)***

*** Ті підприємства, для яких звітність за 2020 рік є першою звітністю за МСФЗ, повинні будуть подати у складі першої звітності: три Звіти про фінансовий стан (Баланс): на 01.01.2019 р. (дату переходу); на 31.12.2019 р. і на 31.12.2020 р.; два Звіти про прибуток або збиток та інший сукупний капітал (за 2019 рік і 2020 рік); два Звіти про рух грошових коштів (за 2019 рік і 2020 рік); два Звіти про зміни у власному капіталі (за 2019 рік і 2020 рік) і відповідні примітки, які включають порівняльну інформацію.

Строки подання фінзвітності

Строки подання фінзвітності наведемо в таблиці.

Суб’єкти господарювання

Строки подання

податківцям

органам

статистики

Платники податку на прибуток

Не зобов’язані оприлюднювати фінзвітність*

Разом з декларацією з податку на прибуток (не пізніше 1 березня 2021 року)

Не пізніше

1 березня

2021 року***

Зобов’язані оприлюднювати фінзвітність*

У два етапи (п. 46.2 ПКУ):

(1) разом з декларацією з податку на прибуток (не пізніше за 1 березня 2021 року) — Баланс і Звіт про фінансові результати;

(2) перевірений аудитором повний комплект фінзвітності за 2020 рік разом з аудиторським висновком — не пізніше за 10 червня 2021 року**

Не пізніше

1 березня

2021 року***

повний

комплект

відразу

Неплатники податку на прибуток

Неприбуткові товариства

Разом з «неприбутковим» звітом (не пізніше 1 березня 2021 року)

Не пізніше

1 березня

2021 року***

Платники ЄП груп 3 і 4

Х

* Які підприємства зобов’язані оприлюднювати фінзвітність, дивіться в підрозділі «Оприлюднення фінзвітності — 2020»).

** Якщо показники фінзвітності до і після аудиторської перевірки між собою відрізняються (тобто аудитор виявив помилки і вони вплинули на показники декларації), платник повинен уточнити декларацію з податку на прибуток за 2020 рік не пізніше 10 червня 2021 року (п. 50.1 ПКУ).

*** З урахуванням святково-вихідного перенесення з п. 10 Порядку № 419.

Варто звернути увагу на такі моменти:

1. З приводу подання аудитованої фінзвітності податківцям (для підприємств, зобов’язаних оприлюднювати фінзвітність). Так подаватиметься фінзвітність податківцям уперше. Узагалі п. 46.2 ПКУ говорить, що в разі, якщо платник податку на прибуток не подасть до 10 червня фінзвітність разом з аудиторським висновком — платникові загрожує штраф як за неподання звітності. А ось не визнати податкову декларацію тільки через те, що платник не подав податківцям фінзвітність разом з аудиторським висновком (тобто коли не виконаний другий етап), виходячи з п. 46.2 ПКУ в податківців немає підстав. Пов’язано це з тим, що аудиторський висновок не названий як додаток до декларації з податку на прибуток. Але податківці поки із цього приводу не озвучили свою думку.

2. Якщо податкова звітність (декларація з податку на прибуток, неприбутковий звіт) подаються в електронному вигляді — то й фінзвітність (як додаток до декларації з податку на прибуток) повинна подаватися в електронному вигляді (п. 49.4 ПКУ).

3. При поданні фінзвітності в електронному вигляді через Єдине вікно (з ідентифікатором форми «S») вона потрапить відразу і до статистики, і податківцям. І можна спочатку подати окремо (в електронному вигляді) фінзвітність, а потім у граничні строки подання прибуткової декларації — подати декларацію з податку на прибуток (консультація в категорії 102.20.02 ЗІР).

4. Згідно з п.п. 39.4.6 ПКУ підприємства, які готують документацію з трансфертного ціноутворення для подання в контролюючі органи, повинні доповнити її копією аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за який подається документація з трансфертного ціноутворення (якщо його наявність є обов’язковою для платника податків).

Як визначити, до якої категорії підприємств належимо?

Узагалі, до якої категорії підприємств (мікро-, малих, середніх чи великих) належить підприємство для цілей подання звітності за 2020 рік, воно повинне було визначитися ще на етапі подання першої проміжної (квартальної) звітності за 2020 рік (звітності за 1 квартал). Але про всяк випадок нагадаємо правила.

Критерії для класифікації підприємств за їх величиною — мікро-, малі, середні й великі — для цілей складання фінзвітності встановлені ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік. Вважаємо, вам вони вже знайомі3. Основне правило: підприємство переходить до іншої категорії підприємств, тільки якщо за показниками річної фінзвітності воно протягом двох років поспіль не відповідає певній категорії підприємств.

3 Деталі знайдете в статті «Малюк» не здавав квартальної фінзвітності: страшно?» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 49).

Детальніше, з прикладами, як обрати свою категорію підприємств, Мінфін роз’яснив у своєму листі від 11.12.2018 р. № б/н — buhgalter911.com/normativnaya-baza/pisma/minfin/schodo-viznachennya-kategoriyi-1040933.html

Згідно з класифікацією, наведеною в ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік, підприємствам (окрім новостворених) слід було долучитися до певної категорії підприємств ще у 2018 році. При цьому орієнтиром слугували показники річної фінзвітності за 2017 рік. Відповідно 2018 рік був першим роком перебування підприємства в певній групі; 2019 рік — другим роком. А ось у 2020 році категорія підприємств могла змінитися. За наявності дворічної невідповідності категорію потрібно було змінити, орієнтуючись на показники річної фінзвітності за 2019 рік. Причому в разі потрапляння до категорії великих перейти на МСФЗ підприємство повинно було з 01.01.2020 р., а складання МСФЗ-звітності на нього чекає тільки починаючи з фінзвітності за 2021 рік (лист Мінфіну від 23.03.2020 р. № 35210-06-5/8860).

А ось у підприємств, створених у 2018 і 2019 роках, у 2020 році зберігається та категорія, яку вони для себе визначили за результатами першої річної фінзвітності. Новостворені (створені у 2020 році) підприємства свою категорію підприємства визначають за даними річної фінзвітності за 2020 рік.

Наведемо декілька наочних прикладів.

Приклад

За даними річної фінзвітності за рік

Коментар

2017

2018

2019

2020

Підприємство 1

мале

мале

середнє

середнє

За 2020 рік подає фінзвітність як мале. Оскільки на 31.12.2019 р. ще не було дворічної невідповідності певній категорії. З 2021 року переходить до категорії середніх. Фінзвітність за 2021 рік (у тому числі й проміжну) подає як середнє підприємство

Підприємство 2

мале

мале

мале

середнє

І фінзвітність за 2020 рік, і фінзвітність за 2021 рік подає як мале підприємство

Підприємство 3

мале

середнє

середнє

мале

За 2020 і 2021 рік подає як середнє

Підприємство 4

мале

мале

середнє

велике

Фінзвітність за 2020 рік подає як мале підприємство. У 2021 році залишає групу малих. До якої саме групи переходимо, визначаємо за даними фінзвітності за попередній (2020) рік. Тобто, з 2021 року, підприємству доведеться звітувати як великому підприємству*

Підприємство 5

мікро

мале

середнє

мале

За 2020 і 2021 рік подає як середнє

Підприємство 6

велике

велике

середнє

середнє

За 2020 рік подає як велике, з 2021 року — як середнє

* Дата переходу на МСФЗ — 01.01.2021 р., а перша звітність за МСФЗ — звітність за 2022 рік.

Оприлюднення фінзвітності-2020

Хто та в які строки повинен оприлюднювати свою фінзвітність, установлює ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік (див. таблицю).

Вид підприємства

Строки оприлюднеання

Порядок оприлюднеання

Підприємства, що становлять суспільний інтерес (окрім великих підприємств, що не є емітентами цінних паперів*)

Не пізніше ніж до 30 квітня року, наступного за звітним періодом

Разом з аудиторським висновком на власній вебсторінці (у повному обсязі) або в інший спосіб у випадках, визначених законодавством

Публічні акціонерні товариства

Суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку

Підприємства, що здійснюють діяльність у видобувних галузях

Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів*

Не пізніше ніж до 1 червня року, наступного за звітним періодом

Разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі)

Середні підприємства

Інші фінустанови, які належать до мікро- і малих підприємств

* До підприємств — емітентів цінних паперів належать усі підприємства, які хоча б раз випускали цінні папери.

Усі інші підприємства, не наведені вище в таблиці, оприлюднювати свою фінансову звітність не зобов’язані.

Нагадаємо, що за порушення порядку оприлюднення фінзвітності або консолідованої фінзвітності разом з аудиторським звітом передбачено штраф у розмірі від 17000 до 34000 грн (ст. 16316 КпАП). При повторному протягом року порушенні штраф становитиме вже від 34000 до 51000 грн.

Застосувати ці штрафи до посадових осіб підприємства може Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю (якщо підприємство — емітент цінних паперів, то такий штраф може накласти НКЦПФР, щодо фінустанов — Нацкомфінпослуг).

Зауважимо, що для фінзвітності за 2019 рік строки її оприлюднення через карантин були продовжені (п. 12 розд. V Закону про бухоблік). Для звітності за 2020 року поки подібних «пільг» не передбачено.

Обов’язковий аудит фінзвітності

Власне кажучи, обов’язковий аудит фінзвітності стосується всіх підприємств, які зобов’язані оприлюднювати свою фінзвітність (див. вище).

При визначенні строків, в які має бути проведений аудит, виходить, слід орієнтуватися на строки оприлюднення фінзвітності.

При цьому, нагадаємо, що обов’язковий аудит:

(1) підприємств, які становлять суспільний інтерес, може здійснюватися тільки суб’єктами аудиторської діяльності, які включені до Реєстру аудиторів, що мають право проводити обов’язковий аудит фінзвітності підприємств, які становлять суспільний інтерес (розділ IV «Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язків аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес» Реєстру аудиторів, розміщеного на сайті Аудиторської палати України);

(2) інших підприємств (для яких аудит фінзвітності є обов’язковим) може проводитися суб’єктами аудиторської діяльності, які включені до Реєстру аудиторів, що мають право проводити обов’язковий аудит фінзвітності (розділ III «Суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язків аудит фінансової звітності» Реєстру аудиторів, розміщеного на сайті Аудиторської палати України).

Звіт про управління / про платежі на користь держави

Звіт про управління. Це документ, що містить фінансову та нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи розвитку підприємства та розкриває основні ризики і невизначеності його діяльності. Хто та як його повинен подавати, встановлює ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік.

Категорія підприємств

Чи потрібно подавати Звіт про управління?

Мікро-

Не потрібно

Мале

Не потрібно

Середні

Потрібно, але можна не наводити нефінансову інформацію

Великі

Потрібно

Ключові моменти, пов’язані із цим Звітом:

1. Форму Звіту про управління підприємство розробляє самостійно (бланка немає). Але є Методрекомендації Мінфіну зі складання цього Звіту (затверджені наказом Мінфіну від 07.12.2018 р. № 982). Але знову ж таки — самі рекомендації є рекомендованими (про що зазначено в їх преамбулі). Тому недотримання структури Звіту, яка наведена в Методрекомендаціях, до жодної відповідальності не призводить . Поготів, що цей Звіт не є частиною фінансової звітності.

Подається Звіт разом із річною фінзвітністю, причому, як передбачено ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік, — подається в порядку та строки, встановлені для річної звітності. Тобто формально його потрібно подавати тим же органам, яким подається фінзвітність, і в ті самі строки. Але! Податківцям Звіт про управління не подають. Як зазначають самі податківці, Звіт не є складовою фінансової звітності і, відповідно, обов’язку подання Звіту до контролюючих органів разом із декларацією законодавством не визначено (листи ДФСУ від 19.02.2019 р. № 5491/7/99-99-15-02-01-17, від 05.04.2019 р. № 1451/ІПК/26-15-12-03-11).

За тими ж підставами Держстат також відмахнувся від Звіту про управління. Нефінзвітний документ, а поготів такий, що не має затвердженої форми, цьому органу абсолютно не цікавий .

Проте Порядок № 419 закріплює за підприємствами, які зобов’язані подавати Звіт про управління, обов’язок оприлюднювати Звіт про управління разом з річною фінзвітністю.

Звіт про платежі на користь держави. Підприємства, які:

(1) здійснюють діяльність у видобувних галузях

або

(2) заготівлю деревини

і при цьому становлять суспільний інтерес, повинні подавати Звіт про платежі на користь держави.

Суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність у видобувних галузях, розкривають свої звіти про платежі на користь держави щорічно, не пізніше за 1 вересня року, наступного за звітним періодом, і забезпечують, щоб такі звіти залишалися публічно відкритими протягом щонайменше 3 років (ч. 1 ст. 12 Закону № 25454).

4 Закон України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» від 18.09.2018 р. № 2545-VIII.

Форми таких звітів затверджено постановою КМУ від 23.09.2020 р. № 858.

Заготівники деревини, які становлять суспільний інтерес, Звіт про платежі на користь держави повинні подавати разом з річною фінансовою звітністю (п. 2 Порядку № 419). Форму Звіту і порядок його складання затверджено наказом Мінфіну від 13.08.2020 р. № 499 (ср. ).

Подавати вищезгадані звіти до органів ДПСУ податківці не вимагають. Раніше вони прямо говорили про відсутність такої необхідності в роз’ясненні з підкатегорії 102.20.02 ЗІР.

Таксономія МСФЗ (для МСФЗ-зобов’язаних)

Нагадаємо, Законом № 4655 обов’язок подавати звітність за таксономією МСФЗ був відстрочений на рік. Уперше складати та подавати фінансову звітність і консолідовану фінзвітність на основі таксономії в єдиному електронному форматі потрібно за 2020 рік (ч. 5 ст. 121, п. 11 розд. V Закону про бухоблік).

5 Закон України від 16.01.2020 р. № 465-IX.

Але, судячи з повідомлення центру збору фінансової звітності від 30.12.2020 р.6, поки триває розробка оновленої версії електронного формату Таксономії UA МСФЗ XBRL 2020 року. Тому підприємствам рекомендується подавати фінзвітність за 2020 рік, перший квартал, перше півріччя і дев’ять місяців 2021 року за НП(С)БОшними формами у строки і в порядку, визначених Порядком № 419. Але за такими підприємствами все одно збережеться обов’язок подати фінзвітність за 2020 рік в електронному форматі на основі таксономії до центру збору фінансової звітності. При цьому Держрегуляторам буде рекомендовано не застосовувати санкції за неподання такої звітності у строки, визначені законодавством, протягом 2021 року.

6 frs.gov.ua/2020/12/30/povidomlennya-shhodo-reyestracziyi-v-czentri-zboru-finansovoyi-zvitnosti-ta-podannya-finansovoyi-zvitnosti-skladenoyi-na-osnovi-taksonomiyi-ua-msfz-xbrl-za-2020-rik/?fbclid=IwAR3FapqoC5RyJIfp0oBhD1lDxAMrpCGf7GdD2QndGWEw0OI7gAA5Y2FlQFY

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам