ІТ-пільга з ПДВ: УПК від Мінфіну
Ідеться про свіжу УПК від 31.12.2020 р. № 842. При цьому, як і раніше, залишається чинною й «давня» УПК щодо цієї пільги, затверджена ще наказом Міндоходів від 07.10.2013 р. № 536.
По суті, Мінфін в УПК № 842 порушив два питання.
1. Постачання програмної продукції (ПП) разом з обладнанням (запитання № 1 УПК № 842). Ідеться про ситуацію, коли ПП є невід’ємною частиною обладнання (тобто постачається у складі обладнання). Тут загалом «без сюрпризів».
Висновок Мінфіну такий: якщо ПП постачається як невід’ємна складова обладнання і вартість ПП окремо не виділена (тобто ПП не постачається як окремий елемент), то вся операція розглядається як продаж обладнання (оподатковується на загальних підставах, і програмна ІТ-ПДВ-пільга з п. 261 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ в цьому випадку не діє).
Власне кажучи, такий же висновок випливає й із УПК № 536 (див. відповідь на запитання № 6), а також низки роз’яснень податківців. Але є такий момент. В УПК № 536 говорилося, що для того, аби програмний продукт вважався окремим елементом постачання (окремо могла виділятися його вартість), на нього (на ПП) повинні передаватися права власності (згідно з договором про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності).
Також про це йшлося у листі ДФСУ від 16.05.2018 р. № 2185/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
У «свіжій» УПК № 842 подібних згадок про передачу права власності на програмну продукцію немає. Сказано тільки, що звільнення від оподаткування ПДВ згідно з п. 261 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ передбачає постачання програмної продукції як окремого елемента постачання (з виділенням окремо вартості ПП). Тобто «працюють» усі складові ІТ-пільги за п. 261 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ:
«звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим — сьомим підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу».
2. Онлайн-сервіси та надання доступу до них (запитання № 2 УПК № 842). Нагадаємо, що п. 261 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ передбачає, що до програмної продукції належить, зокрема, результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них.
Основне: в УПК № 842 Мінфін роз’яснює, в яких випадках діятиме програмна пільга, якщо ми надаємо клієнтам доступ до онлайн-сервісів. Але попутно Мінфін зачіпає й питання постачання (створення) інтернет-сайтів / онлайн-сервісів.
Постачання (створення) інтернет-сайтів / онлайн-сервісів. Мінфін звертає увагу на те, що під ІТ-пільгу з п. 261 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ потрапляє постачання результатів комп’ютерного програмування у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів, яке передбачає передачу/надання замовникові майнових прав інтелектуальної власності (у тому числі право користування, право відчуження тощо).
А отже, Мінфін, по суті, вказує на те, що якщо передачі прав немає — якщо за договором розробники не набувають прав власності на створювану ПП (зокрема, сайт та/або онлайн-сервіс), а право власності після закінчення робіт закріплене відразу за замовником, тоді постачання таких послуг з розробки ПП підпадає під 20 % ПДВ.
На це звертали увагу й податківці (див., зокрема, лист ДФСУ від 16.05.2018 р. № 2185/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Доступ до онлайн-сервісів та інтернет-сайтів. За яких умов надання доступу до таких ресурсів потраплятиме під програмну ПДВ-пільгу?
Ключове посилання Мінфіну таке: пільга діє, тільки якщо при доступі до сайтів / онлайн-сервісів користувач отримує програмну продукцію (її копію) або право на використання програмної продукції.
Якщо постачальник надає доступ до онлайн-сервісу за допомогою Інтернету, наприклад до поштового сервісу або онлайн-редактора тексту, і справляє за це плату, то така операція підпадає під ІТ-пільгу (звільняється від ПДВ).
Якщо фактично доступ надається до певного контенту, який існує в електронній формі (наприклад, до телевізійної продукції, фільмів, музичних, літературних творів), така операція не є постачанням програмної продукції в розумінні п. 261 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ і оподатковується ПДВ у загальному порядку (20 %).
У подібному ключі висловлюються й податківці. Наприклад, в ІПК ДПСУ від 05.10.2020 р. № 4128/ІПК/99-00-05-06-02-06 було сказано:
— якщо за своєю фактичною суттю під наданням доступу до ПП (у тому числі онлайн-сервісу) розуміється доступ, скориставшись яким покупець отримує виключне право на пошук, обробку й отримання (завантаження) інформації та інші аналогічні дії, без фактичного постачання покупцеві ПП (її копії) або без надання права на використання ПП, то операція з наданням такого доступу розцінюється як операція з постачання послуг з пошуку, обробки, отримання (завантаження) інформації, яка підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку (ПДВ 20 %);
— якщо, по суті, під наданням доступу до ПП розуміється доступ, скориставшись яким покупець отримує програмну продукцію (її копію) або право на використання ПП, то така операція розглядається або як операція постачання ПП, або як операція з виплати роялті (залежно від умов договору).
Ці самі висновки простежуються й у листах ДПСУ від 08.12.2020 р. № 5061/ІПК/99-00-05-06-02-06; від 11.01.2021 р. № 117/ІПК/99-00-21-03-02-06.
Блоги 
