«Сплеск активності» ВРУ: дайджест податкових законодавчих ініціатив

Чергова «податкова реформа»

Ідеться про законопроєкт № 5600. Він прийнятий поки тільки в першому читанні, хоча сам проєкт передбачає, що Закон повинен набрати чинності з 01.07.2021 р. Але фактично, коли він запрацює, поки сказати складно. Що передбачає законопроєкт? На жаль, зміни доволі фіскальні.

Адміністрування податків. Право податкової застави на неузгоджені суми податкового боргу. Ідеться про суми, донараховані податківцями за результатами перевірки. Якщо платник починає процедуру оскарження ППР, то, незважаючи на те, що сума податкового боргу є ще неузгодженою, податківці зможуть застосувати до майна платника право податкової застави. Але продати таке майно податківці не зможуть.

Обмеження виїзду керівника платника податків за межі країни за наявності податкового боргу. Таке обмеження буде можливе, якщо: (1) сума податкового боргу більше 1 млн грн; (2) є рішення суду на заборону виїзду; (3) податковий борг не сплачений протягом 30 днів після отримання податкової вимоги.

Право стягувати податковий борг за узгодженими сумами без рішення суду. Зараз без рішення суду податківці можуть стягувати податковий борг за рахунок готівки та/або коштів з рахунків у банках такого боржника, якщо (1) сума податкового боргу перевищує 5 млн і (2) строк несплати — більше 90 днів. Планується, що таке право з’явиться в податківців без будь-яких обмежень.

Розшириться право податківців на отримання запитів. Право направити запит платникові податків (і, відповідно, обов’язок у платника відповісти на нього) виникатиме, коли в податківців є факти, які свідчать, що платник міг вчинити (а не вже вчинив) порушення.

ПДВ. Право на податковий кредит. Строк відображення ПК знову планують обмежити 180 днями . На період блокування ПН перебіг цього строку перериватиметься.

Також планують підкоригувати штрафну норму за несвоєчасну реєстрацію ПН (штраф у розмірі 50 % від суми ПДВ буде застосовуватися, якщо прострочення реєстрації становить 181 день і більше).

Обмеження права на бюджетне відшкодування. Право на БВ матимуть тільки:

— експортери товарів;

— виробники та переробники товарів (у частині придбання товарів/послуг, які вже використані платником у виробництві товарів, за умови, що сума витрат на їх переробку становить не менше 8 % продажної ціни виготовлених товарів);

— інші платники — у частині операцій з придбання основних засобів, призначених для використання в госпдіяльності.

ПДВ при постачанні житла. Пільгу залишать тільки для першого постачання доступного житла та житла, яке будується із залученням держкоштів.

Мінімальне податкове зобов’язання з 1 га сільськогосподарської землі. Кого стосуватиметься? Фізосіб і суб’єктів господарювання, які мають у власності або користуванні сільгоспземлю.

У чому суть: порівнюватимуться дві величини:

1) мінімальне податкове зобов’язання, яке повинне сплачуватися з 1 га землі:

(2) суми сплачених податків від реалізації с/г продукції, вирощеної на цій землі (під с/г продукцією мається на увазі продукція груп 1 — 24 УКТ ЗЕД).

Якщо мінімальне податкове зобов’язання виявиться більше суми сплачених податків — різницю доведеться сплатити до бюджету.

Податок на прибуток. Обмеження щодо перенесення збитків минулих років (! для великих підприємств). Для них буде встановлено обмеження на перенесення збитків минулих періодів у розмірі 50 %.

Безповоротна фіндопомога пов’язаним особам. Потрібно буде застосовувати збільшуючу різницю, якщо пов’язаній особі надається безповоротна фіндопомога (або безоплатно передаються товари/послуги) й у році її отримання така пов’язана особа декларує від’ємне значення (збиток).

ПДФО. Продаж протягом року третього і подальшого об’єкта нерухомості — підпадатиме під 18 %. Також пропонується зменшити розмір площі землі (з 2 га до 0,5), дохід від продажу урожаю з якої не оподатковується ПДФО.

Акцизний податок. Тут планується низка змін. Основні:

1. Сплату роздрібного акцизу від продажу тютюнових виробів хочуть перекласти з роздрібних продавців на виробників та імпортерів.

2. У роздрібних продавців — нестачі підакцизних товарів прирівнюватимуться до їх реалізації.

3. Для пива ставка акцизу залежатиме від його міцності. Запрацює норма з 1-го числа третього місяця з дня набрання чинності Законом.

4. На 5 % підвищаться ставки акцизу на алкогольні напої (і те саме, як і щодо пива — запрацює ця норма з відстроченням).

ЄП. Не зможуть бути платниками ЄП четвертої групи платники, основним видом діяльності яких є птахівництво.

Земельний податок. Планується скасувати з 2022 року мораторій на індексацію нормативної грошової оцінки земель (крім с/г угідь).

Екоподаток. Ставки за викиди забруднюючих речовин у водні об’єкти планується збільшити у 8 разів до 2029 року (підвищення буде поступовим). Також передбачено підвищення ставки екологічного податку:

— за викиди двоокису вуглецю (СО₂) з 10 грн/тонна до 30 грн/тонна;

— за розміщення малонебезпечних нетоксичних відходів гірничої промисловості із 49 коп до 1,5 грн за тонну.

Інші ставки екоподатку планується збільшити на 5 %.

Рентна плата. Планується збільшення ставок .

Зміни в Законі про РРО. Передбачається:

1. «Узаконення» права Мінфіну на затвердження порядку ведення обліку товарних запасів при здійсненні розрахункових операцій.

2. Обов’язок при роздрібній реалізації алкогольних напоїв сканувати штрихкод акцизної марки та відображати його зміст у чеку.

Податок на Google

Законопроєкт № 4184 про оподаткування електронних послуг (проєкт «Про податок на Google») уже прийнятий у другому читанні.

Що він передбачає? Зобов’язати нерезидентів (які не мають постійного представництва в Україні) платити ПДВ (20 %) при постачанні електронних послуг: (1) звичайним фізособам, а також (2) підприємцям — неплатникам ПДВ.

Нагадаємо: якщо резидент — суб’єкт господарювання отримує від нерезидента послуги з місцем постачання на території України, він як одержувач повинен самостійно сплатити ПДВ з таких послуг (причому незалежно від того, є він платником ПДВ чи ні). Власне кажучи, це ж правило поширюватиметься при отриманні послуг від нерезидента (у т. ч. й електронних) і після набрання чинності законопроєктом.

А ось якщо одержувачем послуг від нерезидента є звичайна фізособа, то операція випадала з-під оподаткування ПДВ. Ось цю ситуацію законодавці вирішили виправити в частині постачання електронних послуг. Платити ПДВ за електронні послуги, отримані фізособами, буде постачальник-нерезидент електронних послуг (але, звичайно, в підсумку його «реально» заплатять фізособи-споживачі, адже ПДВ буде закладений у вартість послуг).

Які послуги визнаються електронними. Це послуги, що відповідають трьом критеріям: (1) надаються через Інтернет; (2) надаються автоматизовано з мінімальним втручанням людини або взагалі без нього; (3) їх надання передбачає використання інформаційних технологій.

Об’єкт оподаткування ПДВ у нерезидента (як і в резидентів) виникає, якщо місце постачання послуг розташоване на території України. При цьому встановлені спеціальні правила визначення місця постачання електронних послуг (п. 186.3¹ ПКУ). Воно визначається:

— для фізособи — суб’єкта господарювання — за місцем його реєстрації, як суб’єкта господарювання;

— для звичайної фізособи — за його місцезнаходженням.

При цьому визначено, за якими критеріями може визначатися місцезнаходження фізособи (наприклад, воно може визначатися за місцезнаходженням провайдера телекомунікацій, послугами якого користувався одержувач у процесі отримання електронної послуги).

Обов’язок зареєструватися платником ПДВ і відповідно платити ПДВ з таких послуг у нерезидента виникає, якщо обсяг постачання послуг фізособам за минулий рік перевищив еквівалент 1 млн грн. Такі нерезиденти не складатимуть ПН і подаватимуть спрощену декларацію через спеціальний портал.

Податок на репатріацію (стосується резидентів). Законопроєкт передбачає скасування з 2022 року податку на репатріацію (20 %) з рекламних послуг нерезидента (п.п. 141.4.6 ПКУ).

ПДВ-пільга за освітою (п. 197.1 ПКУ). Планується розширити «освітню» ПДВ-пільгу в частині дистанційного навчання в мережі Інтернет, у разі, коли Інтернет використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем.

Режим для IТ-індустрії «Дія Сіті»

Планується введення спеціального правового/податкового режиму для ІТ-індустрії — «Дія Сіті». При цьому є два законопроєкти:

1) першим (законопроєкт № 4303) урегульовано організаційно-правову частину цього режиму. Прийнятий у першому читанні;

2) другим (законопроєкт № 5376) урегульовано податкові правила режиму «Дія Сіті». Теж прийнятий у першому читанні.

Кого це стосуватиметься? Юросіб ІТ-індустрії, які набудуть статусу резидента (учасника) «Дія Сіті».

При цьому для того, щоб бути резидентом «Дія Сіті», потрібно відповідати певним умовам. Зокрема:

— потрібно здійснювати види діяльності, зазначені в Законі;

— розмір середньомісячної зарплати працівників / винагороди гіг-спеціалістів повинен становити не менше 1200 євро;

— середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів — не менше 9 осіб;

— питома вага доходів від видів діяльності, на які поширюється режим «Дія Сіті», повинен становити не менше 90 %.

Для новачків (стартапів) прописані окремі умови.

У частині податків:

1. Спеціальний режим оподаткування зарплати працівників — резидентів «Дія Сіті». Мета — стимулювати перехід IT-компаній від співпраці з ФОП до оформлення трудових відносин. Передбачає оподаткування зарплати: ПДФО — 5 % (по суті, так само ставка ЄП); ВЗ — 1,5 %; ЄСВ — 22 %, але тільки з мінзарплати.

2. Режим оподаткування для резидента. Дві моделі (на вибір):

(1) стандартна — сплачувати податок на прибуток за загальними правилами;

(2) сплачувати податок на виведений капітал за ставкою 9 %. Під оподаткування потраплятиме тільки низка операцій у періоді їх здійснень.

3. Обмеження щодо роботи з ФОП. З 2024 року планується ввести обмеження щодо роботи резидентів «Дія Сіті» з єдиноподатниками.

Мінімальний розмір звичайної ціни. Ця ініціатива вже стосуватиметься всіх суб’єктів господарювання. Планується встановити мінімальний розмір звичайної ціни.