Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, листопад, 2021/№45
Друкувати

Значення підпису в накладній (акті)

Павленко Алексей, налоговый эксперт
На практиці нерідко трапляються ситуації, коли покупець не повертає продавцеві надісланий йому примірник видаткової накладної або акта приймання-передачі. Зазвичай тут читачі запитують нас, наскільки це важливо, адже податкові зобов’язання продавець нараховує і дохід за такими постачаннями відображає? Давайте разом поміркуємо й пошукаємо відповідь.

Накладна (акт) без підпису: чи є ідентифікація?

Зазвичай тут ідеться про ситуації, коли товари продавцем не передаються безпосередньо покупцеві, а вирушають різним транспортом, а також поштовими відправленнями.

Нагадаємо: ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік установлено, що первинні документи, складені в паперовій (чи в електронній) формі, повинні мати такі обов’язкові реквізити: найменування документа; дату складання; назву підприємства, від імені якого складений документ; зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення госпоперації і правильність її оформлення. А також особистий підпис або (!) інші дані, які дають можливість ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні госпоперації.

У цій ситуації нас цікавить саме останній з перерахованих обов’язкових реквізитів: «підпис або інші дані»*. Думаємо, що в цьому випадку (коли товари вирушають покупцям поштою або іншим чином) за відсутності на видатковій накладній підпису одержувача її можуть замінити інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка одержує товари. Звичайно, наявність на видатковій накладній підпису одержувача дуже бажана, але чи завжди її відсутність буде підставою для невизнання документа (видаткової накладної або акта) первинним?

* Нагадаємо: наявність печатки на первинних документах (видаткових накладних, актах тощо) не є обов’язковою.

Для ідентифікації іноді може бути достатньо вказати у видатковій накладній/акті прізвище, ім’я і по батькові (П. І. Б.), якщо одержувач — звичайна фізична особа. А якщо одержувач — суб’єкт господарювання, також ще посаду або статус (якщо одержувач, наприклад, ФОП) особи, яка представляє одержувача, або самого одержувача.

Посада — це окремий обов’язковий реквізит первинного документа, і цей реквізит разом із П. І. Б. допомагає ідентифікувати учасника господарської операції.

Наприклад, у постанові Другого апеляційного адмінсуду від 19.02.2021 у справі № 520/10771/2020 (reyestr.court.gov.ua/Review/95004994), розглядаючи схожу проблему, судді відмітили, що на актах хоча й відсутні підписи, але були вказані посади осіб, що мають право підписувати первинний документ, а також їх прізвища та ініціали. Далі судді, пославшись на згадану ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік, педалюють саме фразу «або (!) інші дані, які дають можливість ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні господарської операції». Спираючись на цю фразу, судді роблять висновок, що наявність посади, прізвища та ініціалів особи, що брала участь у здійсненні господарської операції, є достатньою для її ідентифікації.

А тому відсутність підпису посадової особи та печатки підприємства не може свідчити про наявність недоліків у заповненні первинних документів!

Тут варто нагадати абз. 9 ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік. Там вказано, що несуттєві недоліки в документах, які містять відомості про госпоперації, не є підставою для невизнання госпоперації, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, що брала участь у госпоперації, і містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складений документ, зміст і обсяг господарської операції тощо. Вважаємо, з урахуванням цієї норми такі видаткові накладні (і акти) теж можуть вважатися первинним документом і питання з невизнанням операції податківці тут порушувати не повинні. Поготів, що підпис однієї сторони (продавця) в документах є. Але!

Але акцентуємо увагу читачів на тому, що викладений вище підхід — ліберальний. І податківці навряд чи з ним погодяться.

Поштові постачання

Якщо доставка — «Новою Поштою» або подібними службами, то підтвердженням отримання товару покупцем може бути його підпис на експрес-накладній. З цим згодні й суди: див. ухвалу Харківського апеляційного адмінсуду від 17.05.2016 у справі № 818/13/16 (reyestr.court.gov.ua/Review/57869057)**.

** Ухвалою ВАСУ від 16.05.2017 № К/800/27543/16 касаційна скарга податківців у цій справі була відхилена (reyestr.court.gov.ua/Review/66647739).

Щодо підтвердження документами «Нової Пошти», «Делівері» та інших служб доставки факту транспортування товару див. також постанову ВС від 29.05.2020 у справі № 808/1484/16 (reyestr.court.gov.ua/Review/89544328). Водночас експрес-накладна «Нової Пошти» (та інших подібних поштових операторів) з посиланням на ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік може не визнаватися первинним документом. Оскільки вона не містить конкретних даних про товар (зазвичай у ній є тільки дані про загальну вагу відправлення, кількість місць тощо).

Податківці тут можуть заявити, що продавець списав один товар, а відправив інший.

А «Нова Пошта» та інші подібні оператори ТТН на такі відправлення не складають. Адже ці служби доставки внесені в Держреєстр операторів поштового зв’язку, а Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджені наказом Мінтрансу від 14.10.97 № 363) не регламентують правила перевезення пошти. Тому при відправленні товару «Новою Поштою» тощо продавці зазвичай вкладають у відправлення видаткові накладні/акти. Але нерідко ці документи покупцями не повертаються — і виникають проблеми з первинкою.

Якщо ви відправляєте товари «Новою Поштою», можна вирішити такі проблеми, скориставшись додатковими послугами. Наприклад, у п.п. 14.1.5 Умов надання послуг ТОВ «Нова Пошта»*** є послуга «Зворотна доставка підтипів документів». Вона передбачає повернення відправнику тих підтипів документів (довіреність, експрес-накладна, ТТН державного зразка, видаткова накладна), які були вказані під час оформлення відправлення. Забір документів здійснюється в одержувача під час передачі відправлення та є обов’язковою умовою видачі відправлення. Послуга недешева — від 20 до 50 грн.

*** Див. на сайті «Нової Пошти»: novaposhta.ua/uploads/misc/doc/Terms_of_Service.pdf.

Ще в п.п. 14.1.7 згаданих Умов… є послуга «Контроль підпису документів». Передбачає повернення відправнику документів, підписаних одержувачем під контролем представника ТОВ «Нова Пошта» (коштує 5 грн).

Думаємо, ці додаткові послуги вирішили б для продавця, який працює через «Нову Пошту», проблему, що розглядається нами.

Наскільки серйозні наслідки?

А тепер подивимося: якщо із цього приводу до продавця причепляться податківці, то які неприємності вони зможуть заподіяти? Не визнати списані витрати під реалізації, які були за такими «неповноцінними» накладними (актами), вони окремо не зможуть. Адже тоді їм доведеться також не визнати й відображені продавцем від таких реалізацій доходи. Щось викрутити в частині ПДВ їм теж навряд чи вдасться — адже невизнання такого постачання у результаті може призвести до сторнування нарахованих продавцем зобов’язань з ПДВ. А визнати таку операцію негосподарською, щоб застосувати п. 198.5 ПКУ і донарахувати компенсаційний ПДВ за товарами і послугами, які були пов’язані з такими реалізаціями, думаємо, у них не вийде. Тут деякі проблеми, швидше, можуть виникнути у покупця, якщо він — госпсуб’єкт. Але він, думаємо, зможе довести факт отримання товарів (у тому числі поставити підпис на своєму примірнику накладної або акті або скласти самоакт) і відстояти свої витрати та податковий кредит (якщо він — платник ПДВ).

Отже, відсутність підпису одержувача на документі теоретично може завдати проблем. Але чи будуть тут у фіскалів підстави для визнання операції (договору) відсутньою?

Адже судова практика свідчить, що помилки в оформленні первинних документів і навіть їх відсутність не є підставою для висновків про відсутність госпоперації, якщо з інших даних виходить, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі або зобов’язаннях платника мали місце (див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 05.07.2017 у справі № 813/5455/14, постанову ВС від 13.02.2018 № 820/1975/17). Тобто відсутність підпису одержувача на накладній/акті не буде тут визначальним фактором, якщо у платника є інші докази того, що товар фактично був отриманий покупцем. При виникнення проблем зверніться до покупця, щоб він підтвердив факт отримання товару (у тому числі підписав накладну/акт або хоча б акт звірки тощо).

Таким чином, зазвичай такі ситуації «не летальні», але будьте готовими довести факт реальності операцій постачання.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам