Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, жовтень, 2021/№40
Друкувати

Анулювання ПДВ-реєстрації: «гарячі» запитання

Казанова Марина, налоговый эксперт
Анулювання ПДВ-реєстрації — не буденна ситуація. Особливо, якщо вона сталася несподівано — за ініціативою податківців. У статті розберемо декілька запитань-ситуацій, з якими на практиці стикаються платники при втраті статусу платника ПДВ.

Ситуація 1. 09.09.2021 анульована реєстрація платника ПДВ. У період з 01.09.2021 по 09.09.2021 отримані дві попередні оплати від покупців. Як нараховувати податкові зобов’язання (ПЗ) на оплати? В який строк треба подати декларацію з ПДВ: до 20.10.2021 або протягом 20 днів з дати анулювання реєстрації, тобто до 29.09.2021?

Розпочнемо з того, що після анулювання ПДВ-реєстрації зареєструвати податкові накладні (ПН) в ЄРПН неможливо. Навіть якщо ще не минули граничні строки їх реєстрації (101.16 ЗІР). Останній день, коли можна реєструвати ПН, — день анулювання ПДВ-реєстрації (101.16 ЗІР):

«день анулювання реєстрації особи як платника ПДВ є останнім днем її реєстрації як платника ПДВ та останнім днем, коли платник ПДВ повинен визначити податкові зобов’язання з податку, а отже, в день анулювання реєстрації особи як платника ПДВ така особа має право складати та реєструвати податкові накладні».

Які в цьому випадку чекають наслідки на продавця і покупця, якщо ПН не будуть зареєстровані?

Для продавця. Штрафів за несвоєчасну реєстрацію цих ПН не буде (адже за такими ПН на дату анулювання ПДВ-реєстрації не минули граничні строки їх реєстрації). З цим погоджуються й податківці в ЗІР (101.27 ЗІР). При цьому податкові зобов’язання (ПЗ) за такими ПН все одно треба показати в декларації того звітного періоду, в якому виникли підстави для їх нарахування (у загальному випадку — відбулася перша подія).

Відобразити ПЗ у декларації з ПДВ за відповідний період (при анулюванні ПДВ-реєстрації — за останній звітний період) постачальник повинен, незважаючи на факт (не) реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Для покупця. Якщо ПН до дати анулювання (включно) не будуть зареєстровані, то покупець втрачає право на податковий кредит . Єдине, що залишається покупцеві: вимагати відшкодування від постачальника суми втраченого податкового кредиту. Але успіх тут не гарантований, оскільки граничні строки реєстрації ПН/РК порушені не були1.

1 Цікаві деталі знайдете в статті «Якщо постачальник не вживає заходів для розблокування ПН» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 27).

В який строк треба подати останню декларацію? Останнім звітним періодом при анулюванні ПДВ-реєстрації буде період, який розпочинається з дня, наступного за останнім днем попереднього звітного періоду, і закінчується днем такого анулювання (п. 184.6 ПКУ). Оскільки жодних спеціальних строків подання звітності при анулюванні ПДВ-реєстрації законодавчо не встановлено, то надавати її треба в загальні строки. Тобто протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем місяця, в якому відбулося анулювання ПДВ-реєстрації.

Відповідно якщо реєстрацію ПДВ анулювали 09.09.2021, то подати останню декларацію з ПДВ треба не пізніше 20.10.2021.

Також треба врахувати, що:

1. Якщо в декларації останнього звітного періоду декларується «мінус» (від’ємне значення) та якщо виконуються умови для отримання бюджетного відшкодування — його можна заявити до отримання (п. 184.9 ПКУ). Якщо не виконуються — цей мінус «згорає».

2. Ліміт реєстрації, після того як минуть граничні строки сплати ПЗ за декларацією (ви розрахуєтеся за останньою декларацією з бюджетом), «згорає». Залишок коштів, наявних на ПДВ-рахунку, перераховують до бюджету (п. 7 Порядку № 5692). Потім їх можна буде повернути в порядку повернення надміру/помилково перерахованих коштів до бюджету, передбаченому п. 43.41 ПКУ, за заявою.

2 Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 № 569.

3. Уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ після анулювання ПДВ-реєстрації подати не можна.

4. Податковий кредит зберігається за усіма ПН, які на вас зареєстрували контрагенти.

Але після анулювання ПДВ-реєстрації контрагенти зареєструвати на вас ПН уже не зможуть. Відповідно зменшити ПЗ останнього звітного періоду на ці суми ви не зможете.

5. Для сплати зобов’язань за останній звітний період діють стандартні строки — 10 календарних днів після подання декларації (тобто в нашому випадку сплатити (забезпечити на ПДВ-рахунку) кошти треба не пізніше 1 листопада 2021 року3).

3 30 жовтня 2021 року припадає на вихідний. А згідно з п. 57.1 ПКУ, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, наступний за вихідним або святковим днем.

6. Анулювання ПДВ-реєстрації є підставою для закриття електронного ПДВ-рахунку. Вчиняти будь-які дії для того, щоб закрити електронний ПДВ-рахунок, не треба. Це зробить самостійно Держказначейство на підставі реєстрів, отриманих від ДФСУ (п. 7 Порядку № 569). Строки, протягом яких має бути закритий ПДВ-рахунок, цей Порядок не встановлює. Але, судячи з усього, закриють рахунок після того, як ви перерахуєте на нього кошти для погашення зобов’язань за результатами останнього податкового періоду.

Ситуація 2. На балансі підприємства є будівля. Знімаємося з ПДВ-реєстрації. Треба визнати «умовний продаж» будівлі. Чи обов’язково робити оцінку вартості будівлі? На яку вартість треба донараховувати ПДВ: залишкову, ринкову, оціночну?

Дійсно, п. 184.7 ПКУ говорить про те, що при анулюванні ПДВ-реєстрації треба визнати «умовний продаж» товарів / послуг / необоротних активів, які одночасно:

— фактично залишилися не використані підприємством на момент анулювання ПДВ в оподатковуваній ПДВ діяльності;

— суми «вхідного» ПДВ за ними включені до податкового кредиту.

При цьому ПЗ нараховуються виходячи із звичайної ціни таких товарів / послуг / необоротних активів (п. 184.7 ПКУ).

Як визначити звичайну ціну? Податківці в ЗІР (101.07) відповідають, що треба орієнтуватися на ринкову ціну. І радять звертатися до інформації про ринкові ціни, яка містяться на сайтах Мінекономіки, органів статистики.

Іноді на практиці податківці орієнтуються в цьому випадку на незамортизовану частину основних засобів — усупереч тому, що п. 184.7 ПКУ говорить про те, що орієнтуватися треба на звичайну ціну.

При цьому варто врахувати, що ринкова ціна — це ціна, яка склалася на ринку ідентичних (а за їх відсутності — однорідних) товарів (робіт/послуг) у порівнянних умовах (п.п. 14.1.219 ПКУ). Тобто якщо йдеться про будівлю, то повинне враховуватися її місцезнаходження, ступінь зносу, її класифікаційний тип тощо.

Незалежного оцінювача для визначення звичайної ціни необоротного активу залучати необов’язково. Закон про оцінку4 таких вимог не містить.

4 Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-III.

Ситуація 3. Хочемо добровільно знятися з ПДВ. На балансі є будівля. Придбали її без ПДВ у підприємця за 80000 грн. Зробили ремонт з ПДВ на 200000 грн. Для умовного продажу при анулюванні ПДВ-реєстрації яка база буде для нарахування ПДВ?

Передусім слід звернути увагу на те, що умовний продаж за п. 184.7 ПКУ ми визнаємо щодо придбань «із ПДВ».

Тобто коли ПК за такими придбаннями був відображений (це щодо придбань до 01.07.2015) або виникло право на ПК — стосовно придбань після 01.07.2015.

У нашому випадку сам об’єкт необоротних активів отримувався без ПДВ. Але! Проводився ремонт цього об’єкта, а з послуг ремонту формувався податковий кредит. Тут насамперед треба визначитися з тим, чи були понесені «ремонтні» витрати витратами на:

— ремонт (тобто витрати списувалися відразу на витрати), — у цьому випадку, оскільки послуги/роботи використані, ПЗ за п. 184.7 ПКУ нараховувати щодо таких робіт/послуг не треба;

— поліпшення. Витрати на поліпшення об’єкта основних засобів збільшують вартість основних засобів (тобто «осіли» у вартості основних засобів). У цьому випадку з необхідністю проводити «умовний продаж» є питання. Формально податковий кредит формувався не за об’єктом необоротних активів, а за витратами, які були включені потім у його вартість (уже після формування первісної вартості об’єкта основних засобів). Тому можна доводити, що «умовний продаж» у цьому випадку не потрібен. Але навряд чи податківці з цим погодяться. Імовірніше, вони вимагатимуть нарахування ПДВ. Питання — з якої суми?

У загальному випадку п. 184.7 ПКУ говорить, що за необоротними активами умовний продаж визнається виходячи із звичайної ціни такого необоротного активу. Інших правил немає. Але враховуючи, що сам об’єкт необоротних активів отримувався без ПДВ, орієнтуватися на звичайну ціну необоротного активу в цьому випадку некоректно.

На практиці податківці при визначенні суми ПЗ з умовного продажу можуть як орієнтир брати недоамортизовану (залишкову) вартість об’єкта. Хоча п. 184.7 ПКУ говорить про звичайну ціну, а не балансову вартість об’єкта.

Але знову ж таки навіть у такому разі ПЗ повинні виникати тільки в частині ПК (що з’явився із суми поліпшень), а не з усієї вартості об’єкта. Тому, в принципі, якщо й нараховувати ПДВ, то виходячи із звичайної ціни витрат на поліпшення. Такою звичайною ціною може бути вартість поліпшень, помножена на недоамортизовану частку об’єкта основних засобів.

Зважаючи на неоднозначність ситуації, є сенс отримати у податківців письмову індивідуальну податкову консультацію.

Нарахувати ПЗ треба не пізніше за дату анулювання ПДВ-реєстрації. Оформляють нарахування умовних ПЗ за допомогою ПН, складеної «на себе», з типом причини «10». У декларації з ПДВ такі ПЗ відображаються в ряд. 4.1, 4.2 та/або 4.3.

Ситуація 4. Анульована ПДВ-реєстрація. Але є ПН, яка заблокована. Як вплине анулювання ПДВ-реєстрації на розблокування ПН?

Подавати документи на розблокування ПН має право платник ПДВ (п. 6 Порядку № 5205; 101.18 ЗІР). Отже, після дати анулювання ПДВ-реєстрації подати документи на розблокування не можна.

5 Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджений наказом Мінфіну від 12.12.2019 № 520.

А якщо документи були подані до дати анулювання? Чи є шанси, що ПН буде зареєстрована, якщо буде прийнято рішення комісії про її реєстрацію? Насправді, тут усе неоднозначно.

Узагалі розблокована ПН реєструється датою відправлення її на реєстрацію (незалежно від того, коли вона фактично буде зареєстрована). При цьому виходячи з Порядку № 12466 (пп. 12, 18) після розблокування ПН здійснюється автоматична перевірка:

6 Порядок ведення ЄРПН, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246.

(1) статусу платника ПДВ на момент складання і реєстрації таких ПН. Тобто продавець, що склав ПН, має бути платником ПДВ і на момент складання ПН, і на момент її реєстрації. Поки не до кінця зрозумілий алгоритм такої перевірки щодо розблокованих ПН. А саме — перевіряється статус платника ПДВ на дату фактичної реєстрації ПН чи на дату, якою реєструється ПН (дата її відправлення на реєстрацію);

(2) наявність регліміту для реєстрації ПН. Навіть якщо припустити, що статус платника ПДВ перевіряється на момент відправлення ПН на реєстрацію, може виникнути ще одна проблема — для реєстрації ПН має бути ліміт (або сума ∑Перевищ, за рахунок якої можна реєструвати ПН). Після того як минуть граничні строки сплати ПЗ за декларацією останнього звітного періоду (платник проведе остаточний розрахунок із бюджетом з ПДВ), ПДВ-рахунок анулюється, а разом із ним «згорають» і показники формули «СЕА ПДВ».

Тому є ризик, що навіть у разі прийняття Комісією ДПС рішення про розблокування ПН така податкова накладна так і залишиться незареєстрованою .

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам