Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, липень, 2020/№27
Друкувати

Якщо постачальник не вживає заходів для розблокування ПН

Казанова Марина, налоговый эксперт
Ситуація. Більше року тому купили товар, але постачальник так і не зареєстрував податкову накладну (ПН), оскільки її заблокували. Що можна зробити покупцеві для отримання свого податкового кредиту? Продавець говорить, що всі документи подав для розблокування. Але прийшла квитанція, що документи не прийняті, оскільки минуло більше року з моменту складання ПН. Чи можна якось перевірити, чи подавав документи постачальник для розблокування ПН?

Насправді ситуація непроста. Тому краще намагатися убезпечити себе від подібних ситуацій уже на етапі укладення договору з постачальником. Наприклад, при укладенні договору вносити застереження про те, що оплата покупцем товарів/послуг здійснюється у два етапи:

— 80 % вартості товару оплачується покупцем відразу (після постачання товару/або авансом);

— остаточний розрахунок (решта 20 %) проводиться покупцем після реєстрації постачальником належним чином заповненої податкової накладної в ЄРПН.

У цьому випадку поки постачальник не зареєструє ПН — у покупця і не виникне обов’язку оплатити решту 20 % вартості товару, навіть якщо продавець повністю поставить товар (див. рішення господарського суду Миколаївської області від 09.12.2019 р. у справі № 915/2073/19; постанову Верховного Суду від 16.01.2019 р. у справі № 915/206/18).

Ще, як варіант, у договорі передбачають господарські санкції (у вигляді відшкодування збитків/виплати штрафів), які підлягають стягненню з продавця в разі нереєстрації/несвоєчасної реєстрації ПН. Щоправда, як показує судова практика, штраф (ця госпсанкція не потребує доведення наявності збитку і його розміру) за нереєстрацію/несвоєчасну реєстрацію стягнути не так-то просто. Суди схильні вважати, що госпсанкція у вигляді штрафу може бути встановлена тільки за порушення самого господарського зобов’язання. За нереєстрацію/несвоєчасну реєстрацію ПН вона застосовуватися не може. А ось претендувати на відшкодування збитків у вигляді неотриманого податкового кредиту — цілком реально (але в цьому випадку потрібно доводити їх наявність і розмір)*.

* Детальніше див. статтю «Договірні санкції за нереєстрацію ПН: нові судові віяння» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 7).

Але повернемося конкретно до нашої ситуації. На жаль, можливих способів вирішення проблеми, які могли б привести до якогось позитивного результату, не так уже й багато.

Поки ПН не зареєстрована, покупець не має права на податковий кредит.

1. Можна спробувати ще раз попросити постачальника зареєструвати ПН. Адже реєструвати ПН можна протягом 1095 днів з дати її складання. І те, що ПН заблокована, цьому не перешкода. Можна направити її на реєстрацію просто з іншим порядковим номером, а першу (заблоковану ПН) вважати помилковою.

Але постачальник може і не погодитися на це. Формально ПКУ не зобов’язує продавця виписувати другу таку саму ПН, якщо ПН заблокована. Більше того, якщо він реєструватиме нову ПН, то враховуючи, що з дати складання ПН минуло більше року, постачальникові в разі реєстрації такої ПН загрожує чималий штраф — 50 % від суми ПДВ, зазначеної в ПН (п. 1201.1 ПКУ). А так статус заблокованої ПН звільняє його від штрафів за нереєстрацію такої ПН за операцією. Статтею 1201 ПКУ передбачено, що в разі блокування ПН штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію ПН не застосовуються на весь період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення про відновлення реєстрації такої ПН. Зверніть увагу: відмова в реєстрації ПН після розгляду документів комісією або відмова в прийнятті документів для розблокування ПН не позбавляє заблоковану ПН імунітету від штрафів за несвоєчасну реєстрацію. Адже штрафи не застосовуються за весь період, поки не буде позитивного рішення про реєстрацію такої заблокованої ПН.

Аналогічна ситуація, й коли факт нереєстрації ПН виявлять самі податківці. Пункт п. 1201.2 ПКУ також передбачає, що штрафи за цією статтею не застосовуються на період зупинення реєстрації ПН до прийняття відповідного рішення про відновлення реєстрації ПН.

Якщо ПН заблоковано, то застосувати санкцію за нереєстрацію ПН на операцію податківці не можуть.

2. Другий варіант, який часто практикується, — подання на постачальника скарги за формою додатка Д8 до декларації з ПДВ. Таке подання передбачене п. 201.10 ПКУ для випадків, коли продавцем допущено помилки в обов’язкових реквізитах ПН та/або порушено граничні строки реєстрації. Але! Подати скаргу можна тільки протягом 365 к. дн., що настають за граничним строком подання податкової декларації за звітний період, у якому постачальник не зареєстрував ПН (п. 201.10 ПКУ). У нашому ж випадку з дати складання ПН пройшло вже більше року. Тож право подання скарги Д8 втрачене.

Але зрештою подання цієї скарги все одно нічого не вирішує. Враховуючи, що ПН заблоковано, це означає, що постачальник вживав заходи щодо реєстрації ПН. Відповідно є великі сумніви, що навіть при поданні скарги Д8 податківці змогли б якось впливати в цій ситуації на постачальника.

3. Третій варіант дій у цій ситуації — направити постачальникові претензію на відшкодування збитків у вигляді неотриманого податкового кредиту. Зазначимо, що на підставі ч. 3 ст. 216 ГКУ право на відшкодування збитків у потерпілої сторони виникає незалежно від того, є застереження в договорі про відшкодування збитків чи ні. Тож навіть якщо договором не передбачено застережень про стягнення госпсанкцій за нереєстрацію ПН — це не перешкода для стягнення збитків. А наявність збитків — у вигляді неотриманого податкового кредиту тут очевидна. Для відшкодування збитків потрібно, щоб виконувалися одночасно 4 умови:

Судова практика свідчить про те, що з постачальника можна стягувати збитки в розмірі суми втраченого покупцем ПК, якщо з вини постачальника ПН не була зареєстрована в ЄРПН.

1) наявність протиправної поведінки (чи бездіяльності) особи (порушення зобов’язання). Вона проявляється в її бездіяльності щодо розблокування ПН. Подати розблокувальні документи платник (продавець) може протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення ПЗ, відображених у заблокованих ПН/РК (п. 6 Порядку № 520**). Зокрема, Господарський суд Дніпропетровської області (рішення від 15.01.2019 р. у справі № 904/4740/18), враховуючи те, що постачальник не надав протягом 365 днів документи для розблокування ПН, визнав правомірним стягнення збитків з постачальника у вигляді неотриманого ПК. Це якраз наша ситуація;

** Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджений наказом Мінфіну від 12.12.2019 р. № 520.

Інша ситуація — коли продавець подавав протягом 365 к. дн. документи для розблокування ПН, але комісія після розгляду документів відмовила в реєстрації ПН. У цій ситуації суди вважають, що вини контрагента в їх несвоєчасній реєстрації ПН немає. Відповідно госпсанкції до нього застосовані бути не можуть (див. постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 р. у справі № 913/271/18).

2) наявність шкоди — шкодою є неотримана сума податкового кредиту;

3) наявність причинно-наслідкового зв’язку між протиправною поведінкою і заподіяною шкодою — вона тут теж очевидна. Адже причиною неотримання податкового кредиту стала якраз бездіяльність постачальника стосовно вжиття заходів щодо розблокування ПН;

4) наявність вини в порушника. Про це знову ж таки свідчить його бездіяльність щодо розблокування ПН (він не спромігся протягом року подати розблокувальні документи).

Тож стягнути шкоду з постачальника у вигляді неотриманої суми податкового кредиту цілком реально. І звертатися з такою претензією покупцеві можна відразу, щойно спливли граничні строки реєстрації ПН, а ПН залишається незареєстрованою.

Тепер з приводу запитання: чи можна дізнатися, чи подавав постачальник документи для розблокування ПН? Узагалі, Порядок № 1246*** передбачає, що покупець інформується про:

*** Порядок ведення ЄРПН, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246.

(1) факт зупинення реєстрації ПН/РК. У цьому випадку квитанція про блокування ПН направляється одночасно і (1) постачальникові, і (2) одержувачеві (продавцеві) (п. 17 Порядку № 1246);

(2) про факт реєстрації ПН/РК щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію (абз. 3 п. 18 Порядку № 1246).

Більше інформації дозволяє отримати Електронний кабінет платника. У ньому є «Реєстр податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена» (cabinet.tax.gov.ua/registers/inv-stopped). З нього, зокрема, можна отримати інформацію про дату отримання контролюючим органом письмових пояснень і копій документів, які подавав постачальник для розблокування ПН; рішень, прийнятих комісіями щодо заблокованої ПН.

І наостанок декілька слів скажемо про те, коли можна списувати на витрати неотриманий податковий кредит (невідшкодований ПДВ), якщо ПН так і не буде зареєстрована постачальником. Тут варто врахувати, що поки не спливуть 1095 днів, відведені для реєстрації ПН, у покупця все ще залишається шанс отримати ПН. І до цього моменту списувати суму «вхідного» ПДВ на витрати рано. До того ж «дострокове» відображення витрат може обернутися неприємністю для покупця. Адже контролери при перевірці можуть убачити завищення витрат (необґрунтоване їх відображення), що, у свою чергу, може призвести до заниження податку на прибуток і недоплати цього податку до бюджету.

Тому потрібно дочекатися закінчення строку реєстрації ПН у ЄРПН і, якщо протягом 1095 днів постачальник ПН так і не зареєструє, списати суму «вхідного» ПДВ до витрат можна тільки на 1096-й день.

Запис Дт 949 — Кт 644/«ПК непідтверджений».

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам