Виплачуємо дивіденди засновникам ТОВ
У яких випадках можна виплачувати дивіденди?
Дивіденди — це частина прибутку, яка підлягає розподілу між учасниками (ч. 1 ст. 26 Закону про ТОВ*, п.п. 14.1.49 ПКУ, п. 4 НП(С)БО 15). Тому дивіденди виплачуються за наявності в підприємства прибутку. Який прибуток береться в розрахунок: чистий чи нерозподілений? Розглянемо цей момент на прикладах.
* Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII.
Приклад 1. На 01.01.2021 року в підприємства був непокритий збиток (сальдо Дт 442) — 25000 грн. За 2021 рік підприємство отримало чистий прибуток — 100000 грн (ряд. 2350 Звіту про фінрезультати за 2021 рік). Сальдо нерозподіленого прибутку (Кт 441) на 31.12.2021 становить 75000 грн.
У лютому 2022 року скликаються загальні збори учасників ТОВ, на яких порушується питання про виплату дивідендів за 2021 рік. Яку суму прибутку можна розподілити на дивіденди?
У цьому випадку засновники мають право направити на виплату дивідендів за 2021 рік усю суму отриманого чистого прибутку за цей рік. Тобто всі 100000 грн.
А скільки конкретно (в межах цієї суми) направляти на дивіденди і чи розподіляти отриманий прибуток узагалі — вирішують тільки засновники.
Приклад 2. На 01.01.2021 підприємство має нерозподілений прибуток (сальдо Кт 441) — 200000 грн. За 2021 рік підприємство отримало збиток у сумі 50000 грн (ряд. 2355 Звіту про фінансові результати за 2021 рік). Сальдо нерозподіленого прибутку на 31.12.2021 становить 150000 грн.
У лютому 2022 року скликаються загальні збори учасників, на яких порушується питання про виплату дивідендів. Чи можна в цьому випадку виплачувати дивіденди?
За 2021 рік дивіденди виплачені бути не можуть. Оскільки за цей рік підприємство отримало збиток. Але оскільки в ТОВ є нерозподілений прибуток минулих років, то засновники можуть прийняти рішення про розподіл прибутку за попередні (до 2021) «прибуткові» періоди.
Строків давності для розподілу прибутку немає. Головне, щоб у періоді, за який виплачуються дивіденди, був прибуток.
Хто має право на виплату дивідендів?
Право на дивіденди мають учасники товариства, які мали цей статус на момент прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів (ч. 1 ст. 26 Закону про ТОВ). Тобто, якщо навіть виплачуються дивіденди за минулі періоди, коли, наприклад, нинішній засновник ще не був учасником товариства, він має право на отримання дивідендів. Причому в повній сумі. І навпаки. Засновник, який вийшов з товариства, навіть якщо дивіденди виплачуватимуться за минулі роки, — не матиме права на них.
Коли не можна виплачувати дивіденди?
Якщо (ст. 27 Закону про ТОВ):
— ТОВ не розрахувалося з учасниками товариства у зв’язку з припиненням їх участі в товаристві;
— майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо в результаті прийняття рішення про виплату дивідендів або здійснення виплати.
Також товариство не має права виплачувати дивіденди учаснику, який повністю або частково не вніс свій вклад.
Підстава для виплати дивідендів. Це протокол загальних зборів учасників. Якщо засновник один — його одноосібне рішення.
Бухоблік. Виділимо три важливих моменти:
1. Дивіденди, для того щоб вони вважалися дивідендами, повинні виплачуватися пропорційно частці учасників у статутному капіталі. Наприклад, є два засновники. Частка кожного в статутному капіталі становить 50 %. Так ось, якщо одному засновнику виплатять дивідендів більше, ніж іншому, то такі виплати податківці не визнають дивідендами. Відповідно, до виплачених сум, наприклад, не можна буде застосовувати «дивідендну» ставку ПДФО.
2. Дата нарахування дивідендів у бухобліку — дата затвердження протоколу загальних зборів учасників, на яких прийнято рішення про виплату дивідендів. Саме дата затвердження протоколу вважатиметься датою нарахування дивідендів і для податкових цілей. Тобто від цієї дати відлічуватимуться, наприклад, строки для сплати ПДФО та військового збору з дивідендів.
3. Нарахування дивідендів у бухобліку відображається проводками:
Датою протоколу: Дт 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» — Кт 67 «Розрахунки за нарахованими дивідендами».
У кінці року (31.12): Дт 441 «Нерозподілений прибуток» — Кт 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді».
Тобто ми використовуємо спочатку рахунок 443, а не відразу 441. І тільки в кінці року рахунок 443 закривається на рахунок 441. Тому наявність непокритого збитку на початок періоду не є перешкодою для виплати дивідендів.
Оподаткування. Основні моменти.
Дивіденди, що виплачуються засновнику-фізособі. Якщо дивіденди виплачуються засновнику-фізособі, то ТОВ-емітент виступає податковим агентом. І зобов’язане утримати із суми дивідендів ПДФО і військовий збір.
ЄСВ на дивіденди не нараховують.
Якщо дивіденди виплачує:
— платник податку на прибуток (окрім ІСІ), то ставка ПДФО при виплаті дивідендів становить 5 % (ознака доходу «109»). Також справляється військовий збір — 1,5 %;
— неплатник податку на прибуток (наприклад, єдиноподатник) — ставка ПДФО становить 9 % (ознака доходу «109») + також платиться військовий збір — 1,5 %.
Окрема історія з реінвестованими дивідендами. Тобто коли приймається рішення про нарахування дивідендів і одночасно нараховані дивіденди спрямовуються на збільшення статутного капіталу підприємства.
При цьому зауважимо, що Закон про ТОВ дозволяє збільшити статутний капітал і безпосередньо за рахунок прибутку (без розподілу його на дивіденди).
Не оподатковуються ПДФО дивіденди, які реінвестуються до статутного капіталу емітента, якщо при цьому не змінюються пропорції (частки) участі всіх акціонерів у статутному фонді емітента (п.п. 165.1.18 ПКУ). Військовий збір з них теж не справляється. У розділі I 4ДФ Податкового розрахунку, сформованого за той місяць звітного кварталу, в якому неоподатковувані реінвестовані дивіденди були фактично нараховані, зазначаємо їх суму з ознакою доходу «142».
ПДФО та ВЗ з дивідендів сплачуємо в такі строки:
— якщо виплату здійснюємо на банківський рахунок фізособи або готівкою, отриманою в банку, — у день виплати дивідендів або отримання готівки для їх виплати в банку (п.п. 168.1.2 ПКУ);
— якщо дивіденди виплачуємо готівковими коштами з каси підприємства, які не були отримані в банку на зазначені цілі, або в негрошовій формі — протягом 3 банківських днів, що настають за такою виплатою/наданням (п.п. 168.1.4 ПКУ);
— якщо дивіденди нараховані, але не виплачені, — протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем місяця, в якому вони були нараховані (п.п. 168.1.5 ПКУ).
Приклад. 01.03.2022 року затверджений протокол загальних зборів учасників з рішенням про виплату дивідендів за 2021 рік. У ТОВ — платника податку на прибуток два засновники. Частка 1-го учасника 60 %; 2-го учасника — 40 %. Загальна сума дивідендів — 100000 грн. Дивіденди фактично були виплачені 15 травня 2022 року.
Дивіденди нараховані 01.03.2022: 1-му учаснику в сумі 60000 грн. ПДФО — 3000 грн, ВЗ — 900 грн. Сума до виплати — 56100 грн; 2-му учаснику в сумі 40000 грн. ПДФО — 2000 грн, ВЗ — 600 грн. Сума до виплати — 37400 грн.
З нарахованих, але не виплачених дивідендів підприємство повинне сплатити ПДФО (5000 грн (3000 грн + 2000 грн)) і ВЗ (1500 грн (900 грн + 600 грн)) протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем місяця, в якому нараховано дохід. Тобто не пізніше 30 квітня 2022 року.
Дивіденди — фізособі-нерезиденту. Правила оподаткування ПДФО (ВЗ) при виплаті дивідендів фізособам-нерезидентам ті ж самі, що й у відносинах з фізособами-резидентами (п.п. 170.10.1 ПКУ). Щоправда, щодо ПДФО можна скористатися звільненням або пільгою, якщо це передбачено міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування. Для цього засновник повинен надати довідку, яка підтверджує, що він є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір.
Для того щоб відобразити інформацію про суми доходу в 4ДФ при виплаті доходу фізособі-нерезиденту, вам потрібно буде отримати від нього реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Виплати юрособам. При виплаті дивідендів учасникам-юрособам, у тому числі юрособам-нерезидентам, сплачується дивідендний авансовий внесок (винятки наведені в п.п. 57.11.3 ПКУ).
Єдиноподатники не сплачують дивідендний авансовий внесок.
Щоправда, платити його доведеться аж ніяк не завжди. Він сплачується із суми перевищення дивідендів над значенням об’єкта оподаткування за рік, за результатами якого їх виплачують. Таке правило працює тільки в разі, якщо грошові зобов’язання з податку на прибуток за відповідний рік погашені (інакше треба сплачувати дивідендний авансовий внесок з усієї суми).
Якщо ви виплачуєте дивіденди учасникам — юрособам-нерезидентам, не забудьте також утримати податок на репатріацію за ставкою 15 % (якщо нерезидент не надасть легалізовану довідку для застосування норм про уникнення подвійного оподаткування) (п. 141.4 ПКУ).
Блоги 
