Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, березень, 2022/№12
Друкувати

ПДВ у воєнний час: ситуація на сьогодні

Нестеренко Максим, налоговый эксперт, Томашпольский Сергей, налоговый эксперт
Оглянемо ситуацію на сьогоднішній день. З урахуванням роз’яснень податківців та законодавчих змін, що набули чинності.

Воєнний стан

Наразі дію воєнного стану (ВС) продовжено до 25.04.2022 (Указ Президента України від 14.03.2022 № 133/2022). Початок дії ВС — 24.02.2022.

Реєстрація ПН/РК

ПН/РК зареєструвати в початку ВС не виходить. На практиці при подачі ПН на реєстрацію платникам надходять відмови, причиною яких є складання ПН/РК за нечинною формою. У той же час податківці свого часу інформували, що нова форма ПН/РК (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 17.01.2022 № 15) буде доступна платникам лише після закінчення ВС. Таке «замкнене коло».

Втім це на заважає платникам обмінюватися ПН/РК за допомогою бухгалтерського ПО.

Як зазначено зараз у п. 322 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (завдяки Закону № 2120*)

«протягом шести місяців після припинення або скасування дії воєнного стану платники зобов’язані забезпечити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних всіх податкових накладних та розрахунків коригування, реєстрація яких відстрочена на період дії воєнного стану».

* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX. Про цей закон ми розповідали у статті «Податкова реформа в умовах війни: що дозволять?» (журнал «Бухгалтер 911», 2022, № 11).

Тобто такі ПН/РК (строк реєстрації яких прийшовся на період ВС) слід буде зареєструвати без санкцій протягом 6 місяців після припинення/скасування ВС.

ПДВ-декларація

Тут вже теж маємо регулювання на рівні ПКУп. 322 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

На період дії ВС дозволяється включати до податкового кредиту з ПДВ суми, по яких ще не зареєстровані ПН/РК,

«на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

При цьому логічно брати саме ті первинні документи, які підтверджують першу подію.

Протягом 6 місяців після припинення/скасування ВС такий податковий кредит

«підлягає обов’язковому уточненню (приведенню у відповідність) з урахуванням даних податкових накладних та розрахунків коригування, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних».

Тобто з урахуванням даних ПН/РК, зареєстрованих у тож же 6-місячній строк після припинення/скасування ВС.

Податківці узагальнили ситуацію таким чином:

«— за звітний період лютий 2022 року — податкові зобов’язання та податковий кредит формуються на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних (що були зареєстровані в ЄРПН до 24.02.2022) та наявних у платника первинних документів бухгалтерського обліку, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (по операціях, не підтверджених зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними та розрахунками коригування до них) (далі — первинний (розрахунковий) документ);

за наступні звітні періоди в період дії воєнного стануподаткові зобов’язання та податковий кредит мають формуватися на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів».

Втім це не означає що не можна в декларації за березень та наступні місяці показати податковий кредит за зареєстрованими раніше «притриманими» ПН/РК. Можна за умови що строки відображення податкового кредиту** не спливли станом на початок ВС (на 24.02.2022)***.

** Детальніше про них читайте у статті «Закон № 1914 («податкова реформа»): рахуємо строки відображення податкового кредиту по-новому» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 52).

*** Бо згідно п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ для платників на період до припинення або скасування ВС зупиняється перебіг строків, визначених зокрема податковим законодавством.

Також податківці рекомендують за наявності можливості відображати в Таблиці 1.1 додатку 1 до податкової декларації з ПДВ відомості про суми ПДВ, включені до складу податкових зобов’язань за звітний (податковий) період, по не зареєстрованих в ПН/РК та по первинних (розрахункових) документах, на дату подання податкової декларації з ПДВ. Це мовляв стане в нагоді платнику пізніше. Саме дані, відображені в таблиці 1.1. (по не зареєстрованих в ПН/РК), будуть сприяти в подальшому реєстрації в ЄРПН ПН та РК за рахунок показника ∑Перевищ.

Суми податкового кредиту з ПДВ сформовані на підставі даних первинних (розрахункових) документів, отриманих від постачальників товарів/послуг, повинні відображатися платниками ПДВ у Таблиці 2.1 додатку 1 до податкової декларації з ПДВ, та одночасно покупець, за наявності можливості, включає до заяви про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів ПН та/або порушення продавцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН ПН/РК додатку 7 до податкової декларації з ПДВ.

Податківці підкреслюють, що подання додатку 7 не має наслідків притягнення контрагента до відповідальності.

Сплата ПДВ

Сплата до бюджету податкових зобов’язань з ПДВ, що задекларовані платником в поданих податкових деклараціях з ПДВ, здійснюється платником в звичний спосіб. Платник поповнює електронний рахунок у СЕА ПДВ, з якого задекларовані суми списуються до бюджету.

Кошти, які платник зараховує на електронний рахунок у СЕА ПДВ, збільшують регліміт з ПДВ. В той час як показник ∑Перевищ (що виникає за рахунок декларування податкових зобов’язань без реєстрації ПН) зменшує.

Відповідальність

Тут платника фактично прикривають дві норми, які діють протягом ВС:

з п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ

«У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні».

Тут, до речі, не конкретизовано, через що саме немає такої можливості. Тобто не обов’язково, щоб там, де знаходиться платник, велися активні бойові дії тощо. Обставини можуть буті різними.

Вказаний період (3 місяці) вже планують подовжити до 6 місяців. Є відповідний законопроект.

— з п. 69.9 підрозд. 10 розд. XX ПКУ

«Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Розуміти цю норму можна і так, що протягом ВС строки подання звітності / слати податків не спливають. Тобто і порушити їх протягом ВС не можна.

Втім якщо у вас є можливість своєчасно виконувати свої зобов’язання, то слід це робити.

Пальне — за ставкою 7 %

На період ВС на деякі основні види пального встановлено нульову ставку акцизного податку (п. 40 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ). Так от, ці ж самі види пального отримали і послаблення в частині оподаткування ПДВ. На період ВС для них ставка ПДВ становитиме 7 % замість 20 % (п. 82 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Пільгова ставка стосується як операцій з постачання пального, так і його імпорту. Крім того, пільгову ставку 7 % на період ВС отримують також операції з імпорту та постачання нафти або сирих нафтопродуктів, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00.

Воєнні ПДВ-звільнення

Звільнення від ПДВ, що раніше було визначене для операцій з постачання товарів для потреб АТО/ОСС (п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ), уточнили. Зокрема, дію пільги розповсюджено на імпорт та постачання засобів індивідуального захисту, переданих для потреб добровольчих формувань тероборони.

Також трохи підкоригували базову ПДВ-пільгу, пов’язану з постачанням товарів оборонного призначення в рамках держоборонзамовлення (п. 197.23 ПКУ).

Додатковий бонус для громадських об’єднань та благодійних організацій. Благодійна допомога, яку вони надають і до ВС звільнялася від ПДВ за загальним правилом, установленим п.п. 197.1.15 ПКУ. Але операції із надання благодійної допомоги у 2022 році не враховуються у ПДВ-мільйон, який рахують для цілей обов’язкової реєстрації ПДВшником (п. 181.1 ПКУ).

Бюджетне відшкодування

Якщо ПДВ-мінус під час ВС виник з урахуванням податкових зобов’язань, відображених за ставкою 7 % для пального або нафти чи нафтопродуктів (п. 81 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ), бюджетного відшкодування узагалі не буде. Виняток — лише для експортерів. Отже в інших випадках Закон № 2120 не забороняє бюджетне відшкодування.

Знищене війною — без компенсуючого ПДВ

На жаль, внаслідок війни у багатьох платників ПДВ було втрачене майно (знищене, розкрадене, пошкоджене тощо). Це стосується у тому числі майна, придбаного з ПДВ. За загальним правилом, за фактом знищення ТМЦ, придбаних з ПДВ, платник зобов’язаний нараховувати компенсуючий ПДВ на підставі п. 198.5 ПКУ.

Однак протягом ВС це правило скасовується (п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Причому, на нашу думку, компенсуючий ПДВ не потрібно нараховувати щодо усіх ТМЦ, втрачених під час ВС. Тобто навіть якщо ідеться про ТМЦ, придбані до 24.02.2022.

Імовірно, підтверджувати втрату доведеться актом інвентаризації, який буде складено після ВС.

Передане на оборону — без компенсуючого ПДВ

Не потрібно компенсувати вхідний ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ якщо ідеться про товари, придбані та передані: (1) в державну чи комунальну власність; (2) на користь добровольчих формувань тергромад; (3) іншим особам для потреб оборони України під час ВС. Тобто якщо товари придбано з ПДВ і передано на оборонні потреби, податковий кредит за такими придбаннями під час ВС не компенсується.

Окрема розмова — якщо товари передаються ЗСУ, іншим силовим структурам, ДСНС, закладам охорони здоров’я. Тоді зазначені операції не просто звільняються від компенсуючого ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ. Такі операції узагалі не є постачанням для цілей ПДВ-обліку.

За винятком випадків, коли такі операції оподатковуються за ставкою 0 %.

Тобто якщо платник допомагає армії чи іншим структурам, переліченим у п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, він звільнений не тільки від компенсуючого, але також і від мінбазного ПДВ (п. 188.1 ПКУ).

Готуються також інші ПДВ-зміни (див. зокрема https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39279)

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам