«У вас ЦПД? Ми йдемо до вас!», або Хто може засумніватися в ЦП-відносинах?

Боротьба з прихованими трудовими відносинами, до яких контролери часто зараховують і відносини за ЦПД, ведеться в нашій країні вельми активно.

І хоча насправді перекваліфіковувати ЦПД у трудові договори не так просто, перевіряючих це не зупиняє. Чимало суб’єктів господарювання відчули це на власній «шкурі».

Трудові чи ЦП-відносини*: хто може виявити?

* Тут і далі — цивільно-правові відносини.

Виявити факти неоформлення трудових відносин суб’єктів господарювання з фізособами можуть органи Держпраці та податківці. Таке право їм дають ст. 259 КЗпП, п.п. 80.2.7 ПКУ, ст. 35 Закону про оплату праці. А допомогти їм у цьому можуть запросто самі фізособи, які прагнуть повернути собі соціальні гарантії (див., наприклад, постанову Апеляційного суду Рівненської області від 24.06.2016 р. № 556/1116/16).

Якщо перевіряють податківці

Фіскали щосили користуються своїм правом на перевірки суб’єктів господарювання в частині трудового законодавства, наданим їм абзацом другим п.п. 14.1.222, пп. 75.1.2, 75.1.3 і 80.2.7 ПКУ. Тим більше, мораторій**, установлений Законом № 71, на перевірки, що стосуються повноти нарахування ПДФО і ЄСВ, не поширюється (див. лист ДФСУ від 09.06.2016 р. № 12828/6/99-99-14-03-03-15).

** Передбачений до кінця 2016 року.

Причому в зоні особливої уваги у контролерів — відносини з фізособами-підприємцями. І неважливо, співпрацює підприємство з декількома ФОП чи з цілою сотнею.

У чому причина такої уваги? Очевидно, у визначенні самозайнятої особи, наведеному в п.п. 14.1.226 ПКУ. Відповідно до нього самозайнята особа — це платник податків, який є фізичною особою — підприємцем або здійснює незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької або незалежної професійної діяльності.

Плюс проблема в тому, що підприємства, укладаючи з фізособами-підприємцями ЦПД, часто самі собі «підкладають свиню». ☹ Дивіться!

Припустимо, юрособа уклала ЦПД на виконання робіт (надання послуг) зі своїм працівником, який до того ж зареєстрований підприємцем. При цьому ЦПД достоту схожий на трудовий — у ньому передбачено ті самі посадові обов’язки фізособи, необхідність підкорятися внутрішньому трудовому розпорядку і вказівкам керівника, систематична виплата винагороди тощо.

Такий договір для податківців — просто знахідка. Під час перевірки вони з радістю можуть запідозрити в ньому ознаки трудового договору, а в здійснюваних за ним виплатах — ознаки зарплати. Говорячи мовою юриспруденції, вчинений правовий правочин контролери визнають удаваним (вчиненим сторонами для приховання іншого правового правочину, який вони насправді вчинили) (ч. 1 ст. 235 ЦКУ).

У результаті за таким правовим правочином відносини сторін регулюватимуться правилами про правовий правочин, який сторони насправді вчинили (ч. 2 ст. 235 ЦКУ)

Чого ж чекати підприємству від податківців через їх сумніви?

За результатами перевірки контролери можуть скласти податкове повідомлення-рішення, в якому визначать податкові зобов’язання платника податків. У результаті підприємству можуть загрожувати:

1) донарахування ПДФО і ВЗ. Адже при виплаті фізособам-підприємцям доходу з нього не утримують ПДФО і ВЗ. Усі необхідні податки/збори ФОП платить за себе самого, а підприємство тільки відображає нараховані суми доходу в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ;

2) штрафні санкції в розмірі 25 % від суми донарахованого податкового зобов’язання при першому порушенні і 50 % (75 %) — при подальших порушеннях (п. 127.1 ПКУ);

3) штраф у розмірі 510 (1020) грн. за подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ з недостовірними відомостями або помилками, що призвели до заниження податкових зобов’язань платника податку (п. 119.2 ПКУ).

Не краща ситуація і з ЄСВ. Так, підприємству, що замаскувало трудові відносини під цивільно-правовими, загрожують санкції, передбачені ч. 11 і ч. 10 ст. 25 Закону № 2464. Це:

1) штраф у розмірі 10 % суми донарахованого ЄСВ за кожен повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше 50 % суми донарахованого ЄСВ;

2) пеня на суму недоїмки з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожен день прострочення платежу (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 49, с. 69).

Неприємно, правда? Проте не варто падати духом. ☹

По-перше, якщо з підприємцем укладено ЦПД, у межах якого він виконує функції, схожі з тими, що входять до кола його трудових обов’язків, не варто одразу здаватися на милість контролерів. Визначення самозайнятої особи, наведене в п.п. 14.1.226 ПКУ (див. вище), вас бентежити не повинно.

Фізособа має право самостійно обирати, у якій сфері та на якій посаді (роботі) вона працюватиме як найманий працівник за трудовим договором

Знайте: ПКУ не може встановлювати фізособам, які зареєстровані підприємцями, заборону працювати за трудовими договорами, за якими їх трудові обов’язки збігаються з видом підприємницької діяльності.

Це не сфера його регулювання. З його положень тільки випливає, що якщо відносини фактично є трудовими, то норми цього Кодексу про оподаткування доходу самозайнятої особи до здійснюваних у межах таких відносин виплат не застосовуються. Саме з цього й варто виходити.

Що стосується п.п. 14.1.226 ПКУ (див. вище), то його потрібно трактувати в комплексі з іншими нормами законодавства.

По-друге, старайтеся, щоб ваш договір з фізособою (буде то підприємець чи звичайний громадянин) був оформлений ідеально і не мав ознак трудового договору. Те саме і з актами виконаних робіт (наданих послуг).

По-третє, рішення податкового органу ви завжди можете оспорити в суді. На щастя, практика останніх років показує, що шансів виграти спір у вас предостатньо (див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 22.01.2015 р. у справі № К/9991/42286/12).

Та й узагалі стійте на тому, що де-юре в податківців немає підстав карати суб’єктів господарювання за співпрацю з фізособами-підприємцями. І крапка!

Якщо перевіряє Держпраці

На органи Держпраці Положенням про Держпрацю, затвердженим постановою від 11.02.2015 р. № 96, покладено, зокрема, такі повноваження:

1) здійснювати держнагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю;

2) безперешкодно проводити згідно з вимогами закону без попереднього повідомлення в будь-який робочий час доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об’єктів виробництва юросіб і фізосіб, які використовують найману працю і працю фізосіб, експлуатують машини, механізми, обладнання підвищеної небезпеки, і в разі виявлення фіксувати факти порушень законодавства, нагляд і контроль за дотриманням якого покладено на Держпраці;

3) складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі порушення і накладати адмінстягнення;

4) накладати штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Прийти на підприємство «трудовики» можуть з плановою і позаплановою перевіркою. При цьому

приводом для позапланової перевірки може послужити обґрунтоване звернення фізособи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав

Щоправда, щоб провести такий позаплановий захід, контролерам потрібно буде отримати на це згоду Держпраці України (п. 3 Порядку проведення перевірок..., затвердженого наказом Мінсоцполітики від 02.07.2012 р. № 390).

Утім, якщо договір з фізособою ви оформили за всіма цивільно-правовими правилами, можете сміливо оспорювати рішення «трудовиків» у суді, і він, швидше за все, буде на вашому боці (див., наприклад, ухвали ВАСУ від 02.10.2014 р. у справі № К/800/33718/13 і від 15.09.2015 р. у справі № К/800/33578/13).

Гірше, якщо ви дійсно «прокололися» і договір з фізособою все ж таки має ознаки трудового. Тоді служителі Феміди можуть вас і не підтримати (див., зокрема, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01.06.2016 р. у справі № 823/491/16).

Якщо під час перевірки «трудовики» вирішать, що ваш ЦПД має ознаки трудового договору, вам можуть загрожувати штрафні санкції. Детальніше про них читайте в наступній статті.

висновки

• Визнати ЦПД трудовим договором запросто можуть не тільки суди, а також «трудовики» і податківці, завітавши на підприємство з перевіркою.
• Через перекваліфікацію ЦП-відносин на трудові суб’єкту господарювання можуть загрожувати донарахування податків/внесків і штрафні санкції.
• Щоб не давати перевіряючим шансів перекваліфікувати ЦПД у трудовий договір, уникайте в ньому «трудових» ознак.

Передплатити «Податки та бухгалтерський облік»