Звільнення за угодою сторін: бажано оформити письмову угоду

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Юридичний департамент

Звiльнення працiвника за угодою сторiн

ПИТАННЯ: У яких випадках працiвник i власник або уповноважений ним орган можуть домовитися про звiльнення за угодою сторiн? Чи може iнiцiатором такого звiльнення бути власник або уповноважений ним орган?

Чи є обов'язковою письмова форма в разi такого звiльнення?

ВIДПОВIДЬ: За пунктом 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП пiдставою для припинення трудового договору є угода сторiн.

Такий договiр припиняється за взаємної згоди сторiн, що уклали цей договiр.

Таким чином, угода про припинення трудового договору вiдповiдно до п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП укладається мiж працiвником та власником або уповноваженим ним органом.

Iнiцiатором звiльнення за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП може бути як працiвник, так i власник або уповноважений ним орган.

Законодавством не встановлено вiдповiдного порядку або термiнiв припинення трудового договору за угодою сторiн. У кожному конкретному випадку вони визначаються окремо.

Звiльнення за угодою сторiн є альтернативним способом звiльнення працiвника з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу або працiвника.

За пунктом 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП може бути припинено як строковий трудовий договiр до закiнчення його строку, так i трудовий договiр, укладений на невизначений строк.

Як правило, якщо у сторiн трудового договору вiдсутнi пiдстави для дострокового розiрвання строкового трудового договору, вони можуть домовитися про припинення його за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 06.11.92 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорiв» визначено, що за домовленостi мiж працiвником i власником пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП (за згодою сторiн) договiр припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленостi може мати мiсце лише за взаємної згоди щодо цього власника або уповноваженого ним органу i працiвника.

Припинення трудового договору згiдно з п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП не передбачає попередження про звiльнення нi вiд працiвника, нi вiд роботодавця.

Крiм того, працiвника не можна звiльнити за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП за угодою сторiн, якщо одна зi сторiн не дає згоди на припинення трудового договору за цiєю пiдставою або не було досягнуто домовленостi щодо дати такого звiльнення. У такому разi трудовий договiр може бути припинений з iнших пiдстав, передбачених КЗпП.

Звiльнення за угодою сторiн застосовується як пiдстава припинення трудових правовiдносин зазвичай у тому разi, коли жодна зi сторiн трудового договору не має iнших пiдстав для розiрвання трудового договору, передбачених законодавством.

Законодавством не визначено форми угоди сторiн про припинення трудового договору.

Таким чином, пропозицiя (iнiцiатива), а також сама угода сторiн про припинення трудового договору вiдповiдно до п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП може бути як у письмовiй, так i в уснiй формi.

Проте для уникнення трудових спорiв укладати угоду про припинення трудового договору рекомендується в письмовiй формi, особливо тодi, якщо iнiцiатором звiльнення є власник або уповноважений ним орган.

Головний спецiалiст, Iгор БИЦЬ

"Праця i зарплата" N 45 (1009), 07 грудня 2016 р.