Щодо визначення коефіцієнтів коригування при розрахунку відпускних
Лист від 20.04.2017 р. № 1227/0/101-17/282
Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист щодо застосування пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 (далі — Порядок), та повідомляє.
Відповідно до пункту 10 Порядку у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
Виходячи зі змісту листа, працівника було переведено на нижчеоплачувану посаду з 01.12.2016 р. З 26 грудня по 20 січня працівник перебував у щорічній відпустці.
Ураховуючи, що в розрахунковому періоді (грудень 2015 року — листопад 2016 року) відбулось підвищення окладів згідно з постановою Кабінету Міністрів України (у травні 2016 року), то при обчисленні середньої заробітної плати заробітну плату до травня необхідно прокоригувати на коефіцієнт підвищення окладу працівника. Заробітна плата за травень — листопад 2016 року враховується в нарахованому працівникові розмірі.
Згідно з абзацом 2 пункту 10 Порядку у випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).
Оскільки в періоді, коли працівник перебував у щорічній відпустці, відбулось підвищення посадових окладів, необхідно прокоригувати середній заробіток, який за працівником зберігався з 01.01.2017 р. по 20.01.2017 р., і донарахувати належні йому кошти.
Директор Департаменту О. Товстенко
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
Коригуємо середній заробіток: як врахувати законодавче підвищення окладів і підвищення/зниження окладу у зв’язку з переведенням на іншу посаду
На практиці часто трапляються випадки, коли виникають запитання, яким чином треба відкоригувати зарплату, яку враховують при розрахунку середнього заробітку, на коефіцієнт підвищення окладів. Виявляється, що знайти правильну відповідь для «переплетених» ситуацій буває не так уже й просто.
І причина тому — узагальнені та досить скупі норми «коригувального» п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100). Наведені в цій нормі лише три абзаци із п’яти речень не дають чіткого розуміння їх використання. Особливо для випадків, коли в розрахунковому періоді відбулося декілька законодавчих підвищень окладів і при цьому працівник переходив на інші посади (вищеоплачувані або нижчеоплачувані) або йому підвищувалась (знижувалась) категорія чи розряд.
Саме тому в пошуках істини за такими «ускладненими» ситуаціями ми й звернулися до «працеоплатного гуру» — Мінсоцполітики.
Наведемо сам запит:
«Працівник бюджетної установи (13-й тарифний розряд, оплата праці за ЄТС) був переведений на іншу посаду (10-й тарифний розряд) з 1 грудня 2016 року. У грудні 2016 року йому було надано щорічну відпустку тривалістю 24 календарних дні з 26.12.2016 р. по 20.01.2017 р. включно.
На який коефіцієнт підвищення посадового окладу треба було коригувати заробітну плату за розрахунковий період для розрахунку середньої зарплати для оплати днів відпустки, якщо посадові оклади було підвищено з 1 грудня 2016 року? Як правильно визначити коефіцієнт підвищення для коригування середньої зарплати для оплати відпустки, яка припадає на період з 1 січня 2017 року?
У чому особливість такої ситуації?
По-перше, це те, що протягом розрахункового періоду (грудень-2015 — листопад-2016) оклади працівникам з оплатою за ЄТС законодавчо підвищували двічі: з 1 травня та з 1 грудня 2016 року.
По-друге: дата переведення працівника на іншу (нижчеоплачувану посаду) — 1 грудня — співпадає з датою другого законодавчого підвищення окладів за ЄТС (з 1 грудня). Крім того, у період перебування у відпустці (за новою посадою) відбувається чергове законодавче підвищення окладів за ЄТС (з 1 січня 2017 року).
Як урахувати ці підвищення окладів для коригування заробітку? Адже в грудні 2016 року (у місяці, у якому надана відпустка) працівник перебуває на посаді, що відповідає 10-му тарифному розряду, а заробітна плата в розрахунковому періоді була нарахована за посадою, що відповідає 13-му тарифному розряду.
Вирішення спірних моментів пропонує Мінсоцполітики у листі, що коментується. Для того щоб «підкріпити» ці роз’яснення конкретними цифрами і переконатися в офіційній позиції Міністерства з цього питання, пропонуємо розглянути наочні приклади за цією ситуацією в коментарі фахівця Мінсоцполітики (див. далі коментар фахівця «Переведення на нижчеоплачувану посаду і законодавче підвищення окладів в одному місяці: ураховуємо особливості коригування «середньої»). Із наданих роз’яснень можна зробити такі висновки:
1. Само собою «персональне» підвищення/зниження окладу в результаті переведення на іншу вищеоплачувану/нижчеоплачувану посаду, присвоєння більш високого/нижчого розряду не є підставою для проведення коригування. Тобто якщо в результаті «індивидуальних» причин відбулася зміна окладу, то саме з цього приводу коригування зарплати не проводимо. Це випливає з абз. 3 п. 10 Порядку № 100.
2. Розрахунковий період ділимо на періоди до кожного законодавчого підвищення окладів і визначаємо коефіцієнт коригування для кожного періоду.
Важливо! Коригування проводимо за тією посадою, яку працівник обіймав на дату законодавчого підвищення посадових окладів.
3. Якщо в розрахунковому періоді одне із законодавчих підвищень окладів відбулося в період перебування працівника на старій посаді, а наступне — у період роботи на новійпосаді, то заробіток за старою посадою (за місяці до першого підвищення) коригують на коефіцієнт першого законодавчого підвищення окладів. Зарплату після дати першого законодавчого підвищення окладу і до дати переведення на нову посаду («персональної» зміни окладу) — не коригують (для розрахунку середнього заробітку враховують у фактично нарахованій сумі).
4. Якщо дата переведення на нову посаду («персональна» зміна окладу) співпадає з датою законодавчого підвищення окладів — зарплату за період до дати переведення на нову посаду не коригують. Пояснюють це тим, що в такому випадку у працівника немає попереднього окладу за новою посадою. Тому коефіцієнт підвищення не розраховується.
5. Якщо чергове законодавче підвищення окладів відбувається в період збереження середнього заробітку за новою посадою, то саме на коефіцієнт підвищення окладів за новою посадою будемо коригувати нарахований середній заробіток за дні, що припадають на період такого збереження з дати законодавчого підвищення окладів.
Як бачимо, фахівців Мінсоцполітики анітрохи не бентежить той факт, що можливі ситуації, коли розрахована зарплата (і середній заробіток) може бути за старою посадою, а коригувати цей середній заробіток за дні відпустки будемо за коефіцієнтом підвищення окладу за новою посадою. От таке «ексклюзивне» бачення пропонує Міністерство для використання в поєднанні норм абз. 1 — 3 п. 10 Порядку № 100.
Людмила ТРОХИМЕНКО, заступник головного редактора (e-mail: l.trokhimenko@id.factor.ua)
КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ МІНСОЦПОЛІТИКИ ЧИТАТИ ДАЛІ...
Інші матеріали із "Оплата Праці", 2017, 11:
Щодо розміру мінімальної зарплати та оплати праці за підсумованого обліку робочого часу
Щодо нарахування доплати до мінзарплати в погодинному розмірі
Доплата до МЗП у листах і цифрах
Посадовий оклад чи 3200: що використовуємо і коли
Індексуємо зарплату за червень 2017 року
Коефіцієнти для коригування зарплати при виході у відпустку в червні 2017 року (оклади за ЄТС)
Передплатити "Оплата праці"
Блоги 
