«Залізне» право на податковий кредит з 1 липня 2017 року
Одночасно із цим унаслідок непотрібності кане в Лету і «ліберальна» норма (з останнього абзацу п. 201.10 ПКУ), яка встановлювала право платника показати податковий кредит за податковою накладною, що містить помилки в обов’язкових реквізитах, які не заважають ідентифікації операції. Пам’ятаєте її ?
«Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (окрім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту».
В абз. 11 того ж п. 201.10 ПКУ є пряма вказівка, що такі помилки не можуть бути перешкодою для реєстрації податкової накладної. Сполучаємо її з 1-липневою нормою про те, що складена і зареєстрована після 1 липня 2017 року податкова накладна є для покупця достатньою підставою для відображення податкового кредиту і не потребує будь-якого додаткового підтвердження. І непотрібність норми з останнього абзацу п. 201.10 ПКУ стає очевидною.
Тобто, по суті, нововведення означають, що якщо податкова накладна пройшла реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, то жодних «причіпок» до неї вже не може бути. Ні помилки в обов’язкових реквізитах, ні правочини з «підозрілим» контрагентом не можуть бути приводом для зняття податкового кредиту з операції.
З 1 липня 2017 року податкові накладні / розрахунки коригування, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, повинні «безапеляційно» підтверджувати податковий кредит.
При цьому введення цієї норми вельми обґрунтоване. Адже з 1 липня 2017 року податкова накладна проходитиме вже два етапи перевірки в Єдиному реєстрі податкових накладних:
1-й етап — загальний (як було раніше). Так, у п. 12 Порядку № 1246* вказано, що при потраплянні податкової накладної в ДФС на реєстрацію перевірятиметься, зокрема, наявність помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів податкової накладної.
Якщо цей етап пройдений, то жодних причіпок до реквізитів податкової накладної вже бути не повинно.
Важливо! Податкова накладна, як і раніше, повинна надавати можливості ідентифікувати операцію. Інакше виникне запитання: а чи були підстави взагалі її складати? Але про це скажемо нижче.
2-й етап — перевірка «на ризиковість». На цьому етапі відловлюватиметься «фіктивний» податковий кредит за критеріями ризиковості. Якщо податкова накладна відповідатиме цим критеріям, її реєстрацію призупинять і платникові доведеться подавати податківцям документи, необхідні для прийняття рішення про відновлення реєстрації податкової накладної.
Якщо реєстрація податкової накладної буде призупинена і після подання податківцям документів комісія прийме рішення про відновлення її реєстрації, то що ще можна «пред’явити» до цієї податкової накладної під час перевірки . При цьому вважаємо, що в податківців немає права в ході перевірки пред’являти претензії стосовно «реальності» податкового кредиту і в тому випадку, якщо податкова накладна пройшла реєстрацію без будь-яких зауважень.
По суті, «проходження» цього етапу означає, що податкова накладна пройшла перевірку на «істинність» податкового кредиту.
Відповідно, якщо є (1) зареєстрована податкова накладна і (2) первинка під неї, то є і право платника на податковий кредит. Усе — більше жодних вимог немає.
Сподіваємося, що так і відбуватиметься на практиці. Інакше який сенс тоді в цій багатообіцяючій нормі?!
Чи всі помилки в податковій накладній на ділі простимі? Зрозуміло, що Єдиний реєстр податкових накладних не може відстежити всіх помилок в обов’язкових реквізитах податкової накладної. Ну, наприклад, тієї ж дати податкової накладної або номенклатури товарів.
Тому незважаючи на «залізне» право на податковий кредит, податкова накладна, як і раніше, повинна надавати можливості ідентифікувати конкретну операцію. Адже норму про те, що право на податковий кредит нерозривно пов’язане з фактом придбання або виготовлення товарів/послуг ( п. 198.3 ПКУ), ще ніхто не скасовував.
Тобто податкова накладна повинна надавати чітке уявлення про те, що йдеться про постачання товару/послуги, вказаних у первинці.
Тому, наприклад, помилкова податкова накладна, навіть якщо вона зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, ясна річ, не надасть права на податковий кредит.
Із цієї ж причини з обережністю потрібно підходити і до помилок у: (1) даті податкової накладної; (2) номенклатурі товарів; (3) сумі ПДВ і загальній сумі постачання. Адже в цьому випадку іноді достатньо важко буде довести, що йдеться саме про ту операцію, яка вказана в первинці. Тому із цими реквізитами краще не ризикувати.
А ось якщо первинка під операцію є і податкова накладна дозволяє визначити, що йдеться саме про цю операцію, то далі стосовно такої податкової накладної претензій бути не може.
Інші матеріали із "Бухгалтер911", 2017, № 26:
Критерії ризиків для блокування податкової накладної: уже офіційно
Аліменти на дітей: облікове
«Трудова» доплата до мінзарплати в листах і цифрах
Відновлення податкового кредиту після перевірки
Неприбутковий звіт оновлюється раз на рік!
Що дасть скасування держрегулювання цін на продовольчі товари?
Внесок у статутний капітал грошима vs ф. № 1ДФ
Фізособи і земельний податок: дедалі ближче
Продаж основних засобів на єдиному податку: особливі ситуації у юросіб
Підприємець-єдиноподатник «змінює професію» (про зміну виду діяльності)
Які податки підприємець може «овитратити»?
Передплатити "Бухгалтер911"
- ПДВ
- /
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
Блоги 
