Обчислення та сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки юридичною особою

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є складовою податку на майно – це визначено ст. 265 ПКУ.

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти,які мають у власності об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об'єктом оподаткування цим податком є об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, або їх частки, а базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, або його часток.

Юридичні особи обчислюють податок  самостійно, виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування, що перебуває у їхній власності, на підставі документів, які підтверджують право власності на такий об'єкт. Розрахунок суми податку здійснюється юридичними особами станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року вони подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально – п.п. 266.7.5 ПКУ.

По новостворених (нововведених) об'єктах житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

При    переході права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Податок сплачується юридичними особами за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.