Працівник проходив лікування за кордоном. Що з оплатою тимчасової непрацездатності?

Згідно з пунктом 1.12 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 № 455 (далі – Інструкція № 455) документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян України під час їх тимчасового перебування за межами держави, підлягають обміну на листок непрацездатності згідно з рішенням лікарсько-консультаційної комісії (ЛКК) лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання чи роботи у разі:

а) гострих захворювань і травм;

б) загостренні хронічних захворювань;

в) вагітності та пологів;

г) оперативних втручань при невідкладних станах;

ґ) лікування згідно з рішенням комісії МОЗ України з питань направлення на лікування за кордон.

Обмін здійснюється на підставі перекладених на державну мову та нотаріально засвідчених документів, які підтверджують тимчасову втрату працездатності під час перебування за межами України.

Отже, лише у разі наявності одного із випадків, зазначених у наведеному вище пункті 1.12 Інструкції № 455, лікувально-профілактичний заклад за рішенням ЛКК може здійснити обмін перекладених на державну мову та нотаріально засвідчених документів, що підтверджують тимчасову непрацездатність громадян України під час їх тимчасового перебування за межами держави, на листок непрацездатності. У свою чергу комісія із соціального страхування призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності лише на підставі виданого у встановленому порядку за рішенням ЛКК лікувально-профілактичного закладу листка непрацездатності.