Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Підпишіться!


26.11.19
12867 21 Друкувати

«Взаймы до следующей зимы»: ключові аспекти позики

Нестеренко Максим, податковий експерт.

Не так давно на сторінках нашого видання ви, шановні читачі, могли ознайомитися із наболілою темою останніх місяців — дисконтуванням позик і їх впливом на податковоприбутковий облік*. Сьогодні пропонуємо вам таку собі шпаргалку з позикових питань. Ясна річ, з урахуванням відповідей податківців щодо дисконтування позик. Тож починаємо!

* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 90, с. 2.

Запитання

Відповідь

Правова сутність

Що таке договір позики?

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч. 1 ст. 1046 ЦКУ)

З якого моменту договір позики вважається укладеним?

Договір позики — це реальний договір. Він є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 ЦКУ)

Що таке проценти за договором позики?

Проценти — це плата за користування позикою. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто за промовчанням договір грошової позики вважається процентним. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦКУ)

Що таке поворотна фінансова допомога (ПФД)?

Це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (п.п. 14.1.257 ПКУ). Тобто з точки зору ЦКУПФД — це різновид позики. А якщо точніше: безпроцентна позика, видана у грошовій формі

Що таке фінансовий кредит?

Це фінансова послуга у вигляді надання коштів на визначений строк під процент (п.п. 3 ч. 1 ст. 1 і п.п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону № 2664*). Позикодавцем за кредитним договором може бути тільки банк або інша фінансова установа (ч. 1 ст. 1054 ЦКУ; ч. 1 ст. 5 Закону № 2664). Аналогічний по суті висновок щодо позикодавця можна зробити і з податкового визначення фінансового кредиту (п.п. 14.1.258 ПКУ).

Надання такої фінансової послуги за рахунок залучених коштів — це діяльність, яка підлягає ліцензуванню (ч. 3 ст. 5 Закону № 2664).

Зверніть увагу! Надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою, лише якщо така послуга надана на підставі кредитного договору або іншого договору, який має всі ознаки, визначені ст. 1054 ЦКУ

* Закон України від 12.07.2001 р. № 2664-III.

Чи має право суб’єкт господарювання, який не є фінансовою установою, надавати процентні позики?

Юрособи, які не мають статусу фінустанови, теж мають право надавати процентні позики. Виняток — випадки, коли позика надається за рахунок коштів, залучених від інших осіб. Якщо такого залучення коштів у прямій чи опосередкованій формі не відбувається, суб’єкт господарювання має право надавати позику, навіть не будучи фінустановою і не маючи кредитної ліцензії. Саме такою логікою наразі керуються суди (див., наприклад, ухвалу Апеляційного суду Одеської обл. від 24.01.2017 р. у справі № 497/851/16-ц // reyestr.court.gov.ua/Review/64302026). На щастя, і податківці наразі також погоджуються з цим (див. лист ДФСУ від 21.05.2019 р. № 2283/6/99-99-14-06-01-15/ІПК). А Велика Палата ВС нещодавно підтвердила, що право видавати процентні позики (в тому числі в інвалюті) є і у звичайних фізосіб (див. постанову від 23.10.2019 р. у справі № 723/304/16-ц // reyestr.court.gov.ua/Review/85415095)

Бухгалтерський облік

Яким чином відображається позика в обліку позикодавця?

Підприємство-позикодавець суму наданої позики, строк повернення якої:

1) не перевищує 12 місяців з моменту надання, — обліковує як поточну дебіторську заборгованість на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами». за чистою реалізаційною вартістю. Якщо очікується погашення позики у визначений у договорі строк, то це буде номінальна вартість позики. Якщо існує невпевненість щодо повернення позики позичальником, позикодавцю слід створити під неї резерв сумнівних боргів (РСБ). Адже надана позика — це завжди фінансовий актив (п. 7 П(С)БО 10);

2) перевищує 12 місяців з моменту надання, — обліковує як довгострокову дебіторську заборгованість на субрахунку 183 «Інша дебіторська заборгованість» за теперішньою вартістю (п. 12 П(С)БО 10). Така вартість визначається шляхом дисконтування довгострокової заборгованості на дату балансу. Докладніше про це — далі.

Нарахування процентів (якщо позика процентна) відображають проводкою Дт 373 — Кт 732, а їх отримання — проводкою Дт 30, 31 — Кт 373

Яким чином відображається позика в обліку позичальника?

Позичальник керується нормами П(С)БО 11 і включає суму отриманої позики до складу своїх зобов’язань.

Поточні зобов’язання за договором позики обліковують на субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» (див. лист Мінфіну від 29.12.2008 р. № 31-34000-20-16/45983). Отримання поточної позики показують проводкою: Дт 30, 31 — Кт 685, а повернення проводкою Дт 685 — Кт 30, 31.

Така позика відображається в обліку позичальника за сумою її погашення (п. 11 П(С)БО 11). Тобто за номіналом.

Довгострокові зобов’язання за позиками відображають за кредитом рахунка 55 «Інші довгострокові зобов’язання». Можна також застосовувати субрахунки 505 «Інші довгострокові позики в національній валюті» і 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті».

За дебетом цих рахунку/субрахунків показують переведення довгострокових зобов’язань до складу поточних з подальшим їх погашенням: Дт 55 (505, 506) — Кт 611 (612); Дт 611 (612) — Кт 30, 31 — при погашенні позики.

Нарахування процентів (якщо позика процентна) показують проводкою: Дт 952 — Кт 684, їх сплату — проводкою: Дт 684 — Кт 30, 31.

Довгострокові позики позичальник має відображати за їх теперішньою вартістю (п. 9 П(С)БО 11). Тобто за дисконтованою сумою майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення позики в процесі звичайної діяльності підприємства. Нижче скажемо про це докладніше.

Прострочені позики відображають на субрахунках 605, 606 (Дт 611, 612, 685 — Кт 605, 606)

Яким чином відбувається дисконтування отриманих (наданих) позик в бухгалтерському обліку позичальника (позикодавця)?

Дисконтування позик необхідне у тому випадку, коли такі позики на дату балансу є довгостроковими. І позикодавець (п. 12 П(С)БО 10), і позичальник (п. 9 П(С)БО 11) повинні відображати довгострокову позику за її теперішньою вартістю. Дисконтування потрібне саме для того, аби визначити цю вартість. Іншими словами, і позичальник, і позикодавець повинні оцінювати довгострокову позику за вартістю, продисконтованою із застосуванням діючої на дату балансу ринкової ставки відсотка і виходячи зі строку, що залишився до погашення.

Хоча якщо ідеться про відсоткові довгострокові зобов’язання/дебіторську заборгованість, слід зробити застереження. Якщо позика отримана/видана під ринковий відсоток, то теперішня вартість і фінзобов’язань позичальника, і фінактивів позикодавця й так, по суті, дорівнює номіналу (тобто дисконт у цьому випадку дорівнює нулю).

Якщо підприємство застосовує П(С)БО, у нього є шанси обстояти своє право не дисконтувати короткострокові позики. Принаймні, суди наразі говорять про те, що обов’язковому дисконтуванню підлягають лише довгострокові зобов’язання (рішення Київського окружного адмінсуду від 12.07.2019 р. у справі № 320/556/19 // reyestr.court.gov.ua/Review/83019168, постанова Другого апеляційного адмінсуду від 17.07.2019 р. у справі № 520/85/19 //reyestr.court.gov.ua/Review/83102745). Ба, більше: якщо згідно з договором зобов’язання є довгостроковим, однак у договорі передбачена можливість повернути позику раніше визначеного строку і внаслідок такого дострокового повернення позика фактично виявиться короткостроковою, суди теж визнають право позичальника не дисконтувати її (див. рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2019 р. у справі № 640/9281/19 // reyestr.court.gov.ua/Review/83799287).

В бухобліку позичальника «первісний» дисконт довгострокової позики (різниця між номінальною й теперішньою вартістю) на найближчу після її отримання дату балансу відображають проводкою Дт 505 — Кт 733. На наступну дату балансу позичальник знову продисконтує своє фінзобов’язання, тепер вже виходячи з нового (коротшого) строку погашення. У загальному випадку різниця між теперішньою вартістю на цю дату балансу і теперішньою вартістю на попередню дату балансу відображається проводкою Дт 952 — Кт 505.

Виняток — позика, отримана від засновника. П(С)БО забороняють будь-які доходи і витрати від операцій з власниками. Тому первісне дисконтування довгострокової позики від засновника позичальник відображає проводкою Дт 505 — Кт 425, а подальший перерахунок її теперішньої вартості — зворотною проводкою Дт 425 — Кт 505.

Щодо бухобліку позикодавця, то він на першу дату балансу після надання позики робить проводку Дт 952 — Кт 183 (на суму різниці між номінальною і теперішньою вартістю дебіторської заборгованості). На наступу дату балансу позикодавець знову визначає теперішню вартість наданої позики і порівнює її з теперішньою (продисконтованою) вартістю на попередню дату балансу. У загальному випадку різницю між ними позикодавець відображає проводкою Дт 183 — Кт 733

Яким чином підприємство може уникнути дисконтування своїх наданих і отриманих позик?

Якщо підприємство не хоче мати справи з дисконтуванням, то йому слід отримувати і надавати позику: (1) або без зазначення в договорі строку її повернення, (2) або до запитання, (3) або на строк менше року (до 12 місяців).

У перших двох варіантах позика має безумовний статус короткострокової. Адже позикодавець у будь-який момент може вимагати її повернення. Третій варіант можна практикувати із застосуванням механізму щорічної пролонгації. Така пролонгація не надає позиці статусу довгострокової. До того ж навіть і без пролонгації, якщо позика короткострокова (до року), але так і не погашена у строк, то будь-яке її непогашення у 12-місячний строк не робить позику довгостроковою. Тому короткострокові, але прострочені позики дисконтувати не потрібно

Податок на прибуток

Яким чином надання/повернення позики впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток у позикодавця?

Спочатку про короткострокові позики. Вони завжди відображаються за номінальною вартістю і ніяк не впливають на фінрезультат позикодавця. Тому надання позики у позикодавця не супроводжується відображенням витрат (п.п. 9.4 П(С)БО 16), а її повернення — відображенням доходів (п.п. 6.5 П(С)БО 15). Відповідно, основна сума короткострокової позики ніяк не впливає на податковоприбутковий облік позикодавця.

Тепер про довгострокові позики. З ними ситуація інша. Вони на кожну дату балансу відображаються за теперішньою вартістю (п. 12 П(С)БО 10). Тому їх первісне дисконтування призводить до того, що на дату балансу у позикодавця в загальному випадку виникають бухоблікові витрати, а подальший перерахунок теперішньої вартості (на наступні дати балансу) супроводжується відображенням бухоблікових доходів. Що, звичайно ж, впливає і на об’єкт оподаткування податком на прибуток.

Кілька слів про ситуацію, коли позику надано фізичній особі. Така позика не є доходом фізособи і у випадку, якщо вона процентна (п.п. 165.1.29 ПКУ), і у випадку, якщо безпроцентна (п.п. 165.1.31 ПКУ). Однак таку позику потрібно показати у формі № 1ДФ. При цьому безпроцентні позики відобразяться під ознакою доходу «153», а процентні — під ознакою доходу «194».

А якщо позику надано не просто фізособі, а ФОП? Для таких позик передбачено окрему ознаку доходу «157». Однак податківці пропонують і такі позики відображати під ознакою «153» (БЗ 103.25).

Якщо за договором позики (байдуже, коротко- чи довгострокової) нараховуються проценти, вони збільшують доходи позикодавця і теж впливають на податковоприбутковий облік. Проценти визнаються доходом у тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами з урахуванням економічного змісту договору позики (п. 20 П(С)БО 15). Тож нараховані позикодавцем бухоблікові доходи у вигляді процентів саме так, напряму, впливають і на податковоприбутковий облік

Яким чином отримання/повернення позики впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток у позичальника?

У загальному випадку за операціями з отримання позики жодних коригувань не передбачено. Такі операції відображаються за бухобліковими правилами (див. лист ДФСУ від 26.03.2019 р. № 1260/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Почнемо знову з короткострокових позик. Вони відображаються в бухобліку позичальника за номінальною вартістю і ніяк не впливають на його фінрезультат. Тому жодний дохід при отриманні позики не відображається (п. 5 П(С)БО 15). При погашенні позики жодних витрат у сумі поверненої позики позичальник також не несе (п.п. 9.3 П(С)БО 16). Відтак, основна сума короткострокової позики ніяк не впливає у позичальника на об’єкт оподаткування податком на прибуток. Податківці також підтверджують це і наголошують, зокрема, що операції з отримання й повернення безпроцентної позики від нерезидента не враховуються у 150-мільйонному обсязі доходу (п.п. 39.2.1.7 ПКУ) для цілей визнання операції контрольованою і застосування правил ст. 39 ПКУ (див. лист ДФСУ від 05.08.2019 р. № 3636/6/99-99-31-02-01-15/ІПК).

З довгостроковими позиками ситуація інша. Їх потрібно відображати в бухобліку за теперішньою вартістю (п. 9 ПС)БО 11). А отже, їх «первісне» дисконтування на дату балансу у загальному випадку супроводжується бухобліковими доходами, а подальший перерахунок теперішньої вартості (на наступні дати балансу) — бухобліковими витратами. Що відображається і у податковоприбутковому обліку*.

Проте податківці, схоже, із цим не згодні. Навіть у світлі останніх змін, внесених до П(С)БО 10 і П(С)БО 11, вони продовжують наполягати на тому, що позичальник повинен відображати дохід на суму дисконту безпосередньо на дату отримання позики, а не на найближчу дату балансу (див. роз’яснення ОВП ДПС від 11.11.2019 р. // «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 92, с. 27). Тобто податківці продовжують ту лінію, яку сформували ще у листі ДФСУ 18.06.2018 р. № 18311/7/99-99-14-03-03-17. До того ж з посиланням на стару редакцію П(С)БО 11. Сподіваємося в подальшому на їх більшу розважливість з урахуванням того, що підхід до дисконтування наразі суттєво змінився.

Тепер про проценти. Вони є фінансовими витратами позичальника і відображаються у тому звітному періоді, в якому вони понесені (п. 27 П(С)БО 16). Тому ці проценти, ясна річ, прямо вплинуть на об’єкт оподаткування податком на прибуток. Окрема розмова — проценти за позиками від нерезидентів, які підпадають під дію п. 140.2 ПКУ. Якщо у позичальника є такі позики і він — високодохідник або малодохідник-доброволець, то він спочатку (в періоді нарахування процентів) збільшує бухфінрезультат за правилами п. 140.2 ПКУ, а у наступних податковоприбуткових періодах зменшує фінрезультат за правилами п. 140.3 ПКУ.

І ще. Якщо позику було отримано до 01.01.2015 р. і відповідно до тодішніх податкових правил було включено до складу доходів, при поверненні такої позики після 01.01.2015 р. фінрезультат до оподаткування підлягає зменшенню (п. 18 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, БЗ 102.13)

* За винятком довгострокових позик від засновника. Їх дисконтування не впливає на бухоблікові доходи і витрати позичальника, а тому ніяк не відображається і в його податковоприбутковому обліку.

Позика, не повернута протягом строку позовної давності

Яким чином в податковоприбутковому обліку позичальника (позикодавця) відображається позика, яка мала бути повернена, однак залишилась неповерненою і списується у зв’язку із закінченням строку позовної давності?

Позика, яка списується у зв’язку із закінченням строку позовної давності, відповідає критеріям безнадійної заборгованості (п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ). Вона підлягає списанню з балансу в обох сторін. Але як її відображати?

Почнемо з позичальника. Для нього списання безнадійної заборгованості відображається проводкою Дт 605, 606 — Кт 717. Така позика фактично перетворюється для позичальника на безповоротну фінансову допомогу (п.п. 14.1.257 ПКУ). Тому вона цілком резонно збільшує у позичальника об’єкт оподаткування податком на прибуток.

А от у позикодавця все значно цікавіше. Перш за все, прострочена дебіторська заборгованість позичальника є фінансовим активом. Відповідно, якщо заборгованість із позики є поточною, під неї позикодавець має створити РСБ (п. 7 П(С)БО 10). Тобто зробити проводку Дт 944 — Кт 38. І якщо цей позикодавець — високодохідник, він мав би збільшити свій бухфінрезультат згідно з п.п. 139.2.1 ПКУ. Далі, при списанні безнадійної заборгованості з позики за рахунок РСБ позикодавець робить проводку Дт 38 — Кт 377. Якщо ж списується довгострокова заборгованість (під яку РСБ не створюється) або суми РСБ не вистачає, безнадійну заборгованість списуємо прямо на витрати: Дт 944 — Кт 377. Ця заборгованість відповідає податковим ознакам безнадійності, зокрема п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ. Тому при її списанні позикодавець-високодохідник може зменшити свій бухфінрезультат згідно з п.п. 139.2.2 ПКУ.

Якщо позичальник — фізична особа, то додатково слід пам’ятати про п.п. 164.2.7 ПКУ. Якщо сума списаної фізособі позики, за якою минув строк позивної давності, перевищує 50 % прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (у 2019 році — 960,50 грн., у 2020 — 1051 грн.), то вона увійде до складу оподатковуваного доходу такого позичальника. При цьому ПДФО та ВЗ із суми такої списаної позики фізособа має самостійносплатити за результатами річного декларування. Тож обтяжувати себе нарахуванням і сплатою ПДФО та ВЗ підприємство-позикодавець не повинно. Єдине, що потрібно, — відобразити позику, списану у зв’язку із закінченням строку позовної давності, у формі № 1ДФ з ознакою доходу «107».

Якщо ж сума списаної позики не перевищує зазначену межу, то вона не потрапить під оподаткування. У формі № 1ДФ підприємство-позичальник відобразить її з ознакою доходу «194» (БЗ 103.25). ЄСВ на суму прощеної фізособі позики не нараховується.

І ще один нюанс. Як ви пам’ятаєте, не повернута протягом строку позовної давності позика перетворюється на безповоротну фіндопомогу (п.п. 14.1.257 ПКУ). Це стосується не тільки позичальника, але й позикодавця. Якщо позику, що стала безнадійною, було надано юрособі-єдиноподатнику (а з позиції податківців — також і ФОП-єдиноподатнику) або «прибутківцю-нульовику», вона після перетворення на безповоротну фіндопомогу підпадає під дію п.п. 140.5.10 ПКУ. Тож за підсумками періоду, в якому така позика стала безнадійною, позикодавець-високодохідник збільшує фінрезультат на суму списаної дебіторської заборгованості (див. БЗ 102.13)

У яких випадках у позичальника виникають податковоприбуткові різниці і мають здійснюватися коригування бухоблікового фінрезультату?

Такі різниці визначаються тоді, коли у платника податку на прибуток є боргові зобов’язання перед пов’язаними особами — нерезидентами. Якщо сума таких боргових зобов’язань перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, — більш ніж в 10 разів), потрібно визначати різницю. Для того аби визначити цю різницю, суму нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з пов’язаними особами — нерезидентами, треба порівняти з 50 відсотками суми таких показників (за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів): (1) фінансовий результат до оподаткування; (2) фінансові витрати; (3) амортизаційні відрахування. Якщо сума нарахованих процентів більше — на суму перевищення потрібно збільшити фінрезультат до оподаткування (п. 140.2 ПКУ). Зверніть увагу! Це правило застосовується і тоді, коли фінрезультат має від’ємне значення. Тобто від’ємний фінрезультат додається у розрахунок формули, визначеної у п. 140.2 ПКУ зі знаком «мінус». І якщо цей «мінус» перевищує суму витрат та амортвідрахувань (другий складник формули для розрахунку різниці має від’ємне значення), фінрезультат збільшується на всю суму нарахованих процентів (БЗ 102.07)

Яким чином сума процентів за кредитами чи позиками, що виплачені нерезиденту, оподатковується податком на репатріацію?

Доходи у вигляді процентів, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом, підлягаютьоподаткуванню податком на репатріацію (п.п. «а» п.п. 141.4.1 ПКУ).

За промовчанням ставка податку на репатріацію — 15 % (п.п. 141.4.2 ПКУ). Якщо ідеться про позики, які відповідають умовам, що їх визначено п.п. 141.4.11 ПКУ, ставка податку на репатріацію становить 5 %. Нарешті, проценти за позиками, визначеними у пп. 46, 47 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, звільняються від податку на репатріацію (див. лист ДФСУ від 01.03.2019 р. № 838/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Цей самий принцип застосовується і в тому випадку, коли проценти нерезиденту не виплачуються, а відбувається залік зустрічних однорідних вимог (БЗ 102.18)

Позика і ПДВ

Яким чином надання позики відображається у ПДВ-обліку позикодавця і позичальника?

Операції з надання (і отримання) безпроцентних позик (ПФД) не підпадають під визначення операцій з постачання товарів чи послуг (пп. 14.1.185, 14.1.191 ПКУ). Тому такі операції ніяк не відображаються у ПДВ-обліку.

А що з процентними позиками? Формально тут послуга є і плата за цю послугу у вигляді процентів. Однак ці операції теж не мають жодних наслідків для ПДВ-обліку позикодавця і позичальника. Адже операції із залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики не є об’єктом оподаткування ПДВ (п.п. 196.1.5 ПКУ)

Позика і єдиний податок

Яким чином надання і отримання позики відображаються в обліку платника єдиного податку?

Надана позика жодним чином не впливає на єдиноподатковий облік (БЗ 108.01.02). Це стосується навіть довгострокових позик, які в бухобліку підлягають дисконтуванню і за якими у позикодавця виникає бухобліковий дохід при перерахунку теперішньої вартості на подальші після первісного дисконтування дати балансу. Цей дохід ніяк не впливає на єдиноподатковий облік тому, що ст. 292 ПКУ не передбачає такого єдиноподаткового доходу, як дисконт.

Тому у єдиноподатника-позикодавця дохід може виникати хіба що в сумі процентів, отриманих від позичальника. Такі проценти включаються до доходів на дату їх надходження на рахунок чи в касу позикодавця (п. 292.1 ПКУ).

Отримана позика за фактом надходження на рахунок єдиноподатника-позичальника теж до його доходів не включається. При цьому процентні позики (кредити) не включаються до єдиноподаткових доходів позичальника в будь-якому випадку. А от безпроцентні позики (ПФД) не включаються до доходів єдиноподатника тільки за умови, якщо єдиноподатник повернув таку фіндопомогу протягом 12 місяців з дати отримання (п.п. 3 п. 292.11 ПКУ). Тобто якщо фіндопомогу не повернуто протягом 12-місячного строку, після його спливу єдиноподатник має відобразити дохід у сумі неповернутої фіндопомоги. Причому при подальшому поверненні зменшити єдиноподатковий дохід вже не вийде. Також фіскали наголошують, що не має значення, на якій системі було отримано фіндопомогу — на спрощеній чи загальній. Минув 12-місячний строк в момент перебування на спрощеній системі — відображай дохід (див. лист ДФСУ від 28.08.2019 р. № 4081/6/99-99-12-02-03-15/ІПК).

А чи не повинен єдиноподатник-позичальник відображати єдиноподатковий дохід на дату балансу при «первісному» дисконтуванні довгострокової позики? Вважаємо, що ні. Адже ст. 292 ПКУ цього не передбачає

Чи не є надання позики платником єдиного податку порушенням правил перебування на спрощеній системі?

На перший погляд, запитання дивне. Однак винахідливість фіскалів примушує про це говорити. Річ у тім, що згідно з п.п. 6 п.п. 291.5.1 ПКУ забороненою для платників єдиного податку є діяльність у сфері фінансового посередництва. На підставі цього табу податківці подекуди заявляють, що надання позик (навіть безпроцентних у формі ПФД) — це фінпосередництво, а тому така діяльність не дає права застосовувати спрощену систему (див. лист ДПСУ від 19.09.2019 р. № 316/6/99-00-04-07-03-15/ІПК і БЗ 107.04).

На щастя, такі заяви — безпідставні. Адже фінпосередництво — це діяльність, пов’язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів (ч. 3 ст. 333 ГКУ). Тобто одноразове надання власних (а не залучених) грошових коштів у позику іншому суб’єкту господарювання, ясна річ, ніяким фінпосередництвом не є. На цій підставі податківці у деяких роз’ясненнях справедливо говорять про те, що фінпосередництвом може бути лише надання позик на постійній основі. І лише це буде порушенням правил перебування на спрощеній системі (див. лист ГУ ДФС у Миколаївській обл. від 28.02.2019 р. № 806/10/ІПК/14-29-12-03-22)

Позика і РРО

Чи є надання позики розрахунковою операцію і чи потрібно проводити через РРО надання позики у готівковій формі?

Очевидно, що видача позики у готівковій формі у загальному випадку (коли позика надається на підставі ст. 1046 ЦКУ) під визначення розрахункової операції не підпадає. Але! Якщо готівкову позику надає ломбард чи кредитна спілка (тобто фінустанова, на яку поширюється дія Закону № 2664), для них позика є послугою (а проценти — платою за неї). Відтак, ці суб’єкти господарювання при видачі кредиту (фінансової позики) зобов’язані провести таку операцію через належним чином зареєстрований РРО та видати відповідний розрахунковий документ (див. лист ДФСУ від 07.05.2019 р. № 2016/6/99-99-14-05-01-15/ІПК)

Інші матеріали із "Податки та бухгалтерський облік", 2019, № 94:

Передплатити "Податки та бухгалтерський облік"

Теги:
Коментарі
  • Ирина
26.11.19 08:08

Спасибо за статью

Відповісти
    Оцінити
  • 4
  • 0
  • Саша
26.11.19 09:13

Дякую, відмінна аналітика !

Відповісти
    Оцінити
  • 2
  • 0
  • Читатель
26.11.19 09:16

Автор статьи уверен, что выдача займа не имеет никаких последствий для НДС у заимодателя? Если предприятие занимается необлагаемыми операциями, у него разве не может возникнуть НДС по 198.5 НКУ или по ст. 199 НКУ?  

Відповісти
    Оцінити
  • 0
  • 2
  • резидент
26.11.19 09:45

Читатель,какое отношение 198.5 и 199 имеет к займам? Разве займ отражается в декларации по НДС как необлагаемая операция?

Відповісти
    Оцінити
  • 2
  • 0
  • Читатель
26.11.19 10:07

резидент, если мы говорим о бес% займах, то такая операция не отражается в НДС декларации, а вот если о %-ных - сумма % должна быть отражена в строке 5. 

Відповісти
    Оцінити
  • 1
  • 0
  • резидент
26.11.19 11:35

Читатель,и с чего вы будете начислять НДС по 198.5?

Відповісти
    Оцінити
  • 0
  • 0
  • Читатель
26.11.19 12:48

резидент, к примеру с аренды офиса, в котором будут выдавать исключительно процентные займы (это актуально для небанковских фин.компаний). 

Відповісти
    Оцінити
  • 0
  • 0
  • резидент
26.11.19 15:31

Читатель, у вас есть отдельный офис для выдачи именно процентных займов? А беспроцентные вы конечно в другом офисе выдаете. И самое главное - при чем тут вообще небанковские фин.компании. Статья разве о них?

Відповісти
    Оцінити
  • 0
  • 0
  • Читатель
26.11.19 15:58

резидент, лично у меня нет никаких офисов и займы я не выдаю. Автор не очертил круг компаний, для которых он пишет. следовательно, статья актуальна и для финансовых компаний, среди которых также есть плательщики НДС. Кроме того, офис финкомпании, это был лишь пример. другим примером могут послужить услуги юридической компании, которая помагала в составлении и подписании договора 

Відповісти
    Оцінити
  • 0
  • 0
  • резидент
26.11.19 16:04

Читатель,в КВЭД  несколько тысяч видов деятельностей. А видов хозоперация еще больше. Вы предлагаете автору пройтись по всем? Ведь есть еще банки, ломбарды, финлизинг, в конце концов производители космических аппаратов. Их тоже будем очерчивать?  Просто то, что вы говорите (финкомпания с отдельным офисом для процентных займов) касается даже не 1%, а 0,1% от всех субъектов хозяйстования. Нельзя выхватывать частное и экстраполировать его на общее.

Відповісти
    Оцінити
  • 5
  • 0
  • Читатель
26.11.19 16:11

резидент, почему Вы зацепились именно за офис финкомпании? пример с услугами юрфирмы Вам не по душе? В чем частность члучая? Со ст 199 НКУ тоже не согласны?  я за качество. на мой взгляд, автору не следовало использовать столь категоричные заявления, а просто сказать, что выдача и возврат, а также % не облагаются НДС. Либо же очетить круг компаний, для которых написана эта статья (хотя и к ним 198.5 и 199 может быть применима). Кроме того, совет читателям протестить применимость п. 198.5 и ст 199 был бы полезен - мне известно множество случаев, когда предприятия забывали начислить НДС по 198.5, а главное по ст 199 НКУ в связи с проведением разовых операций, упомянутых в ст. 196 НКУ. этот НДС потом доначисляет налоговая 

Відповісти
    Оцінити
  • 0
  • 0
  • Надежда
26.11.19 23:50

Читатель, Чукча не Читатель, чукча хочет быть Писатель.

Відповісти
    Оцінити
  • 0
  • 0
  • резидент
26.11.19 16:40

Читатель, частность случая в том, что подавляющее большинство плательщиков выдает беспроцентные займы (учредители своим фирмам и наоборот, работникам и наоборот). И лишь незначительная часть - процентные. А те, что говорите вы - когда есть основания для 198.5 ... ну таких полпроцента максимум. Разумеется важна информация именно для 90%. Вот недавно был случай одна бухгалтерша доказывала, что займ надо проводить через РРО. Ну бред явный! После долгих дебатов выяснилось, что у нее ломбард!!!!! Но это ведь совсем другое дело! А она свою специфику экстраполировала на все займы!  Вот вы говорите о чем-то подобном.

Відповісти
    Оцінити
  • 0
  • 0
  • Читатель
26.11.19 17:49

резидент, если ориентир был на 90% компаний, которые с %-ными займами не работают, зачем автор вообще затронул их? как по мне, сказали А, нужно говорить и Б, либо, как уже говорилось, очерчивать круг вопросов/читателей. 
ну в общем-то дискус наш, думаю исчерпан . благодарю Вас за участие в нем ! 
P/S/ Если Вас не затруднит, не используйте, пожалуйста, слово "бухгалтеша" на этом чудесном ресурсе для бухгалтеров , мне кажется оно имеет "обидный" оттенок ;) 
 

Відповісти
    Оцінити
  • 0
  • 0
  • Анна
26.11.19 12:24

>>П(С)БУ запрещают любые доходы и расходы от операций с собственниками.

подскажите, пожалуйста, в каких пунктах ПсБУ это содержится?

Відповісти
    Оцінити
  • 0
  • 0
  • Оля
26.11.19 14:39

Анна, читайте визначення доходів і витрат із Закону про бухобліку.
І ПСБО не забороняє, а говорить, що операції із власниками не відображаються через фінансовий результат

Відповісти
    Оцінити
  • 0
  • 0
  • Читатель
26.11.19 15:15

Оля, Закон о бухучете и ПСБУ говорят иначе. Они лишь говорят, что не являются доходами ВЗНОСЫ собственников, а расходами - распределение капитала между собственниками (в большинстве случаев - дивиденды). А автор статьи написал слишком обширно обо всех операциях. Если читать буквально, то получается, что купля-продажа товаров между дочерней и материнской компанией должны отражаться через капитал. Но это же не так! 
И вот еще вопрос - если у получателя дисконт через капитал, разве у заимодателя аналогично не должно быть? 

Відповісти
    Оцінити
  • 0
  • 0
  • резидент
26.11.19 15:37

Читатель,на самом деле взнос и распределение нужно понимать именно широко. Это не только дивиденды и взнос в УК. Любые операции не должны приводить к доходам/расходам. Это старая история, но раньше бухучет был отделен от налогового, поэтому ее редко поднимали.

Відповісти
    Оцінити
  • 0
  • 0
  • Читатель
26.11.19 15:54

резидент, абсолютно с Вами согласна, что нужно понимать шире, чем взнос и дивиденды, но! не всеобъемлюще. Или Вы считаете, что если дочка продает товар маме, то выручку в доходах она не признает вовсе? 

Відповісти
    Оцінити
  • 0
  • 0
  • резидент
26.11.19 16:08

Читатель,в том-то и дело, что бухучет рассматривает собственника и само предприятие не как независимые стороны. В жизни конечно вы можете выступать как независимые и отражать доходы/расходы. Исходя из многолетней практики вряд ли кто-то будет против. Но если не захотите ставить доходы/расходы, можете не ставить.

Відповісти
    Оцінити
  • 0
  • 0
  • Читатель
26.11.19 16:16

резидент, на самом деле, признание некоторых операций с собственниками (прямо не упомянутых в определении доходов и расходов) не через финансовый результат, а через капитал, связано с принципом превалирования сути над формой. и если мы говорим о продаже дочкой товаров маме, то по такой операции вырчка пойдет в доход и, соот-но в финрезультат, а с\с -в расход. и только если будет доказано, что дочка продала маме очень дешево, часть расходов может быть рекласифицировано в капитал, т.к. такие расходы будут рассматриваться как скрытая выплата дивидендов. Доходов и расходов не будет вообще только на уровне консолидированной отчетности, но не на уровне отдельной отчетности, которая является базой для расчета налогов. 

Відповісти
    Оцінити
  • 2
  • 0
У фокусі фото автора
Ушакова Лілія Форма № 1ДФ за 3 квартал: оренда, позики, ФОП, штрафи…...
7771 11
Календар бухгалтера
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
Додаток
Курси валют
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд