Голосувати тільки тим, хто платить податки: чи можна втілити цю ідею в Україні

Анастасія Іщенко, СЬОГОДНІ.

Заборони на голосування на виборах для тих, хто не платить податки, немає в жодній європейській країні.

Нещодавно тепер вже колишній голова Державної служби України з питань праці Роман Чернега, кажучи про проблеми нелегально працюючих співробітників, заявив, що в деяких країнах право голосу на виборах мають лише платники податків. А значить, було б непогано задуматися про впровадження такої системи і в Україні. Ця пропозиція далеко не перша і аналогічні час від часу висловлюють різні чиновники. Сайт "Сьогодні" вирішив розібратися, наскільки резонно пропозицію про те, щоб право голосу мали тільки платники податків, чи можна впровадити це в Україні і чи не буде це порушенням прав людини.

Що запропонували в уряді

Колишній голова Держпраці Роман Чернега заявив, що кілька мільйонів наших громадян працюють поза межами офіційних трудових відносин. За його словами, таким чином громадяни погоджуються на відсутність соціальних гарантій і прав повноцінних членів суспільства, і, до того ж, все це негативно позначається на економіці країни. Чиновник додав, що в деяких країнах право голосу на виборах мають лише платники податків.

"Я думаю, було б непогано передбачити і у нас такі запобіжники, які б працювали системно і допомагали робити Україну кращою, економічно стабільнішою, багатшою", – зазначив Чернега.

4 грудня стало відомо, що Роман Чернега потрапив до списку чиновників, звільнених Кабміном, але питання про те, щоб надати право голосу на виборах тільки платникам податків, все одно залишається відкритим і час від часу спливає в дискусіях.

До речі, це стало однією з поширених маніпуляцій: так, іноді прихильники такого кроку говорять про те, що в деяких європейських країнах голосують виключно платники податків; щоправда, вони найчастіше замовчують, що ж це за країни. Важливим залишається і питання про те, чи потрібно позбавляти права голосу всіх, хто не платить податки? Тобто і пенсіонерів, ув'язнених, безробітних? Чи ж йдеться тільки про тіньову зайнятість?

Дехто любить наводити як приклад виборчу систему Данії, де, нібито, право голосу мають лише ті кандидати, хто платить податки. Але це злегка застаріла інформація – приблизно, на пару століть. Зараз в Данії виборче право є у чоловіків і жінок, які досягли 18 років, а ось обмеження, про які йдеться, діяли ще в 19 столітті. До слова, в Данії з 1953 по 1971 роки відбулося 4 референдуми, на яких віковий ценз поступово знижувався з 25 років до 20 років. А вже з виборчої реформи 1978 року право голосу в Данії надається з 18 років. Тож цей приклад явно не має нічого спільного з тим, щоб заборонити голосувати неплатникам податків.

"На загальнонаціональному рівні такої практики немає ніде. Подібна практика існує тільки в Швеції виключно на місцевих виборах", – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" Віктор Таран, голова центру "Ейдос" та член ради Реанімаційного Пакета Реформ.

Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук і незалежний експерт, розповів, що таке обмеження було скасоване ще в першій половині минулого століття.

"Зараз жодна країна не має обмежень щодо голосування людям, які не платять податки. Зазвичай, майнові та фіскальні вимоги щодо участі у виборах були скасовані ще в першій половині ХХ століття. Хоча в деяких країнах подібні пропозиції звучать від окремих політиків. Впровадження такого обмеження було б грубим порушенням прав людини, Конституції і низки законів України", – пояснив експерт.

Виведення економіки з тіні та порушення прав громадян

Як ми знаємо, право голосувати на виборах закріплено в Конституції України. Згідно зі ст. 70, право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення 18 років. При цьому, не варто забувати, що норми Конституції є нормами прямої дії і мають вищу юридичну силу.

Іван Гранцев, адвокат, кандидат юридичних наук, керуючий партнер "Гранцев і Партнери", в коментарі сайту "Сьогодні" зазначив, що конституційні права і свободи гарантуються всім і не можуть бути скасовані. Тому будь-яке обмеження права волевиявлення шляхом голосування неприпустиме. Стосовно ж несплати податків, то експерт нагадує, що, згідно зі статтею 67 Конституції України, встановлюється обов'язок сплачувати податки і збори.

"Але такий обов'язок платити податки порівняно з правом голосування лежить в іншій площині. Не можна ці питання об'єднувати. Це як з боржниками за комунальні послуги, якщо особа є боржником за комунальні послуги, не можна її позбавляти права користуватися квартирою/майном, яке їй належить. Але відключити доступ до ліфта – можна, і стягнути заборгованість в судовому порядку теж можна", – говорить Гранцев.

Експерт додає: вважати, що через право голосування можна регулювати сплату податків – нерозумно і незаконно, тому насамперед потрібно створити умови, при яких люди добровільно платитимуть податки. А для цього потрібні прозорі правила гри, однакові для всіх.

"Якщо ставити за мету ефективнерозв'язання питання несплати податків, то куди дієвішими будуть механізми, які заохочують громадян до співпраці з державними інститутами, – наприклад, шляхом підвищення рівня якості державних послуг в цілому і підвищення якості сервісу податкових служб зокрема", – підсумував адвокат.

В свою чергу, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН Андрій Мартинов зазначив, що така пропозиція дуже цинічна, адже вартість робочої сили в Україні найнижча в Європі і люди працюють "в чорну" не від хорошого життя.

"При цьому багато представників великого бізнесу взагалі не платять податки в Україні, виводячи прибутки до офшорів, а середні підприємства хронічно збиткові. Тож виводити економіку з тіні потрібно починати з роботодавців, а не з їх працівників", – поділився думкою Мартинов.

Лілія Брудницька, експерт Центру структурної політології "Вибір", зазначила, що такі ідеї свідомо ділять людей на два сорти – тих, кому дадуть право голосу, і тих, кому його не дадуть.

"Це небезпечний правовий прецедент, який може вилитися і в нові обмеження, вже за зовсім іншими ознаками. Належність до держави не визначається лише одними податками. Якщо вже на те пішло: а що держава зробила для виведення ринку праці з тіні і для збільшення кількості робочих місць, для створення прийнятних умов, для захисту інтересів трудящих, для балансування інтересів держави, роботодавців і працівників, – що зроблено, щоб вимагати?" – зазначила Брудницька.

Неплатник податків – хто він

Також постає питання – як визначити, кого з українців можна вважати неплатником податків?

"Ініціатива цікава, але її складно втілити в життя. Ключова проблема – як визначити, хто ті люди, які не платять податки? Адже за формальними ознаками кожен з нас платить податки, купуючи будь-який товар (мається на увазі 20% ПДВ)", – каже Віктор Таран.

Експерт додав, що водночас досить дискусійним є питання про те, що така ініціатива порушує права людини. Адже права людей – це одночасно права і обов'язки. А платити податки – це прямі обов'язки громадян. Отже, якщо люди відмовляються від своїх обов'язків перед суспільством, то цілком логічно суспільство має повне право "урізати" громадян в правах.

Аналітик Київської школи економіки Павло Яворський також зазначає, що для реалізації ініціативи необхідно буде дати чітке визначення, хто такий "платник податків".

"Зараз практично всі громадяни України, є платниками податків, оскільки платять ПДВ, який закладений до ціни всіх товарів і послуг в Україні. За такою ознакою потенційними "неплатниками податків" можуть бути деякі громадяни України, які перебувають не на території країни. Відповідно, реалізація обмеження права голосу за статусом платника податків вимагає визначення конкретного переліку податків, сплата яких буде критерієм, і часовий період, протягом якого громадянин не платить відповідні податки", – говорить експерт.

Дмитро Сінченко з громадської організації "Асоціація політичних наук" зазначає, що найбільшими платниками податків в Україні є юридичні особи, які, по суті виступають операторами між громадянами і державою. Саме юридичні особи сплачують до бюджету і податки із заробітної плати, і податок на додану вартість, і акцизи. Очевидно, що наділити правом голосу юридичну особу ніхто не зможе.

"Якщо ж виходити з ширшого визначення платника податків, тобто вважати платниками всіх, хто побічно платить до бюджету, за відрахування з фонду заробітної плати, і через сплату ПДВ і акцизів при купівлі будь-якого товару, то ми отримаємо значно більшу кількість виборців, ніж маємо на сьогодні, адже купувати товари (тим самим сплачуючи податки) можуть не тільки повнолітні, і не тільки громадяни України. тобто, реалізувати таку ідею взагалі буде дуже складно, хоча теоретично – можливо", – коментує ситуацію експерт.

Заступник директора українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко каже, що податок на додану вартість (ПДВ), як складова ціни величезної кількості товарів приносить до бюджету 38% всіх доходів від податків. Водночас податки від доходів фізосіб становлять лише 21%.

Чи можливо це в Україні і що вийде

Експерти скептично налаштовані з приводу запропонованої ініціативи. Вони вважають, що таке нововведення могло б спровокувати нові конфлікти, фальсифікацію і масову неявку на вибори.

"З огляду на і так низький рівень явки громадян України на вибори (для прикладу, на останніх президентських виборах проголосувало близько 18,5 млн. осіб, що становить менше 40% від населення країни), а також показники статистики, що на кожні нові вибори приходить все менше людей, можемо з упевненістю стверджувати, що впровадження додаткового обмеження на волевиявлення громадян істотно знизить відвідуваність виборів в Україні", – коментує Діана Солодій, керівник HR напрямку групи компаній KVADRA INVEST.

Вона додала, що такі зміни можна впроваджувати лише тоді, коли в Україні буде високий рівень політичної свідомості населення.

Богдан Петренко додає, що якщо така ініціатива буде реалізована на практиці, з'являться додаткові ризики.

"Встановлення виборчих цензів призведе до негативного ставлення з боку країн Заходу, істотно знизить як підтримку з їх боку в євроінтеграційних прагненнях, так і у війні з Росією.

Найголовніше. Встановлення будь-якого нового виборчого обмеження, яким би справедливим воно не здавалося, призведе до параду інших цензів, які виглядатимуть нібито справедливими: верхня планка за віком (щоб виключити людей з деменцією), інтелектуальною здатністю (відкинемо тих, хто не має критичного мислення), службою в армії (хто не захищав Батьківщину, логічно не має права нею керувати). Поява таких цензів призведе і до інших, які також можуть знайти обгрунтування: за доходами, за місцем проживання, за політичними (геополітичними) поглядами", – говорить експерт.

Водночас Дмитро Сінченко висловився за те, щоб ввести певні цензи на виборах.

"Проблема виборчого цензу для України є надзвичайно актуальною. Я, наприклад, прихильник заміни вікового виборчого цензу на ценз зрілості, інтелектуальний ценз. Його суть полягає в тому, щоб надавати громадянам виборчі права за результатами тестів на знання Конституції, мови, історії, основ економіки і наявності критичного мислення. Це могло б розв'язати проблему безвідповідальності виборців і загалом українського суспільства", – підсумував Сінченко.