Як правильно здійснювати платежі з 28 квітня: актуальні запитання та відповіді
З 28 квітня 2020 року набирають чинності нові вимоги для здійснення платежів відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Водночас це жодним чином не вплине на більшість звичайних операцій з переказу грошей. Проблем із дистанційною сплатою комунальних послуг, оплатою податків, товарів та послуг чи іншими звичайними переказами громадян, зокрема з картки на картку, не має виникати.
Щоб докладніше пояснити норми закону, Національний банк підготував відповіді на найактуальніші запитання щодо цього.
Якщо громадянин має 10 тисяч гривень, які хоче переказати родичу чи знайомому, як він має це зробити та ідентифікуватися? Чи треба йти виключно до відділення банку та з якими документами?
Якщо громадянин має ці кошти на своєму рахунку, то краще здійснити безготівковий платіж на рахунок знайомого чи родича. Такі платежі здійснюються, як і раніше, без обмежень за сумою. Адже власники банківських рахунків вже ідентифіковані та верифіковані банками, які відкривали їм такі рахунки. Таку сплату просто і зручно можна здійснити віддалено за допомогою дистанційних сервісів банку.
Якщо ж у громадянин має виключно готівку – тоді цей платіж можна зробити:
- у відділенні банку, маючи з собою паспорт;
- через пристрої з функцією прийому готівки – термінали самообслуговування, банкомати (далі – ПТКС), які технологічно зможуть забезпечити верифікацію платника. Якщо це, наприклад, ПТКС банку, в якому платник має картку, тоді банк зможе верифікувати його за допомогою такої картки.
У будь-якому разі фінансові компанії мають достатньо часу, щоб обладнати ПТКС різними технічними можливостями. Адже Національний банк встановив довготривалий перехідний період – до кінця 2020 року.
Якщо переказуєш кошти родичу, треба робити переказ меншим за 5 тисяч гривень? Як часто можна робити перекази по 5 тисяч гривень?
Безготівкові платежі з картки на картку чи з рахунка на рахунок, як і раніше, можна здійснювати без будь-яких обмежень, і дробити платежі на частини не потрібно. Власники банківських рахунків, до яких прив'язані платіжні картки, і зараз вже є достатньо ідентифікованими.
Банки мають інформацію про кожного власника рахунка і власника картки. Вони знають звичні операції з історії його платежів, мають інформацію, яку він сам надав банку, відкриваючи рахунок.
Крім того, звичайні операції громадян на невеликі суми не є об’єктом фінансового моніторингу. Адже це – низькоризикові операції, банк їх не буде прискіпливо перевіряти. Натомість новий закон зміщує акцент на аналіз ризикових та великомасштабних операцій на суму понад 400 тисяч гривень.
Більше того, Національний банк ніколи не вимагав, щоб клієнти банків надавали інформацію про джерела походження коштів за звичайними операціями на невеликі суми.
Чи заблокують платіжну картку, якщо клієнт двічі за день отримав на неї по 5 тисяч гривень від родича чи знайомого?
Ні. Зарахування на карткові рахунки клієнтів – тобто звичайні операції українців – не є об’єктом перевірок для фінансового моніторингу. Такі низькоризикові операції не цікавитимуть банки. Мета закону зовсім у іншому. Банки, відповідно до вимог нового закону, мають акцентувати увагу на найвищих зонах ризику – ризикованих та великомасштабних операціях понад 400 тисяч гривень.
Проте фінансові установи мають виконувати деякі технічні вимоги закону, наприклад, присвоїти кожній операції свій унікальний номер. Для цього вони матимуть достатньо часу, адже буде встановлений тривалий перехідний період – до кінця 2020 року. За цей час вони зможуть виконати всі технічні моменти.
Якщо громадянин хоче переказати у відділенні банку готівкою більше 5 тисяч гривень, маючи при собі паспорт, чи повинен він підтвердити їхнє походження? Наприклад, переказуючи кошти за послуги, допомагаючи рідним тощо.
Ні, не повинен.
Національний банк ніколи не вимагав, щоб клієнти банків надавали інформацію про джерела походження коштів за звичайними операціями на невеликі суми.
Громадянам не треба для кожного невеликого платежу мати при собі довідку про доходи чи інші документи.
Це стосується не тільки переказу коштів іншим громадянам та оплати товарів і послуг, а й переказу коштів на власний рахунок.
Підтверджувати походження коштів треба лише під час великих – понад 400 тисяч гривень – операцій.
Чи потрібна ідентифікація при переказі через термінали самообслуговування на карту наприклад 10 тисяч гривень?
Такий платіж можна зробити у відділенні банку, маючи з собою паспорт, або через ПТКС, що технологічно може забезпечити верифікацію платника (зчитати дані з його картки).
Якщо ПТКС має такі технологічні функції, тоді можна спокійно здійснити операцію на ту суму, яка потрібна клієнту.
Якщо ні, тоді у ПТКС буде встановлений ліміт, і клієнт просто не зможе здійснити операцію на суму понад 5 тисяч гривень.
Чи потрібна ідентифікація під час переказу з карти на іншу картку 10 тисяч гривень?
Ні, не потрібна. Адже усі власники карток вже ідентифіковані банками.
Вони спокійно можуть здійснювати перекази, як і раніше, без жодних обмежень.
Банки уже мають інформацію про них, знають звичні операції з історії платежів тощо.
А як щодо поповнення кредитки через термінал?
Це можливо.
До 5 тисяч гривень в ПТКС можна поповнити готівкою рахунок або картку без ідентифікації платника. Від 5 тисяч гривень – через банківське відділення або ПТКС, що технологічно може забезпечити верифікацію платника (зчитати дані з його картки).
Як бути з переказом з-за кордону на валютний рахунок? Чи є ліміти, обмеження?
Оскільки йдеться про валютний рахунок наявного та уже ідентифікованого клієнта банку, жодних лімітів на зарахування коштів на рахунок законодавством не встановлено.
Як і раніше, жодних лімітів та обмежень на зарахування коштів на рахунок, перерахованих з-за кордону, валютним законодавством чи законодавством з фінансового моніторингу не встановлено.
А як можна буде отримати переказ свіфтом на картку?
Тут йдеться про переказ коштів у іноземній валюті, який здійснюються з рахунку на рахунок.
Тобто це уже наявні ідентифіковані клієнти банку. Він уже має інформацію про цих клієнтів, вивчив та розуміє їхні звичайні операції.
Якщо банку такий переказ здається незвичним і у нього виникнуть запитання – необхідно буде лише пояснити банку суть операції.
Чи потрібна ідентифікація під час купівлі товару в інтернет-магазині на 40 тисяч гривень, якщо це буде переказ на карту? Якщо поставка товару буде через поштового оператора?
Якщо оплата карткою здійснюється в інтернет-магазині за товар або послугу, то такий переказ коштів необхідно лише супроводити номером картки платника. Це одне з виключень щодо ідентифікації, передбачене у законі.
Чи потрібна ідентифікація під час переказу коштів готівкою через міжнародну систему переказу коштів 10 тисяч гривень?
Так, при здійсненні цієї операції необхідно ідентифікувати та верифікувати платника. Тобто клієнту треба мати з собою паспорт та пояснити, що це за платіж, наприклад, зазначити у реквізитах, що це допомога родичам.
Якщо йдеться про переказ більше ніж 400 тисяч гривень, і немає підтвердження про джерела їхнього походження, чи можуть рахунок заблокувати, а кошти на ньому – заморозити?
Банк не блокує безпідставно рахунки клієнтів, якщо має про них всю необхідну інформацію.
Відкриваючи рахунок, клієнт надає банку інформацію про себе, про свої доходи тощо. Банк щодня спостерігає та знає історію операцій клієнта і знає, які є звичними для нього.
Тож тільки якщо йдеться про нетипову операцію, яка на відповідає фінансовим можливостям клієнта, тоді банк звернеться за відповідними поясненнями.
Якщо клієнт пояснить, що це, наприклад, результат отримання спадщини, тоді банк здійснить операцію, і клієнт зможе спокійно використовувати ці кошти.
Чи можна робити платежі на благодійні цілі 10 тисяч гривень на лікування людям. Як тепер з цим буде?
Все буде як і раніше. Жодних обмежень на безготівкові платежі закон не встановлює.
Як тепер користуватися електронним гаманцем? Чи потрібно клієнту ідентифікуватися? І які документи потрібно показати? Чи треба ідентифікувати користувачів мобільних операторів?
Так, ідентифікація та верифікація власників електронних гаманців буде потрібна.
Але не таких гаманців, що використовуються абонентами для оплати мобільних послуг. Закон не встановлює вимог до мобільних операторів.
Йдеться про клієнтів, які самостійно відкривають електронні гаманці, щоб здійснювати по них різні операції – купувати товари, платити за послуги.
Таких користувачів фінансові установи повинні будуть до кінця року ідентифікувати та верифікувати. Зазвичай для цього потрібен буде їх паспорт та ідентифікаційний код.
Операції через такі гаманці будуть лімітованими, і якщо клієнт дотримуватиметься цих лімітів, він зможе пройти спрощену ідентифікацію.
Довідково
Національний банк також отримує від споживачів фінансових послуг різноманітні питання, що не належать до його компетенції. Зокрема йдеться про ідентифікацію і верифікацію:
- ріелтером клієнтів, що мають бажання придбати нерухомість;
- клієнтів під час проведення податкової консультації;
- клієнтів, що роблять ставку букмекерській конторі чи грають у лотерею;
- при купівлі дорогоцінностей на суму вищу, ніж 50 тисяч гривень;
- отримувача страхових виплат тощо.
Наголошуємо, що ці питання належать до компетенції інших фінансових регуляторів. Упевнені, що незабаром будуть надані детальні відповідні роз’яснення.
