Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


28.12.20
29595 17 Друкувати

Мінекономіки роз’яснює, як застосовувати оновлений Порядок обчислення середньої заробітної плати № 100

Щодо періоду, з якого застосовуються зміни

Урядом прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1213 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100ˮ (далі – постанова № 1213), згідно з якою внесено зміни до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 08.02.1995 № 100 (далі – Порядок).

Згідно з § 31 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950 (зі змінами), постанова Кабінету Міністрів набирає чинності з дня її офіційного опублікування, якщо інше не передбачено такою постановою, але не раніше дня її опублікування.

Постанови Кабінету Міністрів публікуються в офіційних виданнях – Офіційному віснику України та газеті „Урядовий кур’єр”.

Постанова № 1213 опублікована в газеті „Урядовий кур’єр” № 242 від 12.12.2020 року.

Отже, норми постанови № 1213 слід застосовувати з дня офіційного опублікування, а саме з 12.12.2020 року.

Враховуючи вищезазначене, якщо дата початку події, з якою пов’язаний розрахунок середньої заробітної плати, відбулася до 11.12.2020 (включно), то застосовуються положення постанови № 100 без змін, внесених постановою № 1213. Якщо дата початку події, з якою пов’язаний розрахунок середньої заробітної плати, з 12.12.2020 і пізніше, то необхідно застосовувати положення постанови № 100 з урахуванням змін, внесених  постановою № 1213.

Щодо визначення розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу відпусток

Постановою 1213 внесено зміни до пункту 1 та пункту 2 Порядку, якими, зокрема, передбачено, що норми цього Порядку поширюються при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологам) та її обчислення проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

Тобто при обчисленні середнього заробітку для оплати часу відпустки, у тому числі, відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” розрахунковим періодом будуть 12 календарних місяців, які передують місяцю початку відпустки.

Щодо механізму обчислення середньої заробітної плати виходячи з виплат за два календарні місяці роботи працівникам, які пропрацювали менше двох календарних місяців

Пунктом 2 Порядку зі змінами, внесеними постановою 1213, змінено механізм обчислення середньої заробітної плати виходячи з виплат за два календарні місяці працівникам, які пропрацювали менше двох календарних місяців.

Враховуючи положення Порядку, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за два календарні місяці роботи. При цьому норми Порядку не містять особливого розрахунку для таких працівників, а також вимог щодо врахування при обчисленні середньої заробітної плати повністю відпрацьованих робочих днів протягом двох календарних місяців.

Тобто середня заробітна плата за два місяці таким працівникам обчислюється на загальних умовах, а саме з виплат, які нараховано в місяцях розрахункового періоду.

Приклад: Працівника, якого прийнято на роботу 16 листопада 2020 року, з 17 по 19 грудня 2020 року направлено у відрядження. Умовами трудового договору працівникові передбачено лише виплату посадового окладу у розмірі 7 500 гривень. Як розраховується працівнику середня заробітна плата для оплати часу відрядження?

Пунктом 2 Порядку передбачено, що у всіх випадках, крім оплати часу відпусток та виплати компенсації за невикористані відпустки, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата.

У зазначеному прикладі працівника направлено у відрядження в грудні 2020 року, тому розрахунковим періодом є жовтень – листопад 2020 року. В листопаді 2020 року працівникові нараховано заробітну плату пропорційно відпрацьованому часу 3 928,57 грн (з дати прийняття на роботу – 16 листопада).

Розрахунок здійснюється виходячи з виплат, що нараховані працівникові в місяцях розрахункового періоду, тобто виходячи із заробітної плати, яка нарахована пропорційно відпрацьованому часу.

Відповідно до пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів за цей період.

Середньоденна заробітна плата становитиме:

3 928,57 грн : 11 р. дн. = 357,14 гривень.

Середня заробітна плата за час відрядження становитиме:

357,14 грн × 3 дн. відр. = 1 071,42 гривні.

Щодо механізму врахування виплат при обчисленні середньої заробітної плати

Змінами, внесеними постановою 1213 до пункту 3 Порядку передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, окрім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Тобто при нарахуванні середньої заробітної плати у всіх випадках її обчислення відповідно до норм Порядку враховуються всі суми нарахованої заробітної плати, крім виплат, що передбачені як виняток пунктом 4 Порядку і ці виплати, в тому числі і премії, відносяться до тих місяців, за який вони нараховані.

Приклад: Працівника направлено у відрядження з 15 по 18 грудня 2020 року. Розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати: жовтень – листопад 2020 року. В жовтні працівникові було нараховано та виплачено щомісячну премію за вересень, у листопаді – за жовтень, а в кінці грудня буде нараховано та виплачено премію за листопад.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу відрядження необхідно премію за жовтень, яка нарахована та виплачена у листопаді, віднести до заробітної плати жовтня, а премію за листопад, яка буде нарахована і виплачена у грудні ‒ до листопада.

При цьому, премія за вересень, яка нарахована та виплачена у жовтні, враховуватись не буде. Разом з тим, необхідно зауважити, що у разі нарахування та виплати у грудні 2020 року премії за листопад 2020 року необхідно буде здійснити перерахунок середньої заробітної плати для оплати часу відрядження з урахуванням суми нарахованої премії, яка відноситиметься до заробітної плати листопада 2020 року.

Премії та інші виплати, які виплачуються за два місяці або більш тривалий період, при обчисленні середньої заробітної плати включаються шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяців), за які такі премії та інші виплати нараховані. Така частина визначається діленням суми нарахованих премій та інших виплат на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати.

Тобто пунктом 3 Порядку зі змінами, внесеними постановою 1213, передбачено особливий механізм врахування премій та інших виплат, які нараховуються за два місяці та більш тривалий період, при нарахуванні середньої заробітної плати у всіх обчислення відповідно до норм Порядку.

При обчисленні середньої заробітної плати такі премії (виплати) враховуються в сумі, яка відноситься до тих місяців, що входять в розрахунковий період.

Приклад: Працівнику, який працює за п’ятиденним робочим тижнем з двома вихідними днями (субота та неділя), надається щорічна відпустка з 14.12.2020 року. В січні 2020 року працівникові було нараховано та виплачено премію за результатами роботи за IV квартал 2019 року у сумі 3 000 грн, у квітні 2020 року ‒ за І квартал 2020 року у сумі 3 000 грн, у липні 2020 року ‒ за ІІ кв. у сумі 4 500 грн, у жовтні 2020 року ‒ за ІІІ кв. у сумі 6 000 гривень.

При цьому в місяцях, які входять до розрахункового періоду, працівник був відсутній на роботі в березні 2020 року, а саме з 01 по 31 березня 2020 року працівник перебував у щорічній відпустці.

При обчисленні заробітної плати для оплати часу відпустки, початок якої припадає на дату після набрання чинності постанови № 1213 застосовуються норми Порядку зі змінами, внесеними постановою № 1213.

Розрахунковий період для нарахування середньої заробітної плати для оплати часу відпустки початок якої у грудні 2020 року: грудень 2019 року – листопад 2020 року.

Згідно норм Порядку зі змінами, внесеними постановою 1213, премія за IV кв. 2019 року, яка нарахована та виплачена в січні 2020 року, буде відноситися до заробітної плати жовтня, листопада та грудня 2019 року; премія за І кв. 2020 року, яка нарахована та виплачена в квітні 2020 року, буде відноситися до заробітної плати січня, лютого та березня 2020 року; премія за ІІ кв. 2020 року, яка нарахована та виплачена у липні 2020 року – до квітня, травня та червня 2020 року; а премія за ІІІ кв. 2020 року, яка нарахована та виплачена у жовтні 2020 року – до липня, серпня та вересня 2020 року.

Необхідно здійснити розрахунок частини квартальної премії, яка буде відноситись до кожного місяця розрахункового періоду.

Для цього суму премії за IV кв. 2019 року необхідно розділити на кількість відпрацьованих робочих днів IV кв. 2019 року: 3 000 грн : 64 відпр. р. дн = 46,88 грн та помножити на кількість відпрацьованих робочих днів місяця, що відноситься до розрахункового періоду (грудень 2019 року): 46,88 грн × 21 відпр. р. дн. грудня = 984,48 гривні.

Суму премії за І кв. необхідно розділити на кількість відпрацьованих робочих днів І кв.: 3 000 грн : 41 відпр. р. дн = 73,17 грн та помножити на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду: 73,17 грн × 21 відпр. р. дн. січня = 1 536,57 грн.; 73,17 × 20 відпр. р. дн. лютого = 1 463,40 грн; 73,17 × 0 відпр. р. дн. березня = 0 грн (у березні працівник перебував у щорічній відпустці).

Суму премії за ІІ кв. необхідно розділити на кількість відпрацьованих робочих днів ІІ кв.: 4 500 грн : 60 відпр. р. дн = 75 грн та помножити на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду: 75 грн × 21 відпр. р. дн. квітня = 1 575 грн; 75 грн × 19 відпр. р. дн. травня = 1 425 грн; 75 грн × 20 відпр. р. дн. червня = 1 500 грн.

Суму премії за ІІІ кв. необхідно розділити на кількість відпрацьованих робочих днів ІІІ кв.: 6 000 грн : 65 відпр. р. дн = 92,31 грн та помножити на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду: 92,31 грн × 23 відпр. р. дн. липня = 2 123,13 грн; 92,31 грн × 20 відпр. р. дн. серпня = 1 846,2 грн; 92,31 грн × 22 відпр. р. дн. вересня = 2 030,82 гривень.

Разом з тим, необхідно зауважити, що у разі нарахування та виплати премії за IV кв. 2020 року (наприклад у січні 2021 року) необхідно буде здійснити перерахунок середньої заробітної плати для оплати часу відпустки з урахуванням суми премії за IV кв. 2020 року, яка відноситиметься до жовтня, листопада та грудня 2020 року.

Щодо механізму розрахунку середньої заробітної плати, виходячи з посадового окладу чи розміру мінімальної заробітної плати

Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Тобто, якщо розмір тарифної ставки, посадового (місячного) окладу працівника встановлено, наприклад, на рівні розміру прожиткового мінімуму, який є нижчим розміру мінімальної заробітної плати, то розрахунок середньої заробітної плати проводитиметься виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, але з урахуванням умов укладеного трудового договору.

При цьому розмір тарифної ставки, посадового (місячного) окладу працівника необхідно порівнювати з розміром мінімальної заробітної плати в еквіваленті повної зайнятості.

Наприклад, при обчислені середньої заробітної плати з урахуванням положень абзаців третього – п’ятого пункту 4 Порядку у грудні 2020 року працівникові, якого прийнято на 0,5 ставки з посадовим окладом, встановленим у штатному розписі 3 000 грн, що в еквіваленті повної зайнятості (6 000 грн) є більшим за розмір мінімальної заробітної плати на час розрахунку (станом на 01 грудня 2020 року ‒ 5 000 грн), розрахунок буде проводитись виходячи з посадового окладу, встановленого у штатному розписі, тобто з 3 000 гривень. Якщо розмір посадового окладу в еквіваленті повної зайнятості є меншим за розмір мінімальної заробітної плати, то розрахунок проводиться виходячи з мінімальної заробітної плати.

Приклад: Працівника прийнято на роботу 07 грудня 2020 року на 0,5 ставки, яка згідно штатного розпису становить 1 135 гривень. Інших виплат умовами трудового договору не передбачено. Працівник 17 грудня здав кров та виявив бажання 18 грудня взяти додатковий день відпочинку. Як розрахувати середню заробітну плату працівникові – донору за день здавання крові та додатковий день відпочинку, збереження якої передбачено статтею 9 Закону України „Про донорство крові та її компонентівˮ.

Працівника прийнято на роботу в місяці, в якому відбулася подія, пов’язана з розрахунком середньої заробітної плати, тому у працівника відсутній розрахунковий період. Отже розрахунок необхідно здійснити, виходячи з посадового окладу, але посадовий оклад працівника (1 135 грн) є меншим розміру мінімальної заробітної плати (станом на 01 грудня 2020 року ‒ 5 000 грн). В такому випадку розрахунок середньої заробітної плати необхідно здійснити виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законодавством на час розрахунку, але з урахуванням умов укладеного трудового договору (0,5 ставки).

Розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законодавством на час розрахунку, пропорційно до умов укладеного трудового договору становитиме:

5 000 грн × 0,5 ставки = 2 500 гривень.

Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Тобто, якщо розрахунковий період два місяці, то посадовий оклад чи розмір мінімальної заробітної плати необхідно помножити на два, якщо розрахунковий період дванадцять місяців ‒ на дванадцять.

Приклад: Працівнику встановлено посадовий оклад 3 000 гривень. Працівника направлено у відрядження з 21 по 24 грудня 2020 року. Розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати – жовтень – листопад 2020 року. З 03 по 14 серпня 2020 року працівник перебував на лікарняному, з 17 серпня по 18 вересня – у щорічній відпустці, з 21 вересня по 30 листопада – на підприємстві було запроваджено простій з оплатою 2/3 посадового окладу.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати за час перебування працівника у відрядженні проводиться виходячи з виплат за два календарні місяці роботи, що передують місяцю направлення працівника у відрядження. У зазначеному прикладі працівника направлено у відрядження в грудні 2020 року, тому розрахунковим періодом є жовтень – листопад 2020 року.

Водночас, в жовтні – листопаді 2020 року на підприємстві було запроваджено простій з оплатою 2/3 посадового окладу (відповідно до частини першої статті 113 Кодексу законів про працю України).

Згідно з абзацом шостим пункту 2 Порядку час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

До цього часу, зокрема, належить час простою, який оплачений виходячи із 2/3 посадового окладу.

Частиною четвертою пункту 2 Порядку встановлено, що якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

У наведеному прикладі – це серпень – вересень 2020 року. Водночас, в цьому періоді працівник перебував на лікарняному, у щорічній відпустці та у простої.

Відповідно до пункту 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Тобто у працівника відсутній розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відрядження. Тому розрахунок необхідно здійснювати виходячи з посадового окладу, але посадовий оклад працівника (3 000 грн) є меншим розміру мінімальної заробітної плати (станом на 01 грудня 2020 року ‒ 5 000 грн). В такому випадку розрахунок середньої заробітної плати необхідно здійснити виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законодавством на час розрахунку.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться відповідно до пункту 8 Порядку.

Згідно з абзацом другим пункту 8 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п’ятого пункту 4 Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

Отже, у наведеному прикладі, середня заробітна плата для оплати часу відрядження становитиме:

5 000 грн × 2 місяці = 10 000 грн – умовний дохід працівника за два місяці;

10 000 грн : 42 р. дн. (за два місяці розрахункового періоду) = 238,1 грн – середньоденна заробітна плата працівника;

238,1 грн × 4 дн. відр.  = 952,4 гривень.

Приклад: Працівниця, в якої 16.12.2020 закінчилася відпустка по догляду за дитиною до 3-х років, з 17.12.2020 оформила частину щорічної відпустки на 10 календарних днів. Як розрахувати середню заробітну плату для оплати часу щорічної відпустки, якщо в розрахунковому періоді немає нарахованої заробітної плати? При цьому в грудні 2020 року працівниці встановлено посадовий оклад 4 800 грн, що є меншим за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законодавством (станом на 01.12.2020 – 5 000 гривень).

Пунктом 2 Порядку встановлено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпустки здійснюється виходячи з виплат за останні дванадцять календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

Водночас у зазначеному випадку працівниця перебувала у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, тому не мала заробітної плати. Тобто розрахунок необхідно здійснювати з урахуванням абзацу третього пункту 4 Порядку, а саме виходячи з посадового окладу, встановленого на час розрахунку.

Отже, у наведеному прикладі, середня заробітна плата для оплати часу відпустки становитиме:

5 000 грн × 12 місяців = 60 000 грн – умовний дохід працівника за дванадцять місяців;

60 000 грн : 355 кал. дн. = 169,01 грн – середньоденна заробітна плата;

169,01 грн × 10 дн. відпустки = 1 690,1 гривень.

Приклад: Працівником, який прийнятий на роботу 10 грудня 2020 року на посаду начальника відділу з посадовим окладом 6 000 грн, з 21 грудня п. р. укладено контракт про проходження військової служби на час особливого періоду. Як здійснити розрахунок середньої заробітної плати, збереження якої передбачене статтею 119 Кодексу законів про працю України.

Враховуючи положення Порядку зі змінами, внесеними постановою 1213, розрахунок середньої заробітної необхідно здійснити виходячи з посадового окладу. При цьому на час розрахунку середньої заробітної плати посадовий оклад працівника, у зазначеному прикладі, вище розміру мінімальної заробітної плати (станом на 01.12.2020 – 5 000 гривень). Отже обчислення середньої заробітної плати здійснюється виходячи з посадового окладу.

7 000 грн × 2 місяці = 14 000 грн – умовний дохід працівника за два місяці;

14 000 грн : 42 р. дн. (за два місяці розрахункового періоду жовтень - листопад) = 333,33 грн – середньоденна заробітна плата працівника;

Середня заробітна плата працівника за грудень 2020 року, який уклав контракт на проходження військової служби на особливий період з 21 грудня 2020 року, становитиме:

333,33 грн × 8 р. дн. (робочі дні грудня, які оплачуються за середнім заробітком) = 2 666,64 гривень.

Щодо незастосування коефіцієнту коригування заробітної плати при підвищенні тарифних ставок (посадових окладів)

Змінами, внесеними постановою 1213 до Порядку, зокрема виключено норму щодо застосування коефіцієнту коригування при обчисленні середньої заробітної плати у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) у розрахунковому періоді чи у періоді збереження середньої заробітної плати.

Тобто, у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), наприклад з 1 січня 2021 року, всі виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати враховуватимуться у тому розмірі, в якому вони нараховані без застосування коефіцієнта підвищення тарифних ставок (посадових окладів).

При цьому, підстав для перерахунку середньої заробітної плати, яка зберігалася за працівниками до набрання чинності постанови 1213 і була нарахована з урахуванням коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (посадових окладів), немає, але в подальшому її розмір коригуватися не буде.

Приклад:  Працівник в жовтні 2019 року уклав контракт на проходження військової служби строком на три роки. Середньоденна заробітна плата працівника на момент вступу на військову службу становила 238,1 гривень. Умовами колективного договору підприємства, з яким укладено трудовий договір працівника, передбачено з 01 січня календарного року щорічне підвищення посадових окладів на 10 відсотків всім працівникам підприємства. Чи зміниться розмір середньоденної заробітної плати працівника з 1 січня 2021 року?

В січні 2020 року середньоденну заробітну плату працівника, який проходить військову службу за контрактом під час дії особливого періоду, враховуючи положення Порядку, що діяли на той час, було прокориговано на коефіцієнт підвищення його посадового окладу 1,1.

Тому протягом 2020 року розмір середньоденної заробітної плати, з якої щомісячно розраховувалася середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником, становила 261,91 грн (238,1 грн × 1,1).

В січні 2021 року на підприємстві відбулося чергове підвищення посадових окладів, в тому числі і за посадою працівника, який проходить військову службу за контрактом.

Разом з тим, враховуючи положення Порядку зі змінами, внесеними постановою 1213, в січні 2021 року та в подальшому підстав для застосування чергового коефіцієнта підвищення посадового окладу немає, як і немає підстав для відміни вже врахованих коефіцієнтів підвищення посадових окладів при обчисленні середньоденної заробітної плати.

Отже, розмір середньоденної заробітної плати, з якої щомісячно розраховуватиметься середня заробітна плата протягом проходження працівником військової служби за контрактом, залишиться незмінним та становитиме 261,91 гривні.

За матеріалами Мінекономіки
Коментарі
  • Оксана
28.12.20 16:43

Спасибо за розъяснение.
Но, я не пойму все-таки с неполным рабочим временем. 0,5 ставки или неполный 4-часовой рабочий день? Лекторы твердят, что нет понятия 0,5 ставки и принимать так нельзя и прописывать в приказе нельзя, есть неполный рабочий день, неделя и т.д. А тут само Минэкономики такое пишет. Я запуталась, а ведь это важно.  
И с окладами тоже непонятно в этой ситуации. Вот приняли человека на 4 -часовой рабочий день. Оклад же ему определяется полный, например 6000,00 в месяц, но зп расчитывается исходя из отработанного времени, что и прописано в КЗоТе.
Т.е. (6000,00 / норму часов в месяце) х отработанные часы или
6000,00 х 0,5 ставки????? 
Это ж разные цифры могут быть.
И какой оклад брать, если увольняется работница, которая второй год в отпуске по уходу до 3-х лет? И принимали ее не на 0,5 ставки, а на 4-х часовой неполный рабочий день.  

Відповісти
  • Лілія
29.12.20 10:59

Оксана, Минсоцполитки ранее и Минэкономики сейчас считают, что если работник окладчик и занимает часть штатной единицы (ставки), то нужно не к часам привязываться, а к части штатной единицы (ставки), которую он занимает. Почему - потому что у окладчиков оплата труда за месяц. И не имеет значения, сколько в этом месяце рабочих часов 151 или 184, Отработал - получи оклад.  Письмо Минэкономики от 18.02.2020 г. № 3511-06/10282-07. Вывод письма: «В случае если работники в соответствии со статьей 56 КЗоТ работают на условиях неполного рабочего времени, то оплата труда проводится пропорционально отработанному времени, или в зависимости от выработки. Поэтому работнику, который согласно трудовому договору работает на условиях части месячного должностного оклада (0,25 ставки, 0,5 ставки, 0,75 ставки и т. п.), в случае отработки им всех рабочих дней и часов, предусмотренных индивидуальным графиком работы, рассчитанным с учетом требований статей 50–53, 67 и 73 КЗоТ, заработная плата должна исчисляться путем умножения месячного должностного оклада по полной должности на часть оклада, которую занимает работник по этой должности». В КЗоТ действительно нет понятия 0,5 ставки. Но КЗоТ слишком глобальный документ для этих вещей. Там написано пропорционально, вот и делаем пропорцию для окладчика 1 штатная единица (ставка) - 5000 грн, 0,5 - 5000 х 0,5. Ведь у окладчиков не почасовая, а помесячная оплата труда. Кстати, по этому поводу есть хороший совет Гоструда (Письмо Гоструда от 03.02.2020 г. № 765/3.1/3.1-20) - пропишите у себя в колдоговре или в положении об оплате труда, как считать этим работникам зарплату (часть оклада или часы) и не парьтесь. 

Відповісти
  • Оксана
29.12.20 14:07

Лілія, так вот в КЗоТе и написано - пропорционально отработанному времени. Вот есть оклад 6000, есть норма часов в декабре например 174, отработал 88  часов и где тут 0,5 ставки, получится больше. Я в приказе не прописываю 0,5 ставки, считаю неправильно это. Так как ничем законодательно не подкреплено. 

Відповісти
  • Лілія
29.12.20 15:59

Оксана, если он отработал 88 часов при норме 174, значит там не 0.5 ставки. При 0.5 он должен отработать 87 часов. Я понимаю о чем вы говорите, о месяцах, где сокращение на 1 час при полной занятости. Моё мнение. Если работнику с полной занятостью установлен оклад и он полностью отработал все дни по графику работы в месяце, за который производится расчет зарплаты, то ему начисляют тарифную ставку (оклад) в полном размере. То есть в данном случае размер его основной зарплаты не зависит от количества отработанного времени в конкретном месяце. 174 или 150 часов он отработал, работник получит свой оклад 15000 грн.Это и понятно, ведь оклад — это норма оплаты труда за месяц. Для окладчиков нормированные задания устанавливают не на час, а на месяц.Аналогичный подход должен быть и в случае, если работник с неполной занятостью. Занимая, не полную, а часть штатной единицы, например, 0,5 и отрабатывая половину рабочего времени, он должен получать 0,5 оклада.Что касается сокращения на час в предпраздничные дни, то у окладчиков в связи с таким сокращением объем работы не уменьшается. Просто происходит ее перераспределение. То есть работает принцип: хотите уйти на час раньше – поработайте интенсивное. Никто ж не говорит, что сегодня на час меньше работаем, поэтому Васе зарплату можете не начислять. Ты должен сделать свой объем работы. В случае с неполным рабочим временем такой «интенсив» не включается. Соответственно, отсутствие у них сокращения на 1 час не означает увеличение нагрузки (работы) и оплаты труда. Ведь, еще раз повторюсь, окладчикам устанавливают норму труда на месяц, а не на час.  

Відповісти
  • Оксана
30.12.20 11:59

Лілія, так тоже можно предполагать, но ничем документально не подкреплено, вот и вопросы возникают. На счет 0,5 штатной единицы - это тоже вопрос.

Відповісти
  • Наталья
28.12.20 18:53

Подарок бухгалтерам под елочку ... Нельзя было внести изменения уже с января? 

Відповісти
  • *
29.12.20 09:21

А теперь авторов от минзекономики дружно посадить на предприятия, все это считать. 

Відповісти
  • Лариса
29.12.20 09:28

А объясните, пожалуйста, откуда взялись цифры оклада в расчетах в последних двух примерах? (оклад 4800 - в расчете 5000; оклад 6000 - в расчете 7000)

Відповісти
  • Наталия
29.12.20 09:47

Лариса, так как 4800 меньше минимальной, для расчета берется минимальная, т.е. 5000, согласно внесенным изменениям.

Відповісти
  • Елена
29.12.20 10:20

отличный порядок включения премий. проблема только в том что премия платится задним числом, и в момент расчета средней ты не знаешь в какой сумме она будет начислена за этотот конкретный период. т.е. после начисления премии за 2020 год в апреле 2021 к примеру, нужно будет пересчитать все отпуска, где при расчете средней входили месяца 2020 года. всего-то навсего пересчетать отпускные всем сотрудникам за год

Відповісти
  • Михайло
15.01.21 15:57

Елена,
В чому щомісячні премії потрібно ключати в місяць за який вони нараховані? В Постанові 100 так не написано. Міністерство в своєму листі дописало в тому числі і премії "Суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці,
за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані, без
виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо,
за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за
вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Відповісти
  • Ната
29.12.20 11:52

Елена, да, никому не нужная веселуха эти перерасчеты бесконечные. Занимается Министерство экономики не тем, чем надо

Відповісти
  • Татьяна
29.12.20 11:46

Получается, если премия начисляется за квартал, то проще ее обозвать тем месяцем каким выплачивается? И как это обосновать? Что так вынос , что так - непонятно.

Відповісти
  • Жанна
30.12.20 00:28

Меня удивило в третьем примере про ежегодный отпуск: зачем извращаться над распределением премий по месяцам, которые начислены за этот расчетный период. Просто включить полностью эти премии в расчет среднедневного заработка. А под распределение попадет только премия, начисленная в январе 2020 за 4 квартал 2019. Коэффициент, как оказалось, не самое большое зло. 

Відповісти
  • Сергій
04.01.21 22:55

"При цьому, премія за вересень, яка нарахована та виплачена у жовтні, враховуватись не буде. Разом з тим, необхідно зауважити, що у разі нарахування та виплати у грудні 2020 року премії за листопад 2020 року необхідно буде здійснити перерахунок середньої заробітної плати для оплати часу відрядження з урахуванням суми нарахованої премії, яка відноситиметься до заробітної плати листопада 2020 року."     та    "Суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Тобто при нарахуванні середньої заробітної плати у всіх випадках її обчислення відповідно до норм Порядку враховуються всі суми нарахованої заробітної плати, крім виплат, що передбачені як виняток пунктом 4 Порядку і ці виплати, в тому числі і премії, відносяться до тих місяців, за який вони нараховані."     ---- За це окрема подяка від усіх бухгалтерів!!!!

Відповісти
  • Сергій
04.01.21 22:56

За перерахунок, що потрібно буде проводити!

Відповісти
  • Михайло
15.01.21 15:52

В роз"ясненні Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про «Розміщення роз’яснення щодо порядку обчислення середньої заробітної плати у звязку з набранням чинності постанови Кабінету міністрів України від 09 грудня 2020 року №1213 «про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 19954 року №100».


«Щодо механізму врахування виплат при обчислені середньої заробітної плати».


Слід зауважити, що «Суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані…»


«тобто при нарахуванні середньої зарплати у всіх випадках  її обчислення відповідно до норм Порядку враховуються всі суми нарахованої заробітної плати, крім виплат, що передбачені як виняток пунктом 4 Порядку і ці виплати, в тому числі і премії, відносяться до тих місяців, за який вони нараховані


Проте у Постанові 100 від 08 лютого 1995 року зі змінами від 09 грудня 2020 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» Згідно розділу 3 Виплати, що включаються у розрахунок середньої заробітної плати абзац 2:«Суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення  сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за  винятком  відрахувань  із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.            З цього можна зрозуміти, що щомісячні премії в тому числі нараховані за один місяць, для розрахунку середньої, включаються в місяць нарахування.                        Отже, В роз’ясненні Міністерства «ДОПИСАНО» слова «в тому

Відповісти
фото автора У фокусі
Віталіна Мірошниченко Звіт з ЄСВ ФОП за 2021 рік: приклади заповнення...
74029 101
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам