Перевиставляння послуг замовникові VS ПДВ

Є ряд договорів, для виконання яких виконавцю доводиться нести додаткові витрати або купувати послуги «на стороні». А замовник в свою чергу повинен компенсувати ці витрати. Що з порядком оподаткування ПДВ таких «компенсаційних» сум?

Підхід податківців. У податківців вже давно сформовано свою позицію з цього приводу. Будь-які додаткові витрати (комунальні, транспортні, нотаріальні, на страхування і т. п.), здійснені в рамках договору про надання послуг / постачання товарів, вони розглядають як складову частину вартості такої послуги, що надається / конкурсних торгів. Відповідно підводять такі компенсації під обкладення ПДВ.

Тобто якщо послуги або товар, що поставляються замовнику, обкладаються ПДВ, то всі компенсаційні виплати в рамках такої поставки, на думку податківців, теж обкладаються ПДВ.
Виняток становлять:

- компенсації, пов'язані з відшкодуванням збитків (наприклад, при пошкодженні / псуванні майна / компенсації штрафів). Адже згідно з п. 188.1 ПКУ компенсація шкоди не оподатковується ПДВ. Але і тут потрібно бути уважними і правильно формулювати умови договору (на цьому моменті ми ще зупинимося окремо);

- перевиставляння послуг в рамках договору транспортного експедирування. Тут такий підхід: як експедитор купив послуги (з ПДВ / без ПДВ) - так і передає їх замовникові (додатково ПДВ зверху на ці послуги не накручує).

Цікаве питання: який при цьому показувати код в податковій накладній (ПН)? Податківці дотримуються позиції, що в ПН «компенсаційні» витрати повинні кодуватися під кодом послуги, в рамках поставки якої відбувається компенсація таких додаткових витрат. Наприклад, компенсації комунальних витрат по оренді присвоюємо той же код, що і оренді - «68.20».

А як бути, якщо покупець компенсує витрати в рамках договору поставки товару? Наприклад, компенсує витрати на доставку товару? Закодувати таку компенсацію тим же кодом, що і сам товар, що поставляється, не вийде - адже кодувати «послугову» компенсацію «товарним» кодом не годиться. Втім, не можна її кодувати і кодом перевезень. Адже продавець сам - не перевізник (такого виду діяльності у продавця може і не бути). Який же вихід?

Вважаємо, що в такому випадку найдоречніше пов'язувати компенсацію з видом діяльності. Тобто міркувати таким чином: раз продаємо товар - займаємося торгівлею, то для її здійснення супутні витрати (в даному випадку - на доставку) і несемо. А оскільки витрати на доставку обумовлені торгівлею, то компенсації таких витрат покупцем присвоюємо код «профільної» торговельної діяльності (т. б. код роздрібної торгівлі - згідно з ДКПП «47.00») (стаття "Перевиставлення послуг замовникові VS ПДВ") .

Лічені дні - і перехід на електронні трудові книжки відбудеться! Мається на увазі, що з 10.06.2021 р. набуде сили Закон, який передбачає перехід на електронний облік трудової діяльності. Є питання щодо частини застосування новацій. Але в цілому загальну картину видно. І якщо десь ми можемо не поспішати, наприклад, на сканування і передання до ПФУ трудових книжок працівників відведено 5 років. То в певних моментах вже з 10.06.2021 р. потрібно чітко слідувати новим правилам (стаття «Електронні трудові книжки: «низький старт»).

Законодавець «увіпхнув» інтернет-торгівлю в Закон про РРО. Але при цьому «рішуче закрив очі» на те, що інтернет-магазин відрізняється від магазину звичайного. «Розберуться самі». В результаті податківці не перший рік «ловлять рибу в каламутній воді». А Верховний суд нещодавно «підсобив» ім. Поки лише в частині інтернет-еквайрінгу (стаття «Інтернет-еквайрінг і РРО: Верховний Суд ставить крапку»).

Залишилися питання по 23 номеру журналу «Бухгалтер 911»? Пишіть їх в коментарях!

Сергій Томашпольский, головний редактор журналу "Бухгалтер 911".