Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


29.10.21
7189 0 Друкувати

Визначаємо собівартість сільгосппродукції

Автор: Децюра Сергій, податковий експерт.

В агросфері найбільш гарячий період — це жнива. У цей період відбувається збирання продукції з полів і оприбуткування її на склад. А от для бухгалтера сільгосппідприємства, крім періоду, в який відбуваються жнива, важливим є також кінець року. Саме тоді він приступає до підбиття підсумків роботи підприємства за рік. А саме в цей період на агропідприємствах відбувається визначення фактичної собівартості виробленої продукції і закриття усіх рахунків виробництв. Про те, на що слід звернути увагу при визначенні собівартості сільгосппродукції, ми й поговоримо далі.

Річна собівартість

За загальним правилом фактична собівартість продукції (робіт та послуг) на сільгосппідприємствах розраховується в цілому за рік (п. 6.1 Методрекомендацій № 132). Це правило не стосується тільки визначення собівартості продукції (робіт, послуг) допоміжних виробництв. Фактична собівартість таких видів діяльності визначається щомісяця.

Рахувати фактичну собівартість сільгосппродукцїі за місць не вдасться. Річ у тому, що при визначенні собівартості продукції:

1) рослинництва, щоб рахувати місячну собівартість, не вистачить даних, оскільки процес виробництва продукції рослинництва більше місяця і має сезонний характер;

2) тваринництва (наприклад, молока, яєць тощо) теоретично зібрати місячні витрати на виробництво можна. Але при виробництві продукції тваринництва зазвичай використовується власновирощена продукція рослинництва (у вигляді кормів), собівартість якої визначається раз на рік, тому визначити фактичну собівартість продукції тваринництва можна тільки також наприкінці року.

Крім того, жоден нормативно-правовий акт не дає право скорочувати строк визначення фактичної собівартості сільгосппродукції, який прописаний у п. 6.1 Методрекомендацій № 132.

Порядок закриття рахунків

Аграрій має закривати наприкінці року рахунки виробництв у певній послідовності. Пов’язано це з тим, що зазвичай отримана продукція від певних видів сільгоспдіяльності бере участь у виробництві іншої сільгосппродукції (наприклад, продукція рослинництва іде на корм тваринам). І щоб можна через такі пертурбації визначити адекватний фінрезультат, доводиться діяти за чітко визначеним планом.

Порядок закриття рахунків різних видів агровиробництва прописано у п. 6.2 Методрекомендацій № 132. Відобразимо черговість закриття рахунків на рис. 1.

img 1

Розподіл ЗВВ

Основи.Ті витрати, які прямо не можна пов’язати з виробництвом конкретного виду продукції, оскільки вони стосуються виробництва декількох видів продукції, називаються ЗВВ. Вони є у кожній галузі виробництва. Загальний перелік витрат, що належать до ЗВВ, наведено у п. 2.21 Методрекомендацій № 132.

ЗВВ обліковують на окремих субрахунках, відкритих до рахунку 91, а саме субрахунку 911 «Загальновиробничі витрати в рослинництві», 912 «Загальновиробничі витрати в тваринництві», 913 «Загальновиробничі витрати підсобних промислових виробництв», 914 «Загальновиробничі витрати всіх напрямів діяльності», 915 «Утримання сільгосптехніки» тощо.

За дебетом вищезгаданих субрахунків протягом року збирають витрати, які є ЗВВ. Наприкінці року зібрані ЗВВ розподіляють між певними видами продукції, що виробляються на підприємстві і з якими такі витрати пов’язані. Тобто списують з кредиту відповідного субрахунку до рахунка 91 витрати у дебет відповідного субрахунку виробництва, відкритого до рахунка 23 «Виробництво».

На сільгосппідприємствах ЗВВ не ділять на постійні та змінні (п. 2.21 Методрекомендацій № 132)

Тобто ЗВВ уключають до виробничої собівартості всією сумою (п.п. «г» п. 2.7 Методрекомендацій № 132).

Щоб правильно розподілити ЗВВ між різними видами продукції, потрібно не тільки обрати правильну базу розподілу, а й проводити розподіл ЗВВ у черговості, зазначеній вище.

Утримання сільгосптехніки.Мають на увазі розподіл витрат на утримання ОЗ (тракторів, машин, сівалок, комбайнів тощо). При цьому коли мова йде про витрати на утримання спецмашин (наприклад, картоплекопалок), такі витрати слід віднести прямо до витрат на виробництво певної продукції, а щодо техніки, яка використовується при виробництві різних видів сільгосппродукції, — пропорційно обсягу виконаних робіт у фізичних обсягах (п. 3.17 Методрекомендацій № 132).

Витрати на зрошення.У цьому випадку мова йде про витрати на зрошення та осушення земель, включаючи витрати на утримання меліоративних споруд, на вапнування та гіпсування ґрунтів та на утримання полезахисних смуг.

Суть та ж, що й при розподілу витрат на утримання ОЗ. Розподіляють такі витрати між певними культурами, площа під якими підлягала зрошенню, а також пасовищами та сіножатями пропорційно площі поливних земель.

ЗВВ галузей виробництва.Мова йде про витрати на оплату праці працівників апарату управління, орендну плату, амортизаційні відрахування і витрати на утримання та поточний ремонт необоротних активів загального призначення, витрати на заходи з охорони праці та техніки безпеки; витрати на перевезення працівників до місця безпосередньої роботи, на утримання польових станів, інші витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням виробництва (п. 3.21 Методрекомендацій № 132).

При цьому п. 2.21 Методрекомендацій № 132 виділяє два переліки статей витрат, що формують ЗВВ:

— ЗВВ окремих галузей сільгоспвиробництва, тобто рослинництва, тваринництва, допоміжного і обслуговуючого виробництва;

— ЗВВ усіх напрямків діяльності.

Річ у тому, що є ЗВВ, які стосуються тільки певної галузі виробництва. Наприклад, зарплата зоотехніка стосується тільки тваринництва. А є такі, які стосуються різних напрямків діяльності. Наприклад, зарплата завскладу, де зберігаються запаси, які використовуються як у рослинництві, так і в тваринництві.

Тому ЗВВ, які стосуються окремих галузей виробництва і всіх, слід обліковувати на окремих субрахунках, відкритих до рахунку 91. Зібрані ЗВВ аграрій має розподілити між об’єктами витрат, спираючись на базу розподілу, зафіксовану в наказі про облікову політику.

Що стосується визначення бази розподілу, то п. 16 НП(С)БО 16 вважає, що

базою розподілу ЗВВ можуть бути будь-які показники, як вартісні, так і натуральні

Зокрема, він радить використовувати як базу розподілу години праці, зарплату, обсяг виробленої продукції, розмір прямих витрат тощо.

Так, наприклад:

— ЗВВ на утримання тваринницького приміщення, де розміщено декілька видів худоби, розподіляють між певними групами тварин пропорційно займаній площі;

— ЗВВ на вирощування продукції рослинництва (витрати на сплату сільгоспЄП) розподіляють між об’єктами обліку витрат продукції рослинництва пропорційно площам сільгоспугідь, зайнятих відповідними культурами, а в рибогосподарствах — водним площам, що використовуються для рибних цілей, тощо.

Водночас коли мова йде про ЗВВ, які стосуються усіх без винятку галузей виробництва, тобто одночасно і тваринництва, і рослинництва, то розподіляти ЗВВ слід між основними галузями та об’єктами витрат пропорційно загальній сумі прямих витрат за вирахуванням вартості насіння (у рослинництві), кормів (у тваринництві) та сировини, матеріалів і напівфабрикатів (у промислових підрозділах).

Щоб провести розподіл зібраних ЗВВ, агротоваровиробник має використовувати самостійно розроблений Розрахунок ЗВВ. У ньому слід навести об’єкти обліку і суму ЗВВ, що розподіляється, базу розподілу і розрахований коефіцієнт розподілу витрат.

На основі цього розрахунку у бухгалтерії створюють бухдовідку і проводять остаточний розподіл витрат.

Допоміжні виробництва

Щоб виробити сільгосппродукцію, потрібно, щоб у підприємства працювали і виробництва, які допомагають у вирощуванні сільгосппродукції. Мова йде про водне і газове господарство, ремонтну майстерню, вантажний автотранспорт, гужовий транспорт тощо. Порядок визначення собівартості таких робіт прописаний у пп. 7.2 — 7.10 Методрекомендацій № 132. Загальна суть визначення витрат зводиться до того, що:

— понесені витрати аграрій збирає на субрахунку 234 «Допоміжні виробництва», в розрізі якого відкриті окремі аналітичні рахунки для обліку витрат та виходу продукції (надання послуг) окремими видами виробництв (п. 3.5 Методрекомендацій № 132);

— зібрані за період витрати аграрій розподіляє між об’єктами обліку щомісяця виходячи з фізичного обсягу наданих послуг.

Цей алгоритм (а саме останній пункт) не поширюється тільки на облік собівартості тих видів допоміжних виробництв, за якими розрахунок калькуляції проводиться не щомісяця, а раз на рік (наприклад, транспортні роботи тракторів і послуги живої тяглової сили). По таких видах допоміжних виробництв протягом року вартість наданих послуг відносять на об’єкти витрат (сільгоспкультуру, вид тварин тощо) за плановою собівартістю, а наприкінці року після визначення фактичного річного розміру витрат ці планові списання доводять до рівня фактичного шляхом коригування методом «червоне сторно» чи додаткових проводок.

Щоб правильно віднести витрати на здійснення допоміжних видів діяльності на об’єкти витрат, слід ураховувати два основні правила:

1) витрати на здійснення певних видів допоміжного виробництва слід закривати в певній послідовності (див. рис. 2 на с. 5);

img 2

2) послуги, надані одним допоміжним виробництвом іншому, оцінюють за плановою собівартістю і не коригують. Це правило стосується надання послуг вантажним автотранспортом і гужовим транспортом усім іншим видам допоміжних виробництв і один одному.

Так, коли аграрій буде закривати рахунки обліку надання послуг вантажним автотранспортом та гужовим транспортом і доводитиме планову собівартість наданих послуг протягом року до рівня фактичних витрат, то різницю, що виникне між фактичною і плановою собівартістю, він буде ділити між іншими видами діяльності (рослинництвом і тваринництвом тощо) і не чіпатиме інших допоміжних виробництв, навіть якщо ці послуги надавалися і цим видам діяльності.

Оформлювати визначення собівартості послуг допоміжних виробництв слід шляхом складання розрахунків (калькуляцій) собівартості. Їх оформляють у довільній формі. А потім на підставі цих розрахунків бухгалтер складає бухдовідку, в якій формує проводки для закриття рахунків допоміжних виробництв і розподілу облікованих витрат на об’єкти обліку інших виробництв.

Основне виробництво

Види оцінок.Щоб закрити рахунки виробництв, слід правильно оцінити отриману сільгосппродукцію. Аграрій має право оцінити її одним із двох способів, що прописаний у п. 12 НП(С)БО 30 «Біологічні активи»:

1) за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу,

або

2) за виробничою собівартістю відповідно до НП(С)БО 16 «Витрати».

Метод оцінки зазначений у наказі про облікову політику підприємства.

Вплив на фінрезультат.Від варіанта оцінки сільгосппродукції залежатиме:

1) порядок закриття рахунка 23;

2) розмір фінрезультату, якщо на кінець року вирощену продукцію не буде реалізовано. При оцінці сільгосппродукції за:

— справедливою вартістю дохід чи витрати від первісного визнання виникатимуть незалежно від реалізації сільгосппродукції до кінця року;

— фактичною собівартістю вплив на дохід чи витрати буде здійснено (при доведенні планової собівартості до фактичної), тільки якщо вирощену продукцію було реалізовано до кінця року. У випадку коли продукцію вирішили продати в наступному році (тобто продукція лишилася на складі), то корективи, здійснені при закритті рахунка 23, вплинуть на вартість продукції, що зберігається, а не на фінрезультат.

А от у випадку коли

на кінець року весь обсяг вирощеної продукції буде реалізований, то аграрій незалежно від способу оцінки сільгосппродукції отримає однаковий фінрезультат

Оцінка за справедливою вартістю.Якщо ви вирішили оцінити продукцію, використовуючи цей вид оцінки, то ви знаєте, що протягом року в момент отримання продукції ви її будете оцінювати, спираючись на ціни активного ринку, а не виходячи з витрат на виробництво такої продукції.

Отже, вартість, за якою буде оцінено отриману сільгосппродукцію, не залежатиме від розміру понесених витрат аграрієм на виробництво, а визначатиметься з вартості, що сформувалася на ринку.

Щоб закрити субрахунок 23, на якому збираються витрати на вирощування певного виду продукції, слід урівноважити дебет (розмір фактичних витрат) і кредит (вартість, за якою оцінено сільгосппродукцію). Щоб це зробити, слід визнати або

 дохід від первісного визнання сільгосппродукції (Дт 23 — Кт 710). Так слід робити, коли розмір витрат, понесених на виробництво певного виду продукції (Дт рахунка 23), менший за вартість отриманої продукції, оціненої за справедливою вартістю (Кт рахунка 23);

 витрати від первісного визнання сільгосппродукції (Дт 940 — Кт 23). Так слід робити, коли розмір витрат, понесених на виробництво певного виду продукції (Дт рахунка 23), більший за вартість отриманої продукції, оціненої за справедливою вартістю (Кт рахунка 23).

Здійснювати визнання доходу і витрат від первісного визнання аграрій має щодо виробленої продукції:

— рослинництва тільки щорічно. Це пов’язано з тим, що продукцію рослинництва аграрій отримує (збирає) раз на рік;

— тваринництва на вибір: або щоквартально, або щорічно. Це пов’язано з тим, що продукція тваринництва отримується протягом року постійно (молоко і яйця — щоденно, а приріст і жива маса — щомісячно), а тому в аграріїв є дані для того, щоб здійснювати такі операції частіше ніж раз на рік.

У бухобліку проводити визнання доходу чи витрат від первісного визнання слід на підставі бухдовідки.

Оцінка за фактичною собівартістю.При цьому способі оцінки протягом року аграрій оцінює отриману продукцію за плановою собівартістю, а наприкінці року, після того як будуть понесені всі витрати та розподілені ЗВВ, він має розмір планової собівартості довести до рівня фактичної собівартості.

І хоча планову собівартість рахує плановий відділ підприємства на основі реальних і прогнозних даних щодо вирощування сільгосппродукції, чітко спрогнозувати, який розмір витрат буде понесено протягом року на виробництво певної сільгосппродукції, не вдається.

Тому розходження між сумою понесених витрат і вартістю оприбуткованої сільгосппродукції не уникнути. Отже, щоб закрити субрахунки до рахунка 23, на яких ведеться облік виробництва певного виду сільгосппродукції, слід так підкоригувати дані кредиту цього рахунка, щоб він урівноважився з його дебетом.

Проводять таке коригування шляхом використання двох методів:

1) «червоне сторно». Цей метод використовують, коли планова собівартість сільгосппродукції (Кт рахунка 23) перевищує фактичну (Дт рахунка 23). Суть цього методу зводиться до того, щоб «червоним» записом зняти визначену різницю як із Кт рахунка 23, так із Дт того рахунка, де обліковується сільгосппродукція на кінець року чи куди вона була використана;

2) додаткових проводок. Цим методом користуються у випадку, коли планова собівартість (Кт рахунка 23) менше фактичної (Дт рахунка 23), тобто в ситуації, зворотній тій, коли використовують метод «червоне сторно». Суть цього методу полягає в тому, що аграрій має шляхом збільшення планової собівартості, за якою оприбутковувалася продукція протягом року (тобто шляхом збільшення Кт рахунка 23 і Дт тих рахунків, на яких обліковується вироблена продукція або куди вона була використана), закрити рахунок 23.

Увага! Якщо до моменту закриття рахунка 23 (здійснення коригуючих проводок) вирощена продукція була реалізована чи використана на інші цілі, то замість рахунка 27, на який оприбутковували вирощену продукцію, доведеться використовувати рахунки витрат, на які було використано таку продукцію (23, 90, 93, 94 тощо).

Оформлюють визначення собівартості кожного виду сільгосппродукції шляхом складання розрахунків (калькуляцій) собівартості. Їх оформлюють у довільній формі. А потім на підставі цих розрахунків бухгалтер складає бухдовідку, в якій формує проводки для закриття рахунків виробництва і коригування тих рахунків, де обліковується після оприбуткування сільгосппродукція.

Сподобалась стаття — читати повний выпуск журналу на i.factor.ua Читати журнал

Інші матеріали із "Податки & бухоблік", 2021, № 86:

Передплатити "Податки & бухоблік"

Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.

Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам