Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


17.03.22
14945 1 Друкувати

«Середня» мобілізованим: ТОП-10 запитань

Автор: Володимир Будз, експерт з питань оплати праці журналу «Бюджетна бухгалтерія».

Однією з гарантій для мобілізованих працівників є збереження середнього заробітку за місцем роботи, пише Buhgalter.com.ua. За ким зберігати «середню»? Як правильно її обчислити? Чи потрібно оподатковувати? Про це і не тільки - далі.

1. Чим передбачено? 

За працівниками, призваними на військову службу (мобілізованим), та контрактниками під час дії особливого періоду на строк до його закінчення чи до дня фактичного звільнення роботодавець повинен зберігати (ч. 3 ст. 119 КЗпП ):

- місце роботи;

- посаду;

- середній заробіток.

Зазначена норма передбачає, що між працівником та роботодавцем зберігаються трудові відносини, і працівник лише увільняється від виконання посадових обов’язків із збереженням середнього заробітку.

Майте на увазі: «середня» за працівником зберігається на весь період проходження служби до його повернення за робочі дні по графіку роботи працівника на момент його призову (вступу) на військову службу. 

2. Хто має право? 

Право на отримання гарантій, визначених ст. 119 КЗпП, мають працівники:

- які були призвані на строкову військову службу;

- призвані на військову службу за призовом осіб офіцерського складу;

- які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;

- призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів;

- прийняті на військову службу за контрактом, у т. ч.  шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби;

- які перебувають на лікуванні в медичних закладах, потрапили у полон, визнані безвісти відсутніми.

Крім того, вищезазначені гарантії поширюються і на добровольців територіальної оборони. Адже участь у заходах і завданнях у рядах тероборони - це по суті виконання державних та громадських обов’язків. І роботодавці в такому разі можуть опиратися на ч. 1 ст. 119 КЗпП. При цьому підтвердженням участі працівника у теробороні вважається відповідний контракт. Про це, зокрема, зазначають фахівці Мінекономіки у своїх роз’ясненнях, наведених на офіційному сайті Міністерства (me.gov.ua → Діяльність → Умови праці → Відповіді на поширені питання зі сфери трудових відносин в умовах воєнного часу).

Але! В цьому разі не потрібно увільняти працівника-тероборонівця від виконання роботи і за весь час дії контракту виплачувати «середню». У кожному конкретному випадку слід виходити із рівня залучення працівника до участі в теробороні, кількості робочого часу, який він витрачає на цю діяльність. Тобто зберігаємо за таким працівником місце роботи (посаду) і середній заробіток лише за робочий час, у який його було залучено для виконання обов’язків з тероборони. 

3. Чи можна сумісникам? 

Так. Гарантії, встановлені ст. 119 КЗпП, поширюються на всіх без винятку працівників, незалежно від того, вони є сумісниками чи працівниками, працевлаштованими за основним місцем роботи. 

4. Чи передбачена компенсація? 

Ні. Нараховані суми роботодавцям доведеться виплачувати за рахунок власних коштів без їх подальшої компенсації з бюджету. 

5. Коли виплачувати? 

«Середню» виплачуємо так само, як і звичайну зарплату  - у строки, передбачені колдоговором (ст. 115 КЗпП).

При цьому пам’ятайте: виплату слід проводити мінімум двічі на місяць. Тобто середній заробіток також потрібно «авансувати» (див. лист Мінекономіки від 02.04.2021 № 4711-06/20369-07). Хоча, звісно, в умовах воєнного стану і відсутності фінансування це зробити вкрай складно. Особливо для тих установ, які розташовані у зоні проведення бойових дій. 

6. Як обчислити? 

Середню зарплату розраховуйте згідно з Порядком № 100 виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують початку військової служби. Тобто всі дні мобілізації оплачуєте виходячи з однієї «середньої». Щомісячно розраховувати нову середню зарплату не потрібно.

У розрахунку «середньої» беруть участь усі виплати, що входять до складу заробітної плати (оклад, премії, доплати, надбавки тощо), за винятком тих, що:

1) перераховані в п. 4 Порядку № 100;

2) нараховані за час, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток  (відпускні, лікарняні, декретні, дні відрядження, оплачені за середньою, тощо).

Середню зарплату знаходимо множенням середньоденної зарплати на кількість робочих днів відповідного місяця, пропущених у зв’язку з військовою службою. У свою чергу, середньоденну зарплату обчислюємо за такою формулою:

ЗПсер = ЗПф : Рф,

де ЗПсер — середньоденна заробітна плата;

ЗПф — сума заробітку за фактично відпрацьовані працівником робочі дні протягом розрахункового періоду;

Рф — кількість робочих днів, фактично відпрацьованих у розрахунковому періоді. 

Приклад.З 24 лютого 2022 року працівника установи призвали на військову службу. Графік його роботи — п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними (субота та неділя). У розрахунковому періоді (грудень 2021 року — січень 2022 року) йому нараховано 13000,00 грн. Усі дні у розрахунковому періоді він відпрацював повністю.

Загальна кількість днів у розрахунковому періоді, що візьме участь у розрахунку середньоденної зарплати, становитиме:

22 роб. дн. + 19 роб. дн. = 41 роб. дн.

де 22 та 19 — кількість робочих днів у грудні 2021 року та січні 2022 року згідно з графіком роботи працівника.

Розрахунок середньоденної зарплати покажемо у таблиці.

 

Заробіток у розрахунковому періоду, грн

Кількість роб. дн. у розрахунковому періоді

Середньоденна зарплата, грн

(гр. 1 : гр. 2)

1

2

3

13000,00

41

317,07

 

Середня зарплата за 3 роб. дн. у лютому (з 24.02.2022 по 28.02.2022) становить:

317,07 грн х 3 роб. дн. = 951,21 (грн).

Середня зарплата за 22 роб дн. у березні (з 01.03.2022 по 31.03.2022) дорівнює:

317,07 грн х 22 роб. дн. = 6975,54 (грн). 

Майте на увазі: якщо протягом двох місяців працівник не працював, середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи (абз. 4 п. 2 Порядку № 100).

Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було зарплати (або не має розрахункового періоду взагалі), розрахунки проводимо з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Але не нижче МЗП на час розрахунку. 

7. Чи нараховувати доплату до МЗП? 

Оскільки середній заробіток, що нараховується «солдату установи», виплачується не за відпрацьований час, а зберігається згідно зі ст. 119 КЗпП, то доплата до мінзарплати не проводиться. Тому, якщо працівникові в поточному місяці нараховано тільки «середню», дотягувати її до МЗП-рівня і нараховувати йому доплату до «мінімалки» не потрібно (див. листи Мінсоцполітики від 13.02.2017 № 322/0/101-17/282 та від 18.06.2018 № 1056/0/101-18). 

8. Чи потрібно індексувати? 

Ні. Виплати, які обчислюють з середньої зарплати, не є об’єктом індексації (абз. 3 п. 3 Порядку № 1078). Тобто, якщо середню зарплату нараховано за весь місяць, то індексації не буде.

Інша річ, якщо середній заробіток зберігався лише частину місяця і є відпрацьовані дні (місяць початку/закінчення військової служби). У такому разі індексацію визначаємо з розрахунку повного робочого часу, а виплачуємо пропорційно відпрацьованому часу. 

9. Як оподатковувати та звітувати? 

Виплати за «середньою» мобілізованим працівникам оподатковуються так само, як і звичайна зарплата. 

ПДФО та ВЗ. Суми, які роботодавець нараховує мобілізованим працівникам, оподатковуються ПДФО за ставкою 18 % та ВЗ за ставкою 1,5 % у загальному порядку. Але пам’ятайте, що «солдати установи» не мають права на ПСП (п.п. 169.2.3 ПКУ).

У розд. I 4ДФ Податкового розрахунку нараховані працівнику суми відображайте з ознакою доходу «101». 

ЄСВ. З нарахованих «солдату установи» сум середнього заробітку справляйте ЄСВ також у загальному порядку. Водночас на початку березня Президентом України анонсовано звільнення роботодавців від сплати ЄСВ за найманих працівників, які були призвані до лав Збройних Сил України. Тож стежимо за змінами.

Наразі ж якщо призваний на військову службу працівник працевлаштований за основним місцем роботи, дотримуйтесь вимоги про сплату ЄСВ з мінзарплати. Якщо розмір нарахованого середнього заробітку менший розміру мінзарплати, суму єдиного внеску розраховуйте як добуток розміру МЗП та ставки ЄСВ. Про це, зокрема, зазначили фахівці ДПС у підкатегорії 201.04.01 інформаційно-довідкової системи «ЗІР».

У Д1 Податкового розрахунку середній заробіток  відображайте окремим рядком, проставляючи у графі 08 код категорії застрахованої особи «47», якщо ставка ЄСВ 22 %.  Якщо ж мобілізований працівник має інвалідність та ЄСВ і на його дохід нараховується за ставкою 8,41 %, то проставляйте код категорії застрахованої особи «66». 

10. Чи потрібно утримувати аліменти? 

Так, потрібно. Адже аліменти утримуються з усіх видів заробітку і додаткової винагороди за основним місцем роботи і за сумісництвом. Про це свідчить п. 1 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабміну від 26.02.93 № 146.

Сюди ж потрапляє і заробітна плата, яка зберігається за працівником під час виконання ним державних і громадських обов’язків (п.п. 6 п. 1 Переліку № 146). Тож аліменти із середньої зарплати «солдата установи» утримують у загальному порядку.

Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.

Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі
  • 9991
18.03.22 09:58

а як бути з виконавчими листами по кредитам банків - утримувать?

Відповісти
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам