Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


23.01.23
3207 0 Друкувати

ПДВ-блокування: вивчаємо коди для включення в ризикові платники

Автор: Костюк Дмитро, заступник головного редактора.

Наказ ДПСУ «Про затвердження довідника кодів податкової інформації» від 11.01.2023 р. № 17.

ВИСНОВОК ДОКУМЕНТА

Затверджений Довідник кодів податкової інформації, що є підставою для прийняття рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника

Зовсім нещодавно були внесені зміни до Порядку № 1165* (див. «Блокування ПН: чергові зміни» // «Податки & бухоблік», 2022, № 99).

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165.

Цими змінами врегулювали цілу низку питань, у тому числі пов’язаних з включенням платників до категорії ризикових. Окрім інших нововведень, з’явилася норма про те, що в рішенні про відповідність платника ризиковим критеріям податківці повинні зазначати код податкової інформації, яка послугувала причиною включення платника в ризикові.

Звертаємо увагу: цей код застосовується тільки в разі використання податківцями достатньо відомого пункту 8 Критеріїв ризиковості платника. Нагадаємо, цей критерій доволі розпливчатий і, по суті, зводиться до такої формули: у контролюючих органів є інформація, яка визначає ризиковість здійснення операції, зазначеної в ПН/РК. На практиці часто це призводило до зловживань з боку податківців, коли вони могли включити в ризикові кого завгодно, не утрудняючи себе поясненнями причин. Центральний податковий орган зобов’язував своїх підлеглих детально розписувати інформацію в рішеннях. Але ці вказівки з’явилися зовсім нещодавно, а блокування ПН працює вже багато років (див. «Включення в ризикові платники: податківці повинні чітко зазначати підстави» // «Податки & бухоблік», 2022, № 83).

І ось нарешті з’явилися більш-менш чіткі критерії під пункт 8. Якоюсь мірою це можна назвати хорошими новинами. Принаймні платник знатиме, чому він включений до категорії ризикових.

Деякі з підстав нам давно знайомі й широко застосовуються в практиці, інші — нові та викликають запитання. Наведемо ці підстави і прокоментуємо найцікавіші.

Довідник кодів податкової інформації для прийняття рішення про включення в ризикові платники

Код

Назва

01

постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюжком постачання

02

придбання товару, походження якого не прослідковується за ланцюжком постачання

Якщо податківці хочуть перевіряти походження товару в автоматичному режимі за допомогою системи моніторингу, то в групі ризику можуть опинитися як мінімум дві категорії платників:

— ті, хто купував товар у неплатника (наприклад, у ФОП, у т. ч. на єдиному податку);

— ті, хто отримував передоплату за ще не куплений товар.

Вважаємо, що ця підстава не повинна застосовуватися до виробників, адже вони є першою ланкою в ланцюжку продажів. Про те, що платник є виробником, податківці можуть дізнатися, наприклад, з поданої Таблиці даних.

На жаль, офіційна поява цих підстав може стати приводом для дискримінації неплатників ПДВ контрагентами-платниками, принаймні за операціями з придбання товарів (адже статус неплатника видно одразу). Але навіть якщо платник повністю відмовиться від придбань у неплатників, то ніхто не гарантує, що його не включать в ризикові. Адже весь ланцюжок він усе одно не бачить — а раптом постачальник — платник ПДВ купив товар у неплатника?

У цих підставах ідеться тільки про товари, тому придбання послуг у неплатників не може бути підставою для включення в ризикові.

03

відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об’єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об’єктів оподаткування, оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності

04

постачання товарів, відмінних від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів

Підстави 03 і 04 застосовувалися широко і, фактично, нічого нового тут немає. Причому підстава 04 по суті є різновидом підстави 03. Судячи з усього, для застосування цих підстав на перше місце виходить інформація з форми № 20-ОПП. У халепу можуть потрапити замовники при давальницькій схемі: на вході в них послуги (з виробництва продукції), а на виході — товар. При цьому в них немає ні виробничих потужностей, ні оренди приміщень або обладнання. Тобто за формою № 20-ОПП цілком законна операція не простежується (тому замовникам краще за всяку ціну продавлювати врахування Таблиці).

05

постачання товарів платнику(ам) податку, який(і) здійснює(ють) постачання товарів, відмінних від придбаних

Підстава доволі дивна: по-перше, звідки постачальник може знати, які товари продає його покупець, а по-друге, під цей критерій формально потрапляють усі постачальники виробників, адже останні продають готову продукцію, а купують сировину та матеріали. Мало того, сюди можуть потрапити і постачальники тих торговців, які продають товари, зібрані в набір (комплект), адже податківці дозволяють набори відображати в ПН одним кодом УКТ ЗЕД (БЗ 101.16).

06

платник податків задіяний у здійсненні групою платників податку, у тому числі щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один з одним щодо придбання/реалізації одного й того ж товару/послуги для формування штучного обсягу такого товару/послуги

Формування штучного обсягу — дуже суб’єктивна підстава. Головне, щоб під неї не підводили всіх постійних постачальників/покупців одного й того ж товару/послуги.

Крім того, іноді платники вимушені були вдаватися до штучних операцій, щоб уникнути більш негативних наслідків. Наприклад, щоб уникнути блокування зменшуючого РК за критерієм 5 ризиковості операцій, багато хто оформляв не повернення, а зворотний продаж. Хотілося б сподіватися, що такі випадки не стануть причіпкою для включення в ризикові. Благо на сьогодні проблема з критерієм 5 вирішена (застосовується коефіцієнт 1,5).

07

недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції)

По суті, знову маємо справу з різновидом підстави 03, яка застосовувалася широко і раніше. Особливо не подобаються податківцям платники, у штаті яких мінімальна кількість співробітників, та ще й без профільних фахівців, наприклад, тільки директор і бухгалтер (за відсутності розумного обґрунтування, благо критерій 07 це передбачає — роботи і послуги можна замовляти на стороні).

Добре, що в переліку немає критерію щодо зарплати (на практиці були нападки на платників, які зловживають мінімалкою).

І знову ж таки в групі ризику замовники при давальницькій схемі.

08

постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податків, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи) та/або придбання пального, мінеральних добрив, допоміжних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції за наявності земельних ділянок

09

відсутня/анульована ліцензія, видана органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво та/або

торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними

підпунктами 215.3.1, 215.3.2, 215.3.31 і 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України

10

у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги

Формально помилка, скажімо, в додатку 4ДФ призводить до включення в ризикові за підставою 10. Особливу увагу на цей критерій слід звернути тим, хто не відображає в 4ДФ виплати ФОП, ґрунтуючись на позитивній для платників судовій практиці (див., наприклад, постанову ВС від 19.02.2019 у справі № 825/809/16): ви можете довести, що заповнили звітність правильно, але готуйтеся виходити з ризикових платників. Благо на контролі тільки роботи та послуги.

11

накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності

Схоже, це теж один з різновидів підстави 03 (і знову ж таки на перший план виходить форма № 20-ОПП).

12

постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку

13

придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку

Платник, включений до категорії ризикових, стає токсичним. У нього не можна купувати, йому не можна продавати, інакше ризикуєте самі потрапити в ризикові. Загалом нічого нового тут немає. Це правило податківці застосовують давно. Іноді бувають кричущі випадки. Наприклад, купили товар або послуги, скажімо, два роки тому. Давно вже розрахувалися і забули про цього постачальника. Але через деякий час після цієї операції цього постачальника відносять до ризикових і на цій підставі відносять до ризикових самого покупця. За угодою, яка була роки два тому, тобто заднім числом! Законність таких дій дуже спірна (детальніше див. «Блокування податкових накладних: думка судів на допомогу» // «Податки & бухоблік», 2022, № 88). Сподіваємося, що тепер до цих неподобств доходити не буде. Виходячи з конструкції цих підстав вважаємо, що небезпечною стає операція з контрагентом, якого вже включили в ризикові, тобто на момент здійснення операції контрагент уже був ризиковим.

На жаль, платник податків ніяк не може застрахуватися від ризикового контрагента, ця інформація ніде не зазначається, сам ризиковий контрагент навряд чи розповідатиме про свій статус, а податківці не можуть надавати таку інформацію на підставі п.п. 17.1.9 ПКУ. Сподіваємося, офіційна поява цих підстав не стане приводом для нечесної конкуренції.

Серед позитивних нововведень зауважимо: якщо платник вийде з категорія ризикових, то податківці зобов’язані виключити з ризикових і його контрагентів, які були включені в ризикові через відносини з ним (зрозуміло, якщо не буде інших ризикових підстав (п. 6 Порядку № 1165).

14

постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (∑накл) у зв’язку з придбанням товарів, не пов’язаних з господарською діяльністю платника податку

Підстава 14 виглядає дивно, адже при використанні придбаних товарів/послуг у негосподарських операціях треба нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ, які з’їдять отриманий регліміт. Тому в чистому вигляді вона працювати не може.

Інша річ, що податківці можуть у неї впихати ті випадки, коли вони штучно наказують застосовувати п. 198.5 ПКУ. Наприклад, турбізнес згідно зі ст. 207 ПКУ нараховує ПЗ тільки з різниці і завжди має великий регліміт, тому податківці наполягають на компенсуючих ПЗ. Аналогічні вимоги при списанні безнадійної заборгованості, поверненні авансу та зменшенні ціни після спливу 1095 днів, при оплаті за товари/послуги третьою стороною, рідше при отриманні помилкової ПН (детальніше див. «Як фіскали викривляють регліміт» // «Податки & бухоблік», 2021, № 90). В усіх цих випадках п. 198.5 працювати не повинен, але щоб нівелювати регліміт, податківці наполягають на його застосуванні.

15

постачання/придбання товарів з обмеженим терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/або придбання послуг оренди відповідних основних засобів

Сподіваємося, ця підстава не застосовуватиметься до тих платників, які купують товари для власних потреб.

16

наявність інформації щодо застосування до платника податку спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до прийнятих рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених у дію указами Президента України

17

наявність інформації щодо застосування до засновників/посадових осіб платника податку спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до прийнятих рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених у дію указами Президента України

18

керівник та/або особа, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п’яти (включно) платників податку

Сподобалась стаття — читати повний випуск журналу на i.factor.ua Читати журнал

Інші матеріали із "Податки & бухоблік", 2023, № 6:

Передплатити "Податки & бухоблік"

Коментарі
фото автора У фокусі
Віталіна Клец Річна звітність ФОП за 2022 рік...
26689 22
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам