Електрогенератор: придбаваємо та експлуатуємо

Якщо вартість придбаного генератора не перевищує 20000 грн* (без ПДВ) — це малоцінний необоротний матеріальний актив (МНМА), який обліковують на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». А якщо вартість генератора становить понад 20000 грн — це власне ОЗ (для обліку такого агрегата використовують субрахунок 104 «Машини та обладнання»).

* Або іншого вартісного критерію, встановленого в наказі про облікову політику підприємства для розмежування власне ОЗ і МНМА.

У разі коли критерій малоцінності для МНМА взагалі не встановлено, тоді генератор обліковують як ОЗ за Дт 104.

Однак попередньо витрати на придбання генератора та інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням його до стану, у якому він придатний до експлуатації (п. 8 НП(С)БО 7), акумулюють на субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів» або на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» відповідно. А потім на підставі акта введення в експлуатацію основних засобів об’єкт незавершених капітальних інвестицій зараховують до складу ОЗ: Дт 104 — Кт 152 (або Дт 112 — Кт 153).

Група податкового обліку генератора

До складу якої групи зараховують генератор у податковому обліку?

Передусім нагадаємо, що малодохідники*, які прийняли рішення не коригувати свій фінрезультат на різниці, встановлені розд. ІІІ ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначають за бухгалтерськими правилами.

* Платники податку на прибуток, річний дохід яких від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн (абзац восьмий п.п. 134.1.1 ПКУ).

Натомість високодохідники і малодохідники-добровольці, які рахують різниці за бажанням, мають вести окремий податковий облік ОЗ. Але тільки у тому випадку, коли вартість придбаного генератора перевищує 20000 грн (без ПДВ). А позаяк його господарськість не викликає жодних сумнівів, то

генератор — це об’єкт ОЗ податкової групи 4 «Машини та обладнання» з мінімально допустимим строком корисного використання 5 років

Ну або 2 роки — за умови прискореної амортизації, передбаченої п. 43¹ підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ (див. статтю «Прискорена амортизація: як довести, що об’єкт є новим?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 48).

А ось генератор, вартість якого не перевищує 20000 грн, у податковому обліку розцінюють як МНМА. Податкову амортизацію за ним не розраховують. Різниці, які визначаються згідно зі ст. 138 ПКУ, за таким активом не виникають. Докладно див. у статті «МНМА: амортизація, строк експлуатації, ПДВ при списанні» // «Податки & бухоблік», 2025, № 17.

Компонентний облік генератора

Чи можливо обліковувати генератор за складовими частинами (компонентами)?

І національні, і міжнародні стандарти допускають можливість покомпонентного обліку ОЗ. Адже згідно з п. 4 НП(С)БО 7 об’єктом ОЗ може бути відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів.

Зазвичай окремими компонентами визнають частини об’єкта ОЗ з різними строками служби (п. 4 НП(С)БО 7) або значні компоненти, собівартість яких суттєва стосовно загальної собівартості об’єкта (§ 43 МСБО 16 «Основні засоби», пп. 23, 24 Методрекомендацій № 561*).

* Методрекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561.

У такому разі кожну таку частину об’єкта ОЗ амортизують окремо. З цією метою первісно визнану щодо об’єкта ОЗ суму розподіляють на його суттєві частини і амортизують як окремий об’єкт.

Іншу частину об’єкта ОЗ, що складається з одного або декількох несуттєвих компонентів, амортизують окремо як один об’єкт. Так само можна окремо амортизувати як окремі об’єкти несуттєві компоненти певного об’єкта ОЗ (вартість яких незначна).

Пам’ятайте! Незважаючи на те, що компоненти об’єкта ОЗ обліковують окремо, у фінансовій звітності об’єкт ОЗ відображають як єдиний актив.

Тож і по відношенню генератора в цілях його амортизації підприємство цілком може скористатися компонентним обліком.

Амортизація генератора під час простою

Як бути, якщо генератор експлуатується не завжди (відключення світла рідко) — чи можна продовжувати його амортизувати?

Бухоблік. Починаючи з місяця, наступного за місяцем уведення генератора в експлуатацію, його вартість амортизують. Нараховують амортизацію щомісячно протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта ОЗ, який підприємство встановлює при визнанні ОЗ активом (зарахуванні на баланс) (пп. 23, 29 НП(С)БО 7).

Призупиняють амортизувати об’єкт тільки на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації

Тож профільний НП(С)БО 7 окреслює чіткий перелік випадків, за яких призупиняють амортизувати ОЗ. І простою, як бачимо, серед них не згадано незалежно від його причин. Це абсолютно логічно. Адже навіть коли ОЗ простоюють і не використовуються, вони продовжують утрачати свої фізичні властивості та морально застарівають. А отже, їх амортизація в період невикористання триває.

Та й з урахуванням того, що необхідність у генераторі може з’явитися в будь-яку мить, можна стверджувати — генератор використовується завжди! Навіть коли він не працює. Тому переривати його амортизацію взагалі немає жодних підстав.

Відтак, сума нарахованої амортизації збільшуватиме бухвитрати звітного періоду протягом усього строку експлуатації генератора залежно від напряму його використання (Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 131, 132).

Податок на прибуток. Малодохідники, які відмовилися від розрахунку податкових різниць, повністю орієнтуються на бухгалтерський фінрезультат. А це означає, що в таких малодохідників об’єкт оподаткування податком на прибуток автоматично зменшується при відображенні бухамортизації у складі витрат.

Генератор, вартість якого перевищує 20000 грн, високодохідники і малодохідники-добровольці амортизують у податковому обліку і визначають за ним амортизаційні різниці. Тобто:

— збільшують бухобліковий фінансовий результат на суму амортизації, нарахованої за бухгалтерськими правилами (п. 138.1 ПКУ), і одночасно

— зменшують його на суму амортизації, розрахованої за податковими правилами ст. 138 ПКУ (п. 138.2 ПКУ).

Чи стає генератор невиробничим, коли його тимчасово не експлуатують (тобто він простоює)? Звісно, що ні. Адже п.п. 138.3.2 ПКУ прямо вказує, що невиробничими є тільки ті ОЗ, які не призначені для використання в господарській діяльності (зазвичай це так звані об’єкти соцкультпобуту). При цьому

тимчасове невикористання ОЗ за прямим призначенням не є підставою для їх переведення до складу невиробничих

(див. постанови ВС від 18.11.2020 у справі № 640/18096/18 і від 04.02.2020 у справі № 825/3615/15-а).

Тобто навіть якщо генератор з тих чи інших причин тимчасово вибуває з активного використання, це ніяк не змінює його статусу. Якщо генератор, який певний час простоює, було призначено саме для господарської діяльності, тимчасова пауза не перетворює його на невиробничий ОЗ. Тому щодо генератора, який певний час не використовується (простоює), право на податкову амортизацію такого об’єкта не скасовується.

Податківці теж вже давно визнають, що за об’єктами ОЗ, які тимчасово простоюють (зберігають свій господарський статус — тобто є призначеними для використання в госпдіяльності), податкова амортизація продовжується, якщо бухоблікова амортизація за ними не припиняється (див. БЗ 102.05, листи ДПСУ від 07.02.2025 № 583/ІПК/99-00-21-02-02, від 24.12.2024 № 5851/ІПК/99-00-21-02-02, від 14.10.2024 № 4805/ІПК/99-00-21-02-02, від 30.06.2023 № 1637/ІПК/99-00-21-02-02-06, від 21.09.2020 № 3935/ІПК/99-00-05-05-02-06, від 15.06.2021 № 2407/ІПК/99-00-21-02-02-06, детальніше див. «Витрати під час призупинки діяльності: бухоблікові і прибуткові наслідки» // «Податки & бухоблік», 2025, № 16).

Простій генератора і компенсуючий ПДВ

Чи потрібно компенсувати вхідний ПДВ у разі тимчасового призупинення експлуатації генератора?

Генератор придбано. Взагалі-то, нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ, якщо при придбанні ОЗ за вхідним ПДВ виникло право на ПК, п.п. «в» п. 198.5 ПКУ вимагає при переведенні виробничого об’єкта ОЗ до складу невиробничих необоротних активів (у періоді такого переведення).

Водночас, на переконання судів, якщо якийсь необоротний актив було придбано для використання в господарській діяльності, а потім він тимчасово не використовується, такий актив не стає невиробничим, якщо в майбутньому його планують використовувати в госпдіяльності (див. постанову Сьомого апеляційного адмінсуду від 20.07.2021 у справі № 560/780/21). Отже, якщо генератор, як і раніше, продовжує перебувати у статусі призначеного для використання в оподатковуваних ПДВ операціях у межах господарської діяльності платника, то

про обов’язок нараховувати компенсуючі ПЗ у разі тимчасового невикористання генератора не йдеться

(див. лист ДПСУ від 23.03.2020 № 1195/6/99-00-07-03-02-06/ІПК).

А як ми з’ясували, підприємство загалом безперервно використовує генератор за його основним (господарським) призначенням.

Генератор орендовано. Тут є ризик, що податківці можуть наполягати компенсувати вхідний податковий кредит (ПК) з орендної плати. Адже інколи в тимчасовому простої ОЗ фіскали вбачають негосподарське використання. І за витратами, пов’язаними з обслуговуванням / ремонтом / орендою таких ОЗ, вимагають нарахувати компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ — щоб компенсувати суму вхідного ПДВ, віднесену до складу ПК (див. лист ДПСУ від 19.12.2023 № 4752/ІПК/99-00-21-03-02).

Проте, судячи з позиції податківців, не виникатиме компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ, тільки якщо простійні витрати потрапляють до вартості товарів / послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування ПДВ та пов’язані з отриманням доходів. Тобто йдеться про включення не до собівартості, а саме до продажної вартості товарів / послуг. За умови, звісно, документального підтвердження — наприклад, калькуляцією або іншим документом, який установлює ціну продажу товарів / послуг (див. статтю «Йдемо від компенсуючих та подвійних податкових зобов’язань» // «Податки & бухоблік», 2024, № 73).

Хоча, насправді, стверджувати, що придбані орендні послуги використовуються у негосподарській діяльності, безпідставно. Адже через те, що орендований генератор тимчасово не використовується, — його статус не змінюється. Об’єкт оренди (генератор), як і раніше, зберігає своє господарське призначення і призначений для використання в госпдіяльності ПДВ-платника.

Відсутність блекаутів і консервація генератора

Якщо відключення світла не було пів року і генератор не використовували, чи обов’язково його консервувати?

Під консервацією розуміють комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більш як три роки) зберігання ОЗ у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування (п. 2 Положення № 1183*).

* Положення про порядок консервації основних виробничих фондів підприємств, затверджене постановою Кабміну від 28.10.97 № 1183.

Заразом, аби об’єкт ОЗ вважався законсервованим, мало просто його не експлуатувати. Щодо такого ОЗ має бути:

1) виконано цілий комплекс консерваційних заходів з метою підготувати об’єкт до тривалого зберігання з тим, щоб запобігти втраті його роботоздатності;

2) передбачено довгострокове припинення його діяльності.

Недержавні підприємства, а також підприємства, що не мають стратегічного значення для економіки і безпеки держави, можуть законсервувати ОЗ і на більш тривалий (ніж три роки) строк (див. лист Мінрегіонрозвитку від 14.11.2012 № 7/15-18364). Адже для них Положення № 1183 має виключно рекомендаційний характер. А от

мінімальний строк консервації згідно з п. 2.3 Методрекомендацій № 274* не може бути менше одного року

Але за потреби об’єкт ОЗ можна достроково розконсервувати за рішенням керівника підприємства (п. 9 Положення № 1183).

* Методрекомендації про підготовку та розгляд матеріалів стосовно консервації ОЗ, затверджені наказом Мінпромполітики від 09.06.2004 № 274.

Згідно з вимогами п. 23 НП(С)БО 7 на період консервації нарахування амортизації у бухобліку ОЗ призупиняється.

У податковому обліку амортизувати об’єкти ОЗ, що перебувають на консервації, прямо забороняє п.п. 138.3.1 ПКУ. Звісно, така заборона стосується лише прибутківців, що застосовують коригування з розд. III ПКУ, тобто високодохідників і малодохідників-добровольців.

Щодо ПДВ-наслідків, то підстав застосовувати п.п. «г» п. 198.5 ПКУ і нараховувати ПЗ з ПДВ виходячи з балансової (залишкової) вартості законсервованого ОЗ немає. Податківці з цим погоджуються (див. лист ДПСУ від 23.03.2020 № 1195/6/99-00-07-03-02-06/ІПК).

Подробиці про консерваційну процедуру знайдете в статті «Консервація і розконсервація основних засобів під час війни» // «Податки & бухоблік», 2023, № 75 (ср. 025135600).

Натомість варто пам’ятати, що рішення про консервацію — це не обов’язок, а право підприємства. Тож чи доцільно вдаватися до цієї процедури, вирішує само підприємство.

Але, ще раз наголосимо, генератор використовується у госпдіяльності навіть тоді, коли не виробляє електроенергію. Саме тому переводити генератор на консервацію, а тим паче виводити його з експлуатації не треба. Для цього немає ні виробничої необхідності, ні законодавчих підстав.

Списання пального на роботу генератора

Як задокументувати списання пального, витраченого на роботу генератора? Чи потрібно вести журнал обліку роботи генератора? Якщо на підприємстві є два діючі генератори, чи мають бути два окремі журнали на кожен генератор?

Витрачене на роботу генератора пальне слід списувати виходячи з норм витрат пального. Про те, де їх брати і як визначати, читайте у статті «Облік придбання й використання пального для генератора» // «Податки & бухоблік», 2025, № 84.

Основними документами, якими слід оформляти списання пального, витраченого на роботу генератора, є:

1) журнал обліку роботи генератора, де серед іншої інформації фіксують кількість відпрацьованих генератором годин;

2) звіт про витрати пального — у ньому зазначають кількість отриманого і використаного пального та інші дані про пальне, фактично спожите генератором;

3) акт витрати (списання) пального на роботу генератора — складають його у довільній формі. Головне, щоб він містив обов’язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.

Затвердженої форми журналу обліку роботи генератора не існує. Тому використовують самостійно розроблену форму, затверджену керівником підприємства.

Ведуть журнал обліку роботи щодо кожного генератора окремо. А ось звіт про витрати пального та акт витрати (списання) пального допустимо складати на декілька генераторів, які використовуються підприємством.

Висновки

• Генератор вартістю понад 20000 грн класифікують у податковому обліку як об’єкт ОЗ групи 4 з мінімально допустимим строком корисного використання 5 років (або 2 роки у разі прискореної амортизації). Дешевший генератор розцінюють як МНМА.
• Щодо генератора підприємство цілком може скористатися компонентним обліком (в цілях його амортизації).
• За генератором, який тимчасово простоює, податкова амортизація продовжується, якщо бухоблікова амортизація за ним не припиняється.
• У разі тимчасового призупинення експлуатації генератора нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ не потрібно.
• Навіть тоді, коли генератор не виробляє електроенергію, переводити його на консервацію, а тим паче виводити з експлуатації не слід.
• Журнал обліку роботи генератора самостійно розробленої і затвердженої керівником форми ведуть щодо кожного генератора окремо.

Інші матеріали із "Податки & бухоблік", 2025, № 84:

• Пальне для генераторів: зберігання, переміщення, відповідальність
• Генератор та акцизні нюанси
• Облік придбання й використання пального для генератора
• Електрогенератор: придбаваємо та експлуатуємо
• Генераторна ПДВ-пільга: що на сьогодні?
• Генератор і ф. № 20-ОПП
• Дозволи для експлуатації генератора
• Генератор і екоподаток
• Генератор у єдиноподатника: загроза спрощенці чи ні?
• Купили генератор з пільгою — продаємо без пільги: що з ПДВ?

Передплатити "Податки & бухоблік"