Ризики дроблення бізнесу за участю ФОП
%20(1).png){kind=logo}
Автор: Павленко Олексій, податковий експерт.
Наші читачі цікавляться, чого подеколи банки раптом відмовляються / припиняють обслуговувати ФОП чи застосовують інші заходи, що заважають ФОП і співпраці з ними? Тут чималу роль відіграє лист НБУ від 01.11.2024 та інші документи, за якими банки у рамках фінмоніторингу («фінмону» — нар.) слідкують за операціями юридичних осіб із ФОП з метою виявлення і припинення схем «дроблення бізнесу». Про це та про можливі законодавчі зміни, що можуть вплинути і на співпрацю з ФОП, сьогодні й поговоримо.
НБУ щодо дроблення бізнесу
Лист НБУ (загальне). У згаданому «фінмон-керівному» листі НБУ від 01.11.2024 № 25-0005/82615 регулятором доведено перелік ознак можливих схем дроблення бізнесу через залучення ФОП, а також нагадуються індикатори підозрілості операцій.
Цей лист НБУ адресував до всіх банків України та інших фінансових установ, а також — до Незалежної асоціації банків України (НАБУ) і Асоціації українських банків (АУБ). Тобто коло охоплення листа надто широке, і до боротьби зі схемами дроблення бізнесу із залученням ФОП НБУ активно долучив усі банки та небанківських надавачів фінансових платіжних послуг (далі узагальнено — фінансові установи). Отже, якщо банки та інші фінустанови виявлять схеми дроблення, то вони мають повідомити компетентні органи та вирішити, чи продовжувати співпрацю з такими клієнтами. Деталі — трохи далі.
-
Передплачуйте та читайте повністю:
- новини, ексклюзивні статті, довідники
- завантажуйте бланки
- усе це без реклами
місяць
Що таке дроблення. А зараз з’ясуємо, що НБУ має на увазі під «дробленням бізнесу». Посилаючись на податкові та правоохоронні органи, НБУ зазначив, що юридичні особи у госпдіяльності застосовують механізми так званого
дроблення бізнесу, а саме — розроблення та використання схем із метою ухилення від сплати податків, що полягають в штучному розподілі ведення бізнесу юридичної особи через інших суб’єктів господарювання, зокрема залучення ФОП, які мають право застосовувати спрощену систему оподаткування
Причина такої уваги цілком зрозуміла. Адже такі схеми навмисного розподілу бізнесу юросіб, зокрема через штучне залучення ФОП (переважно — з числа єдинників), застосовують здебільшого з метою ухилення від сплати податків. Це, звісно, призводить до недоотримання бюджетом значних коштів і зменшення спроможності фінансування нагальних потреб нашої країни, що особливо неприйнятно під час війни…
Основні і додаткові ознаки схем дроблення
НБУ наводить основні та додаткові ознаки таких схем, які свідчать про зв’язки між юрособою та ФОП (далі — Група). Для зручності далі наводимо ці два види ознак у таблиці і супроводимо їх своїми коментарями.
Ознаки схем дроблення бізнесу, на думку НБУ
|
Ознаки дроблення |
Наші зауваження |
|
Основні ознаки |
|
|
Випадки надання однією особою до фінустанови пакета документів на встановлення ділових відносин з юридичною особою та ФОП, у тому числі одночасно |
Майте на увазі, якщо один (спільний) бухгалтер / юрист / нотаріус тощо обслуговує усю Групу чи її частину, то ви можете потрапити «під ковпак» фінустанов(и) |
|
Спільна адреса місцезнаходження юридичної особи та ФОП |
Гадаємо, такі випадки не часті. Адже згідно з п. 5 ч. 4 ст. 9 Закону про державну реєстрацію* місцезнаходження ФОП — це адреса місця проживання. Тож юрособа має знаходитись (бути зареєстрована за адресою) у місці проживання якогось ФОП — члена Групи |
|
Спільне місце реалізації товарів і послуг (адреса магазину, інтернет-сайту) |
Таке на практиці трапляється частіше. Тобто спільних місць діяльності членів Групи може бути багато. Тож у таких випадках будьте готові до фінмоніторингових наслідків |
|
Юрособа та/або ФОП мають спільних власників, представників, бухгалтерів, довірених осіб тощо |
Трохи нагадує першу ознаку і на практиці теж не рідкість. І не тільки щодо представників, бухгалтерів, довірених осіб. Буває, фізособа-ФОП (член Групи) є й серед власників юрособи… Тож у кого таке — готуйтеся до «фінмону» |
|
У ФОП зазвичай немає необхідних ресурсів для ведення діяльності, включаючи діяльність з юридичною особою |
Відсутність у ФОП необхідних ресурсів для відповідної діяльності — це, на погляд податківців, завжди ознака безтоварних операцій (що мають на меті переведення в готівку / створення штучних витрат). Звісно, це спірне твердження. Для ведення діяльності не обов’язково мати власні ресурси. ФОП може до діяльності залучати третіх осіб |
|
Інші ознаки, зокрема характер операцій, включаючи їх обсяг, регулярність і мету |
Варто ретельно проаналізувати свої операції за усіма цими критеріями й у призмі непрямих методів фіскальних перевірок. Усі операції повинні мати реальний характер і ділову мету |
|
Додаткові ознаки |
|
|
Значні надходження на рахунки ФОП від юрособи або інших госпсуб’єктів Групи |
Що значить «значні»? Не зрозуміло. Але коли у ФОП будуть надходження тільки від одного контрагента, вже це приверне увагу фінустанови… Навіть для уникнення обвинувачень у наявності трудових відносин ми завжди рекомендуємо уникати ситуації з одним замовником. Бо це автоматично викликає підозри, що ФОП відкрито саме «під» замовника… |
|
Сплата юридичною особою послуг ФОП, вартість яких складно оцінити (оренда, маркетингові, інформаційні послуги, реклама тощо) |
Оплата саме таких видів послуг зазвичай супроводжує переведення в готівку / роздування витрат. Тому коли ФОП надає такі види послуг, їх треба ретельно документувати для підтвердження реального характеру цієї діяльності ФОП та її цінності з точки зору ділової мети для замовника |
|
Надання юридичною особою фінансової допомоги ФОП |
Це зрозуміло. Не виключаємо, що і надання ФОПом фіндопомоги юрособі теж відносять до ознак Групи… |
|
Значний обсяг фінансових операцій за рахунками новоствореного ФОП |
Якщо на рахунок «свіжоспеченого» ФОП одразу «падають» великі кошти — це завжди виглядає підозріло. Треба бути готовим до переконливого підтвердження реальності операцій, не обмежуючись формальним оформленням |
|
Здійснення ФОП фінансових операцій протягом короткого періоду часу (два — три місяці) на загальну суму, що досягає граничного обсягу доходу на рік відповідно до обраної групи платників податків |
Коли єдинник швидко виконує свій «річний план» за обсягом, це теж виглядає надто підозріло… Але тут у першу чергу неприємності матиме юрособа (особливо, коли після «виконання плану» ФОП ліквідується)… |
|
Послідовне здійснення групою ФОП діяльності, зазначеної в попередньому абзаці |
Звісно, коли на місці ФОП, який швидко виконав «річний план», одразу з’являється новий, то справа явно тягне на «Групу» |
|
Використання одного платіжного термінала фінансової установи кількома суб’єктами господарювання |
Здається, таке на практиці буває нечасто. Переважно в ресторанах та інших закладах громадського харчування, де між різними ФОП ділять кухню та бар з алкоголем та тютюном тощо |
НБУ зазначив, що перелік цих ознак не є вичерпним. Фінустанови мають право визначати самостійно інші ознаки, що можуть свідчити про відповідні зв’язки!..
Організація «фінмону» фінустановами
НБУ в листі зазначив, що фінустанови із метою виявлення таких схем з урахуванням наведених ознак на етапі встановлення ділових відносин з юрособою повинні встановити мету та характер майбутніх ділових відносин. Водночас з’ясування лише переліку видів діяльності клієнтів за КВЕД не розкриває реальної / фактичної суті діяльності кожного з них. Тому
фінустанова з метою розуміння реальної / фактичної суті діяльності клієнта (включаючи клієнта-ФОП) і на етапі встановлення ділових відносин, і в подальшому має встановлювати інформацію про спосіб реалізації товару, наявність торгового майданчика або найменування інтернет-магазину, найменування сайту, через який здійснюється торгівля, наявність торговельно-складських приміщень, інших ресурсів, достатніх для ведення клієнтом задекларованої госпдіяльності, тощо
Крім того, НБУ наголосив на забезпеченні фінустановою належного документування такої інформації, а також результатів її аналізу на всіх етапах.
І зауважив, що дистанційний спосіб установлення ділових відносин для цілей «фінмону» — неефективний. Тож фінустанови мають запрошувати клієнтів (особливо нових) «на килим» для детального знайомства…
Також НБУ нагадав про обов’язок фінустанов забезпечувати функціонування внутрішніх систем «фінмону». По суті, НБУ хоче, щоб фінустанови зосередили увагу на виявленні критеріїв ризику та індикаторів підозрілої діяльності під час моніторингу ділових відносин та аналізу фінансових операцій клієнтів.
Індикатори підозрілості операцій
НБУ в листі також навів визначені його нормативами фінансового моніторингу (в додатку 20 до Положення № 65* та додатку 19 до Положення № 107**) індикатори підозрілості операцій, які також можуть свідчити про діяльність, спрямовану на уникнення сплати податків.
Головні індикатори підозрілості операцій:
1. Клієнт (представник клієнта) не може зрозуміло пояснити, у чому полягає його ділова діяльність (характер діяльності).
2. Характер фіноперації та/або обставини, за яких вона ініціюється, дають підстави вважати, що вона здійснюється від імені та/або на користь іншої сторони, особа якої не розкрита.
3. Рахунками кількох клієнтів, між якими немає логічно пояснюваних взаємозв’язків, управляє один і той самий представник.
4. Невідповідність фактичних обсягів фінансових операцій заявленим клієнтом — юрособою та ФОП на етапі встановлення ділових відносин із банком / під час його обслуговування тощо.
Інші індикатори підозрілості фіноперацій — зазначені в пп. 2 — 4, 13, 16, 21, 303 і 40 додатка 20 до Положення № 65 (див. нижче*).
Додатково: перелік інших індикаторів підозрілості фіноперацій (з додатка 20 до Положення № 65)
|
№ з/п додатка 20 до Положення № 65 |
Індикатори |
|
2 |
Клієнт (представник клієнта) не бажає або відмовляється надавати інформацію, потрібну для вжиття заходів належної перевірки, надає її в недостатній мірі або надає сумнівну інформацію, яку важко перевірити |
|
3 |
Існують підстави підозрювати, що надані інформація / документи для належної перевірки клієнта містять неправдиві або підроблені відомості (зокрема, очевидними є значні невідповідності, допущені суттєві помилки) |
|
4 |
Неможливо зв’язатися із клієнтом (представником клієнта) за допомогою наданих ним даних, зокрема за адресою місцезнаходження, проживання або за зазначеним номером телефону та електронною поштою (особливо в короткі терміни після надання такої контактної інформації) |
|
13 |
Клієнт демонструє незнання інформації, що стосується фінансових операцій за його власним рахунком, та/або не може пояснити їх зміст |
|
16 |
За рахунком клієнта — суб’єкта господарювання не сплачено жодних або сплачено в незначному розмірі (у розмірі, що очевидно не відповідає обсягам проведених фінансових операцій) обов’язкових платежів, які притаманні звичайній господарській діяльності (наприклад, платежі за оренду приміщень, сплата комунальних послуг, податків до бюджету) |
|
21 |
Є очевидні ознаки того, що інші особи контролюють проведення фінансової операції (клієнт читає все з нотаток або телефону чи інші особи стежать за клієнтом у приміщенні відділення або залишаючись ззовні) |
|
303 |
Невідповідність фактичних обсягів фінансових операцій заявленим клієнтом — юридичною особою та ФОП на етапі встановлення ділових відносин із банком / під час його обслуговування* |
|
40 |
Клієнт отримує на свій рахунок багато готівкових чи безготівкових платежів на незначні суми, які згодом агрегуються та великою сумою переказуються іншому клієнту |
|
* Повтор: бо цей індикатор НБУ вже прямо згадав у листі (див. вище). |
|
Обов’язково зверніть увагу й на ці індикатори! Бо, окрім наведених у листі ознак, під час «фінмон»-відпрацювання клієнтів фінустанови обов’язково користуються і згаданими індикаторами…
Банківський меморандум
Нагадуємо, що у грудні 2024 року дві згадані банківські асоціації (НАБУ й АУБ) та чотири основні банки — ПриватБанк, Ощадбанк, Райффайзен Банк і Банк Універсал (monobank) підписали Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг (далі — Меморандум).
Зараз до нього приєдналися вже понад 51 банк та 2 платіжні системи!
Меморандум стосується не тільки взаємодії фінустанов із клієнтами — звичайними фізособами, але також і з ФОП.
Водночас лімітів щодо сум переказів для ФОП Меморандум не встановлює
Ризик-орієнтований підхід до ФОП. Але щодо ФОП (та фізосіб, які провадять незалежну професійну діяльність) учасники Меморандуму застосовують ризик-орієнтований підхід:
— поглиблене вивчення діяльності новостворених (створених менше ніж пів року тому) ФОП групи 1 ЄП;
— вивчення клієнта відповідно до власного ризик-орієнтованого підходу — щодо загальносистемних ФОП, а також тих, що працюють у гр. 2 та 3 ЄП.
Під фінмоніторингові заходи потраплять клієнти, зокрема, якщо:
— спостерігається різке збільшення операцій за рахунком ФОП від різних контрагентів (фізосіб, ФОП);
— залишок за рахунком ФОП — «0» станом на початок та на кінець дня;
— спостерігається нетипове збільшення кількості вхідних операцій на поточний рахунок ФОП від фізосіб за день у два рази і більше, що не відповідає особливостям ведення бізнесу;
— спостерігається дроблення переказів, у тому числі круглими сумами, від або на одного контрагента протягом місяця (якщо інше не передбачено бізнес-моделлю бізнесу).
Зазначимо, що тут ще багато залежить від суб’єктивної оцінки операцій конкретними фінустановами та їхніми працівниками…
Меморандум щодо «груп». А окремий розділ Меморандуму присвячений вивченню ФОП як частини групи пов’язаних компаній. Але в цих питаннях Меморандум повністю спирається на лист НБУ від 01.11.2024 № 25-0005/82615.
Детальніше — в статті «Нові обмеження переказів для фізосіб та нюанси для ФОП» // «Податки & бухоблік», 2025, № 15.
Наслідки фінмоніторингу й підсумки
«Дієві заходи». Якщо за результатами проведеного аналізу буде встановлено належність клієнтів до Групи, за якою ухиляються від сплати податків,
фінустанови мають вжити дієвих заходів, включаючи повідомлення спеціально уповноваженому органу про такі фіноперації (діяльність), а також прийняти рішення щодо подальших ділових відносин з урахуванням виявлених ризиків…
Кому повідомляють. Хто такий спеціально уповноважений орган? Формально таким є Держфінмоніторинг. Але така інформація цілком може напряму чи опосередковано потрапляти й до податкової, яка теж активно працює над ліквідацією схем дроблення (див., зокрема, інформацію тут).
Загальні висновки. Самі по собі наведені НБУ ознаки, звісно, не є прямим доказом будь-яких податкових правопорушень, але за їх наявності неприємні наслідки цілком можливі.
Отже, НБУ в листі від 01.11.2024 значно розширив свої вимоги до фінустанов щодо «фінмону» операцій юросіб та ФОП, зокрема, у контексті їх взаємодії як Груп для схем ухилення від сплати податків. Аналогічні вимоги та ще й розширені застосуванням до ФОП ризик-орієнтованого підходу передбачені і в Меморандумі (див. вище).
Той факт, що ці «фінмон»-заходи працюють на практиці, підтверджує інформація з місць: то там, то тут банки відмовляють обслуговувати ФОП, що підпадають під якісь зі згаданих вище ознак чи індикаторів підозрілості.
Тому закликаємо платників, які активно долучають до свого бізнесу ФОП, уважно «потестити» свої схеми роботи на предмет законності та наявності якихось зі згаданих вище ознак та/або підозрілості. Щоб здійснити відповідні заходи і надалі спокійно працювати та сплачувати податки.
На майбутнє
Реєстр «дропів». Наприкінці — про зміни, що законодавці готують у правилах фінмоніторингу. Мову ведемо про доволі свіжий законопроєкт № 14161 від 27.10.2025. Щоправда, його текст поки лише надано ВРУ для ознайомлення, але тут все може швидко змінитись…
Цим законопроєктом, зокрема, передбачається створення Реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю (далі — Реєстр), тобто реєстру так званих «дропів»*. Це має мету запобігти використанню платіжної інфраструктури для схем із переказом коштів через підставних осіб. Реєстр дозволить банкам та іншим фінустановам обмінюватися інформацією про підозрілих користувачів, обмежувати їхні операції та унеможливити повторне використання рахунків у незаконних схемах. Створення та ведення Реєстру покладено на НБУ.
* «Дропами» (або «грошовими мулами» чи «фінансовими мулами») зазвичай називають клієнтів фінустанов, які надають доступ до своїх карток / рахунків третім особам з метою здійснення незаконних транзакцій.
Ознаки для включення в Реєстр (і наслідки). У цей Реєстр планується заносити відомості про «неблагонадійних» не тільки фізичних осіб, а й ФОП (!) у разі виявлення таким надавачем платіжних послуг ознак, установлених НБУ, які свідчать, що:
1) користувач — фізична особа без дотримання вимог законодавства надав право на розпорядження коштами / електронними грошима на своєму поточному / платіжному рахунку / електронному гаманці третій особі або передав у використання платіжний інструмент третій особі;
2) торговець приймав електронні платіжні засоби для здійснення оплати вартості товарів чи послуг (включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі) з порушенням вимог, визначених ч. 29 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги». Ця ч. 29 — нова норма, яку має ввести законопроєкт:
«Торговець у разі приймання електронних платіжних засобів для здійснення оплати вартості товарів чи послуг (включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі) зобов’язаний здійснювати фактичну діяльність відповідно до діяльності, яка зазначена торговцем в договорі з еквайром, та встановленого еквайром коду категорії діяльності торговця.»
Гадаємо, ця зміна призначена для боротьби з маскуванням та відмиванням певних доходів.
Отже, потрапити в такий Реєстр — напевно буде як отримати «чорну мітку». Адже фінустанови мають у низці випадків обов’язково (а в решті — «добровільно») перевіряти клієнта на наявність в Реєстрі і за наявності — напевно не матимуть справ із такими фізособами / ФОП. До того ж тими, хто потрапить до Реєстру, можуть впритул зайнятися податкова чи більш «серйозні органи»…
Висновки
- НБУ активізував боротьбу з дробленням бізнесу через ФОП. Зокрема, лист НБУ від 01.11.2024 зобов’язує фінустанови (зокрема, банки) виявляти схеми штучного поділу бізнесу, що ведуть до мінімізації податків.
- Фінустанови тепер мають значно глибше перевіряти клієнтів. Вони повинні оцінювати реальний характер діяльності, ресурси ФОП, наявність торгових точок, зв’язки між суб’єктами тощо.
- Ключовими маркерами ризику є спільні адреси, контрагенти, ресурси, різке зростання оборотів і швидке вичерпання лімітів доходу для ЄП. Такі ситуації можуть кваліфікуватися як «групова» діяльність з метою ухилення від податків.
- Ознаки «дроблення» формально не доводять порушення, але запускають фінмоніторинг.
- Банки можуть обмежувати, призупиняти (не допускати до) обслуговування, повідомляти Держфінмоніторинг і податкову.
- Меморандум банків (2024 року) узгоджує підхід до ризикових ФОП. Ним для ФОП не введено лімітів розрахунків, але викладено підстави для поглибленої перевірки, особливо новостворених чи «одноразових» підприємців. А також продубльовано вимоги НБУ щодо боротьби із дробленням бізнесу із залученням ФОП.
- Готується законодавче посилення фінмоніторингу — Реєстр «дропів».
- Законопроєкт № 14161 передбачає створення реєстру звичайних фізосіб і ФОП, що потрапили під підозру, з подальшими обмеженнями їх фіноперацій.
- Бізнесу слід ретельно перевірити власні схеми співпраці з ФОП. Якщо є хоч частина згаданих ознак / індикаторів, варто максимально підтвердити реальність операцій і їх ділову мету, аби уникнути банківських та податкових негараздів.
Інші матеріали із "Податки & бухоблік", 2025, № 92:
- Які документи вимагати від ФОП при купівлі товарів, робіт чи послуг
- Виплати ФОП у додатку 4ДФ: де зона ризику?
- Ризики операцій між юрособою і її директором-ФОП
- Оренда нерухомості у ФОП: підводні камені, про які слід знати
- Види діяльності ФОП: що варто мати на увазі контрагентам
- ФОП групи 2 надав послуги юрособі на загальній системі: що буде і як виплутатися
- Якщо ФОП-контрагент зареєстрований на тимчасово окупованій території чи на території АБД
- Як підприємству компенсувати ФОП супутні витрати за договором
- Замовник надає ФОП матеріали та обладнання для виготовлення продукції
- Ризики дроблення бізнесу за участю ФОП
Передплатити "Податки & бухоблік"
- Банки
- ,
- Фінмоніторинг
- ,
- ФОП
- ,
- Підприємці
- ,
