ПДВ для ФОП і ПДВ для нерезидентів: один податок — різні наслідки

Народний депутат Ніна Южаніна звертає увагу на важливу різницю між оподаткуванням цифрових сервісів-нерезидентів і можливим запровадженням ПДВ для ФОП на спрощеній системі.

У випадку з цифровими платформами формальним платником ПДВ виступає нерезидент, але фактично податок закладається у вартість послуги для споживача. Завдяки високій маржинальності, глобальним цінам і конкуренції між сервісами таке податкове навантаження не призводить до різкого подорожчання послуг.

Натомість для малого бізнесу ситуація принципово інша. ФОП-спрощенці часто не мають можливості перекласти ПДВ на клієнта без втрати попиту. У таких умовах ПДВ стає не інструментом наповнення бюджету, а фактором ризику для продовження діяльності.

Саме тому ініціатива Мінфіну щодо обов’язкової реєстрації платниками ПДВ для ФОП викликала значний резонанс у бізнес-середовищі. Детальніше про сам законопроєкт і його потенційні наслідки ми писали у матеріалі «ПДВ для ФОП-спрощенців: Мінфін оприлюднив законопроєкт».

Крім того, підприємці вже ініціювали петицію проти запровадження ПДВ для ФОП, аргументуючи це ризиками тінізації та скорочення малого бізнесу.

Окрему дискусію викликає і запропонований поріг обороту — 1 млн грн, який багато підприємців називають «каменем спотикання» при впровадженні ПДВ для ФОПів. Про це докладно — у аналітиці щодо впливу такого ліміту на спрощену систему.

Висновок, на якому наголошує нардеп:
❗️ПДВ для цифрових гігантів ринок сприймає відносно безболісно, тоді як для ФОП на спрощеній системі це може означати втрату конкурентоспроможності або згортання бізнесу.