Валютна дисципліна в ЗЕД: ключова умова високого податкового статусу

Зміст статті:

Нормативна база валютного нагляду
Основні правила валютної дисципліни у ЗЕД
Роль банку та наслідки порушень
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів
Чому це важливо для податкового статусу платника

Однією з умов набуття статусу платника податків із високим рівнем дотримання законодавства є відсутність податкових повідомлень‑рішень щодо порушення граничних строків розрахунків за експортно‑імпортними операціями протягом останніх 12 місяців.

Дотримання валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) – ключовий фактор формування позитивної податкової історії платника.

Нормативна база валютного нагляду

Правові засади валютного регулювання встановлені Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473‑VIII (далі – Закон № 2473).

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону № 2473, НБУ має право запроваджувати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів як тимчасовий захід захисту. Конкретні строки встановлюються актами НБУ (зараз – Положення № 5).

Відповідно до п. 21 розд. ІІ Положення № 5 та Інструкції № 7:

резиденти зобов’язані забезпечити надходження валютної виручки за експортними операціями у межах установлених НБУ строків;
при імпорті (особливо за умови авансових платежів) товари мають бути ввезені, а послуги – надані та підтверджені документально в межах граничних строків розрахунків.

Порушення граничних строків розрахунків є підставою для:

застосування до резидента заходів впливу згідно із Законом № 2473 (штрафи за порушення валютного законодавства – ст. 13, 14 Закону № 2473);
направлення банком інформації до ДПС, що у податковому полі розглядається як ознака податкового ризику.

Нагадаємо, що за порушення строків розрахунків нараховується пеня у розмірі 0,3 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 100 % суми боргу.

Основні правила валютної дисципліни у ЗЕД

Експортні операції

Валютна виручка має надійти на рахунок резидента в уповноваженому банку не пізніше граничного строку, установленого НБУ (ст. 13 Закону № 2473, Положення № 5).
Підставою для валютного нагляду банку є: контракт (договір), інвойси, митні декларації, акти приймання‑передачі робіт/послуг тощо (Інструкція № 7).

Імпортні операції

У разі передоплати (авансу) за імпортними контрактами:

товари мають бути ввезені на митну територію України;
послуги – фактично надані та підтверджені первинними документами (акти, інвойси, митні декларації) у строки, визначені валютним законодавством.
- Якщо цього не відбувається у встановлені строки, банк фіксує порушення граничних строків розрахунків (Інструкція № 7).

Обов’язковість документального підтвердження

Договори, інвойси, акти, ВМД та інші первинні документи є обов’язковими для валютного нагляду.
Вони повинні своєчасно подаватися до обслуговуючого банку, який згідно із Законом № 2473 та Інструкцією № 7 виконує функції агента валютного нагляду.

Роль банку та наслідки порушень

Банки здійснюють валютний нагляд за дотриманням граничних строків розрахунків та в разі їх порушення:

формують і направляють до ДПС інформацію/повідомлення про такі порушення;
можуть застосовувати до клієнтів обмеження/зупинення валютних операцій відповідно до актів НБУ.

Повідомлення від банків про порушення строків розрахунків – це:

один із критеріїв податкового ризику, що враховується ДПС;
потенційна підстава для проведення контрольно‑перевірочних заходів щодо такого платника.

Своєчасне надання документів і інформації до банку дозволяє закрити валютний нагляд по конкретних ЗЕД‑операціях, уникнути формування банком повідомлень про порушення строків розрахунків, відповідно – уникнути податкових повідомлень‑рішень щодо порушень валютного законодавства.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів

У період воєнного стану роботу банків та валютні розрахунки регулює Постанова НБУ № 18 від 24.02.2022.

З огляду на п. 14² Постанови № 18: граничні строки розрахунків за експортом/імпортом товарів – 180 календарних днів для операцій, здійснених з 05.04.2022.

Однак, відповідно п. 14³ Постанови № 18:

180‑денний строк не поширюється на операції в «незначній сумі»(400тис.грн), меншій за поріг, визначений ст. 20 Закону № 361‑IX (крім штучного дроблення операцій);
до окремих товарів/галузей можуть застосовуватися винятки й особливі строки, встановлені НБУ за поданням КМУ (ст. 13 Закону № 2473‑VIII).

Згідно п. 14⁴ Постанови № 18 розрахунки за експортом/імпортом мають бути завершені в межах установлених строків з урахуванням винятків, валютна виручка за експортом обов’язково зараховується на рахунок резидента в українському банку.

Керуючись п. 1¹постанови НБУ № 67для операцій з контрагентами з РФ/РБ, розпочатих і не завершених до 24.02.2022, перебіг граничних строків розрахунків призупинено на час воєнного стану та ще на 90 днів після його припинення/скасування (крім тих, де строк уже сплив до 24.02.2022).
Згідно п. 1² Постанови № 67 для експорту окремих с/г товарів (коди УКТ ЗЕД 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306):

90 днів – для операцій з 11.11.2023 до 11.07.2024 (включно);
120 днів – для операцій, здійснених з 12.07.2024.

Відповідно п. 1³ Постанови № 67: для експорту товарів за кодами УКТ ЗЕД 8424, 8428, 8432, 8716 граничний строк розрахунків становить 270 календарних днів і застосовується до операцій, здійснених з 01.03.2026.

Чому це важливо для податкового статусу платника

Відповідно до підходів ДПС до класифікації платників за рівнем дотримання законодавства, для набуття статусу платника з високим рівнем дотримання податкової дисципліни важливо, щоб:

протягом останніх 12 місяців не було винесено податкових повідомлень‑рішень за порушення граничних строків розрахунків за ЗЕД‑операціями;
банк не надсилав до ДПС регулярних повідомлень про порушення валютного законодавства.

Дотримання валютної дисципліни у зовнішньоекономічній діяльності:

мінімізує адміністративне навантаження і на бізнес, і на контролюючі органи;
знижує ймовірність перевірок і застосування санкцій;
є важливою умовою набуття та збереження статусу платника податків із високим рівнем дотримання податкового законодавства.