Кредит-нота нерезиденту: коли експорт стає безоплатним

Правовий статус кредит-ноти

• Українське законодавство не містить визначення «кредит-нота», її статус напряму не врегульований.
• Умови зміни ціни в ЗЕД‑контрактах визначаються:
  • Законом «Про міжнародне приватне право» (ст. 31, 32) – сторони можуть обрати застосовне право;
  • ЦКУ (ст. 632) – ціна може змінюватися лише в порядку, передбаченому договором або законом, і не після повного виконання договору.

Тобто кредит-нота – лише технічний інструмент оформлення знижки/зміни ціни, але податкові наслідки визначаються ПКУ.

Коли товар стає «безоплатно наданим»

Відповідно до пп. 14.1.13 ПКУ,  вважає безоплатно наданими, зокрема:

• товари за договорами, за якими не передбачається компенсація їх вартості;
• товари, використані отримувачем, передані на зберігання тощо без компенсації.

Податківці роблять такий висновок:

Якщо резидент надає знижку у розмірі повної вартості окремого товару (через брак), цей товар розглядається як безплатно наданий.

Тобто для цілей податку на прибуток/податку з доходів нерезидентів така операція трактується, як безоплатне постачання, а не просто корекція ціни до нуля.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Податок на доходи нерезидента

Безоплатне надання товару нерезиденту податківці відносять до:

• «інших доходів» нерезидента з джерелом з України від здійснення госпдіяльності на території України (пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ).

Отже,  у разі такої безоплатної передачі резидент повинен утримати податок на доходи нерезидента (15%, якщо інше не передбачено конвенцією про уникнення подвійного оподаткування) з вартості безоплатно наданого товару як з «інших доходів».

Щоб мінімізувати ризики, варто:

• уважно прописувати в контракті умови корекції ціни / браку;
• по можливості уникати формального «обнулення» вартості окремих позицій або обґрунтовувати це як часткове коригування партії, а не повністю безоплатне надання товару.