КСУ переглянув обмеження щодо відпусток під час війни: що змінилося
Велика палата Конституційного Суду України у Рішенні № 3-р/2026 проаналізувала окремі положення Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136‑IX, які стосуються обмеження відпусток у період воєнного стану.
Які норми стали предметом розгляду
Оскаржувалися наступні норми:
| № з/п | Норма Закону № 2136 | Зміст норми |
| 1 | друге речення абз. 2 ч. 1 ст. 12: | Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше ніж 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати |
| 2 | абз. 3 ч. 1 ст. 12 | У період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, передбачену абзацом першим цієї частини, за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати |
| 3 | абз. 2 п. 3 розд. «Прикінцеві положення» | правила наведених вище норм будуть діяти і після закінчення або скасування воєнного стану – аж до використання днів відпусток, які були перенесені на період після припинення або скасування воєнного стану |
Норми, які визнали конституційними
Конституційний Суд підтвердив відповідність Конституції України положень абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону № 2136.
Йдеться про такі правила:
- Роботодавець під час воєнного стану може обмежувати надання окремих видів відпусток понад гарантовані 24 календарні дні щорічної основної відпустки. Наприклад, це стосується додаткової відпустки за ненормований робочий день.
- Інші види відпусток у період воєнного стану можуть надаватися без збереження заробітної плати за рішенням роботодавця.
- Невикористані дні таких відпусток можуть переноситися на період після завершення або скасування воєнного стану.
Водночас ці обмеження не стосуються:
- відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
- відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
- відпустки у зв’язку з усиновленням дитини.
Норми, визнані неконституційними
Друге речення абз. 2 ч. 1 ст. 12 Закону № 2136 визнано неконституційним.
КСУ визнав неконституційним положення, яке дозволяло роботодавцю надавати понад 24 календарні дні щорічної основної відпустки без збереження заробітної плати.
Це стосується працівників, які мають право на подовжену щорічну основну відпустку.
Наприклад:
- неповнолітні працівники — 31 календарний день;
- особи з інвалідністю I та II груп — 30 календарних днів;
- особи з інвалідністю III групи — 26 календарних днів.
Післявоєнні обмеження також визнали неконституційними
Неконституційним також визнано абз. 2 п. 3 «Прикінцевих положень» Закону № 2136.
Суд дійшов висновку, що продовження дії обмежень після завершення воєнного стану до моменту використання перенесених відпусток створює правову невизначеність. Адже строк обмежень ставав індивідуальним для кожного працівника.
КСУ підкреслив: обмеження конституційних прав повинні мати чіткий та зрозумілий строк дії.
Таким чином, після завершення воєнного стану всі перенесені невикористані відпустки мають надаватися працівникам уже з оплатою.
Докладніше про відпустки читайте матеріал «Надання відпусток: відповіді на актуальні запитання», а також нашу шпаргалку «Розрахунок відпускних у 2026 році: все, що потрібно знати».
- Відпустки
- ,
- Воєнний стан
- ,
- Суд
- ,
- Трудові відносини
- ,
