Особи з інвалідністю: кого враховуємо до нормативу?

Перелік категорій, що включаються / не включаються до середньооблікової кількості штатних працівників згідно із зазначеною Інструкцією, ви можете побачити в табл. 2 статті «Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю» // «Податки & бухоблік», 2026, № 58. Але врахуйте, що Закон № 875 висуває додаткові вимоги для визначення СКШПІ з метою зарахування осіб з інвалідністю до нормативу робочих місць.

Так, звичайний роботодавець до виконання нормативу (відповідно, і до розрахунку СКШПІ) включає:

— працівників з інвалідністю, працевлаштованих за основним місцем роботи;

— осіб з інвалідністю, які проходять стажування відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI.

При цьому має виконуватися обов’язкова умова: розмір заробітної плати таких осіб за місяць перевищує мінімальну зарплату (наразі — 8647 грн). Це зафіксовано в ч. 6 і 9 ст. 18² Закону № 875.

Що стосується зайнятості (повний, скорочений, неповний робочий час), то вона значення не має.

Якщо виконується зарплатна вимога, працівник із неповною зайнятістю враховується при визначенні СКШПІ за кожен календарний день як ціла одиниця, включаючи вихідні та вільні від роботи дні при неповному робочому тижні

Водночас роботодавець має право врахувати у СКШПІ одного основного працівника або стажиста з інвалідністю як двох (закриває два робочі місця в нормативі), якщо ця особа має інвалідність:

— першої групи незалежно від причин її встановлення;

— другої групи з порушенням зору за наявності хвороби, зазначеної в додатку до Порядку № 490;

— другої групи з психічними розладами за наявності хвороби з додатка до Порядку № 490. Але важливо, щоб у такої особи були відсутні протипоказання, визначені Переліком медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи або оточуючих, затвердженим постановою КМУ від 10.05.2022 № 577. Інакше про подвійне зарахування доведеться забути.

Безумовно, зарплатний критерій (див. вище) у цьому випадку також має дотримуватися.

Цікавий момент. Якщо зазначена вище особа втратить свій статус або змінить його (наприклад, першу групу інвалідності буде замінено на третю), то право на подвійне зарахування цієї особи до виконання нормативу буде втрачено з кварталу, наступного за тим, у якому роботодавцю стало відомо про втрату / зміну такого статусу. Це випливає з положень п. 5 Порядку № 490.

Важливо! Для зарахування працівника / стажиста з інвалідністю у виконання нормативу роботодавець повинен мати документи, що підтверджують інвалідність цієї особи. Перелік таких документів залежно від групи інвалідності та умов зарахування (одинарне чи подвійне) ви знайдете у статті «Працівники з інвалідністю: документи, що підтверджують статус» // «Податки & бухоблік», 2026, № 58.

СКШПІ: розрахунок

Щоб визначити, чи виконано норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, необхідно розрахувати СКШПІ за місяці, які входять до складу звітного кварталу, і за квартал загалом.

Для обчислення СКШПІ за місяць підсумовуємо кількість штатних працівників з інвалідністю, які враховуються до виконання нормативу (як одна або дві одиниці), за кожен календарний день звітного місяця, тобто з 1-го по 30-те або 31-ше число (для лютого — по 28-ме або 29-те), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні. Отриманий результат ділимо на кількість календарних днів місяця.

Кількість штатних працівників з інвалідністю за вихідний, святковий і неробочий день приймається на рівні їх облікової кількості за попередній робочий день

Що стосується працівників з інвалідністю, яких було прийнято/звільнено протягом місяця, то вони включаються до розрахунку СКШПІ за фактично відпрацьовані дні в такому місяці, якщо розмір нарахованої їм заробітної плати за цей місяць перевищує мінімальну. Про це йдеться в листі Держпраці від 04.03.2026 № 328/2.3/2.2-3В-26а (ср. 025135600).

Далі визначаємо СКШПІ за звітний квартал шляхом підсумовування СКШПІ за місяці, що увійшли до обчислюваного періоду, і ділення на кількість місяців у цьому періоді, тобто на 3.

Порівнявши норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю з показником СКШПІ за квартал, ми дізнаємося, чи виконано норматив і чи слід сплачувати внесок.

А тепер проілюструємо викладене вище на прикладі.

Два працівники з інвалідністю, які є зовнішніми сумісниками, до розрахунку не включаються. Інформацію про осіб з інвалідністю, які працюють за основним місцем роботи, наведено в табл. 1 нижче.

Таблиця 1. Особи з інвалідністю, працевлаштовані за основним місцем роботи

Як порахувати СКШПІ за ІІ квартал 2026 року, див. у табл. 2 нижче.

Таблиця 2. Середньооблікова кількість штатних працівників з інвалідністю

Показник СКШПІ за ІІ квартал 2026 року становив:

(4 + 4 + 5) : 3 = 4,33 ≈ 4 (ос.).

Таким чином, підприємство не виконало норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, який становив 6 осіб. Необхідно сплатити внесок за 2 непрацевлаштованих осіб з інвалідністю.

Труднощі округлення

Під час обчислення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та показника СКШПІ не завжди виходять цілі значення. Однак до форми звітності вони повинні потрапити як цілі одиниці. Тому звернемо вашу увагу на питання округлення.

Як зазначено в ч. 7 ст. 18² Закону № 875, норматив робочих місць слід округляти до цілого значення за математичними правилами округлення. Згідно із загальноприйнятими правилами, якщо перша цифра після коми від 1 до 4, то під час округлення її відкидаємо, якщо від 5 до 9 — цифру перед комою збільшуємо на 1.

Так само до 2022 року округлювали і середньооблікову кількість штатних працівників, яким установлено інвалідність. Це було прямо визначено п. 9 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПОІ (річна).., затвердженої наказом Мінсоцполітики від 27.08.2020 № 591. Але ця Інструкція вже не діє. Як же тоді округляти СКШПІ?

Закон № 875 про округлення СКШПІ не згадує. Немає про це ані слова і у проєкті форми Звіту про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.

У свою чергу, п. 3 додатка до Інструкції № 286 вимагає здійснювати округлення показників середньооблікової кількості працівників за правилом парної цифри. Округлюються цифри поступово справа наліво. При цьому якщо остання значуща цифра:

— менша або дорівнює 4, вона відкидається;

— більша або дорівнює 6, то найближча ліворуч від неї цифра збільшується на одиницю;

— дорівнює 5, то найближча ліворуч від неї цифра збільшується на одиницю, якщо вона непарна, а парна залишається без змін.

Зауважимо, що класичне правило парної цифри має дещо інший вигляд, але Інструкція № 286 вимагає саме такого підходу. Тобто, якщо середньооблікова кількість штатних працівників становила 32,5 осіб, то після округлення маємо 32 особи. А якщо під час розрахунків отримали 33,5 осіб, округлення дає 34 особи.

Водночас є одне «але».

Інструкція № 286 встановлює правила округлення для відображення показників у формах статистичних спостережень з праці

А нам показник СКШПІ потрібен для цілей обчислення внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.

Крім того, було б логічно округляти норматив робочих місць і СКШПІ за однаковими правилами. Адже під час розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю потрібно знайти різницю між нормативом робочих місць і СКШПІ, тож ці показники мають бути порівняними.

Схоже, до таких самих висновків схиляються й податківці. На їхню думку (див. лист ДПСУ від 16.06.2026 № 426/НПА/99-00-24-03-01-06), під час обчислення внеску стосовно округлення показників доцільно дотримуватися єдиного підходу, визначеного Законом № 875.

Хотілося б, щоб крапку в цьому питанні поставила Держпраці. Адже саме її інспектори праці повинні здійснювати контроль за виконанням нормативу та проводити перевірки роботодавців щодо його дотримання. І тут без розрахунку СКШПІ не обійтися.

Ми звернулися з відповідним запитом до Держпраці. Однак у листі від 19.06.2026 № 1017/2.1/2.2-ЗВ-26а, текст якого наведено наприкінці статті «Якщо працівник повідомив про інвалідність не одразу» // «Податки & бухоблік», 2026, № 58, відомство зазначило, що надання роз’яснень щодо середньооблікової кількості штатних працівників не належить до його повноважень.

У зв’язку з наявною невизначеністю рекомендуємо виходити з найгіршого варіанта та намагатися виконувати норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю із запасом.

Висновки

• У виконання нормативу, крім працівників з інвалідністю, працевлаштованих за основним місцем роботи, звичайний роботодавець може включати осіб з інвалідністю, які проходять стажування відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI.
• Особи з інвалідністю враховуються до СКШПІ лише в тому разі, якщо їх місячна зарплата перевищує мінімальну.
• Осіб з інвалідністю першої групи, а також другої групи по зору або з психічними розладами до СКШПІ можна враховувати у подвійному розмірі за умови виконання вимог, передбачених Порядком № 490.
• Працівників, прийнятих або звільнених протягом місяця, включають до СКШПІ пропорційно відпрацьованим дням за умови, що нарахована зарплата кожного з них перевищує мінімальну.
• СКШПІ за звітний квартал визначають шляхом підсумовування СКШПІ за місяці, що увійшли до обчислюваного періоду, і ділення отриманого результату на 3.

Читати також:

• Працівники з інвалідністю: документи, що підтверджують статус
• Трудові гарантії для працівників з інвалідністю
• Робоче місце для особи з інвалідністю: вимоги та компенсація за облаштування
• Відпустки працівникам з інвалідністю
• Особи з інвалідністю: пільги в оподаткуванні
• Пільгова ставка ЄСВ для працівників з інвалідністю
• Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю
• Особи з інвалідністю: кого враховуємо до нормативу?
• Внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю
• Звітність з внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю
• Оплата лікарняного в разі встановлення інвалідності
• Якщо працівник повідомив про інвалідність не відразу