Координаційний центр з бронювання: бути чи не бути?

Кабмін повертається до питання Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних. За інформацією з доповідної записки до Прем’єр-міністра України, на засіданні Уряду 22 липня 2026 року, яку було розміщено на фейсбук сторінці народного депутата Олександра Федієнко, запропоновано скасувати попереднє рішення про прийняття постанови щодо створення такого центру.

Мацокін Андрій, експерт з військового обліку та трудового права.

Йдеться про рішення Кабінету Міністрів від 8 липня 2026 року, яким було передбачено прийняття постанови «Деякі питання утворення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час».

Нагадаємо, Координаційний центр планували створити як тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабміну. Його завданням мало стати узгодження роботи державних органів у питаннях бронювання, а також розгляд пропозицій щодо визначення підприємств, установ та організацій критично важливими.

Фактично йшлося про додатковий міжвідомчий рівень у процедурі визначення критичності. За попередньо озвученою логікою, органи, які приймають рішення про надання підприємствам статусу критично важливих, мали б враховувати рекомендації такого центру.

Однак, як випливає з доповідної записки, після ухвалення рішення 8 липня проєкт постанови ще мав бути доопрацьований і оформлений відповідно до регламентних вимог. У процесі доопрацювання, за зазначеною в документі інформацією, не були враховані зауваження Міненерго, МВС, Мін’юсту, Мінрозвитку та СБУ.

Саме це, а також зміна складу Уряду, стали підставою для пропозиції скасувати попереднє рішення про прийняття постанови щодо створення Координаційного центру.

Для роботодавців це означає головне: станом на зараз не з’являється новий додатковий орган, через який потрібно «проходити» при отриманні або підтвердженні критичності. Підприємства продовжують працювати за правилами постанови № 76 з урахуванням змін, які вже набрали чинності.

Тобто документи на критичність, як і раніше, подаються до уповноваженого органу: відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, ОВА, КМДА або іншого органу, який має повноваження визначати підприємства критично важливими. Бронювання працівників здійснюється через Дію за наявності чинної критичності та ліміту бронювання.

Водночас важливо й те, що скасування рішення про Координаційний центр не скасовує попередні зміни до правил критичності та бронювання. Продовжують діяти оновлені зарплатні вимоги, правила щодо лімітів, порядок врахування сумісників і працівників з іншими відстрочками, а також перехідні правила для підприємств, які підтверджують критичність після постанов № 692 і № 862.

Тож роботодавцям не варто чекати нового центру прийняття рішень чи окремої процедури, принаймні зараз. Алгоритм і дії залишаються тими самими: перевірити чинність рішення про критичність, проконтролювати строк його дії, подати необхідні документи для підтвердження, стежити за лімітом бронювання та своєчасно подавати заяви через Дію. Тобто поки процедура не ускладнюється новим консультативним органом, але чинні вимоги до критичності та бронювання залишаються актуальними і потребують уважного виконання.

Окремо слід пам’ятати: поки немає нового офіційного нормативного акта, який змінює процедуру, роботодавець орієнтується на чинний порядок. А отже, будь-які повідомлення про нові додаткові перевірки, спеціальні погодження або зупинення бронювання варто оцінювати лише після появи офіційного рішення Кабміну чи змін до постанови № 76.

Важливо! Ідея створення Координаційного центру з бронювання наразі фактично поставлена на паузу, водночас, як кажуть: «Ще не вечір».

Докладніше про особливості отримання критичності і надання бронювання ми розповідаємо на нашому практичному онлайн курсі підвищення кваліфікації Організація та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підприємствах усіх форм власності. Він побудований за програмою Генштабу ЗСУ. Доєднавшись до навчання ви отримаєте актуальні знання і свідоцтво державного зразка, яке у першу чергу запитують представники ТЦК при перевірках стану ведення військового обліку.