Доплата за роз’їзний характер роботи: коли не нараховується ЄСВ

Підприємства, працівники яких виконують роботу з роз’їзним характером, можуть виплачувати їм відповідну надбавку. Однак у роботодавців часто виникає запитання: чи потрібно нараховувати ЄСВ на доплату за роз’їзний характер роботи? Розбираємося, коли така виплата не є об’єктом для нарахування єдиного внеску та в яких випадках можуть виникнути податкові наслідки.

Чи нараховується ЄСВ на надбавку за роз’їзний характер роботи

Якщо доплата за роз’їзний характер роботи виплачується у межах норм, установлених законодавством, вона не є об’єктом нарахування ЄСВ.

Це пояснюється тим, що:

• такі виплати не входять до фонду оплати праці (п. 3.16 Інструкції № 5);

• вони прямо включені до Переліку виплат, на які ЄСВ не нараховується (п. 10 розд. І Переліку № 1170).

Отже, за дотримання встановлених норм роботодавець не повинен сплачувати єдиний внесок із суми такої надбавки.

Який розмір доплати не обкладається ЄСВ

Щоб скористатися звільненням від ЄСВ, розмір надбавки не повинен перевищувати граничних норм добових, установлених для службових відряджень.

Для різних категорій роботодавців діють різні орієнтири:

• для бюджетних установ — суми, визначені постановою № 98. У 2026 році для відряджень у межах України це 300 грн на день;

• для комерційних підприємств — розмір добових встановлюється самостійно. На практиці орієнтиром часто є неоподатковувана норма добових, визначена п.п. 170.9.1 ПКУ, яка у 2026 році становить 864,70 грн на день.

Що буде, якщо перевищити встановлені норми

Якщо підприємство встановить надбавку у більшому розмірі, сума перевищення може бути розцінена як:

• частина заробітної плати;

• або додаткове благо працівника.

У такому разі на суму перевищення можуть нараховувати ЄСВ.

А як із ПДФО та військовим збором?

На відміну від ЄСВ, для ПДФО та військового збору спеціального звільнення законодавство не містить.

Податкова служба вважає, що надбавка за роз’їзний характер роботи для цілей оподаткування прирівнюється до заробітної плати.

Тому роботодавець має утримати:

• 18 % ПДФО;

• 5 % військового збору.

Які документи потрібно оформити

Щоб уникнути претензій під час перевірок, підприємству слід належним чином оформити виплату надбавки.

Зокрема необхідно:

• визначити перелік посад із роз’їзним характером роботи в колективному договорі або Положенні про оплату праці;

• передбачити відповідні умови у трудових договорах із працівниками;

• видати наказ про встановлення надбавки конкретним працівникам;

• вести облік днів, за які нараховується доплата, на підставі подорожніх листів, журналів реєстрації поїздок або інших внутрішніх документів.

Висновок

Доплата за роз’їзний характер роботи не обкладається ЄСВ, якщо її розмір не перевищує встановлених законодавством норм. Водночас така виплата, як правило, підлягає оподаткуванню ПДФО та військовим збором. Щоб уникнути спорів із контролюючими органами, роботодавцю варто правильно оформити документи та забезпечити належний облік днів, за які нараховується надбавка.