ІТ-послуги нерезиденту: чи загрожує ПДВ-реєстрація?

Треба зауважити, що подібні питання, пов’язані з ПДВ-реєстрацією (причому незалежно від сфери діяльності), тепер можуть виникати не лише в загальносистемників, але також і у ФОП-єдиноподатників — на тлі поголовної реєстрації ФОП на ЄП груп 1 — 3 платниками ПДВ, що намічається. При цьому, щоправда, збираються підвищити і поріг обов’язкової ПДВ-реєстрації — до 4 млн грн. Втім, із цього приводу поспішаємо вас заспокоїти: поки введення обов’язкового ПДВ для ФОП-єдиноподатників відкладається на майбутнє. Тож,

швидше за все, у 2027 році обов’язкова ПДВ-реєстрація для ФОП на ЄП ще введена не буде, а її запровадять тільки з 2028 року

Детальніше про це див. публікації «ПДВ для ФОП на єдиному податку: скасували чи відстрочили?» і «Обов’язкова ПДВ-реєстрація ФОП на ЄП: у 2027 — НІ, у 2028 — можливо» // «Податки & бухоблік», 2026, № 55. Та все ж краще знати, до чого готуватися, заздалегідь.

Передусім нагадаємо, що критерій обов’язкової ПДВ-реєстрації, який на сьогодні не змінювався і (згідно з п. 181.1 ПКУ) становить «1 мільйон».

Підрахунок 1 млн для ПДВ-реєстрації

За правилами п. 181.1 ПКУ особа зобов’язана зареєструватися платником ПДВ, якщо загальний обсяг оподатковуваних операцій з постачання за останні 12 календарних місяців сукупно перевищив 1 млн гривень (без урахування ПДВ). Тому при підрахунку «мільйона» враховують виключно операції постачання, тобто операції, які відповідають визначенням «постачання товарів» (п.п. 14.1.191 ПКУ) і «постачання послуг» (п.п. 14.1.185 ПКУ). При цьому (з урахуванням вимог податківців) підраховують «реєстраційний» 1 млн грн таким чином:

Підрахунок 1 млн грн для ПДВ-реєстрації (підхід податківців)

* У цілях ПДВ-реєстрації податківці відносять до оподатковуваних операцій не лише оподатковувані постачання, але й пільгові (звільнені від ПДВ). Хоча відомі випадки, коли суди захищали платників податків і виступали проти включення пільгових операцій у підрахунок 1 млн грн для цілей реєстрації платником ПДВ (детальніше див. «Реєстрація платником ПДВ при пільгових операціях» // «Податки & бухоблік», 2024, № 87 і «Неоподатковувані ПДВ операції не включаються в розрахунок критерію 1 млн грн» // «Податки & бухоблік», 2024, № 8).

Детальніше про підрахунок 1 млн див. «Рахуємо 1 млн грн для обов’язкової реєстрації платником ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2026, № 24 (ср. 045110200).

Тому, щоб відповісти на питання: реєструватися платником ПДВ при наданні ІТ-послуг нерезидентам чи ні, —

необхідно з’ясувати, до яких операцій належить постачання ІТ-послуг нерезидентам:

— оподатковуваних (що враховуються в підрахунку «мільйона») чи

— необ’єктних (які в підрахунку 1 млн грн не враховуються)

Якщо надаємо ІТ-послуги нерезиденту

Для операцій з надання послуг порядок оподаткування ПДВ залежить від місця їх постачання, оскільки:

— послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України (п.п. «б» п. 185.1 ПКУ), — оподатковуються ПДВ (є об’єктом оподаткування);

— послуги, місце постачання яких розташоване за межами митної території України, — не оподатковуються ПДВ (не є об’єктом оподаткування).

У свою чергу, для ІТ-послуг місце постачання визначають за правилами послужних пп. 186.3 і 186.3¹ ПКУ. У них установлено, що для ІТ-послуг місце постачання треба визначати за одержувачем. Такі правила визначення місця постачання працюють, зокрема, для послуг з:

— надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням і використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами — тобто використання програмного забезпечення як кінцевого продукту (п.п. «а» п. 186.3 ПКУ);

— розробки та тестування програмного забезпечення, обробки даних і надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем (п.п. «в» п. 186.3 ПКУ);

— електронних послуг, що постачаються через мережу «Інтернет» (п. 186.3¹ ПКУ), — до яких, зокрема, належать: постачання програмного забезпечення й оновлень до нього, у тому числі електронних примірників, надання доступу до них, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення й електронного обладнання (п.п. «е» п.п. 14.1.56⁵ ПКУ). Таким чином,

для будь-яких ІТ-послуг місце постачання визначають однаково — за одержувачем

Ну а оскільки в цьому випадку ІТ-послуги надаються нерезиденту, то місце постачання ІТ-послуг перебуватиме «за межами України». А отже, це постачання, які не є об’єктом оподаткування ПДВ і які в підрахунку 1 млн грн для цілей обов’язкової ПДВ-реєстрації не враховуються (лист ДПСУ від 27.03.2024 № 1665/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК). Тому хвилюватися щодо ПДВ-реєстрації не треба —

при наданні ІТ-послуг (у будь-яких обсягах) одержувачам-нерезидентам обов’язок реєструватися платником ПДВ не виникне

І більше того, навіть якщо в майбутньому ФОП на ЄП усе-таки зобов’яжуть реєструватися платниками ПДВ, то ФОП-ІТішників, які надають ІТ-послуги тільки нерезидентам, це не зачепить. Їм усе одно не треба буде реєструватися платниками ПДВ, оскільки необ’єктні постачання в підрахунку «мільйонного» критерію для цілей обов’язкової ПДВ-реєстрації не враховуються.

Висновки

• У підрахунку 1 млн грн для цілей обов’язкової ПДВ-реєстрації враховуються тільки оподатковувані і (за вимогами податківців) пільгові постачання. А необ’єктні постачання не враховуються.
• Для ІТ-послуг місце постачання визначають за місцезнаходженням одержувача.
• Якщо ІТ-послуги надають одержувачеві-нерезиденту, то місце постачання перебуває «за межами України». Тому вони не є об’єктом ПДВ, їх не враховують при підрахунку 1 млн грн, їх надання (у будь-яких обсягах) не спричинить необхідності реєстрації платником ПДВ.
• Навіть якщо введуть обов’язковий ПДВ для ФОП-єдиноподатників, то якщо ФОП на ЄП надаватиме ІТ-послуги виключно нерезидентам, — усе одно не треба буде реєструватися платником ПДВ.

Читати також:

• Формування собівартості у продуктових та сервісних ІТ-компаніях
• Документальне оформлення ІТ-послуг
• Дохід сервісної ІТ-компанії: визнання за поетапного надання послуг
• Розробка програмного забезпечення: коли визнавати дохід і ПДВ
• Постачання ІТ-продуктів та ПДВ
• ІТ-послуги нерезиденту: чи загрожує ПДВ-реєстрація?
• Розробка сайтів та інші IT-послуги ФОП на ЄП: чи підійде група 2?
• Які коди КВЕД обрати ФОПу для діяльності (послуги / роботи) у сфері ІТ?
• Місце провадження діяльності ІТ-платника ЄП: що зазначити в заяві?
• ФОП-айтівець і форма № 20-ОПП: подавати чи ні?
• Чи потрібні ФОП-айтівцю на ЄП документи на дохід
• ФОП-айтівцю пропонують оплату в криптовалюті: наслідки
• Єдинник сплачує за ІТ-послуги нерезиденту: чи утримувати податок на репатріацію?
• Що буде у серпні 2026 року