Продавець прощає борг за відвантажений товар: облік у кредитора та боржника
Прощення боргу за відвантажений товар перетворює звичайний продаж на безоплатну передачу, і це тягне за собою податкові ризики для обох сторін. Постачальнику загрожують різниці без права зменшити зобов’язання з ПДВ, а покупцю доведеться визнати дохід і скоригувати податковий кредит. Розберемося, як правильно відобразити таку операцію в бухобліку постачальника та отримувача з урахуванням позиції ДПС.
Облік у кредитора (постачальника)
Бухоблік. При відвантаженні товару продавець відображає доходи (Кт 702) і одночасно дебіторську заборгованість (Дт 361). Якщо постачання оподатковується ПДВ і постачальник — платник ПДВ, то одночасно нараховується ПДВ (Дт 702 — Кт 641/ПДВ).
Прощена дебіторська заборгованість у продавця включається до витрат. При цьому її списання в бухобліку залежить від того, чи створювався під неї резерв сумнівних боргів (РСБ) (див. «Списання заборгованості після спливу позовної давності» // «Податки & бухоблік», 2026, № 70). Тому прощення боргу в обліку відобразиться записами:
1. Якщо РСБ створювався, то на суму прощеної заборгованості списують борг проводкою Дт 949, 977 — Кт 36 і одночасно зменшують раніше нарахований резерв: Дт 38 — Кт 719 (або коригують резерв методом «червоне сторно»: Дт 944 — Кт 38, якщо РСБ створювався в поточному році).
2. Якщо РСБ не створювався, то заборгованість списують проводкою Дт 949, 977 — Кт 36.
-
Передплачуйте та читайте повністю:
- новини, ексклюзивні статті, довідники
- завантажуйте бланки
- усе це без реклами
місяць
Податок на прибуток. Наслідки з податку на прибуток будуть лише у високодохідників і малодохідників-добровольців. Незалежно від того, створювався РСБ чи ні, при списанні дебіторської заборгованості згідно з п.п. 139.2.1 ПКУ слід відобразити збільшуючу різницю.
А ось зменшуючої різниці згідно з п.п. 139.2.2 ПКУ не буде, оскільки прощена заборгованість не відповідає визначенню безнадійної заборгованості
Крім того, після прощення боргу за поставлені, але так і не оплачені товари (послуги), вони фактично стають безоплатно переданими. Тобто залежно від статусу боржника можуть з’явитися збільшуючі різниці:
— якщо боржник — неплатник податку на прибуток (п.п. 140.5.10 ПКУ);
— якщо боржник — платник податку на прибуток — пов’язана особа, яка задекларувала за попередній рік збиток з податку на прибуток, а особа, яка прощає заборгованість, включила прощену заборгованість до витрат (п.п. 140.5.10 ПКУ);
— якщо боржник — неприбутківець або суб’єкт сфери фізкультури і спорту (пп. 140.5.9 і 140.5.14 ПКУ).
ПДВ. На думку податківців, у постачальника немає підстав коригувати раніше відображені податкові зобов’язання з ПДВ, оскільки прощення боргу у ст. 192 ПКУ не згадується (листи ДПСУ від 09.02.2023 № 274/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 19.07.2022 № 1090/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Строго кажучи, це не так. Адже після прощення боргу за відвантажені товари (послуги) постачання перетворюється на безоплатну передачу. А в такому разі потрібно застосовувати правило мінбази. Тому, за логікою, на дату укладення угоди про прощення боргу продавцю необхідно скласти РК до ПН на зменшення ціни до нуля і скласти нову «мінбазну» ПН виходячи з ціни придбання товарів (послуг), а якщо вони були самостійно виготовлені — виходячи зі звичайної (ринкової) ціни. Проте податківці, схоже, будуть проти таких метаморфоз.
Таблиця 1. Прощення дебіторської заборгованості у постачальника
|
№ з/п |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція рахунків |
Сума, грн |
|
|
Дт |
Кт |
|||
|
1 |
Відвантажено товари |
361 |
702 |
120000 |
|
2 |
Нараховано ПЗ з ПДВ |
702 |
641/ПДВ |
20000 |
|
Якщо РСБ створювався |
||||
|
3 |
Створено РСБ |
944 |
38 |
120000 |
|
4 |
Прощено грошовий борг покупцю: |
|||
|
— списано суму прощеного боргу |
949 |
361 |
120000 |
|
|
— відкориговано раніше нарахований РСБ |
38 |
719 |
120000* |
|
|
Якщо РСБ не створювався |
||||
|
5 |
Прощено грошовий борг покупцю |
949 |
361 |
120000* |
|
* Платник дотримується роз’яснень податківців і при прощенні заборгованості ПЗ не коригує. |
||||
Облік у боржника (отримувача)
У боржника все набагато простіше. У бухобліку зобов’язання, що не підлягає погашенню, боржник визнає доходом (п. 15 НП(С)БО 15 «Дохід», п. 5 НП(С)БО 11 «Зобов’язання»). Тому суму прощеного боргу боржник включає до складу інших операційних доходів: Дт 63, 68 — Кт 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості».
Що стосується податку на прибуток, то тут усе відбувається відповідно до бухоблікових правил. Тобто податкові різниці при списанні кредиторської заборгованості (прощенні боргу) для боржників ПКУ не передбачені.
А от у ПДВ-обліку коригування зробити потрібно. Оскільки отримані товари стають безоплатно отриманими, то в періоді прощення заборгованості потрібно відкоригувати ПК. І хоча в коригувальній ст. 192 ПКУ така ситуація не згадується, податківці пропонують коригувати ПК шляхом нарахування компенсуючих ПЗ (листи ДПСУ від 09.02.2023 № 274/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 26.05.2021 № 2019/ІПК/99-00-21-02-02-06). І тільки якщо ПК відображався до 01.07.2015, — шляхом зменшення ПК на підставі бухдовідки.
Хоча, насправді, про прощення боргу в п. 198.5 ПКУ не йдеться. Тому нарахування компенсуючих ПЗ — вигадка податківців. Правильно саме зменшувати (коригувати) ПК.
Таблиця 2. Прощення кредиторської заборгованості в отримувача
|
№ з/п |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція рахунків |
Сума, грн |
|
|
Дт |
Кт |
|||
|
1 |
Отримано товари |
281 |
631 |
100000 |
|
2 |
Відображено ПК з ПДВ (за наявності зареєстрованої ПН) |
6442 |
631 |
20000 |
|
641/ПДВ |
6442 |
20000 |
||
|
3 |
Прощено грошовий борг: |
|||
|
— списано суму прощеного боргу |
631 |
717 |
120000 |
|
|
— відкориговано ПК шляхом нарахування компенсуючих ПЗ |
949 |
6435 |
20000 |
|
|
6435 |
641/ПДВ* |
|||
|
* Платник дотримується роз’яснень податківців і нараховує компенсуючі ПЗ, а не зменшує ПК. |
||||
Висновки
- У бухгалтерському обліку продавець списує прощений борг до витрат проводками Дт 949, 977 — Кт 36. Якщо під заборгованість раніше створювали РСБ, його одночасно коригують.
- У високодохідника буде збільшуюча різниця на всю суму прощеного боргу без права на зменшуючу різницю. Залежно від податкового статусу покупця (платник / неплатник податку на прибуток) можуть додатково виникати збільшуючі різниці за безоплатно переданими товарами.
- ДПС стверджує, що у постачальника немає підстав коригувати нараховані ПЗ з ПДВ у разі прощення боргу. Ця позиція спірна.
- Покупець визнає суму прощеного боргу доходом (Кт 717). Різниць з податку на прибуток при списанні кредиторської заборгованості для боржника не передбачено.
- Фіскали вимагають від боржника нівелювати податковий кредит шляхом нарахування компенсуючих ПЗ. Проте в п. 198.5 ПКУ прощення боргу не згадується, тому коректніше зменшувати податковий кредит.
