Зарплата померлого працівника: чи є базою для ЄСВ?

Закон № 2464 встановлює, що платниками ЄСВ є роботодавці (підприємства, установи, організації та інші юрособи), які використовують працю фізичних осіб за трудовими договорами або ЦПД (крім окремих випадків із ФОП).

Для таких платників база нарахування ЄСВ (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464) – це:

• сума нарахованої заробітної плати за всіма її видами (основна, додаткова, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т.ч. в натуральній формі), визначеними Законом «Про оплату праці»;
• сума винагороди за ЦПД (виконання робіт, надання послуг).

У разі смерті працівника:

• наказ про розірвання трудового договору видається на підставі свідоцтва про смерть;
• датою припинення трудових відносин є дата смерті працівника, а не дата видання наказу, оскільки юридичне оформлення відбувається вже після фактичного припинення трудових відносин.

Отже, усі виплати, нараховані працівнику за період до і включно дня його смерті, є:

• його заробітною платою / доходом у межах трудових відносин;
• відповідно, є базою нарахування ЄСВ.

Висновок:

На виплати, нараховані померлому працівнику за період, що закінчується днем його смерті, єдиний внесок нараховується і сплачується на загальних підставах.