Мобілізація і строковий трудовий договір: у Раді хочуть посилити гарантії працівників

У Верховній Раді пропонують посилити трудові гарантії для мобілізованих працівників, які працюють за строковими трудовими договорами. Роботодавець не зможе звільнити такого працівника через закінчення строку договору, поки він проходить військову службу. Відповідні зміни у норми КЗпП передбачено законопроєктом від 25.08.2026 р. № 15559.

Про це йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо неможливості звільнення мобілізованого працівника за строковим контрактом у зв'язку із закінченням його дії». Автор законодавчої ініціативи — народний депутат Валерій Гнатенко.

У чому проблема зі строковими договорами мобілізованих

За загальним правилом, установленим п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП, однією з підстав припинення трудового договору є закінчення його строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично продовжуються і жодна зі сторін не вимагає їх припинення.

Водночас ч. 3 ст. 119 КЗпП встановлює спеціальні гарантії для працівників, які проходять військову службу. За ними під час дії особливого періоду зберігаються місце роботи та посада на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення з військової служби.

Як зазначають автори законопроєкту, на практиці виникають проблеми із застосуванням цих норм, оскільки законодавство недостатньо чітко визначає гарантії для мобілізованого працівника, строк трудового договору якого закінчується під час проходження ним військової служби.

Що пропонують змінити у КЗпП

Законопроєкт має усунути цю невизначеність.

Пропонується прямо передбачити у КЗпП, що припинити трудовий договір через закінчення його строку з працівником, призваним на військову службу, можна буде не раніше:

• дня закінчення особливого періоду;

• або дня фактичного звільнення працівника з військової служби.

Таким чином, саме по собі закінчення строку трудового договору під час проходження працівником військової служби не повинно бути підставою для його звільнення.

Верховний Суд уже висловлювався на користь мобілізованих

У пояснювальній записці автор законопроєкту посилається й на практику Верховного Суду.

Зокрема, у постановах від 13.06.2018 у справі № 813/782/17 та від 06.02.2020 у справі № 818/777/17 Верховний Суд зазначав, що припинення строкового трудового договору з працівником, призваним на військову службу, у зв’язку із закінченням його строку можливе лише після завершення проходження військової служби.

При цьому встановлені законодавством трудові гарантії поширюються на працівників незалежно від того, укладено з ними строковий чи безстроковий трудовий договір.

Також автор законодавчої ініціативи звертає увагу на постанову Верховного Суду від 08.10.2025 у справі № 752/13502/22. У ній суд дійшов висновку, що закон не встановлює винятків щодо застосування гарантій, передбачених ч. 3 ст. 119 КЗпП, залежно від умов трудового договору, зокрема строку його дії.

Що зміниться для роботодавців

Якщо законопроєкт буде ухвалено, у КЗпП фактично буде прямо закріплено підхід, який уже простежується у судовій практиці.

Роботодавець не зможе звільнити мобілізованого працівника лише через те, що під час його військової служби закінчився строк трудового договору.

Місце роботи та посада за таким працівником мають зберігатися до передбаченого законом моменту — закінчення особливого періоду або фактичного звільнення з військової служби.

Важливо: наразі йдеться саме про законопроєкт. Запропонована норма стане обов’язковою лише у разі ухвалення відповідних змін та набрання ними чинності.